Пам'ятки Калуського району

Історико-меморіальний музей Степана Бандери відкрито в селі Старий Угринів, в якому ідеолог українського національного руху народився в 1909 році.

Родина Бандерів жила тут з 1906 по 1933 рік. Експозиція розкриває середовище, в якому зростав та виховувався Степан Бандера, ілюструє життя та діяльність лідера ОУН. Представлені особисті речі, документи, фотографії.

Експонується колекція українських грошових знаків ХХ століття.

Історико-меморіальний музей Степана Бандери в Старому Угринові є філією Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.

Міська ратуша Болехова в нинішньому вигляді споруджена в 1863 році, хоча закладена була ще в XVIII сторіччі.

Магдебурзьке право Болехів мав з 1603 року згідно з привілеєм, наданим польським королем Сигізмундом III.

Міський магістрат тут розташували на розі центральної площі. Невелика елегантна будівля Болехівської ратуші має годинникову вежу з фігурним верхом.

Нещодавно ратушу відреставрували, на годинниковій вежі встановили нові куранти роботи сучасного львівського майстра Олексія Бурнаєва.

Донині ратуша використовується за своїм призначенням - у ній міститься Болехівська міськрада.

Доменна піч (домниця, домна) в урочищі "Ангелів" під Гриньковим закладена в 1810 році греко-католицьким митрополитом Антіном Ангеловичем.

У 1812 році будівництво печі та інших промислових споруд було завершено. Тут було 12 шахт, фабрика з переробки заліза та кузня. У 1814 році Ангелівська домна була введена в експлуатацію, але пропрацювала недовго – її закрили вже у 1818 році.

Будівля великої синагоги в Болехові збудована у 1789-1808 роках.

До Другої світової війни більше половини населення Болехова складали євреї, але майже всі вони були знищені нацистами.

За радянських часів приміщення синагоги використовувалося як клуб. Наразі будівля в аварійному стані.

Виставкова зала Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради" відкрилася у 1991 році.

Заклад презентує творчість українських та закордонних митців: малярство, графіку, скульптуру, декоративне мистецтво.

Тут відбуваються симпозіуми з різних видів мистецтв, демонстрації вишитого одягу, презентації, благодійні та книжкові ярмарки, туристичні та промислові виставки. Зокрема, проходила виставка старожитностей Слобожанщини від етнофундації "Рід" із міста Краматорськ.

Гошівський монастир Преображення Господнього отців василіян – місце масового паломництва греко-католиків з різних країн.

Перша історична згадка про монастир біля Гошева датована 1509 роком. Спочатку Гошівський чоловічий монастир знаходився в урочищі "Чорний Ділок", але в XVII сторіччі його спалили татари, і знову обитель відбудували на Ясній горі, де він розташований і зараз.

У 1835-1842 роках були розібрані дерев'яні споруди монастиря та збудовані кам'яні. В 1842 році завершено будівництво церкви Преображення Господнього, яка збереглася до наших днів.

Розквіт обителі припав на часи митрополита Андрея Шептицького.

До Першої світової війни Гошівський монастир вважався одним із найбільших духовних центрів Галичини. Але з 1939 році почалися переслідування греко-католицьких ченців та спроби закрити монастир. Він зміг протриматися до 1950 року, коли його повністю ліквідували. У приміщеннях розміщувався дитячий будинок, потім армійський склад, потім — база відпочинку.

На початку 1990-х років обитель була відроджена. На пожертвування віруючих було відремонтовано монастирські приміщення та церкву. Німецькі реставратори відновили 5 великих полотен XVIII століття, створили 15 нових картин. Електронні дзвони Гошівського монастиря – єдині в Україні.

Головна святиня – чудотворна ікона Гошівської Божої Матері (XVIII сторіччя; копія Ченстоховської ікони), яку називають "Царицею Карпат". Ікона коронована в 2009 році Папою Римським Бенедиктом XVI.

Етнографічний музей Калущини створений у 1994 році при Вищому професійному училищі №7 міста Калуш з ініціативи викладача Валерія Сердюка.

В експозиції представлено зібрані учнями та викладачами етнографічні колекції предметів традиційної культури Бойківщини і Прикарпаття, зокрема ужитково-побутові й мистецькі предмети XVIII-XX століть. У розділі "Народні промисли і ремесла" представлені вироби гончарства, ткацтва, ковальства.

Колекція сільськогосподарських знарядь праці розповідає про старовинні способи землеробства і тваринництва. Відтворено інтер’єр сільської хати кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Багатими є колекції вишивки, народного одягу, художніх виробів народних ремесел. У розділі "Сакральні пам’ятки Бойківщини" представлені церковні старожитності ХVІІІ–ХХ століть.

Житловий будинок у стилі модерн на вулиці Євгена Коновальця, біля повороту в бік Бубнища – найцікавіший зразок цивільної архітектури Болехова ХІХ століття.

Романтичного вигляду одноповерховому будинку надає вежа з високим шпилем.

Нині це один із корпусів Болехівської міської лікарні.

Рожнятівський замок графа Скарбека (Скарбка) може вважатися визначною пам'яткою лише з великою натяжкою, оскільки у зовнішньому вигляді від його середньовічної історії майже нічого не залишилося.

Ймовірно, перший замок у Рожнятові був закладений у XV сторіччі. Він мав дві вежі та оборонний рів. У XVIII столітті граф Рафаїл Скарбек герба "Абданк", який отримав ці землі в посаг за своєю дружиною Юлією Магдаленою Беное, перебудував замок у неоготичному стилі, перетворивши його на парадну магнатську резиденцію.

Пізніше в приміщенні замку розміщувався повітовий суд та поліцейське управління. За радянських часів будівля була ще раз майже повністю перебудована. Від неоготичного декору збереглося лише оформлення шестикутної кутової башти. Наразі у будівлі розміщується відділення Національної поліції України.

Калуська ратуша збудована в Калуші в кінці XIX – на початку XX століття навпроти костелу Святого Валентина.

Місто Калуш користувалося Магдебурзьким правом з 1549 року. Перша кам'яна ратуша існувала ще в ХVІІ-XVIII сторіччях, проте місце її розташування невідоме.

Нинішня будівля міського муніципалітету збудована у стилі класицизму з елементами модерну, має Г-подібну форму. Головною окрасою є невисока годинникова вежа.

До 1939 року тут засідав калуський магістрат, а за радянських часів розмішався райком партії. На початку 1970-х років приміщення передали управлінню сільського господарства. З 2005 року ведеться тривала реконструкція будівлі, її стан залишається аварійним.

Карпатський трамвай - оригінальний екскурсійний маршрут вузькоколійною залізницею через мальовниче передгір'я Карпат що пролягає від Вигоди до Сенечова.

Відкритий в 2004 році на базі вузькоколійки, створеної бароном Леопольдом Поппер фон Подграгі ще в кінці ХІХ століття для обслуговування гірських лісозаготівель. Ширина вузької колії - 760 міліметрів, що майже в 2 рази менше за традиційну європейську.

До складу поїзда входить локомотив, в якому можна спостерігати роботу машиніста, закритий вагон з комфортними сидіннями, вагон-кабріолет, а також відкрита платформа. По ходу маршруту потяг долає 4 мости.

Передбачено зупинки біля мосту через річку Мизунку, джерела мінеральної води "Горянка", висота болота Ширковець, станції Дубовий Кут та біля каскаду Мізунського водоспаду. Можлива організація пікніків.

Римо-католицький костел Святого Валентина в Калуші побудований у 1841-1845 роках на місці дерев'яного католицького храму Святої Марії Магдалини, який відомий з 1464 року.

Новий мурований костел виконаний у стилі неоготики. В 1786 році зведено нову вежу. У 1910-1912 pоках проведено капітальну реконструкцію: добудовано бічні каплиці, перед фасадом споруджено сходи, виготовлено нові головні та бічні вівтарі тощо.

З 1954 до 1999 рік храм було закрито, у ньому розмістили спортзал. Якийсь час він належав Українській Автокефальній Православній Церкві.

Нині костел Святого Валентина у Калуші чинний. У 2008 р. проведено останню реставрацію, яка повернула храму автентичний вигляд.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії збудований у Болехові в 1820-х роках на місці старого храму, що існував з XVI-XVII сторічь.

Перший костел був дерев'яний. На його місці у 1730-1738 роках збудували новий храм, проте через інженерні прорахунки він зруйнувався.

Нинішній Успенський костел у стилі модерну за радянських часів був закритий, використовувався як спортивна зала, потім котельня.

У 1994-2000 pоках костел було відреставровано. Нині він належить католицькій громаді міста Болехів.

Рожнятівський краєзнавчий музей "Бойківщина" розташований у старовинному будинку, який збудував у Рожнятові український граф Думка на початку XX століття.

За радянських часів тут був суд, потім музей художника Володимира Харченка.

Зараз в експозиції музею представлено близько 400 предметів, які знайомлять відвідувачів з історією краю за останні два тисячоліття, народним побутовим та сакральним мистецтвом Бойківщини, життям видатних людей.

У музеї зберігається частина колекції картин художника Володимира Харченка.

Краєзнавчий музей Калущини є одним із підрозділів Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради". Відкрився 1997 року в будівлі колишньої єврейської громади, яка є пам’яткою архітектури першої половини ХХ століття.

Основу експозиції складають археологічні пам’ятки Калущини, старовинні документи, церковні стародруки, твори образотворчого мистецтва, давні світлини, матеріали з історії дзвонарства, предмети домашнього побуту тощо.

В цьому ж приміщенні розташована артгалерея.

До складу Музейно-виставкового центру також входять Меморіальний музей "Калуська в'язниця", меморіальний комплекс "Криївка Черемоша", Музей-оселя родини Франка та виставкова зала.