Пам'ятки Вознесенського району

Агротуристичний комплекс "Кременівський страус" запрошує познайомитися не лише зі страусами, але й іншими тваринами, що містяться в "контактному зоопарку", де їх можна годувати та гладити.

В ході екскурсії відвідувачам розповідають про життя та розведення страусів у неволі. На страусиній фермі можна подивитися як відбувається процес інкубації, побачити смішних страусят, схожих на їжачків і, звичайно ж, поспостерігати за дорослим птахом.

Окремо від страусових загонів розташована обгороджена зона відпочинку. Це упорядкована озеленена територія зі штучним ставком. У зоні відпочинку є альтанки, мангал дитячі майданчики, а також гостьовий будиночок із лазнею.

Також відвідувачам пропонують дегустаційний обід: борщ на страусиному бульйоні, печеню зі страусового м'яса із салатом, омлет із страусового яйця, узвар, домашню випічку.

Інші послуги страусиної ферми "Кременівський страус": діюча кузня, пейнбол, прокат баггі, стрілянина з пневматичної гвинтівки, луків, арбалетів.

Актівський каньйон на річці Мертвовод, також відомий як "Долина диявола" або Малий Крим, тягнеться від села Актове на 3 кілометри до села Петропавлівка.

Глибина каньйону досягає 40-50 метрів, площа – понад 250 гекатрів.

Актівський каньйон є унікальним комплексом лісової та водної екосистем з ансамблем скель і гранітних валунів. Єдиний у Європі, який за своїми геолого-ландшафтними показниками в мініатюрі з величезною точністю в часі утворення нагадує знамениті каньйони Північної Америки.

Химерна витіюватість русла Мертвовода (від великої концентрації сірководню у воді), стрімкі стіни, чудова краса гранітно-базальтових скель (заввишки до 100 метрів) і унікальна природна краса приваблюють туристів з усієї Європи. Складний рельєф місцевості не дає можливості сплаву річкою, але каньйон привабливий для шанувальників екстриму, скелелазів та альпіністів.

Природний комплекс Актівського каньйону, як і всі береги Мертвовода, входить до складу Національного природного парку "Бузький Гард".

Поруч, між Актовим та Трикратами, при впадінні в Мертвовод річки Арбузинки, розташований не менш мальовничий Арбузинський (Малий Актівський) каньйон.

Арбузинський каньйон поблизу села Актове також називають Малим Актівським каньйоном "Долини диявола".

Гранітні скелі, що формують рельєф долини річки Арбузинки, утворилися 4 мільярди років тому в результаті вулканічної діяльності (вважається, що вулкан досі не охолонув, тому на скелях навіть взимку іноді цвітуть фіалки). Тут можна зустріти фазанів, черепах, яструбів, ондатр, кротів, бізонів, диких кабанів і навіть оленів.

Арбузинський каньйон входить до складу Національного природного парку "Бузький Гард". Його часто плутають з більш масштабним та більш важкодоступним Актівським каньйоном ("Долиною диявола"), що знаходиться на річці Мертвовод за селом Актове.

Вигляд на обидва каньйони одночасно відкривається зі скелі "Пуп Землі" - найвищої точки урочища.

Вознесенський народний краєзнавчий музей знаходиться в самому центрі міста.

Музей засновано в 1965 році.

Фонди краєзнавчого музею налічують понад 2000 експонатів, що розміщені в 7 залах. Музейна експозиція розповідає про історичне минуле Вознесенська та краю починаючи від найдавніших часів, період заселення та заснування міста, його історичний розвиток та сучасне життя в період незалежності України.

В краєзнавчому музеї проводяться виставки прикладного мистецтва народних майстрів Вознесенського району. Проводяться майстер-класи.

Гранітний пам'ятник легендарному одеському грабіжнику, "королю" биндюжників Мішкові Япончику (Михайлу Вінницькому) встановлено на місці його загибелі у Вознесенську в 1919 році.

За легендою, під час радянсько-української війни загін Япончика, що перебував на службі у більшовиків, збунтувався і спробував прорватися на потязі до Одеси. Чекісти організували засідку на під'їзді до залізничної станції Вознесенськ. Під час затримання Мішку Япончика застрелив під час спроби втечі командир кавалеристів Вознесенського окремого кавалерійського дивізіону Никифор Урсулов.

Пам'ятник встановлений при вході до парку "Мар'їн гай". На гранітному камені розміщена табличка з написом: "На цьому місці 29 липня 1919 року був застрелений і похований Мойша-Яков Вольфович Вінницький. Він був і "королем" одеських бінджників, але увійшов в історію як Мишко Япончик. Про нього ходило багато легенд у той неспокійний час".

Колишня поміщицька садиба розташована на південно-західній околиці селища Доманівка, за стадіоном.

Збудована у XIX столітті.

Наразі у будівлі розміщується Відділ освіти Доманівської адміністрації.

Південнобузький кромлех - культова споруда приблизно часів середнього неоліту. На площі близько 100 квадратних метрів знайдено 12 культових кілець із каменю, вік яких становить не менше 5 тисяч років.

Споруда повністю кам'яна, тобто. крім видимих ​​каменів, що стирчать назовні, вся її форма викладена з каменю, прихованого під шаром грунту. Завдяки цьому добре збереглася її форма, добре видно спіральний коридор усередині.

За розповідями старожилів, раніше ходили чутки про те, що колись у центрі кромлеху стояв великий камінь чи ідол.

Літня царська резиденція у Вознесенську зведена в 1837 році до візиту російського імператора Миколи I.

Невеликий палац розташований на краю Мар'їного гаю.

Наразі це будівля держпідприємства "Вознесенське лісове господарство".

Родовий маєток козацького роду Скажинських у селі Трикрати зберігся з XVIII століття, коли він належав герою російсько-турецької війни полковнику Петру Скаржинському.

В 1778 році тут народився відомий ботанік, граф Віктор Скаржинський. У своєму маєтку він організував передове на той час господарство, заклав помологічний сад (221 сорт), дендрарій (281 вид), плодовий сад з виноградником (100 гектарів) та лісові розсадники, акліматизувавши ряд деревних порід та чагарників Південної Америки та Західної Європи.

Нині господарство Скаржинських та парк є державним заповідним урочищем "Трикратський ліс".

Зберігся садибний будинок Скаржинських, у якому тепер розміщено Трикратську школу мистецтв.

Трикратський ліс - це штучний лісовий масив, створений у 70-ті роках ХІХ століття графом Віктором Скаржинським.

Є великим парком площею 247 гектарів з красивим озером, безліччю заплутаних стежок і містків, перекинутих через рукави річки та штучно прокладені канали. Через це урочище назвали "Лабіринт". Також Трикратський ліс включає заповідні урочища "Літній хутір Скаржинського" (105,7 гектарів) та "Василівська пасіка" (252,0 гектари).

Найбільша цінність Трикратського лісу – 350 старовинних дубів, які вже відзначили 120-річний ювілей, а деякі з них мають вік до 500 років (координати: 47*42”42”N, 31*24”30”E).

У "Мироновому гаю" мешкають колонії сірих чапель.

Обладнані майданчики для відпочинку та пікніків.

Комплекс житлових будинків Управління Одеської залізниці збудований у Вознесенську на початку ХІХ століття.

Двоповерхові будинки, що добре збереглися, органічно вписуються в архітектуру міста.

Поруч розташований залізничний вокзал.

Урочище Гард у гранітному каньйоні річки Південний Буг - одне з наймальовничіших місць Національного природного парку "Бузький Гард" (колишній Регіональний ланшафтний парк "Гранітно-степове Побужжя").

"Гардом" називалася спеціальна споруда для лову риби, збудована запорозькими козаками ще у XVI сторіччі. Після створення у 1740 році Нової Січі ці на цих землях було утворено Буго-Гардівську паланку Війська Запорозького Низового, військово-адміністративним центром якої було поселення Гард (нинішня Богданівка навпроти Південноукраїнська). По острову Гард проходила поромна переправа через Південний Буг, для охорони якої було збудовано прикордонний озброєний Буго-Гардський пост.

Залишки козацької фортеці та дерев'яна церква на острові Гард зберігалися до середини XX століття. У 1970-і роки в місці злиття Південного Бугу та його лівого притоку Великий Ташлик було збудовано Південноукраїнську АЕС, на острові Гард було знищено козацьку церкву, підірвано гранітні скелі. У 2006 році під час спорудження Ташлицької ГАЕС було затоплено поріг Гард.

Залишки самого острова ще існують, але поділені на дві частини. Висячі скелі каньйону - улюблене місце змагань скелелазів. Поріг Гард - одна з найскладніших ділянок сплаву Південним Бугом.

Сліди старовинного прикордонного посту запорозьких козаків збереглися на пагорбі над Південним Бугом поряд з Іванівкою неподалік Південноукраїнська.

На карті Річчі Занноні 1767 року це місце позначено як прикордонна фортеця "Мандрівниця". Зараз на її місці лише кілька десятків каменів, а також стародавня кам'яна дорога, що веде до Південного Бугу. Дуже гарні місця.

Художній музей імені Євгена Кібрика представляє велике зібрання робіт цього художника-графіка, який народився у Вознесенську в 1906 році.

Видатний ілюстратор залишив значний внесок в історії цього жанру, його музей вважається одним з п'яти музеїв графіки в світі.

В музеї Кібрика експонуються картини та репродукції робіт художника, зокрема, ілюстрації до творів Миколи Гоголя.

Художній музей розташований в сучасній будівлі в самому центрі Вознесенська.

Царська ротонда споруджена у Вознесенську в 1837 році до візиту імператора Миколи I.

Являє собою альтанку з 8 колонами, що підтримують сферичний купол.

Царська ротонда розташована на центральній алеї парку Січової Слави. Навколо альтанки розташовані три концентричні кола терас. Парк є улюбленим місцем відпочинку мешканців та гостей міста.