English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Івано-Франківської області
Пам'ятки Калуського району
Знайдено 43 пам’ятки
Калуського району
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Музей/галерея
Історико-меморіальний музей Степана Бандери відкрито в селі Старий Угринів, в якому ідеолог українського національного руху народився в 1909 році.
Родина Бандерів жила тут з 1906 по 1933 рік. Експозиція розкриває середовище, в якому зростав та виховувався Степан Бандера, ілюструє життя та діяльність лідера ОУН. Представлені особисті речі, документи, фотографії.
Експонується колекція українських грошових знаків ХХ століття.
Історико-меморіальний музей Степана Бандери в Старому Угринові є філією Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.
вулиця Степана Бандери, 48 Старий Угринів
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Розваги/дозвілля
Карпатський трамвай - оригінальний екскурсійний маршрут вузькоколійною залізницею через мальовниче передгір'я Карпат що пролягає від Вигоди до Сенечова.
Відкритий в 2004 році на базі вузькоколійки, створеної бароном Леопольдом Поппер фон Подграгі ще в кінці ХІХ століття для обслуговування гірських лісозаготівель. Ширина вузької колії - 760 міліметрів, що майже в 2 рази менше за традиційну європейську.
До складу поїзда входить локомотив, в якому можна спостерігати роботу машиніста, закритий вагон з комфортними сидіннями, вагон-кабріолет, а також відкрита платформа. По ходу маршруту потяг долає 4 мости.
Передбачено зупинки біля мосту через річку Мизунку, джерела мінеральної води "Горянка", висота болота Ширковець, станції Дубовий Кут та біля каскаду Мізунського водоспаду. Можлива організація пікніків.
вулиця Данила Галицького, 38Б Вигода
Меморіальний музей "Калуська в’язниця" створений 2013 року в підвальному приміщенні будинку XIX століття, в якому за часів польської та німецької окупації розміщувалися судові та слідчі установи, а за радянського режиму – репресивні органи НКВС та КДБ.
Під арештом тут перебували багато хто з активістів ОУН та УПА. Про їх діяльність на Калущині розповідає експозиція у залі "Історія національно-визвольної боротьби початку-середини ХХ століття".
У залі археологічних знахідок представлені матеріали з розкопок на території міста. У ще одній залі відтворено інтер'єр міської кімнати середини XX століття. Окрема експозиція присвячена історії Революції Гідності та російсько-української війни. Підвальне приміщення використовується як виставкова площа для тематичних експозицій.
Меморіальний музей "Калуська в’язниця" є одним із підрозділів Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради".
вулиця Дениса Січинського, 5 Калуш
Долинський краєзнавчий музей "Бойківщина" відкрито у 2003 році завдяки всесвітньо відомому благодійному фонду Тетяни і Омеляна Антоновичів (США).
Експозиція розповідає про природу, історію та культуру Бойківщини – етнографічної області на північних та південних схилах Карпат.
Найбільший інтерес представляє реконструкція зовнішнього вигляду та інтер'єру бойківської хати - типового житла бойків, що складається з великої житлової кімнати (світлиці), коридору (сіней) та приміщення для худоби. Тут зібрані автентичні меблі, знаряддя праці, предмети побуту та традиційний бойківський одяг.
Також є відділи природи цього регіону Карпат, історії міста Долини, бойківського побуту та етнографії, сакрального мистецтва.
В меморіальній кімнаті родини Антоновичів зібрано матеріали, що розповідають про їхнє життя в Долині, еміграцію до США та меценатську діяльність.
вулиця В'ячеслава Чорновола, 2 Долина
Музей історії ОУН-УПА відкрився у 1995 році в приміщенні Брошнів-Осадського ліцею. Понад 500 експонатів зібрали для музейної експозиції учні та вчителі ліцею за участі ветеранів національно-визвольних змагань.
Експозиція розповідає про історію Брошнів, діяльність ОУН та УПА в цьому регіоні, трагічну долю повстанців на засланні. Серед оригінальних експонатів: збірник ідеологічних матеріалів УПА, літопис "Червона калина", повстанська листівка "За що береться УПА", вишивка "Тюремна пам'ятка 1946 року".
Представлено макет криївки, в якій переховувалися повстанці.
вулиця 22 Січня, 55 Брошнів-Осада
Храм , Пам'ятка архітектури
Костел реформаторів розташований у самому центрі села Цвітова.
Храм у неоготичному стилі за проєктом архітектора Вавжинця Дайчака збудований у 1938 році. Конструкція костелу прикрашена великою кількістю арок, виступами, великими і маленькими шпилями. Храм прикрашають дерев’яні арочні двері в дусі середньовіччя, вузькі прямокутні віконні прорізи, характерні для оборонних споруд.
Дзвіниця стоїть на платформі з численними арочними отворами і завершується вежею з центральним дерев'яним готичним шпилем у вигляді загостреного конуса і меншими конусами навколо нього.
вулиця Тараса Шевченка Цвітова
Природний об'єкт
Скелі Довбуша в урочищі Бубнище, які здавна вражають людей своїми фантастичними формами, називають Карпатськими Сфінксами.
Група скельних останців висотою до 80 метрів розкидана посеред буково-ялинового лісу поблизу села Бубнище на площі 100 гектарів. Масив скель пісковика шириною близько 200 метрів і завдовжки 1 кілометр утворився понад 70 мільйонів років тому на дні теплого моря.
За дохристиянських часів тут було язичницьке святилище. Ймовірно, в XIII сторіччі, за часів короля Данила Галицького, тут була створена скельна фортеця, що витримала монголо-татарську навалу і проіснувала до XVI століття.
В середині XVIII сторіччя в цій місцевості активно діяли повстанці-опришки, а в 1743 році в скельних печерах розташовувався табір загону легендарного народного месника Олекси Довбуша, звідки походить нинішня назва.
Скелі Довбуша є комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення та входять до складу Поляницького регіонального ландшафтного парку. По скелях прокладено безліч скелелазних маршрутів різних категорій складності, регулярно проводяться змагання зі скелелазіння.
урочище Бубнище Бубнище
Пластовий табір-музей "Сокіл" у селі Гриньків на Івано-Франківщині є найдавнішою стаціонарною базою Національної скаутської організації України "Пласт".
Табір збудований 1926 року на лівому березі річки Лімниця, біля підніжжя гори Сокіл – на землях поблизу Осмолоди, подарованих митрополитом Андреєм Шептицьким для розвитку пластового руху.
До 1939 року тут щоліта таборувалися десятки пластунів і пластунок. Відродження табору почалося з 1990 року, будівлі відновлено за старими кресленнями, відкрито капличку та встановлено пам’ятний хрест на символічній могилі пластунів, що загинули у боротьбі за волю України.
Зараз табір-музей "Сокіл" є діючим закладом дитячого відпочинку та спортивно-патріотичного виховання. Екскурсії можливі лише за попереднім узгодженням.
вулиця Зарічна, 11 Гриньків
Центр спадщини Вигодської вузькоколійки розміщується у старовинній будівлі 1855 року побудови, в якій жив барон Леопольд Поппер фон Подграгі - засновник Вигодської вузькоколійної залізниці.
Після реконструкції будівлю перетворено на сучасний інтерпретаційний візит-центр "Карпатського трамваю", кінцева станція якого розташована неподалік.
Інтерактивна експозиція розповідає про місцеву природу та лісову екосистему Карпат, історію розвитку деревообробної промисловості, виникнення Вигодської вузькоколійки, етнографію, народні ремесла тощо.
В центрі можна орендувати спорядження для активного туризму, придбати путівники, мапи, сувеніри.
вулиця Данила Галицького, 66 Вигода
Пам'ятка архітектури
Міська ратуша Болехова в нинішньому вигляді споруджена в 1863 році, хоча закладена була ще в XVIII сторіччі.
Магдебурзьке право Болехів мав з 1603 року згідно з привілеєм, наданим польським королем Сигізмундом III.
Міський магістрат тут розташували на розі центральної площі. Невелика елегантна будівля Болехівської ратуші має годинникову вежу з фігурним верхом.
Нещодавно ратушу відреставрували, на годинниковій вежі встановили нові куранти роботи сучасного львівського майстра Олексія Бурнаєва.
Донині ратуша використовується за своїм призначенням - у ній міститься Болехівська міськрада.
площа Івана Франка, 12 Болехів
Замок/фортеця , Палац/садиба , Пам'ятка архітектури
Рожнятівський замок графа Скарбека (Скарбка) може вважатися визначною пам'яткою лише з великою натяжкою, оскільки у зовнішньому вигляді від його середньовічної історії майже нічого не залишилося.
Ймовірно, перший замок у Рожнятові був закладений у XV сторіччі. Він мав дві вежі та оборонний рів. У XVIII столітті граф Рафаїл Скарбек герба "Абданк", який отримав ці землі в посаг за своєю дружиною Юлією Магдаленою Беное, перебудував замок у неоготичному стилі, перетворивши його на парадну магнатську резиденцію.
Пізніше в приміщенні замку розміщувався повітовий суд та поліцейське управління. За радянських часів будівля була ще раз майже повністю перебудована. Від неоготичного декору збереглося лише оформлення шестикутної кутової башти. Наразі у будівлі розміщується відділення Національної поліції України.
вулиця Шкільна, 13 Рожнятів
Доменна піч (домниця, домна) в урочищі "Ангелів" під Гриньковим закладена в 1810 році греко-католицьким митрополитом Антіном Ангеловичем.
У 1812 році будівництво печі та інших промислових споруд було завершено. Тут було 12 шахт, фабрика з переробки заліза та кузня. У 1814 році Ангелівська домна була введена в експлуатацію, але пропрацювала недовго – її закрили вже у 1818 році.
урочище Ангелів Гриньків
Будівля великої синагоги в Болехові збудована у 1789-1808 роках.
До Другої світової війни більше половини населення Болехова складали євреї, але майже всі вони були знищені нацистами.
За радянських часів приміщення синагоги використовувалося як клуб. Наразі будівля в аварійному стані.
вулиця Євгена Петрушевича, 6 Болехів
Виставкова зала Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради" відкрилася у 1991 році.
Заклад презентує творчість українських та закордонних митців: малярство, графіку, скульптуру, декоративне мистецтво.
Тут відбуваються симпозіуми з різних видів мистецтв, демонстрації вишитого одягу, презентації, благодійні та книжкові ярмарки, туристичні та промислові виставки. Зокрема, проходила виставка старожитностей Слобожанщини від етнофундації "Рід" із міста Краматорськ.
вулиця Дзвонарська, 5 Калуш
Гошівський монастир Преображення Господнього отців василіян – місце масового паломництва греко-католиків з різних країн.
Перша історична згадка про монастир біля Гошева датована 1509 роком. Спочатку Гошівський чоловічий монастир знаходився в урочищі "Чорний Ділок", але в XVII сторіччі його спалили татари, і знову обитель відбудували на Ясній горі, де він розташований і зараз.
У 1835-1842 роках були розібрані дерев'яні споруди монастиря та збудовані кам'яні. В 1842 році завершено будівництво церкви Преображення Господнього, яка збереглася до наших днів.
Розквіт обителі припав на часи митрополита Андрея Шептицького.
До Першої світової війни Гошівський монастир вважався одним із найбільших духовних центрів Галичини. Але з 1939 році почалися переслідування греко-католицьких ченців та спроби закрити монастир. Він зміг протриматися до 1950 року, коли його повністю ліквідували. У приміщеннях розміщувався дитячий будинок, потім армійський склад, потім — база відпочинку.
На початку 1990-х років обитель була відроджена. На пожертвування віруючих було відремонтовано монастирські приміщення та церкву. Німецькі реставратори відновили 5 великих полотен XVIII століття, створили 15 нових картин. Електронні дзвони Гошівського монастиря – єдині в Україні.
Головна святиня – чудотворна ікона Гошівської Божої Матері (XVIII сторіччя; копія Ченстоховської ікони), яку називають "Царицею Карпат". Ікона коронована в 2009 році Папою Римським Бенедиктом XVI.
вулиця Монастирська Гошів