Пам'ятки Тернопільської області

Костел Святого Антонія збудований у селі Лосяч в кінці XIX – на початку XX століття (за іншими даними - в 1889 році) коштом родини Голуховських.

Храм у стилі неоготики має високу гостроверху дзвіницю, яка домінує над навколишнім пейзажем.

За радянських часів будівля костелу Святоо Антонія використовувалася як склад. В 1990 році храм повернуто католицькій громаді Лосяча.

Католицький костел Святого Генріха в Мельниці-Подільській збудований в XIX столітті.

За радянських часів був закритий владою, дзвіницю було знесено.

Будівля костелу розташована в старому парку у центрі Мельниці-Подільської.

Костел Святого Йосифа зведений у Полупанівці в 1894 році на вершині Святої гори поруч із православною каплицею Святого Духа, що стоїть над цілющим джерелом.

За легендою, близько 200 років тому тут було явлення Божої Матері. З того часу Свята гора є місцем паломництва християн різних конфесій.

У радянські часи костел було закрито, але в 1991 році богослужіння було відновлено. Нині це Санктуарій Матері Божої Святої Скапулярії. В 2010 році біля костелу відкрито "Хресну дорогу" з бронзовими скульптурами на 14 стаціях.

Парафіяльний костел Святого Станіслава засновано в Заліщиках в 1763 році краківським кастеляном Станіславом Понятовським.

Закритий радянською владою у 1940-х pоках. Храм був розграбований і перетворений на склад солі.

Повернутий віруючим 1991 році, йде реставрація.

Руїни костелу Святого Станіслава розташовані на протилежному від палацу Вишневецького березі річки Горинь і його добре видно з палацових та паркових терас.

Костел збудований у XVIII сторіччі на території Старого Вишнівця, неподалік старого замчища XIV-XV століть. Зруйнований у ХІХ столітті.

Костел святого Станіслава у Кременці збудований у XIX столітті коштом парафіян після того, як російська влада відібрала у католиків францисканський монастир і переробила його на православний собор Святого Миколая.

За зразок нового католицького храму було взято костел Святої Катерини у Петербурзі. В 1908 році храм прикрасили чеськими вітражами.

При вході в костел Святого Станіслава привертає увагу високохудожня мармурова чаша з барельєфом Богоматері, виготовлена в 1872 році відомим волинським скульптором Віктором Бродзьким. Зліва від входу – пам'ятник Юліушу Словацькому роботи польського скульптора Вацлава Шимановського.

Зберігся орган на 8 регістрів.

Римо-католицький костел святого Шарбеля збудований у Байківцях в 1936 році коштом заможних родин Фредберг та Несоловських.

Храм у стилі модерну споруджено з каменю у формі хреста. Над бідевлею височить витончена дзвіниця з шатровим дахом. Вхід у костел прикрашає портик із колонами.

Костел святого Шарбеля є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Римо-католицький костел святого Яна Непомука в Турильчому збудований в 1871 році коштом графа Яна Старженського, хоча село на той час належало поміщикам Івановським.

Струнка будівля костелу виконана в стилі неоготики. Статуї апостолів Петра та Павла встановлені у нішах на фасаді з боків від головного входу, через що костел іноді називають Петропавлівським.

За часів радянської влади в приміщенні костелу розміщувався сількогогосподарський склад.

Усередині зберігся різьблений вівтар із розп'яттям та апостолами з боків. Нині костел не діє.

Костел Святої Анни у Скалаті відновлений у 2002 році на місці старого католицького храму ХІХ століття, який був підірваний у середині XX століття.

Костел виконаний у стилі неоготики.

Знаходиться поряд із Скалатським замком.

Римо-католицький костел Святої Анни збудовано в Товстому в 1912 році за проєктом архітектора  Теодора Мар'яна Тальовського на місці римо-католицького монастиря, заснованого у 1717 році.

За радянських часів костел було закрито, приміщення використовувалося для господарських потреб.

У роки незалежності України повернуто католицькій громаді, йде реставрація.

Прекрасний неоготичний костел Святої Анни в Озерянах збудований в 1875 році князем Леоном Сапєгою.

Проєкт розробив віденський архітектор Адольф Кун, автор палацу Сапєгів у Львові. Вишуканий портал прикрашений багатим декором. На фасаді збереглися герби Сапєгів.

Після Другої світової війни приміщення храму стали використовувати як склад.

Наразі костел Святої Анни повернуто католицькій громаді Озерян. Його високий силует добре помітний над навколишньою забудовою, з якого боку ви не під'їжджали б до села.

Католицький костел Успіння Богородиці був побудований в Бучачі під замковою горою неподалік ратуші коштом власника міста, канівського старости Миколи Василя Потоцького, про що свідчить його родовий герб Пілява на фронтоні. Напис на порталі говорить: "З бажання мати в Пиляві Потоцьких три хрести, Будинок хреста на славу Божу збудував".

Над внутрішнім оформленням кілька років працював видатний скульптор Іван Пінзель. Монументальна композиція з п'яти вівтарів включає образ Матері Божої з Немовлям Ісусом, постаті Святого Іоанна Євангеліста, Святого Йоахіма, Святої Анни, Святого Зазарія, Архангела Михаїла, Святого Іоанна Непомука, ангелів, алегоричних постатей Розторопності та Любові, та композицію Божої Слави.

Після радянської розрухи костел відновлено та знову приймає віруючих.

Величний однонефний готично-ренесансний костел Успіння Діви Марії в Язловці збудований у кінці XVI сторіччя коштом Миколая Язловецького.

Спочатку був парафіяльним, але в 1639 році перейшов до ченців-домініканців, які заснували монастир (збереглися прибудовані в цей час напівкруглі каплиці). Поруч знаходиться потужна відкрита дзвіниця.

У костелі поховано польського композитора Миколая Гомулка.

Язловецький костел був закритий за радянських часів, зараз у напівзруйнованому стані.

Римо-католицький Костел Успіння Пресвятої Діви Марії побудований в Копичинцях в 1802 році магнатами Баворськими, що володіли містом, як родова усипальниця.

Перший католицький храм, який існував з 1443 році, було знищено ще в XVII сторіччі.

Храм тринефний. У 1846 році був споруджений ліпний вівтар із фігурами Петра та Павла. У підземній частині знаходяться рештки гробниці Баворських.

За радянських часів костел був закритий, відроджений в 1991 році.

Оборонний костел Успіння Пресвятої Богородиці в селі Біще офіційно датований 1664 роком, однак є припущення, що він міг виникнути набагато раніше - у XVI або навіть у XIV сторіччі.

За однією з версій, костел збудували ченці-домініканці, яких запросив засновник міста Біще, шляхтич Ян Бощ. Масивна триярусна оборонна вежа костелу є зразком переходу від романської архітектури до готики. Портал костелу виконаний у стилі ренесансу. Його оборонну міць посилювали кам'яні стіни та вали. Потужні контрфорси прибудовані під час реконструкції 1730 року.

Під час Другої світової війни Успенський костел у Біщому сильно постраждав, і тривалий час перебував у напівзруйнованому стані. З 2013 року тривають реставраційні роботи. Наразі костел Успіння Пресвятої Богородиці частково відновлений.