Пам'ятки Тернопільського району

Ступківське джерело – гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.

Джерело питної води в селі Ступки під Тернополем відоме з давніх-давен, оскільки розташовувалося на жвавому торговому шляху. І зараз поряд з ним проходить автотраса Е-50 (М-12) "Тернопіль – Хмельницький".

Вода в джерелі чиста та холодна, приємна на смак.

У 2009 році над Ступківським джерелом була зведена каплиця Пресвятої Богородиці, територія навколо неї облагороджена. Місцеві мешканці охоче використовують воду Ступківського джерела для пиття та приготування їжі.

Теребовлянський музей-майстерня – це колишній Теребовлянський районний історико-краєзнавчий музей, заснований 1999 року.

Розташовується в колишньому будинку заступника начальника залізничної станції Теребовлі.

В експозиції представлені археологічні матеріали про давню історію краю, предмети княжої доби та Середньовіччя, старожитності часів перебування Теребовлянщини в складі Австро-Угорської імперії.

Також експозиція розповідає про події Другої світової війни, про розвиток національно-визвольного руху та про деякі сучасні події. 

Серед унікальних експонатів Теребовлянського музею-майстерні – цитра українського композитора Євгена Купчинського.

Окрему експозицію присвячено першому патріарху УГКЦ, уродженцеві села Заздрість Йосипу Сліпому.

Музей-майстерня пропонує майстеркласи з виливання гіпсових фігурок, в'язання ляльок-мотанок, виготовлення свічок, миловаріння, розпису порцелянового посуду, скла та екосумок.

При музеї працює Туристично-інформаційний центр Теребовлі та сувенірна крамничка. Пропонуються різноманітні екскурсії містом та околицями, зокрема нічна смолоскипна екскурсія з гідом в образі князя Сангушка.

Тернопільський обласний краєзнавчий музей засновано в 1913 році як Подільський музей із чотирма відділами: етнографічним, історико-нумізматичним, природознавчим та археологічним.

Нині краєзнавчий музей розміщується у незвичайній будівлі радянських часів.

Експозиція музею налічує понад 150 тисяч експонатів та відображає історію Тернопілля починаючи з X століття. Зокрема, представлено колекцію кераміки, знайдену під час археологічних розкопок на території області.

Найцінніші експонати Тернопільського обласного краєзнавчого музею – 4 алегоричні скульптури з бічного вівтаря бучацької Покровської церкви роботи всесвітньо відомого скульптора Івана Георгія Пінзеля.

У Тернопільському обласному художньому музеї представлено скромну галерею робіт маловідомих майстрів XVIII-XX століть.

Окремо представлено колекцію творів сакрального мистецтва: ікони, розп'яття, скульптури та церковні дзвони. Зокрема, унікальна ікона початку XX століття роботи Антіна Монастирського із зображенням Ісуса Христа у вишиванці.

Також у художньому музеї Тернополя представлено одну з робіт всесвітньо відомого українського скульптора Івана Георгія Пінзеля - Царську браму з Покровської церкви в Бучачі.

Руїни Токівського (Ожиговецького) замку розташовані на півострові, оточеному водами великого ставка.

Замок у Токах збудований в кінці XVI сторіччя брацлавським воєводою Янушем Збаразьким. Згодом замок належав Вишневецьким, Чарнецьким, Матковським.

У 1648 році його захопили козаки, а в 1675 році зруйнували турки. У ХІХ столітті більшість веж і стін розібрали на будматеріали.

До наших днів збереглися руїни однієї п'ятикутної вежі та ділянка стіни. Верхня частина стін зруйнована, і двір фортеці розташований нарівні з крайкою муру.

"Центр науки Тернополя" створений у 2017 році як громадський простір науки, освіти та молодіжних ініціатив.

Його основною метою є зацікавлення школярів і студентів до самоосвіти та неформальної освіти шляхом інтерактивних занять та екскурсій. Центр виконує функції одночасно музею науки з інтерактивними експонатами, молодіжного простору з якісними проєктами та імпровізованої лабораторії.

30 експонатів наочно демонструють різні явища фізики, географії та біології. Вони дозволяють школярам спостерігати явища природи, бачити на практиці фізичні властивості речовин, експериментувати та досліджувати світ.

Є облаштоване приміщення для зустрічей, круглих столів, майстерень, зборів, тематичних проєктів.

Дерев'яна церква Іоанна Богослова у Скориках – зразок подільської школи народної архітектури.

В церкві – іконостас у 7 рядів.

Офіційно датою побудови вважається 1695 рік, проте є легенда, що в цьому храмі ще в 1649 році, перед походом на Збараж, сповідалися та приймали причастя козаки Богдана Хмельницького разом із гетьманом.

За переказами, іконостас та ікону "Страшний суд" (нині зберігається у Львівському музеї народного мистецтва) подарував церкві Іоанна Богослова Богдан Хмельницький.

Церква Покрови Пресвятої Богродиці збудована у Залізцях (Заложцях) в 1740 році як католицький костел. У другій пловині ХІХ століття костел був перебудований під православну церкву.

Над нефом зведений декоративний купол. Барочна дзвіниця складається із чотирьох пілонів, об'єднаних арками.

Нині Покровська церква належить до Української греко-католицької церкви.

Церква Преображення Господнього - найдавніший храм Збаража. Розташована на Чернечій горі, що на південно-західній околиці міста в селі Залужжя, в районі Старого Збаражу.

Зведена на місці древнього монастиря Святого Онуфрія коштом Яна Збаражского. Замуровані бійниці в товстих стінах свідчать про оборонне призначення споруди.

Нині це парафіяльна церква Православної церкви України села Залужжя, в останні роки відреставрована.

На стіні Преображенської церкви розміщений сонячний годинник. Поруч встановлено пам'ятник на честь 400-річчя храму.

Парафіяльна церква Пресвятої Трійці та Пресвятої Покрови заснована в Зарваниці в 1738 році зусилями та коштом тодішнього власник села Петра Мйончинського.

Спочатку це був дерев'яний храм, названий на честь святого Іоанна Хрестителя. Тут встановили чудотворну ікону Божої Матері, а в 1740 році ще один образ – Розп'яття Ісуса Христа, яке львівський митрополит Атаназій Шептицький офіційно визнав чудотворним.

Незабаром пожежа знищила храм, але чудотворні ікони було врятовано. На місці згорілого храму поставили кам'яний хрест, що зберігся донині. У 1747-1753 роках було споруджено муровану церкву Пресвятої Трійці. Сюди було перенесено чудотворні ікони. У 1784 році церкву розписав художник Андрій Солецький.

Чудотворна ікона Божої Матері Зарваницької розташована в лівому приділі (кам'яна прибудова до основної будівлі), ікона Розп'яття Ісуса Христа - в правому приділі.

Греко-католицька церква святих великомучеників і безсрібників Косми і Даміана в Старому Скалаті збудована у 1643 році на пагорбі над центром села.

У цьому храмі служив Пилип Курбас, дід видатного українського режисера та теоретика театру Леся Курбаса.

Біля церкви святих Косми і Даміана розташований старовинний цвинтар. Тут поховані рідні Леся Курбаса: дід та бабуся, батько, молодший брат Нестор.

Дерев'яна церква Святого апостола Івана Богослова – головна пам'ятка Жукова.

Храм на одному з сільських пагорбів зведено в 1873 році (за іншими даними - в 1803 році). До Жукова його перевезли з Нараєва, де його було збудовано спочатку. На куполах над бабинцем та вівтарем на жерсті вибиті написи: "Жуків 1928" та "Шумляни 1928". Можливо, що саме в 1928 році було встановлено жерстяне покриття храму та зроблено написи.

Поруч із церквою Святого апостола Івана Богослова стоїть стара дерев'яна дзвіниця, дуже вражаюча і пузатенька, що типово для дзвіниць тих часів і не характерно для сучасних церков.

Церкву святого великомученика Димитрія збувана в Колодіївці в 1904 році. В оформленні храму відчувається вплив неоготики.

Останнім часом храм здобув широку популярність як центр екзорцизму. Ченці-студити із сусіднього монастиря Святого Теодора Студита кожного останнього вівторка місяця проводять богослужінням з молитвами за зцілення, які завершуються вигнанням нечистої сили. На проповіді ігумена монастиря отця Григорія Планчака та обряди духовного зцілення з'їжджаються прочани з різних куточків України.

За кілометр від церкви святого Димитрія розташоване святе джерело Пресвятої Богородиці.

Церква Святого Димитрія Мироточивого розташовується в центральній частині села Острівець. Стіни храму складені з місцевого каменю пісковика червоного відтінку.

Храм збудований в кінці ХІХ століття та є колишнім римо-католицьким костелом (костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії), який був частково зруйнований в часи радянської влади. Влітку 2009 року з ініціативи відомого поета, вихідця з села Острівець Романа Лубківського, Митрополит Василій благословив відновлення храму для потреб громади Української греко-католицької церкви. Храм вдалося відреставрувати.

При парафії діють Марійська і Вівтарна дружини, братство Матері Божої Неустанної Помочі.

Встановлено меморіальну дошку на честь пастора місцевого приходу Дебнінського (1887-1836 роки).

Церква Святого Духа заснована в Полупанівці в 1878 році як невеличка каплиця над цілющим джерелом поряд із вершиною Святої гори.

За переказами, на цьому місці було явлення Божої Матері, після чого джерело стало місцем паломництва християн різних конфесій.

Інша легенда розповідає про місцевого поміщика, який наказав засипати камінням джерело, яке заливало його поля. Після цього поміщик захворів і осліп. Коли джерело очистили, незрячий промив водою очі й прозрів.

Нинішня церква Святого Духа зведена над каплицею в 1989 році. Поруч розташований католицький костел та "Хресна дорога".