Пам'ятки Первомайського району

Кривоозерський історико-краєзнавчий музей розташований у колишньому будинку торговця Креймголця, збудованому в 1848 році товариством "Саламандра".

В музеї зберігається безліч речей: документи та довідки різних часів, фотографії різних періодів, колекція старовинних монет та банкноти різних часів, старовинний одяг, вишиті рушники.

Виставлено археологічні знахідки, старовинні предмети побуту, ткацькі та гончарні вироби.

Мигійські пороги на Південному Бузі - найвідоміша частина Національного природного парку "Бузький Гард" та Регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя".

Південний Буг та його притоки протікають тут через вузьку каньйоноподібну долину з величними гранітними скелями, порожистим руслом, островами та вирами.

Мигійські пороги на Південному Бузі, особливо поріг "Інтеграл", популярні серед туристів-водників та спортсменів – це одна з найкращих в Україні трас для водного слалому.

Прекрасний вид на них відкривається з гори Висока, що поряд з трасою на виїзді з Мігії у бік Миколаєва.

Адміністрація національного парку також розташована у Мигії.

Водяний млин на річці Південний Буг у Мигії збудував у 1888 році місцевий поміщик Йосип Скаржинський за проєктом інженера Владислава Яскульського.

П'ятиповерхова будівля нагадує середньовічний замок. Раніше тут мололи до 3 тисяч пудів борошна на день, а за радянських часів млин переобладнали на гідроелектростанцію.

Поруч можна побачити бузькі пороги.

Водяний млин на річці Синюха в Первомайську розташований у північній частині міста. Гідротехнічна споруда з кам'яною будівлею зведена наприкінці XIX століття місцевим підприємцем Цідулком. За радянських часів млин входив у структуру районного харчового комбінату.

Зараз млин Цідулка перебуває у приватній власності. Будівля реконструйована під відпочинковий комплекс "Резиденція на водяному млині", що працює працює з 2024 року як готель, локація для фотосесій і простір особливих подій.

Планується відкриття музею, де можна буде побачити роботу дерев'яного механізму водяного млина.

Національний природний парк "Бузький Гард" простягається від околиць села Мигія на 40 кілометрів вздовж Південного Бугу до села Олександрівка. Його площа становить 6138 гектарів в межах Вознесенського та Первомайського районів Миколаївської області.

Створення національного природного парку на базі регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя" розпочалось в 2004 році в рамках впровадження проєкту Всесвітнього екологічного фонду – Міжнародного банку реконструкції та розвитку "Збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі".

У складі місцевої флори налічується 900 видів рослин, 26 з яких занесені до Червоної книги України, 4 – до Європейського Червоного списку.

Територія національного природного парку "Бузький Гард" співпадає з кордоном 1658 року між Отоманською Портою (Туреччиною) та вольностями Війська Запорозького Низового. Фактично лівобережжя Гранітно-степового Побужжя співпадає з межею Буго-Гардової паланки Війська Запорозького станом на 1734 рік. Понад триста років територія, де створений НПП, контролювалась запорожцями. Їхній адміністративно-господарський центр знаходився біля злиття річки Ташлик із Південним Бугом, на острові Гард, де був розташований військовий табір з козацькими куренями до 500 осіб. Гардами на Південному Бузі називали споруди для вилову риби. Такі гарди існували як в самому Гардовому урочищі, так і в інших місцевостях на Бузі, де знаходились запорозькі зимівники. Гарди, як спосіб вилову риби проіснували в цій місцевості до 1945 року. Відповідно ця назва поширилась спочатку на прилеглі місцевості: острів Гардовий, Гардова балка, село Гардове (нині село Богданівка), Старий Гард, Гардовий шлях.

Відокремленою частиною національного парку ""Бузький Гард є Актівський каньйон на річці Мертвовід і розташований поряд з ним каньйон на річці Арбузинка (Малий Актівський каньйон).

Первомайський краєзнавчий музей засновано в 1927 році відомим вченим археологом Павлом Харламповичем.

На початок Другої Світової війни у ​​фондах музею налічувалося близько 20 тисяч експонатів. Більшість колекції була знищена під час війни, зокрема археологічна колекція, яка була зібрана під час Південно-Бузької археологічної експедиції 1928-1932 років на берегах Південного Бугу та його приток.

Музей було відновлено лише в 1985 році. Сьогодні він є філією Миколаївського обласного краєзнавчого музею на правах відділу. Налічує 15 розділів, у яких можна ознайомитись з історією Первомайщини від кам'яного віку до сучасності.

Незмінний інтерес відвідувачів викликає експозиція "Сільська хата" та виставка голограм, що постійно діє, на якій представлені предмети з найвідоміших музеїв України.

Працівники музею проводять екскурсії містом та околицями.

Радонове озеро біля села Мігія, також відоме як "Чорне море", виникло на місці старого гранітного кар'єру на території регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя" поряд із порогами Південного Бугу.

Озеро глибиною понад 40 метрів із прямовисними берегами живиться підземними радоновими джерелами. Вода в ньому дуже чиста, має надзвичайно яскравий блакитний колір. За легендою на дні можна побачити затоплений екскаватор.

Над озером обладнано зручний оглядовий майданчик.

Свято-Покровська церква - єдина архітектурна споруда, що збереглася в Первомайську з ХІХ століття.

Традиційна за архітектурою церква збудована в 1805 році в стилі класицизму. В 1839 році поряд зведена дзвіниця.

Знаходиться на території колишнього польського поселення Богополь, яке потім увійшло до складу Первомайська.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Кривому Озері відома з 1766 року, коли вона була греко-католицькою. Православною стала в 1794 році.

У ХІХ столітті дерев'яний храм згорів. Нову церкву Різдва Богородиці зведено у 1824 році з цегли на іншому місці. У 1890-1899 роках коштом землевласника Лаврентія Широченка була прибудована кам'яна дзвіниця.

Нещодавно на стіні церкви з'явився образ Богоматері, який став об'єктом масового паломництва віруючих.