Пам'ятки Мукачівського району

Свято-Миколаївський Мукачівський монастир - головна православна святиня міста Мукачево.

Стародавня обитель, за переказами, заснована в ІХ сторіччі київськими ченцями, які супроводжували доньку Ярослава Мудрого Анастасію, яку видали заміж за угорського короля (збереглися печери та цілюще джерело). Інша легенда розповідає про перемогу князя Федора Коріатовича (Корятовича) в сутичці зі змієм. На місці, яке йому вказав ангел, що з'явився над річкою, князь в 1360 році побудував дерев'яну церкву та келії.

Свято-Миколаївський монастир був резиденцією єпископів у 1491-1772 роках. Кам'яні споруди у стилі бароко зведені в XVIII-XIX століттях під керівництвом архітектора Дмитра Раца, який похований в Успенському соборі.

Греко-католицький собор Успіння Пресвятої Богородиці в Мукачеві знаходиться на перехресті пішохідної площі Олександра Духновича та вулиці Успенської.

Споруджений у 1829-1859 роках на місці недобудованого мукачівського монастиря, закладеного ще в 1752 році. Ініціатором будівництва храму був видатний закарпатський просвітитель Василь Довгович, який першим із місцевих учених став членом-кореспондентом Угорської академії наук. На дзвіниці був встановлений годинник, виготовлений у Мюнхені.

В 1990-х роках храм було реконструйовано, встановлено новий іконостас роботи Йосипа Волосянського. Перед церковною огорожею - скульптура Богородиці з Немовлям.

Форельне господарство "Ждимир" у Вовчому під Свалявою є комплексом з 18 ставків, у яких розводять ставкову форель.

Відвідувачам пропонується риболовля з гарантованим уловом, оренда рибальських снастей, альтанки над озером, лазня на дровах. Можна самостійно приготувати форель на мангалі або замовити готову страву у ресторані-колибі.

Поруч є ліс та річка, в якій влітку можна купатися.

Дерев'яна церква Архістратига Михаїла у Сваляві – чудовий зразок лемківської народної архітектури.

Храм розташований на південній околиці Сваляви, яка раніше була окремим селом Бистрий. Спочатку церква, побудована в 1588 році, розташовувалася на височини, але в 1630 році для зручності мешканців села її перенесли на нинішнє місце.

У XVIII сторіччі храм було реконструйовано. Характерним елементом архітектури Михайлівської церкви є висока вежа з барочним завершенням. Бабинець підперезаний відкритою галереєю з різьбленими стовпчиками. Царські врата відрізняються витонченим ажурним різьбленням з позолоченими і розписними елементами.

Нині церква Архістратига Михаїла є діючою.

Дерев'яна церква Святого Духа в Гукливому є найстарішим дерев'яним храмом Воловецького краю (XVIII сторіччя).

Належить до лемківського типу дерев'яного зодчества. Три різноширокі зруби зроблені з ялинових брусів, дах покритий гонтом. Над бабинцем височить квадратна вежа з двоярусним барочним завершенням, а над східною частиною посаджена струнка барокова глава.

В 1784 році німецький майстер Франц Пеєр виконав внутрішні розписи. Це один з небагатьох розписів, що збереглися до наших днів, у дерев'яних церквах Закарпаття.