Пам'ятки Київської області

Найбільша в Європі приватна колекція мотоциклів марки Harley-Davidson представлена в київському музеї "Харлі-Девідсон" (HD Museum Kyiv), що відкрився у 2019 році.

У колекції понад 20 моделей мотоциклів: ралійних, військових і цивільних. Зокрема, представлена одна з перших моделей Harley-Davidson X8A Single 1912 року, наймасовіший військовий мотоцикл Harley-Davidson WLA 45 1942 року, єдиний за всю історію марки скутер Harley-Davidson Topper H 1964 року, одна з перших комфортабельних туристичних моделей Harley-Davidson FLHT Electra Glide Standard 1968 року тощо. Деякі експонати чи не єдині в світі.

Також представлено багато артефактів, пов'язаних з історією Harley-Davidson та байкерською культурою в Україні.

Відвідування музею можливе тільки за попереднім записом.

"Хатою на Пріорці" називають Меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка на Пріорці у Києві, відділ Національного музею Шевченка.

Поет жив тут деякий час у 1859 році, під час свого останнього перебування у Києві, чекаючи на дозвіл на виїзд до Петербурга.

В експозиції музею відтворено побут київської околиці другої половини ХІХ століття. Більшість речей, які експонуються в будинку, було передано мешканцями Пріорки, нащадками тих людей, які особисто зустрічалися із Шевченком.

Неподалік будинку досі росте 400-річний дуб, під яким, за спогадами сучасників, любив сидіти поет.

Перший в Україні музей продукції компанії Apple відкрився 2023 року в центрі Києва. Розташований у підвальному приміщенні мережевого магазину Yabluka, що спеціалізується на продажі продуктів Apple.

Експозиція демонструє новаторство компанії в технологіях і дизайні побутової електроніки на різних етапах розвитку ринку. Представлено понад сто пристроїв бренду, починаючі з персонального комп'ютера Apple II Plus 1979 року випуску. Серед експонатів – комп'ютери лінійок Apple III, Lisa, Macintosh, Power Macintosh, iMac, MacBook, PowerBook тощо, найперші iPod та iPad, повна лінійка смартфонів iPhone, акустичні системи Marshall, клавіатури, миші, інша переферія та комплектуючі.

Найціннішими експонатами є гаджети з автографами засновників компанії.

Музей авіації Національного авіаційного університету в Києві відкрито у 1972 році. Його експозиція присвячена історії та досягненням навчального закладу, включає раритетні стародруки, фотографії, макети авіаційної техніки та багато іншого.

У затишній залі площею 350 квадратних метрів представлено 28 експозиційних стендів.

Історична частина експозиції розповідає про діяльність Київського авіаційного товариства, роботу перших київських авіаконструкторів, рекордні польоти Ігоря Сікорського, відкриття регулярного повітряного руху на маршруті Харків – Київ, створення першого радянського пасажирського літака К-1 та інші події соціально-економічного життя Києва, які стали підґрунтям для відкриття вищого навчального закладу авіаційного профілю. Наступні стенди висвітлюють діяльність навчального закладу в різні періоди.

У авіаційному навчальному ангарі музею розміщені літальні апарати широкого спектра конструктивних схем, різних періодів розробки та експлуатації. Тут можна побачити літаки, вертольоти та газотурбінні двигуни, які відображають різні етапи розвитку вітчизняної авіації.

Музейний комплекс у Козині створило 2000 року подружжя місцевих ентузіастів-краєзнавців Євгена та Валентини Олійників. Одразу дві музейні експозиції розміщуються на двох поверхах колишнього будинку дитячого садка.

Експозиція на другому поверсі присвячена життю і творчості видатного українському співаку, народного артиста України Анатолія Солов'яненка. В Козині він мав дачу, де часто відпочивав і готувався до своїх виступів. В останні роки свого життя Солов'яненко постійно проживав у Козині, тут він помер у 1999 році та похований на селищному кладовищі (встановлено пам'ятник).

В музеї експонуються фотосвітлини, живописні портрети співака, панно, особисті речі Солов'яненка, сценічні костюми, адресні папки на ім'я Солов'яненка, листи від вдячних слухачів, книги, платівки, диски та інше. Можна подивитися та послухати фрагменти його концертів.

На першому поверсі розташований Історико-краєзнавчий музей селища Козин. Тут можна ознайомитися з результатами археологічних розвідок на території селища, побачити старовинні предмети побуту місцевих мешканців, дізнатися про учасників національно-патріотичного руху Обухівщини та видатних мешканців.

Музей Анатолія Солов'яненка в Козині є відділенням Київського обласного археологічного музею.

Приватний музей васильківської майоліки відкрився в 2021 році в торговому центрі "Пасаж" у Василькові.

Його заснувала громадська активістка Людмила Шкулькова на основі власної колекції виробів Васильківського майолікового заводу.

Завод був заснований в 1934 році у Василькові, який здавна відомий як один із центрів гончарства Наддніпрянщини. На заводі працювало багато майстів художньої кераміки, серед яких Прокіп Бідасюк, Надія та Валерій Протор'єви. У другій половині XX століття завод був одним із провідних підприємств художньої промисловості України, його продукція брала участь у виставках декоративного мистецтва багатьох країн світу.

Багато зразків продукції представлено в експозиції музею: настінні тарілки, сервізи, куманці, вази, глечики, кухлі, підсвічники, декоративні скульптури. Серед них і знаменитий "Бородянський півник", що став символом незламності українців під час російської збройної агресії. Його авторство приписують Прокопу Бідасюку, але, ймовірніше, це робота Валерія Протор'єва.

Експозиція доступна для зовнішнього огляду постійно, але про екскурсії необхідно домовлятися завчасно.

Великий музейний квартал між вулицями Саксаганського, Жилянською, Паньківською та Льва Толстого у Києві об'єднує музеї кількох видатних українських родин, які жили тут в один період наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть: Косачів, Лисенків, Старицьких, Тобілевичів.

Район Паньківщини тоді називали Латинським кварталом, бо тут мешкала київська інтелігенція: професори та студенти університету Святого Володимира, лікарі, інженери, діячі мистецтв.

Першим в будинку № 95 оселився видатний композитор, основоположник української класичної музики Микола Лисенко. В помешканні, де він прожив 18 останніх років життя та написав основні свої твори, відтворено інтер'єри передпокою, робочого кабінету, їдальні та вітальні, де і сьогодні можна почути чарівні звуки Лисенкового роялю.

У сусідньому будинку № 93 жив письменник і театральний діяч Михайло Старицький з дружиною Софією, донькою Марією та сином Юрієм. Експозиція музею Старицього складається з меморіальної квартири, де відтворено інтер’єри вітальні, їдальні, кабінету Старицького та кімнати старшої доньки Марії, а також з експозиції "Продовження сімейних традицій", яка присвячена життєвому та творчому шляху дітей і онуків письменника.

Музей Лесі Українки створено в будинку № 97, де впродовж десятиліття мешкала родина Косачів і періодично бувала сама Леся. Фактично, тут базувалася редакція журналів "Рідний край" і "Молода Україна", головним редактором яких була мати поетеси Ольга Косач з роду Драгоманових (літературний псевдонім – Олена Пчілка). Сім залів літературної експозиції розповідають про життєвий і творчий шлях Лесі Українки, про родини Драгоманових і Косачів, коло друзів та однодумців поетеси.

Музей одного з корифеїв українського театру Панаса Саксаганського з роду Тобілевичів буде відкрито у меморіальному будинку № 96 по вулиці Жилянській після його реставрації.

В ході повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року, 10 жовтня Росія вчергове здійснила масований ракетний удар по Києву. Одна з російських ракет влучила поблизу Музею видатних діячів української культури. Будинки видатних діячів зазнали значних пошкоджень. Надзвичайно цінні унікальні артефакти з колекції музею не постраждали, бо були завчасно убезпечені, але є пошкодження у музейних приміщеннях.

Музей археолога Вікентія Хвойки в селі Халеп'я поряд із Трипіллям присвячено першовідкривачу трипільської археологічної культури, яку деякі дослідники вважають цивілізацією. Саме тут, у будівлі колишньої школи грамоти, у 1896-1898 роках працював видатний археолог.

Музей відкрили в день народження видатного археолога – 20 лютого 2009 року. Це і досі єдиний музей в Україні, присвячений його діяльності. Більшість експозиції складають макети місць розкопок трипільських городищ та оригінали різних документів.

Особливо цінні експонати – власноручні ескізи знахідок Вікентія Хвойки та сторінки його щоденника.

Того ж року у приміщенні, де вже розмістився музей Вікентія Хвойки, в окремій залі відкрили музей видатного письменника та філософа України Івана Франка. 

Музей Вікентія Хвойки є відділенням Київського обласного археологічного музею.

Водно-інформаційний центр "Музей води" організовано в 2003 році в приміщеннях старовинних водонапірних веж і резервуарів на пагорбі в Міському саду (колишній Царський сад) в Києві.

Експозиція Музею води знайомить відвідувачів з природою кругообігу води, технологією водозабору, водопостачання та каналізації. Можна здійснити подорож по каналізаційному колектору до очисних споруд Бортницької станції аерації, поспостерігати за таненням льодовиків, зародженням дощу та виверженням гейзера.

Для дітей є можливість змінити русло річки, погратися з мильними бульбашками, перевірити силу на водяному насосі, а також доторкнутися до живої риби.

Київський музей воскових фігур – приватна колекція родини Сажиних.

Ідея створення музею виникла у них в 1997 році після знайомства з експозицією філії Лондонського музею в Амстердамі. Три роки знадобилося на те, щоб у 2000 році представити на суд глядачів експозицію із двадцяти фігур, які склали основу для створення майбутнього музею.

Нині у п'яти залах представлено 60 фігур політичних діячів минулого та сучасності, відомих письменників, популярних акторів та співаків, уславлених спортсменів.

У галереї Ви можете побачити: політиків (Михайло Грушевський, Леонід Кравчук, Леонід Кучма та інші), письменників, поетів (Леся Українка, Тарас Шевченко, Михайло Булгаков), музикантів (Андрій Макаревич, Віктор Цой та інші), акторів (Георгій Віцін, Євген Моргунов, Юрій Нікулін та інші), спортсменів (Валерій Лобановський, Лілія Подкопаєва) та інших.

Музей гетьманства в Києві присвячений історії державотворення України в період Війська Запорозького та Гетьманщини XVII-XVIII століть, а також Гетьманату початку XX століття.

Експозиція розкриває сутність специфічної гетьманської форми правління та структуру військово-цивільної адміністрації в тогочасній України, розповідає про історію і традиції козацько-гетьманської доби.

Музей засновано у 1993 році і розміщено в будинку-пам’ятці архітектури кінця ХVІІ століття, відомому киянам як "будинок Мазепи". Справді, цей двоповерховий особняк в характерному для архітектури козацької доби стилі бароко був побудований за часів правління гетьмана Івана Мазепи, хоча прямих свідчень про його перебування тут нема.

З 1717 року будинком володіла козацько-міщанська родина Сичевських, представники якої входили в міський магістрат. Серед небагатьох подільських особняків цей будинок уцілів під час пожежі 1811 року, на що вказує його розташування під кутом до більш пізнього вуличного планування. Під час реконструкції Подолу архітектор Андрій Меленський добудував другий поверх і фронтон з колонами.

В радянські часи тут були комунальні квартири. В 1992 році Фонд Івана Мазепи провів реставрацію для створення Музею гетьманства.

Фонди музею налічують понад 9000 музейних предметів. В залі Богдана Хмельницького представлена хоругва гетьмана з його родинним гербом. Постійно діють наукові виставки "Гетьман Іван Мазепа", "Пилип Орлик - гетьман, автор першої демократичної конституції України" і "Павло Скоропадський та Українська держава 1918 року". Серед експонатів: гравюра 1706 року "Мазепа серед добрих справ своїх", карта України Йоганна Баптиста Гоманна 1716 року, речі з особистої колекції родини Скоропадських.

Музей періодично проводить засідання дискусійного клубу "Гетьманська вітальня".

Музей громадського транспорту Києва створено в 2015 році на базі історичного експозиційно-реставраційного центру КП "Київпастранс".

Розташований на території колишнього автобусного парку №3 неподалік станції метро "Берестейська" (вхід з провулка Юрія Матущака).

В експозиції представлені раритетні автобуси, тролейбуси, трамваї та автомобілі, які у різні роки працювали на пасажирських маршрутах Києва. Серед них: ЗІС-155, ЛАЗ-695М, "Шкода 8Тр", ЛіАЗ 677 та інші.

Працює майстерня з реставрації та відновлення старої техніки.

Планується створення екскурсійних маршрутів на ретротранспорті, проведення екскурсій у діючих парках та депо.

Чудова будівля в стилі італійського Відродження була збудована для Київської контори Державного банку.

Спочатку була двоповерховою, але через 30 років було надбудовано ще два поверхи. Центральне місце в будівлі відведено операційній залі з кольоровими вітражами у вікнах та скляним плафоном.

Експозиція музею грошей Національного банку України розповідає про грошовий обіг на українських землях із давніх часів понині. Тут представлені примітивні форми грошей, античні, середньовічні монети, гроші Російської імперії, банкноти Української Народної Республіки, а також гроші радянського періоду та сучасної незалежної України.

Особливий дозвіл потрібен для відвідування Музею коштовностей "Скарбниця України".

Музей гончарства Вишгородського історико-культурного заповідника знайомить із Вишгородщиною як із провідним історичним осередком традицій гончарного ремесла Київської Русі.

Великий гончарний центр Давнього Вишгорода виявили в середині XX століття під час будівництва інфраструктури Київської ГЕС. За оцінками археологів, в XI сторіччі на території 5-6 гектарів тут діяло близько 250-300 гончарних горнів. Імовірно, тут виготовляли мірний посуд для оподаткування. Велику частину знахідок було знищено під час будівництва житлових будинків міста енергетиків.

Над єдиним уцілілим середньовічним гончарним горном споруджено експозиційний павільйон. Поруч, в сільській хаті середини XX століття, розміщено експозицію археологічних знахідок на території Вишгородського гончарного центру, колекцією виробів Межигірської фарфоро-фаянсової фабрики, виставку робіт сучасних майстрів.

Музей давньоруського гончарства регулярно проводить різноманітні заходи і свята. Майстри гончарної справи запрошують на майстеркласи, під час яких кожен може власноруч виготовити собі на пам’ять сувенір.

Музей електричного зв'язку у Білій Церкві розташований у приміщенні Центру електрозв'язку "Укртелекому".

Експозиція розповідає про історію зв'язку та пошти. Представлені апарати, якими передавали повідомлення у різні часи, перший телевізор та інше.