Пам'ятки Обухівського району

Свято-Троїцька церква в Ржищеві збудована у 1853-1860 роках на місці старого дерев'яного храму, відомого з XVII стторіччя.

Ініціатором будівництва кам'яного храму була графиня Дзялинська із старовинного ржищівського роду Вороничів.

В архітектурі Троїцької церкви стиль класицизму узгоджується з рисами так званої єпархіальної архітектури другої половини ХІХ століття.

На північній стіні збереглися фрески ХІХ століття.

Синагога "Бейкер" (пекарів) у Василькові зведена на початку ХХ століття на місці дерев'яного єврейського молитовного будинку.

Цегляна двоповерхова будівля синагоги має характерні ознаки єврейської культової споруди, пишно декорована з використанням елементів середньовічної архітектури.

В 1927 році синагогу "Бейкер" закрили, будівлю передали Південно-Західній залізниці та перебудували під залізничний вокзал "Васильків-2".

Наразі будівля знаходиться у комунальній власності, до останнього часу в ній проживали кілька сімей.

Собор Антонія та Феодосія у Василькові – зразок архітектури українського бароко.

Собор на честь преподобних Антонія та Феодосія збудований в середині XVIII сторіччя кріпаком Києво-Печерської лаври Степаном Ковніром на замовлення лаврського архімандрита (за легендою, від васильківського собору до лаври прокладено підземний хід).

Зовні нагадує козелецький собор Різдва Богородиці. Характерною деталлю архітектури вважаються фронтони з карнизами подвійної кривизни (скульптор Тальянець).

В інтер'єрі збереглися розписи Василя Бібібкова. Головна святиня – чудотворна ікона Божої Матері Триручниці.

Монастир Преображення Господнього в Ржищеві є одним із найстаріших в Україні. За легендою, заснований преподобними Антонієм та Феодосієм, які час від часу віддалялися сюди з Києво-Печерської лаври.

Офіційною датою заснування Ржищевського Спасо-Преображенського монастиря вважається 1626 рік. Польські поміщики Вороничі, надаючи в 1649 році свої землі монастирю, стверджували, що монастир заснували їхні предки. Це був один із трьох монастирів на Київщині, де доживали віку старі та хворі козаки.

В 1653 році тут відбулася зустріч посла московського царя, боярина Василя Бутурліна з гетьманом України Богданом Хмельницьким, де обговорювалися умови союзницького договору.

На початку XX століття в монастирі було 3 церкви: Святої Варвари, Преображення Господнього та Животворного Джерела. В 1927 році монастир розпущено, на території розмістили зоотехнікум, потім будівельний технікум.

В 1995 році Спасо-Преображенський монастир було відроджено. Збереглися келії кінця ХІХ століття. Розташований на пагорбі над Дніпром.

Стара частина будівлі нинішньої Васильківської загальноосвітньої школи №1 - це синагога, збудована у Василькові в 1812 році.

Пізніше тут розміщувалася єврейська школа. Після Другої світової війни у приміщенні колишньої синагоги було відкрито загальноосвітню школу. Деякий час при ній діяв музей.

Трипільський етно-історичний комплекс розташований в мальовничому місці над дніпровською затокою в селі Трипілля на Київщині, навпроти Дівич-гори. Це приватний музейно-розважальний заклад сучасного формату, що в інтерактивній формі знайомить з історією і культурою України від найдавніших часів.

Ще у 2006 році на цьому місці відомий колекціонер Олександр Поліщук спільно з архітектором Володимиром Лазоренком, художником Анатолієм Гайдамакою та істориком-белетристом Юрієм Шиловим відкрили приватний історико-археологічний музей "Прадавня Аратта-Україна". Основу його експозиції складала зібрана Поліщуком особиста колекція предметів побуту трипільської культури.

Після тривалої перерви музей наново відкрився у 2023 році у новому форматі. Експозиція на трьох поверхах знайомить з археологічними знахідками на території Київщини та нематеріальною культурною спадщиною регіону.

На першому поверсі музею можна відвідати українську світлицю та залу ручної праці, де представлені старовинні ткацькі верстата, веретена, а також велика колекція старовинних вишитих сорочок, рушників, килимів. У залі Едіакарського періоду експонуються скам'янілості перших живих організмів і тварин, які були знайдені на території України. В експозиції трипільської культури представлена кераміка трипільського типу (переважно безпаспортна і неатрибутована). У виставковій залі зараз експонуються ляльки-мотанки майстрині Юлії Петренко.

В окремій будівлі взимку відкривається Резиденція-музей святого Миколая. Працює кафе з каміном в українському стилі, де проводяться дитячі майстеркласи, чайні церемонії, тематичні заходи, пропонуються обіди під замовлення туристичних груп. Крім звичайних екскурсій, в музеї проводять квести. У сувенірній крамничці продаються вироби ручної роботи.

В урочищі Кам'яниця у північно-західній частині Ржищева збереглися залишки козацької сторожової фортеці: вали, рів та підземний хід.

За легендою, під час тривалої облоги останні захисники фортеці, що залишилися живими, - три брати - сховали полкову скарбницю в колодязі Вигадка, який також зберігся до наших днів.

Дерев'яна Успенська церква у Вільховці збудована у XIX столітті на місці старого Михайлівського храму, відомого з 1700 року.

Церква дев'ятизрубна п'ятиголова, зі складною композицією обсягів, що є рідкістю для Київщини. Верх виконаний у псевдовізантійському стилі, що робить церкву схожою на храми княжого періоду. Частково збереглися старовинні розписи в інтер'єрі.

На території знаходиться могила Колотновської, дружини місцевого священика.

Дерев'яну церкву апостола Іоанна Богослова в Розкопанцях під Богуславом збудовано в 1884 році.

Класичний український триверхий храм. В інтер'єрі зберігся розпис ХІХ століття. Гармонічно розвинена композиція будівлі, майстерно виконані деталі ставлять пам'ятку у низку цікавих зразків української дерев'яної архітектури ХІХ століття.

На церковному подір'ї є надгробок із фотографією молодої жінки та написом: "Хай буде твоя свята воля. Ганна Савельївна Цюрупа, померла 29 січня 1910 року на 23-му році життя".

Історія церкви Святого Архангела Михаїла в Шандрі бере початок із 1755 року, коли тут збудували дерев'яний греко-католицький храм.

У 1768 році, під час Коліївщини, священик Андрій Кущевич підтримав гайдамаків та прийняв православ'я, за що був страчений.

В 1811 році дерев'яна Михайлівська церква згоріла. На її місці за 20 років заклали нинішню - кам'яну.

Церква Архангела Михаїла хрестоподібна у плані, має один великий купол на восьмигранному барабані та прибудовану дзвіницю. З пагорба, де стоїть церква, відкриваються чудові краєвиди: з одного боку глибока балка, з іншого - долина річки Шевелюха з оброслим очеретами та вербами ставком.

Старовинна дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці знаходиться у північному передмісті Василькова, на в'їзді до міста з боку Києва.

Побудована в 1859 році. Невелика споруда з двома банями відрізняється вдалою композицією та пластичністю форм. Освячена на честь Різдва Божої Матері в другій половині ХХ століття.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці в Тулинцях розташована на пагорбі на околиці села.

Збудована у 1779-1784 роках на місці старого храму, відомого з XVII сторіччя. Унікальний трибанний храм із двоярусною дзвіницею складений із дубових колод і обшитий дошками.

У 1931 році храм закрили, але в період німецької окупації він знову став чинним. Пізніше його знову закрили через аварійний стан. З недавнього часу богослужіння відновлено.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Тулинцях є пам'яткою архітектури національного значення, вважається одним із найкращих зразків дерев'яної культової архітектури Правобережної України.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці у селі Владиславка на околиці Миронівки збудована в 1910 році коштом парафіян за активного сприяння місцевого промисловця Михайла Коржуйова.

Архітектор Юргенс спроєктував типовий для Правобережжя дерев'яний храм із однією бане ю та дзвіницею.

Храм у хорошому стані. Проводяться богослужіння.

Церква Святителя Миколая в Чайках збудована в 2002 році на місці старовинної козацької Миколаївської церкви.

Дерев'яна церква Святого Миколая у стилі класицизму була побудована в 1758 році (за іншими даними – в 1558 році) і дожила до XX століття, проте була зруйнована за радянської влади.

Стараннями настоятеля Миколаївську церкву заново відбудували у 2002 році. Освячено також на честь Миколая Чудотворця.

На церковній території знаходяться 3 старі могили. Написи читаються важко.

Церква Святого Миколая Чудотворця збудована в Кадомці у 1851 році. Розташована в центрі села.

За радянських часів це була одна з двох церков Кагарлицького району, що діють.

Свято-Миколаївська церква належить до Православної церкви України.

Поруч знаходиться давньоруське городище.