Пам'ятки Черкаської області

Дерев'яна церква Святого Дмитра Солунського побудована в 1822 році коштом генерал-майора Кристіана Граве, героя франко-російської війни 1812 року.

Під час війни Граве керував Київським арсеналом, де були відлиті гармати, що брали участь у Бородінській битві. Дмитрівська церква будувалася як родова усипальниця Граве. Поруч із нею зберігся сімейний склеп із пам'ятником.

За радянських часів у приміщенні храму мали намір розмістити музей війни 1812 року, але на початку 1990-х років його перенесли у будинок школи, а храм повернули віруючим.

Сама церква хрещата у плані, з дзвіницею, що примикає до неї. По всьому периметру храму розташовані невеликі хрести. Над входом розміщено зображення Святого Дмитра Солунського з написом: "Мученик Дмитро".

Дерев'яна церква Святого Іоанна Предтечі збудована в селі Сичівка на місці старого храму в 1896 році.

Храм зведений відповідно до типового єпархіального проєкту, але на відміну від більшості своїх "побратимів", він пофарбований не блакитною чи синьою, а білою фарбою.

Дерев'яна церква Святого Миколая Чудотворця у Тубільцях заснована в 1843 році князем Михайлом Воронцовим.

Спочатку церкву планували освятити як Покровську, оскільки так називався попередній храм у Тубільцях, але через те, що нову будували з матеріалів розібраної у Мошнах церкви Святого Миколая, збудований храм також присвятили цьому святому.

На початку XX століття з ініціативи графині Катерини Балашової Миколаївську церкву реконструювали.

У радянський період з неї скинули бані та перетворили на склад.

Зараз це знову діючий храм. Купол та дзвіницю поки що не відновили, однак і без них церква виглядає дуже колоритно. Особливо вражають високий кам'яний фундамент та величезні вікна.

Церква Святого Михаїла розташована в селі Юрчиха під Кам'янкою.

Церква цегляна, 1897 року побудови. Хрестова у плані. Висота купола з хрестом – 30 метрів.

На території Свято-Михайлівської церкви є могила невідомого (напис не читається). Богослужіння проводяться в неділю. Решту часу церква закрита.

Церкву Святого Праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського) збудовано на хуторі Буда в 2012 році з ініціативи громадської організації "Вільне козацтво Холодного Яру" коштом підприємців Олесі та Олега Островських, яким належить розташований поруч етнографічний комплекс "Дикий хутір".

Цегляний храм виконаний у формах традиційних козацьких церков та оздоблений деревом. Це перший в Україні храм, присвячений останньому кошовому отаману Запорозької Січі Петрові Калнишевському, канонізованому в 2008 році.

Поруч в 2014 році встановлено перший в Україні пам'ятник героям "Небесної сотні".

Дерев'яна церква Святої Великомучениці Параскеви збудована у Тимошівці в 1914 році.

На території церковного двору знаходяться кілька старих могил із надмогильними плитами. На одній з них видно напис "Святий раб божий Тимофій". Поруч розташований цвинтар із монументальним пам'ятником жертвам Голодомору.

Церква Святої Олександри в Яблунівці на Лисянщині споруджена в 1838 році на місці старого храму Йосипа Обручника, заснованого в 1814 році.

Схожу на костел кам'яну православну церкву в ім'я цариці Олександри збудувала графиня Софія Потоцька на гроші своєї матері Олександри Браницької. Архітектура храму дуже цікава та незвичайна для Подніпров'я. Характерною особливістю є дві вежі-дзвіниці над входом.

На початку ХХ століття при храмі діяла церковно-парафіяльна школа. У 1930-х роках церкву закрили, приміщення використовували як склад.

У 1990-х роках церкву Святої Олександри відреставрували та повернули віруючим.

Дерев'яна церква Святої Параскеви в Антипівці збудована у 1890 році з ініціативи настоятеля Іоанна Дроздовського на місці старого згорілого храму.

Нинішня церква відрізняється незвичайними різьбленими карнизами та нехатактерними бічними восьмигранними виходами, які схожі на веранди, вкриті невеликими куполами з хрестами.

Серед кількох могильних хрестів на церковному обійсті виділяється старовинний кам'яний козацький хрест.

Дерев'яна церква Святої Параскеви побудована в селі Собківка в 1870 році й має рідкісну особливість - три входи з одного боку, і всі входи мають окремі ганки.

Церква майже прямокутна у плані, хоча колись була хрещата. Коли саме було зроблено бічні добудови – невідомо, але швидше за все за радянських часів.

Церква Успіння Божої Матері в Чаплинці була заснована в ХІХ столітті коштом місцевого землевласника.

У 1933 році храм було закрито, а після Другої світової війни зруйновано.

Успенську церкву відновили лише в 1993 році коштом уродженця сусіднього села Порадівка Миколи Супруна, чоловіка народного депутата Людмили Супрун.

Церкву Успіння Пресвятої Богородиці у Медведівці збудовано в 1860-1864 роках коштом київського цивільного губернатора Івана Фундуклея, який володів Медведівкою у XIX столітті.

Храм одноверхий, хрестовий у плані. Зовнішність його близька до стандартної єпархіальної архітектури, проте при цьому відрізняється деякими рисами модерну.

Успенська церква в Медведівці - пам'ятка архітектури ХІХ століття місцевого значення.

Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці в Жаботині збудована у 1708 році. Кілька разів перебудовувалася: у 1730, 1765, 1851 та 1881 роках.

У декоративному оформленні фасадів своєрідно переплетені елементи різних стильових напрямків. На стінах центрального об'єму – монументальний живопис на полотні кіня ХІХ століття.

Успенська церква є рідкісним на Правобережжі твором народної дерев'яної архітектури з елементами романтизму.

Церква-ротонда Святої Олександри у Лебедівці збудована у 1843 році відставним капітаном Порфирієм Красовським, який володів селом в середині ХІХ столітття. До того тут був старий дерев'яний храм.

Нинішня кам'яна церква у стилі класицизму має нетрадиційну для православ'я круглу форму ротонди, яка акцентована з трьох сторін портиками тосканського ордену зі спареними колонами.

Інтер'єр оформлений ліпниною та монументальним живописом. У західній частині ротонди влаштовані хори, яким на фасаді балкон відповідає.

Існує припущення, що храм був масонським, чим пояснюється його нетрадиційна архітектура.

Дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці збудована у Верещаках в 1775 році.

Належала до 7 класу штатної класифікації та мала 46 гектарів землі.

Внаслідок радянської антирелігійної кампанії у 1961 році Покровську церкву було закрито.

Знову відкрилася на богослужінь на початку 1990-х років.

Будівля Черкаської обласної філармонії збудована в центральній частині Черкас у 1955 році, на місці дореволюційного готелю. Фасад добудовано в 1961 році.

За акустичними даними зал Черкаської філармонії посідає третє місце в Україні.

У 1957 році при філармонії було організовано відомий Черкаський державний заслужений український народний хор, який згодом став лауреатом республіканського конкурсу творчих колективів та ІІІ Всесвітнього фестивалю молоді та студентіві, лауреатом Державної премії імені Тараса Шевченка.