Пам'ятки Одеського району

Готель "Пасаж" на Дерибасівській - одна з найкрасивіших будівель Одеси, яка вражає вишуканістю архітектури та скульптурних композицій (архітектор Лев Влодек).

Від початку проєктувалась як готельно-торговельний центр. У внутрішньому дворі знаходиться ціла вулиця з рядами елітних магазинів. Високий дах зі скла над галереєю доповнює відчуття неосяжного простору та несе світло усередину будівлі.

Залишається одним із небагатьох готелів в історичному центрі, де можна оселитися відносно недорого.

Одеський культурно-оздоровчий комплекс "Немо" розташований у центрі міста, на пляжі "Ланжерон".

Включає дельфінарій, океанаріум і готель. Відкритий у 2005 році до Міжнародного Дня Захисту Дітей.

Комплекс відповідає міжнародним стандартам, утримання морських ссавців відповідає всім конвенціям та вимогам. Велика демонстраційна зала в теплу пору року відкрита, вміщує до 900 глядачів (взимку закрита, вміщує 600 глядачів). Відвідувачам пропонується купання із дельфінами, сеанси дельфінотерапії.

Експозиція океанаріуму складається із двох відділів. В акваріумі представлені мешканці прісних та морських вод, понад 100 видів риб та понад 50 видів безхребетних.

Основою екзотаріуму стала багаторічна колекція Сергія Дузя, що включає понад 40 видів амфібій та рептилій та понад 60 видів наземних безхребетних, а також один із найкращих в Україні колекція тропічних метеликів, що включає понад 1000 екземплярів.

Дендропарк Перемоги у курортному районі Одеси Аркадія закладений у 1960 році під час суботника. Займає територію у 55 гектарів.

У парку висаджено понад 500 видів дерев та чагарників, включаючи теплолюбні екзоти. На алеї Дружби дерева посаджено космонавтами Валерієм Биковським, Георгієм Шоніним, членами делегацій міст-героїв. Існує система штучних ставків із фонтанами.

Тут знімалося багато сцен фільму "Пригоди Електроніка".

Парк Перемоги вважається одним із найкращих в Одесі, особливо після нещодавньої реконструкції.

Експериментарій - перша філія одеського Музею цікавої науки. Відкрився наприкінці січня 2024 року в ТЦ «Атріум» після знищення російським ракетним ударом основного простору Музею цікавої науки на проспекті Шевченка влітку 2023 року. 

Команді музею вдалося врятувати майже всі свої експонати, за винятком спеціальних кімнат, і вже через 7 місяців Музей переніс частину своєї експозиції на нове місце й продовжив свою роботу як Експериментарій із 23 експонатами колекції. Тепер усі охочі можуть відвідати цей простір в ТЦ «Атріум», який допомагає дітям на 1,5-2 години відволіктися від війни за науковими дослідами.

Якщо в інших музеях до цінних експонатів не можна навіть доторкнутися, то в  Експериментарії не тільки можна, а й обов'язково треба все помацати, перевірити, відчути та побачити в дії. І діти, і дорослі можуть проводити цікаві експерименти та незвичайні досліди.

Головне завдання Експериментарію – показати школярам та студентам, що навіть найскладніші завдання та найдовші формули можуть бути захоплюючими, варто на них лише подивитися з іншого боку.

Експериментарій прагне навчити предметів природного циклу: фізики, хімії, біології, геології, астрономії, математики та багатьох інших галузей знань.

12 квітня 2024 року відновив роботу і Музей цікавої науки на новій локації в Приморському районі Одеси. 

Шкільний етнографічний музей „Українська хата” розташований на території Нерубайського академічного ліцеїю № 1.

Просто неба тут представлено автентичну українську хату-мазанку, що відповідає побуту українських селян ХІХ століття. Центром старовинного будинку є українська піч із традиційним на той час розписом Дерева життя.

В експозиції представлені вишиті українські рушники, різноманітні керамічні вироби та посуд, привезений зі сходу та заходу Одеської області.

Проходячи кімнатами музею, можна побачити, як жили і чим займалися українці за старих часів, як пряли на ручних прялках, як вручну виготовляли килими, доріжки та інші предмети домашнього вжитку.

Зоологічний музей - структурний підрозділ біологічного факультету Одеського національного університету імені Іллі Мечникова.

Музейні колекції нинішнього зоологічного музею почали формуватися ще до офіційного відкриття університету в 1865 році. Понад 33 років об'єкти природи збиралися для природничого кабінету Рішельєвського ліцею, на базі якого і був заснований університет. Найбільш цінними були зібрання професора Олександра Нордмана, відомого дослідника фауни Причорномор'я, який очолив музей в 1862 році.

Зоологічний музей розташовується в будівлі біологічного факультету університету, де займає 3 експозиційних зали загальною площею 1000 квадратних метрів. Музейний фонд становить 56 тисяч одиниць зберігання, з яких 7,5 тисяч експонатів представлено в експозиції.

Одеський зоопарк "Біопарк" – ще один проєкт власників дельфінарію "Немо". Розташований на об'їзній дорозі в західній частині Одеси, в районі "Двох стовпів".

Зоопарк обладнаний сучасними просторими вольєрами, оформленими відповідно до природного середовища проживання тварин. У "Біопарку" живуть жирафи, гімалайські ведмеді, уссурійські тигри, леви, шимпанзе, лемури, гібони, лами альпаки та інші.

Найменші відвідувачі можуть поспілкуватися з домашніми тваринами у контактному зоопарку. Передбачені ігрові майданчики та анімаційні вистави для дітей, фотозони, точки громадського харчування.

Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії – головний римо-католицький храм Одеси.

Будувати його почали в 1848 році за проєктом Франческо Моранді за підтримки губернатора Новоросійського краю графа Воронцова. До того в місті діяв невеликий костел, збудований у 1822 році за проєктом Джованні Фраполлі на території, яку в 1805 році виділив католикам перший градоначальник Одеси Дюк де Рішельє.

У 1935 році костел було закрито, в ньому розмістили краєзнавчий музей, а після Другої світової війни – спортивний комплекс. Було зруйновано мармурові вівтарі, змінено форму готичних вікон, знищено кам'яні склепіння.

Лише в 1991 році костел повернули католицькій громаді міста. Тут похований генерал від інфантерії граф Олександр Ланжерон.

Руїни костелу Різдва Пресвятої Діви Марії розташовані у центрі маленького села Кам'янка.

Кам'яний костел у стилі неоготики побудований в 1850 році коштом німецьких колоністів.

Нині у напівзруйнованому стані.

Фермерське господарство "Країна вільних троянд" створене у 1995 році квітникарем-аматором Миколою Громлюком.

Фермер розводить тут понад 500 сортів троянд, зокрема унікальних. На 20 гектарах колишніх полів місцевої птахофабрики одночасно вирощуються десятки тисяч саджанців.

"Трояндова республіка" користується популярністю як туристичний об'єкт - проводяться екскурсії з дегустацією трояндового варення та лікеру, які готуються за унікальними рецептами з пелюсток особливо пахучих сортів.

Троянди на фермі цвітуть з весни до пізньої осені, але краще обрати для відвідування "Країни вільних троянд" травень-червень.

Літературно-меморіальний музей Олександра Пушкіна відкрито в будівлі колишнього готелю "Hotel du Nord", в якому поет прожив місяць під час візиту до Одеси в 1823 році.

В Одесі ним створено поему "Цигани", закінчено поему "Бахчисарайський фонтан", написано тридцять ліричних віршів та два з половиною розділи роману "Євгеній Онєгін".

В експозиції представлені гравюри пушкінської Одеси, портрети сучасників поета, його малюнки, рідкісні прижиттєві видання.

Кірха Святого Павла в Одесі – кафедральний собор німецької євангелічно-лютеранської церкви України, головний протестантський храм міста.

В 1824 році відбулося закладання фундаменту кірхи за проєктом архітектора Франческо Боффо. Проєкт виявився невдалим - наполовину завершена дзвіниця і 10 колон фасадної сторони невдовзі впали. Для завершення будівництва були залучені інші архітектори, і в 1827 році кірху Святого Павла було освячено. Виглядала вона тоді досить просто, у строгому класичному стилі, з невеликою вежею над вівтарною частиною.

Після капітальної реконструкції, проведеної в 1897 році німецьким зодчим Германом Шеврембрандтом, архітектура та внутрішнє оздоблення сильно змінилися. Шеврембрандт надав церкві рис готичного та романського стилів за прикладом німецьких храмів. 50-метрова дзвіниця стала найвищою на той момент спорудою Одеси.

Після Другої світової війни кірха Святого Павла десятиліттями використовувалася як спортивна зала і склад. У 1990-х роках повернута лютеранській громаді міста та відреставрована.

Меморіал героїчної оборони Одеси відкрито в 1975 році на місці 411 берегової батареї, яка захищала місто в 1941 році під час наступу румунських військ.

Розташований на південній околиці Одеси.

До складу меморіального комплексу входять музей, виставка військової техніки просто неба, батарея берегової оборони, парк.

Меморіальний будинок-музей видатного українського академіка Володимира Філатова розташований в Одесі на Французькому бульварі поряд із заснованим ним Інститутом очних хвороб.

Експозиція будинку-музею знайомить не тільки з особистістю та діяльністю Філатова, але й з культурно-історичним контекстом кінця ХІХ - середини ХХ століття - сама оселя, меблі, особисті речі науковця є експонатами відображають життя та побут того періоду. Експозиція містить унікальні фотографії, рукописи, листи, раритетні видання, особисті речі та фотоматеріали родини академіка Філатова.

До складу Музейно-виставкового комплексу імені Володимира Філатова окрім будинку-музею входить Кабінет-музей академіка, розташований в головному корпусі Інституту очних хвороб.

Меморіальний музей Костянтина Паустовського розташований у будинку на тихій приморській вулиці Одеси, прямо над Ланжероном.

У дворницькій сусіднього будинку, що не збереглася, письменник жив з 1920 по 1922 рік, під час одеського періоду своєї творчості.

Музей відкрито в 1998 році з ініціативи громадської організації "Товариство Світ Паустовського". Основна експозиція присвячена написаній в Одесі книзі Паустовського "Час великих очікувань". Вона налічує понад 1000 експонатів, серед яких рукописи, фотографії, предмети домашнього побуту (початок ХХ століття) та особисті речі автора. Зокрема, представлений макет описаної Паустовським двірницької та макет теплохода "Костянтин Паустовський".

Кожен охочий може спробувати простукати "SOS" азбукою Морзе за допомогою знаменитого телеграфного ключа, а також доторкнутися до рукомийника, яким користувався Костянтин Георгійович під час риболовлі в селі Санжійка.