Пам'ятки Рівненського району

Острозька слов'яно-греко-латинська академія – перший в Україні та Східній Європі вищий навчальний заклад.

Заснована в 1576 році князем Василем-Костянтином Острозьким та княжною Гальшкою Острозькою (в парку Шевченка поруч із замком, де спочатку знаходилася академія, встановлено пам'ятний знак). Першодрукар Іван Федоров відкрив при ній у 1580 році друкарню, де було видано перший "Буквар" та знамениту "Острозьку Біблію".

Першим ректором академії був Герасим Смотрицький. Серед випускників - гетьман Петро Сагайдачний, брати Наливайки та інші.

В 1624 році, після заснування в Острозі єзуїтського колегіуму, фінансування академії припинилося, в 1636 році її було розформовано.

Острозька акдемія відроджена в 1994 році як державний університет. Нині займає приміщення колишнього монастиря капуцинів із Троїцьким костелом (1778 рік, архітектор Паоло Фонтана).

Працює музей історії Національного університету "Острозька академія", проводяться екскурсії до підземелля монастиря, де виявлено крипти із похованнями ченців.

Музей історії Рівненської української гімназії "Від гімназії до гімназії" є одним із перших громадських музеїв Рівненщини, експозиція якого розповідає про історію навчального закладу 1923-1939 років та про відродження його в роки Незалежності України.

У вересні 2003 року музей отримав статус "Народного музею".

За часів польського панування в 1920-х роках Рівненська українська приватна гімназія була відома на всю Волинь однією з найдосконаліших на той час систем навчання й виховання.

Історія навчального закладу, що представлена в експозиції музею, відтворена за спогадами професора Михайла Гуцуляка, з листів і матеріалів Юрія Шумовського, професорки математики Надії Іщук, зі спогадів доньки вчителя малювання Георгія Косміаді, а також із сучасних досліджень кандидата історичних наук Валентини Доброчинської та інших.

За час діяльності Рівненської української гімназії відомими професорами були виховані сотні патріотів України. Більшість вихідців Рівненської української гімназії брали активну участь у національно-визвольній боротьбі, ставши членами ОУН, січовиками "Карпатської Січі", вояками УПА.

Шкільний історико-етнографічний музей "Історії села Зірне" відкрито у 2009 році.

Експозиції музею складаються з кількох окремих розділів: "Основні заняття та промисли жителів села середини ХІХ – початку ХХ
століття", "Початки історії села Зірне", "Під владою Польщі", "В полум’ї Другої світової війни", "Село Зірне в другій половині ХХ – початку ХХІ століття" та "Розвиток освіти. Видатні випускники".

Окремий стенд присвячений сотенному УПА Леонідові Борейчуку на псевдо "Стрибайло" та діяльності українського підпілля.

З початком Революції гідності та російсько-української війни створена експозиція про героїв Небесної сотні та захисників України.

Музей історії села Посягва відкрився в 1988 році в Посягвівській школі як куточок історичного матеріалу, що збирався на території села Анатолієм Мельничуком.

В 1996 році історичний куточок було реорганізовано в систематизований музей села Посягва. В 2004 році музей отримав нове приміщення. В музейній експозиції представлено понад 400 експонатів. Роботи по збору матеріалу проводяться до нині.

У музеї також представлена художня галерея, яка зібрана від старожилів. Більша частина картин – це роботи Євгенії Яковчук, жительки села Посягва, яка викладала узори та квіти зі стрічок. Її роботи тепер є в Канаді, Польщі, Німеччині.

Народний музей історії села Бистричі заснований в 1985 році на базі Бистрицької загальноосвітньої школи.

Експозиція музею поділена на окремі тематичні відділи. У відділі "Археологічне минуле" представлені зразки кам`яних знарядь праці, фрагменти глиняного посуду лінійно-стрічкової, гребінцево-накольчастої та шнурової кераміки, металеві вироби та їх фрагменти Черняхівської культури.

Відділ "Давня історія села" містить фрагменти фресок панського палацу ХVІІІ століття, козацькі люльки, козацьку символіку, документи і фотографії.

Окремі відділи присвячені подім Першої та Другої світових війн, а також періоду визвольних змагань 1917-1920 років. Окрема експозиція присвячена діяльності засновника УПА, генерал-хорунжого Тараса Бульби-Боровця за відродження української державності.

Також представлені традиційні для регіону предмети побуту та ремісниче знаряддя.

Луцька вежа в Острозі була ключовим оборонним елементом нижнього міста, виконуючи також функцію в'їзної брами з боку Луцька. Це одна з двох веж зовнішніх міських укріплень, що збереглися.

В даний час приміщення вежі пристосоване для експозиції музею книги та друкарства (в 1580 році Іван Федоров створив в Острозі друкарню, в якій було видано першу "Читанку" та першу повну слов'янську Острозьку Біблію). Також відбуваються тимчасові виставки.

Музей лісу під Костополем відкрито в 2011 році на базі Костопільського лісгоспу.

Експозиція висвітлює роботу кожного із 16 лісгоспів краю. Зокрема, один із стендів розповідає про 250-річний Костопільський дуб.

Серед експонатів музею лісу – опудало 50 видів птахів, диких кабанів, куниці, борсука та бізона. Інша експозиція розповідає про особливості дерев'яної архітектури та побуту поліщуків.

Навколо музею йде створення лісопарку з каскадом ставків та лабіринтами лісових насаджень. Розбито галявини та клумби, обладнано доріжки, встановлено альтанки для відпочинку та дитячий майданчик з дерев'яними фігурами казкових героїв, споруджено каплицю.

Працює сувенірна крамниця.

Музей Миру відкрито в Рівному в 1999 році на базі Міжнародного економіко-гуманітарного університету в 1999 році за ініціативи відомого педагога, академіка та засновника університету Степана Дем’янчука.

Музей Миру представлений трьома залами. В першій залі окреслені основні складові проблеми миру. Експозиція створена за розділами: "Народна мудрість та українські мислителі (Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Михайло Драгоманов та інші) про добро і зло", "Історія української держави. Шлях до взаєморозуміння та миру в державі", "Українські гуманісти ХХ століття (Михайло Грушевський, Володимир Короленко, Олександр Довженко та інші)", "Рух прихильників миру в Україні у повоєнні періоди. Україна та ООН".

Окремо виділені такі аспекти проблеми миру, як екологічна безпека України; національна політика в Україні (релігійні та міжетнічні відносини, взаєморозуміння та взаємоповага); спорт та мистецтво, діяльність громадських організацій.

Друга експозиційна зала розповідає про боротьбу за незалежність України в рамках миротворчих процесів. Про війни в історії України, їх учасників, національні трагедії, Голодомор та репресії проти українців. Дані експонати поділені на три розділи: "Від княжої доби і козацтва, до часів Першої та Другої світової війни", "Голодомор в Україні та геноцид українських євреїв", "Революція гідності і російсько-українська війна".

Остання експозиція відображає науково-педагогічну діяльність працівників університету, які присвятили свої праці проблематиці миру, гуманізму, толерантності до інших народів та націй, історії створення та діяльності університету. Інша частина стендів презентує спортивні досягнення студентів та викладачів в спорті, їх участь в Всеукраїнських та Світових турнірах, пропаганді спорту як одного з інструментів врегулювання миру у світі. Окремо виділена стендова частина, присвячена партнерській діяльності з університетами Грузії, Угорщини, Польщі, Словаччини, Чехії, Німеччини, Іспанії, Канади, США, Великобританії.

Нумізматична колекція Державного історико-культурного заповідника міста Острог розміщена в колишньому. житловому будинку Штейненбергів (XIX століття) у центрі міста.

Значну частину зібрання становлять монети, паперові гроші та нагороди Російської імперії, зокрема золоті монети Петра І та Катерини ІІ.

Особливе місце в експозиції посідає історія розвитку українських грошей ХХ століття: паперові купюри Одеси, Житомира, Кременця, Острога, загальнодержавні гроші та цінні папери періоду Визвольної боротьби 1917-1921 років.

Основне місце в експозиції відведено сучасним нагородам України та нагородам Православної Церкви України.

Музей пива та хмелярства планує відкрити у Рівному директор пивзаводу "Рівень" Мар'ян Года.

Музей розташовуватиметься у колишньому будинку першого директора рівненського пивзаводу Герша Пісюка, збудованому в 1928 році на ділянці, що межує з територією підприємства.

До останнього часу двоповерховий будинок займав Рівненський міський центр творчості учнівської молоді. Після реставрації будинок увійшов до комплексу споруд Історичного кварталу "Майдан Бергшлосс" з готелем та площею для ярмарків.

Експозиція музею розповідатиме про історію пивоваріння на Волині. Основу експозиції становить особиста колекція Мар'яна Годи: пивні пляшки, кухлі, елементи пивоварного обладнання, історичні документи і світлини.

Музей фотографії відкрив у Рівному відомий український фотохудожник Олександр Харват в приміщенні власної фотостудії.

В експозиції музею понад 1000 експонатів - це фотоапарати, кінокамери, фотоприладдя та інше обладнання, що використовували для зйомки починаючи з кінця ХІХ століття. Також представлені апарати й аксесуари, які подарували музеєві фотографи зі світовим ім'ям.

Серед експонатів чимало унікальних - зокрема, німецький фотоапарат часів Другої світової війни, а також апарат журналіста, виготовлений у 1940-х роках.

Поруч з іншими експонатами музею - велика бібліотека книг про історію фотографії, технології, альбоми фотомайстрів з багатьох країн світу, а також "Історія Рівного у фотографіях" Олександра Харвата.

Музей-криївка УПА в урочищі Гурби біля Свято-Воскресенського чоловічого монастиря на Повстанських могилах неподалік села Мости відкрита в 2011 році.

В квітні 1944 року на цьому місці відбувся Бій під Гурбами між загонами УПА та військами НКВС.

Планування та внутрішнє обладнання бункера повстанців ґрунтується на кресленнях, виконаних співробітниками НКВС: збиті з дощок двоярусні ліжка, ящики, полиці, стіл та лавки, грубка-буржуйка. На стінах – чорно-білі фотографії, листівки та плакати того часу.

Також можна побачити зброю, військову форму, спорядження та предмети повстанського побуту.

Новомалинський замок збудований на пагорбі над річкою Збитенка князем Свидригайлом в кінці XIV сторіччя.

Спочатку був обведений ровом із водою. У плані був регулярним, мав п'ять кутових п'ятикутних веж, з'єднаних стінами з бійницями, міст та в'їзну браму з північно-східного боку. Перебудовувався у XV, XVII, XVIII століттях. Велика реконструкція була проведена на початку ХІХ століття магнатами Сосновськими.

Палац розташований уздовж південно-східної сторони замку. Його зовнішня стіна була оборонною, з'єднувалася зі стінами замку. Споруда має склепінчасті підвали у кількох рівнях. Поруч містилася кухня, декорована неоготичною аркадою.

На основі однієї з оборонних веж споруджено каплицю у неоготичному стилі. Кожен із її фасадів прорізаний одним вузьким стрілчастим вікном, а розміщені по п'яти зовнішніх кутах високі круглі вежі, розкреслені лінійним рустом, нагадують готичні пінаклі. Інтер'єр каплиці був прикрашений різьбленням по мармуру, виконаним самим господарем садиби, скульптором Томашем Оскаром Сосновським (початок ХІХ століття).

В даний час збереглися західна п'ятикутна двоярусна вежа, напівзруйнована південна вежа, невелика ділянка оборонної стіни між ними, каплиця (північна вежа замку) та руїни колишнього палацу. Перекриття зруйновані, лише у трьох приміщеннях першого поверху збереглися хрестові склепіння.

Острозький замок на горі над річкою Вілія – ​​колишня резиденція могутніх князів Острозьких, які у XIV-XVII століттях володіли великими землями на Волині.

Укріплення на місці давньоруського городища почав зводити князь Данило - перший точно відомий князь з династії Острозьких. Його нащадки протягом двох століть розширювали та зміцнювали свою столицю, яка досялга розквіту на початку XVI століття за князя Костянтина Острозького.

Із замком пов'язана історія "чорної княгині" Гальшки Острозької, яка після смерті батька Іллі Острозького успадкувала всі його статки. За її руку спалахнули справжні магнатські війни, її двічі примушували до заміжжя насильно, проте її дядько Василь-Костянтин зумів зберегти володіння роду Острозьких. Згодом він прославився як просвітитель та захисник православ'я.

Найдавнішою спорудою Острозького замку є Сторожова вежа або "Вежа мурована" (XIV століття), в якій ще у 1916 році було розгорнуто експозицію краєзнавчого музею. Головним експонатом є знаменита Острозька Біблія, видана в 1681 році першодрукарем Іваном Федоровим. Експонується колекція унікальних волинських "усміхнених ікон". Представлено макет середньовічного Острога. Також збереглася Кругла (Нова) вежа (XVI століття) з ренесансною короною зубчиків, від підніжжя якої видно куполи монастиря в Межирічі.

На території замку розташований древній Богоявленський собор (1453 рік), чий силует був гербом міста. За католиків церква була частково зруйнована, одна стіна з бійницями включена до фортифікаційної системи замку. Наприкінці XIX століття собор був реконструйований у псевдовізантійському стилі за проєктом архітектора Базилевського, бані отримали характерну позолоту. У 1905 році споруджено Надбрамну дзвіницю. Храм чинний, належить УПЦ московського патріархату.

З 1981 року Острозький замок разом з ансамблем інших архітектурних пам’яток міста та його околиць входить до Державного історико-культурного заповідника Острога. Останніми роками тут впроваджується низка програм з підвищення доступності. Зокрема, заповідник реалізував проект “Інклюзивний музей в Острозькому замку”. Тепер слабозорим відвідувачам доступні тактильні вказівники та схеми, 3D-моделі деяких експонатів (зокрема, тактильний макет замку князів Острозьких), аудіогід із тифлокоментарем, путівник для незрячих, а також путівник з адаптованим текстом для людей з порушеннями слуху. Сайт заповідника адаптований для людей з інвалідністю.

Палац Стецьких у Великих Межиричах збудовано на пагорбі, на якому в середні віки стояв замок князів Корецьких.

У 1789 році овруцький староста Ян Казімеж Стецький виграв цей маєток у карти і незабаром збудував на місці замку палац у стилі класицизму за проєктом королівського архітектора Домініка Мерліні.

Будівля прямокутна у плані, з двома симетричними ризалітами на головному фасаді, двома портиками та бельведером. Парадний фасад акцентований портиками іонічного ордера, а садовий фасад – шестиколонним портиком із балконом на другому поверсі. До центральної будівлі симетрично примикають дугоподібні галереї-переходи, що з'єднують його з флігелями. Палац був оточений парком, біля підніжжя був форельовий ставок.

За радянських часів у садибі Стецьких розмістили Великомежирецьку спецшколу-інтернат. Будівлю почали потроху реставрувати.

Доріжка до палацу проходить через яблуневий сад. Від палацу відкривається краєвид на костел Святого Антонія.