Пам'ятки Обухівського району

Мальовничі пороги на річці Рось в районі села Хохітва приваблюють любителів водного туризму.

Поруч знаходиться найбільший на Київщині гранітний кар'єр.

Садиба поміщиків Малиновських збудована ву Григорівці в XIX столітті поряд із цукровим заводом, відкритим у 1845 році попереднім господарем села Федором Мілевським.

Збереглися різьблені дорійські тригліфи на фризі під карнизом. Оригінальні інтер'єри втрачені після більшовицького перевороту 1917 року. Садиба дерев'яна, але обкладена цеглою, що може призвести до її руйнування.

Наразі частину садиби займає амбулаторія з поліклінікою, в іншій частині розміщені житлові квартири.

Церква Святого Миколая у Василькові поєднує риси класицизму з характерними елементами бароко. Славиться багатим оздобленням, розписами ХІХ століття та чудовим різьбленим іконостасом.

Пам'ятка архітектури є чинним православним храмом Московського патріархату.

Поруч з Миколаївською церквою знаходиться відкрите Святим Феодосієм джерело. Над ним споруджено каплицю.

Свято-Миколаївський монастир розташований в Богуславі на пагорбі на березі річки Рось.

Заснований у XVI сторіччі під Таращею, під час татарських набігів перенесений ченцями під Богуслав. Двічі передавався уніатам-василіанам, але повернули православ'ю. Кам'яні споруди зведені в ХІХ столітті.

Збереглася Воскресенська церква (1866 рік), приміщення духовного училища, в яких за радянських часів розміщувався дитячий будинок та гуртожиток.

Наразі належить Православній церкві України.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Македонах заснована в 1729 році.

Спочатку була дерев'яною. На початку XX століття її розібрали, заклавши на тому самому місці нову кам'яну Покровську церкву. Зведення храму йшло за сприяння священика Віктора Солухи, який якийсь час був депутатом Державної Думи. В 1911 році церкву освятили на честь Покрова Пресвятої Богородиці. Храм був побудований у модному тоді "цегляному" стилі.

Богослужіння велися до 1964 року, після чого церкву закрили та перетворили на склад. У 1970-х роках обрушився купол, який так і не відновили. Досі храм залишається у поганому стані, проте розпочалася реставрація.

Свято-Троїцька церква в Ржищеві збудована у 1853-1860 роках на місці старого дерев'яного храму, відомого з XVII стторіччя.

Ініціатором будівництва кам'яного храму була графиня Дзялинська із старовинного ржищівського роду Вороничів.

В архітектурі Троїцької церкви стиль класицизму узгоджується з рисами так званої єпархіальної архітектури другої половини ХІХ століття.

На північній стіні збереглися фрески ХІХ століття.

Свято-Троїцька церква в Кагарлику відновлена на тому самому місці, де вона була побудована в 1800 році коштом поміщика Дмитра Трощинського.

Храм стояв прямо навпроти палацу Трощинських, від якого зберігся парк, що оточував його. Настоятелем церкви деякий час був письменник Василь Капніст. Відомий художник Володимир Боровиковський написав для неї ікону "Таємна вечеря".

За радянських часів церкву було знищено. У 1998 році був освячений перший камінь в основі нової Троїцької церкви. Наразі спорудження храму, яке здійснювалося на пожертви підприємців, організацій та мешканців міста, завершено.

Собор Антонія та Феодосія у Василькові – зразок архітектури українського бароко.

Собор на честь преподобних Антонія та Феодосія збудований в середині XVIII сторіччя кріпаком Києво-Печерської лаври Степаном Ковніром на замовлення лаврського архімандрита (за легендою, від васильківського собору до лаври прокладено підземний хід).

Зовні нагадує козелецький собор Різдва Богородиці. Характерною деталлю архітектури вважаються фронтони з карнизами подвійної кривизни (скульптор Тальянець).

В інтер'єрі збереглися розписи Василя Бібібкова. Головна святиня – чудотворна ікона Божої Матері Триручниці.

Спасо-Преображенська церква в Нещерові збудована в 1794 році поміщиком Іваном Гудимою-Левковичем, нащадком козацько-старшинських родів Гудим та Левковичів.

Преображенський храм, який формою нагадує корабель, є взірцем архітектури перехідного періоду від українського бароко до класицизму. У західному кутку храму розташована дзвіниця з дерев'яними віконницями, вбудована в саму будівлю. У підвалі церкви знаходиться склеп, загадкові коридори якого здавна породжували легенди про підземні ходи, що ведуть за багато кілометрів від Нещерова.

У 2004 році при Спасо-Преображенській церкві було відкрито скит Іонінського чоловічого монастиря. На його території можна побачити старовинний козацький хрест. Церква добре відреставрована.

Монастир Преображення Господнього в Ржищеві є одним із найстаріших в Україні. За легендою, заснований преподобними Антонієм та Феодосієм, які час від часу віддалялися сюди з Києво-Печерської лаври.

Офіційною датою заснування Ржищевського Спасо-Преображенського монастиря вважається 1626 рік. Польські поміщики Вороничі, надаючи в 1649 році свої землі монастирю, стверджували, що монастир заснували їхні предки. Це був один із трьох монастирів на Київщині, де доживали віку старі та хворі козаки.

В 1653 році тут відбулася зустріч посла московського царя, боярина Василя Бутурліна з гетьманом України Богданом Хмельницьким, де обговорювалися умови союзницького договору.

На початку XX століття в монастирі було 3 церкви: Святої Варвари, Преображення Господнього та Животворного Джерела. В 1927 році монастир розпущено, на території розмістили зоотехнікум, потім будівельний технікум.

В 1995 році Спасо-Преображенський монастир було відроджено. Збереглися келії кінця ХІХ століття. Розташований на пагорбі над Дніпром.

Стара частина будівлі нинішньої Васильківської загальноосвітньої школи №1 - це синагога, збудована у Василькові в 1812 році.

Пізніше тут розміщувалася єврейська школа. Після Другої світової війни у приміщенні колишньої синагоги було відкрито загальноосвітню школу. Деякий час при ній діяв музей.

Трипільський етно-історичний комплекс розташований в мальовничому місці над дніпровською затокою в селі Трипілля на Київщині, навпроти Дівич-гори. Це приватний музейно-розважальний заклад сучасного формату, що в інтерактивній формі знайомить з історією і культурою України від найдавніших часів.

Ще у 2006 році на цьому місці відомий колекціонер Олександр Поліщук спільно з архітектором Володимиром Лазоренком, художником Анатолієм Гайдамакою та істориком-белетристом Юрієм Шиловим відкрили приватний історико-археологічний музей "Прадавня Аратта-Україна". Основу його експозиції складала зібрана Поліщуком особиста колекція предметів побуту трипільської культури.

Після тривалої перерви музей наново відкрився у 2023 році у новому форматі. Експозиція на трьох поверхах знайомить з археологічними знахідками на території Київщини та нематеріальною культурною спадщиною регіону.

На першому поверсі музею можна відвідати українську світлицю та залу ручної праці, де представлені старовинні ткацькі верстата, веретена, а також велика колекція старовинних вишитих сорочок, рушників, килимів. У залі Едіакарського періоду експонуються скам'янілості перших живих організмів і тварин, які були знайдені на території України. В експозиції трипільської культури представлена кераміка трипільського типу (переважно безпаспортна і неатрибутована). У виставковій залі зараз експонуються ляльки-мотанки майстрині Юлії Петренко.

В окремій будівлі взимку відкривається Резиденція-музей святого Миколая. Працює кафе з каміном в українському стилі, де проводяться дитячі майстеркласи, чайні церемонії, тематичні заходи, пропонуються обіди під замовлення туристичних груп. Крім звичайних екскурсій, в музеї проводять квести. У сувенірній крамничці продаються вироби ручної роботи.

В урочищі Кам'яниця у північно-західній частині Ржищева збереглися залишки козацької сторожової фортеці: вали, рів та підземний хід.

За легендою, під час тривалої облоги останні захисники фортеці, що залишилися живими, - три брати - сховали полкову скарбницю в колодязі Вигадка, який також зберігся до наших днів.

Дерев'яна Успенська церква у Вільховці збудована у XIX столітті на місці старого Михайлівського храму, відомого з 1700 року.

Церква дев'ятизрубна п'ятиголова, зі складною композицією обсягів, що є рідкістю для Київщини. Верх виконаний у псевдовізантійському стилі, що робить церкву схожою на храми княжого періоду. Частково збереглися старовинні розписи в інтер'єрі.

На території знаходиться могила Колотновської, дружини місцевого священика.

Дерев'яну церкву апостола Іоанна Богослова в Розкопанцях під Богуславом збудовано в 1884 році.

Класичний український триверхий храм. В інтер'єрі зберігся розпис ХІХ століття. Гармонічно розвинена композиція будівлі, майстерно виконані деталі ставлять пам'ятку у низку цікавих зразків української дерев'яної архітектури ХІХ століття.

На церковному подір'ї є надгробок із фотографією молодої жінки та написом: "Хай буде твоя свята воля. Ганна Савельївна Цюрупа, померла 29 січня 1910 року на 23-му році життя".