Пам'ятки Київської області

Акваріум ТРЦ "Океан" (Ocean Plaza) у Києві вважається найбільшим в Україні.

Гігантська штучна водойма з акриловими вікнами має об'єм 360 тисяч літрів. До 16-метрової панорами акваріума мають вихід усі основні галереї торгового комплексу.

Відвідувачі можуть безкоштовно спостерігати за акулами, скатами, муренами, груперами, морськими зірками та іншими мешканцями підводного світу.

Залишки одного з найдавніших в Україні поселень первісних людей епохи пізнього палеоліту (10 тисяч років до нашої ери), знайдені в селі Добранічивка під час прокладання дороги в 1952 році, експонуються зараз в Археологічному музеї "Добраничівська стоянка", що є філією Яготинського історичного музею.

Археологи виявили тут чотири господарсько-побутових комплекси навколо центральної площі.

Експозиційний павільйон музею "Добраничівська стоянка" зведено безпосередньо над місцем розкопок найбільшого з господарсько-побутових комплексів. Можна побачити фундамент жител з кісток мамонтів і черепів тварин, ями-склади, кострища та місця виробництва знарядь праці з кісток та кременю.

В експозиції представлені вироби з каменю й кістки, а також два великих панорамних полотна, що зображують сцени первісного полювання на мамонта та побуту мешканців "Добраничівської стоянки".

Археолого-краєзнавчий музей села Копачів є відділенням Київського обласного археологічного музею. Розташовується у двох залах на другому поверсі колишньої Копачівської сільської ради. 

Перша зала музею представляє місцеві археологічні знахідки: кістки мамонта, кераміку трипільської культури, фрагменти давньоруського посуду. Перлиною цієї експозиції вважається трипільська біноклеподібна посудина.

У другій залі відтворено фрагмент інтер’єру традиційної української хати. Тут представлені місцеві старожитності та інші експонати, які представляють історію, побут, мистецтво Копачева від минулого до сьогодення.

Астрономічний музей в Києві діє при одній з найстаріших університетських астрономічних обсерваторій України, заснованій в 1845 році, незабаром після заснування в Києві університету.

Першим директором астрономічної обсерваторії був видатний астроном Василь Федоров.

За півтора століття тут зроблено безліч наукових відкриттів у галузі астрометрії, фізики Сонця та прогнозування сонячної активності, метеорної астрономії, спостережень за штучними супутниками Землі. В арсеналі обсерваторії є кілька старовинних інструментів: меридіанний круг, 8" і 10" рефрактори Репсольда, астрограф Цейса, є бібліотека, в якій є рідкісні видання XVI-XVIII століть.

Спроєктований архітектором Вікентієм Беретті будинок астрономічної обсерваторії є пам'яткою архітектури ХІХ століття.

Аутлет-містечко "Мануфактура" розташоване в Ходосівці неподалік Києва. Це перший в Україні торговий комплекс у форматі аутлет, у якому представлені колекції одягу та аксесуарів відомих брендів із постійними знижками.

Комплекс стилізований під старовинне північно-європейське містечко з ратушею, трьома вулицями, каналами, фонтанами та вуличними скульпурами.

В одному просторі розташовані близько 100 бутіків, а також ресторани, кафе, кондитерські, дитячий майданчик та спеціальна "зона для тат" з Wi-Fi та невеликий готель. Є великий паркінг.

В аутлет-містечку "Мануфактура" часто проводяться розважальні заходи та ярмарки.

Байкове кладовище (або Байковий цвинтар) - одне із найстаріших і найкрасивіших у Києві.

Відкрите в 1834 році на Байковій горі, що отримала свою назву на прізвище генерала Сергія Байкова, учасника франко-російської війни 1812 року та російсько-турецької війни 1828-1829 років, який жив тут після виходу у відставку.

На території кладовища розташовано близько 20 старих склепів різноманітної архітектури, деякі з них спроєктовані відомими архітекторами Владиславом Городецьким, Володимиром Ніколаєвим та іншими.

Байкове кладовище фактично є українським пантеоном, на ньому поховано багато видатних людей: Михайло Грушевський, Леся Українка, В'ячеслав Чорновіл, Марія Заньковецька, Амвросій Бучма, Михайло Стельмах, Павло Загребельний, Василь Стус, Євген Патон, Микола Амосов, Олександр Шалімов, Валерій Лобановський, Роман Ратушний та багато інших.

Банановою фермою називають приватне тепличне господарство у Рожнах під Києвом, де місцевий фермер Анатолій Патій вирощує екзотичні кімнатні плодові рослини.

Для створення оптимального мікроклімату використовує теплиці-термоси власного винаходу. Крім бананів, на фермі навіть взимку дозрівають ананаси, лимони, гранати, мандарини, інжир та інше.

На банановій фермі Патія проводяться екскурсії, можна побачити безліч екзотичних рослин, а також придбати саджанці для квартир, приватних будинків та зимових садів.

Баришівський краєзнавчий музей з 1977 року працює в колишньому житловому будинку землевласника Гладиша, зведеному в XIX столітті. Пізніше тут розташовувалася школа, в якій з 1920 по 1923 рік працював учителем один з найвидатніших поетів-неокласиків Микола Зеров.

Колекція Баришівського історико-краєзнавчого музею налічує понад 4000 експонатів, серед яких знаряддя праці кам’яного та бронзового віків, фрагменти кераміки трипільської культури та інші археологічні знахідки. Представлена колекція жіночого одягу та вишитих рушників XVIII-XX століть.

Окрема експозиція висвітлює участь мешканців Баришівки у подіях Другої світової війни, війни в Афганістані та російсько-української війни.

Експонуються вироби місцевих народних умільців: живопис, вишивка, вироби лозоплетіння тощо.

Березанський краєзнавчий музей розташовується в оригінальній будівлі з елементами народної архітектури в центрі містечка Березань на Київщині. Заснований у 1975 році з ініціативи місцевої краєзнавиці Галини Рих.

Сьогодні експозиція Березанського краєзнавчого музею має дев'ять розділів: природи, традиційного побуту, козацтва, історії Другої світової війни, нумізматики, народної творчості тощо.

Експозиція "Шевченкова світлиця" присвячена перебуванню в місті Тараса Шевченка, зокрема представлене факсимільне видання його твору "Розрита могила", написаного 1843 року в Березані.

В залі 1930-х років можна дізнатися про трагічні події колективізації та Голодомору на Березанщині.

Перед будівлею музею встановлене погруддя Тараса Шевченка.

Бессарабський критий ринок, який кияни називають просто "Бессарабкою", - це центральний та найдорожчий ринок Києва.

Назвою завдячує торговцям із Бессарабії (регіон на кордоні нинішньої Одеської області та Молдови). За іншою версією, цю місцевість стали називати Бессарабкою ще до появи базару (нібито "бессарабами" в Києві називали босоту).

Ідея упорядкувати непривабливе бессарабське торжище, побудувавши тут перший у Києві критий ринок, виникла ще в 1873 році, проте будівництво почалося лише в 1910 році на кошти, виділені за заповітом цукрозаводчика, мецената та благодійника Лева Бродського. Проєкт розробив архітектор Генрик Гай, який мав досвід проєктування критого ринку у Варшаві. Стіни зводилися з цегли, а перекриття із заскленим дахом спиралося на металевий склепінний каркас. Фасад ринку оформлений скульптурними композиціями "Селянин з волами", "Молочниця", а також головами бугаїв, рибами та рибальськими сітками, гусями, що летять. У підвалі було обладнано першу в місті підземну холодильну установку.

Бессарабський ринок втілив нові європейські тенденції, що ставили на чільне місце не декоративне прикрашання будівель, а економічність і функціональність. Він і тепер справно служить за призначенням.

Бишівський зразковий історико-краєзнавчий музей заснований у 1983 році вчителем історії Бишівської середньої школи Валерієм Обухівським. Розташовується у приміщенні Бишівського академічного ліцею.

У фондах музею зібрано до 1500 експонатів, які систематизовані по розділах: археологічний, середньовіччя, етнографічний, перша половина ХХ століття, Друга світова війна, соціально-економічний розвиток села в 1950–1990 роках, сьогодення.

Білоцерківський краєзнавчий музей представляє велике зібрання предметів матеріальної і духовної культури Південної Київщини.

Музей заснував у 1924 році краєзнавець Степан Дроздов-Мишківський на основі власної колекції старожитностей. Зараз музей розташовується в оригінальній будівлі у стилі конструктивізму, зведеній у 1983 році на Замковій горі навпроти костелу Святого Івана Хрестителя, поруч із фундаментами давнього храму Святого Георгія часів князя Ярослава Мудрого.

Експозиція скдадається з дев'яти розділів, які розповідають про природу Південної Київщини, давню історію краю, події польсько-литовської доби та Козаччини, період розквіту міста у XVIII-XIX століттях, розвиток промисловості та освіти, радянську добу та сучасність.

Серед найцінніших експонатів музею: скіфський меч акінак, унікальний черняхівський світильник із зображенням обличчя людини, давньоруські жіночі прикраси. Цінними реліквіями часів козацтва є прапор козацької сотні Білоцерківського полку, булава, бунчук, литаври та зброя. Основу колекції нумізматики складають римські монети, київські гривні, гроші козацької доби. У відділі мистецтва представлені ікони, картини та скульптури ХVII-XX століть з колекції Браницьких. Особливу зацікавленість відвідувачів викликають відтворені інтер’єри житла різних верств населення того часу.

На Замковій горі стародавнього Юр'єва поруч із Білоцерківським краєзнавчим музеєм збудована сучасна реконструкція храму Святого Георгія, який дав місту нинішню назву. На оглядовому майданчику над річкою Рось встановлено пам'ятник засновнику міста, князю Ярославу Мудрому.

Бобрицький краєзнавчий музей відкрився в 2010 році за ініціативи краєзнавця та збирача старожитностей Миколи Ковальчука. Музей розташований в центрі села Бобриця поруч зі скульптурним парком авангардного мистецтва.

Експозиція музею налічує більше 5000 експонатів, серед яких світлини та документи, предметами побуту (посуд, прядки, колиски), національні строї, вишиванки, рушники тощо.

Перлиною музею є повне генеалогічне дерево всіх родин Бобриці починаючи з 1750 року. Тут зберігається пам'ять про родовід перших засновників Бобриці - опришків та козаків часів Богдана Хмельницького Потапенків, Ярошенків, Данченків, Ігнатенків.

Музей налічує 5 кімнат, одна з яких - світлиця, де відтворений устрій та побут бобричан столітньої давності.

Після реконструкції будівлю музею розписав відомий графічний дизайнер, художник, автор настінних розписів, громадський активіст
Богдан Гдаль.

Боярський краєзнавчий музей відкрито в 1974 році як літературно-меморіальний музей Миколи Островського на честь 70-річчя радянського письменника-пропагандиста. Колекція музею налічує понад 15 тисяч предметів, що становлять історичну та культурну спадщину регіону.

Музей знаходиться в окремому приміщенні на території місцевої школи, в будівлі якої в 1921 році Островський жив серед комсомольської бригади будівельників боярської вузькоколійки.

Хоча у 1992 році Боярський краєзнавчий музей було перепрофільовано на краєзнавчий, досі основу його експозиції складають речі, пов'язані з творчістю Островського: документи, фотографії, особисті речі, перші видання його книги "Як гартувалася сталь" тощо.

Значне місце в експозиції посідають роботи художників Полякової та Григор’єва. У фондах музею зберігається понад тисячу оригінальних робіт цих митців.

В'їзна брама (пропілеї) Броварського аеропорту "Київ" збереглася від першого київського аеровокзалу, який був відкритий у 1935 році як основний аеропорт столиці УРСР.

У вересні 1935 року тут проводилися навчання військової авіації. У зв'язку з цим Бровари відвідали генерал Луазо, Йона Якір, Георгій Жуков, Семен Будьонний, Станіслав Косіор, Павло Постишев.

У 1940 році щодня з аеропорту вилітали 50 літаків і за рік обслуговувалося 50 000 пасажирів.

25 червня 1941 року німецько-фашистська авіація повністю знищила аеропорт. Від архітектурного комплексу залишилася лише арка з колонадою, яка розташовувалася на в'їзді. На ній встановлено меморіальну табличку.

Наразі на території колишнього аеропорту розташовані стрільбища стрілецького комплексу "Сапсан" та кілька житлових будинків.