Пам'ятки Рівненської області

Галерея європейського живопису "Євро-Арт" відкрилася в Рівному в 2011 році.

Галерея знайомить із мистецтвом ХIX–XX століть. У чотирьох залах галереї презентований живопис західноєвропейських та українських художників зі світовими іменами: Володимира Орловського, Альберта Бредова, Давида Бурлюка, Олекси Новаківського, Сергія Шишка, Федора Манайла, Андрія Коцки, Ерно Ерба, Ернеста Контратовича, Олексія Шовкуненка, Томассине Дезире, Теодора Руссо, Пітера Калмана, Йозефа Бракса, Леона Делдерене, Ярослава Вєшина, Вінченцо Вольпе, Ярослава Каміха та інших.

У залі змінних експозицій "Євро-Арт" систематично проводяться художні виставки.

Свято-Миколаївський Городоцький жіночий монастир заснований у XVI сторіччі, коли княгиня Анастасія Вільшанська подарувала Києво-Печерській лаврі свій маєток Городок із замком на острові посеред річки Устя.

За часів Руїни, коли Україна була поділена між Польщею та росією, монастир перейшов греко-католикам і став резиденцією єпископів. У 1740 році кам'янецький єпископ Атанасій Шептицький збудував на острові кам'яний храм Святого Миколи Мирлікійського. Тим самим періодом датують і кам'яний корпус келій, що примикає до церкви з півдня.

Після приєднання Волині до російської імперії новий власник маєтку граф Естергазі перебудував корпус келій до садибного палацу у стилі класицизму та посадив на острові парк. В кінці ХІХ століття барон Феодор фон Штейнгель побудував на північний схід від храму три нові корпуси і розмістив в одному з них перший на Волині краєзнавчий музей.

Під час Другої світової війни у палаці розміщувався військовий шпиталь, потім обласний туберкульозний санаторій. У 1991 році комплекс келій перейшов у розпорядження УПЦ московського патріархату, яка відродила Свято-Миколаївський Городоцький жіночий монастир. Водночас храм Святого Миколая належить Православній церкві України.

Гощанський православний монастир заснований у 1639 році при Михайлівській церкві, яка, як свідчить охоронна табличка, була побудована в Гощі в 1632 році.

Засновницею Гощанського монастиря була Регіна Соломирецька-Гойська, яка успадкувала Гощу від свого брата Романа Гойського. Незабаром родич Соломирецької митрополит Петро Могила перевів сюди з Вінниці філію Києво-Могилянської православної школи, ректором якої був Інокентій Гізель. Гощанському монастирю та школі всіляко допомагав поборник православ'я, український шляхтич Адам Кисіль, який володів Гощею з 1642 року. Незабаром Михайлівський храм та монастир перейшли до греко-католиків, але в 1833 році були остаточно повернуті православним.

Щоразу храм перебудовувався, але не втратив своїх виразних рис. Зокрема, віконні отвори зберегли первісні злегка стрілчасті контури - відлуння готичної архітектури. Сучасний вид споруда набула в результаті реконструкції 1888 року. Поряд було споруджено теплу Миколаївську церкву з прибудованим до неї корпусом келій.

За радянської влади приміщення монастиря в Гощі використовувалися в господарських цілях. На даний час відреставровані храми входять до комплексу Свято-Покровського Гощанського жіночого монастиря.

Будівля Дерманської гімназії збудована у 1912-1913 роках для учительської семінарії Святого Федора, яка була переведена до Дермані в 1906 році з Житомира під опіку Дерманського монастиря.

Гімназію тут відкрили у польський період, а за радянських часів це була середня школа. У 1917-1920 роках у чотирикласній школі при Дерманській семінарії навчався відомий український письменник Улас Самчук. При гімназії зараз працює музей Самчука, в якому, зокрема, представлені деякі його особисті речі: окуляри, тростина, ручка.

Крім того, працює кімната-музей поета Бориса Тена, який також народився у Дермані.

Джерело Святої Анни в Онишківцях - святе джерело з купальнею, один із центрів паломництва православних віруючих на Волині.

Згідно зі старовинним переказом, у XVII сторіччі на цьому місці було явище ікони Святої Праведної Анни, а з землі забило незамерзаюче джерело, яке вважається цілющим.

Над джерелом зведено каплицю Святої Анни. Температура води у джерелі протягом року становить 4 градуси. Бажаючі зцілитися від хвороб занурюються у воду у відкритому басейні. Жінок просять приходити в купальню у довгій сорочці.

Домініканський монастир у Невіркові заснований у 1698 році. При ньому існував дерев'яний храм.

В 1807 році Ян Казімеж Стецький із сусідніх Великих Межирічів збудував величний кам'яний костел у стилі класицизму (на підтвердження цьому є напис над входом).

У 1832 році, після скасування монастиря домініканців, костел Святої Трійці став парафіяльним.

Зараз будівля костелу Святої Трійці у жалюгідному стані.

Екоферма AlpacaHome (Fluffy Farm) в Городищі поблизу Рівного відкрилася для відвідувачів у 2024 році. Розташована на березу великого ставка за 10 кілометрів від центру міста.

Зараз на фермі живуть близько трьох десятків південноамериканських альпак. Компанію їм складають карликові кози, вівці, кролики, морські свинки та павліни.

Під час візиту на ферму відвідувачі перебувають на одній території з альпаками, які є абсолютно не агресивними. З тваринами можна безпосередньо контактувати, годувати їх спеціальним кормом, фотографуватися з ними.

На території облаштовані місця для відпочинку з альтанками, столиками, гамаками, навісами, шезлонгами.

У вартість відвідування входить екскурсія та порція корму для тварин. Для відвідування необхідний попередній запис.

Шкільний етнографічний музей "Берегиня" був створений при Білокриницькому ліцеї у 1991 році. З 1995 року музей має статус "Народний музей".

В центрі експозиції - панорама села з мальовничими краєвидами. Відтворено внутрішній інтер’єр традиційної української оселі: піч, покуть, лави, стіл, скриня, діжа на лаві під образами, колиска, жертка, полиці, мисники з посудом, рушники, зразки українського національного одягу.

Чільне місце серед експозицій музею займають знаряддя праці, якими користувалися селяни.

Музейні фонди налічують понад 400 експонатів.

Шкільний етнографічний музей “Світлиця” діє в селищі Володимирець на базі Володимирецького ліцею.

Має дві експозиційні зали. В першій залі "Життя та побут селян-поліщуків" відтворено устрій традиційної поліської хати.

Друга зала присвячена історії навчального закладу.

Комунальний заклад "Краєзнавчий музей" Зарічненської селищної ради заснований у 2001 році, відвідувачів приймає з 2007 року.

Близько 1500 експонатів презентують історичні та етнографічні пам’ятки Полісся. Серед них човен-рубанка козацької доби, знайдений у річці Стир.

Експозиція музею знайомить із ткацтвом та традиційною вишивкою Полісся, традиційними заняттями і ремеслами (хліборобство, рибальство, бортництво), основними історичними подіями Другої світової війни.

Представлено інтер'єр типової поліської хати.

Заславська (Ізяславська) брама - єдиний кам'яний елемент зовнішніх оборонних укріплень середньовічного Межиріча, що зберігся.

У XVI-XVII століттях оборонний Свято-Троїцький монастир був цитаделлю Межирічської фортеці. Його оборонні вали були органічно об'єднані та вписані в систему земляних укріплень самого села. Тоді навколо Межиріча звели земляні вали з шестигранними бастіонами поставленими по кутках валу. У Межиріч можна було потрапити через дві проїзні брами: Заславську браму по дорозі на Ізяслав (колишній Заслав), яка збереглася досі, і Дубенську браму, яка знаходилася там, де зараз центр села.

Зоологічний музей у Рівному діє на базі Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені Степана Дем’янчука. Колекцію рідкісних тварин, яка налічує понад 2500 екземплярів, зібрав і систематизував біолог Ростислав Шикула.

Усі експонати є рідкісними для України. Здебільшого це екзотичні безхребетні мешканці морів та тропічних узбереж і лісів. Чималу частину колекції складає відділення, в якому представлені комахи Африки, Південної Америки, Південної і Південно-Східної Азії та суміжних островів.

Різноманіття ентомофауни України представлене колекціями жуків, метеликів, перетинчастокрилих, клопів та інших членистоногих. Серед рідкісних видів України є бражник мертва голова, аполон чорний, махаон, парусник подалірій, жук-олень, вусач мускусний, вусач великий дубовий, жук-самітник.

Найбільш цінним експонатом у колекції є жук-геркулес довжиною у 14,8 сантиметрів - він є і найбільшим жуком в світі.

На сьогодні в західних областях України схожою колекцією володіє лише Львівський національний університет.

Історико-етнографічний музей "Берегиня" Великомежиріцького ліцею був створений у 1992 році за ініціативи директора школа Сави Чумака. В 2004 році отримав статус "Народного музею".

Музейний фонд становить 450 одиниць зберігання, з них основного фонду – 400.

Експозиція представлена в трьох тематичних розділах: "Історія села Великі Межирічі", "Основні заняття та ремеслі жителів села" та "Українська вишивка – душа народу, його історія".

Історико-етнографічний музей "Рокитнівська старовина" на Рівненщині відкрився 2024 року в приміщенні Рокитнівського ліцею №3 з ініціативи шкільного гуртка "Юних етнографів" коштом Громадського бюджету.

В приміщенні площею 62 квадратних метра представлено близько 700 експонатів, зібраних гуртківцями протягом 12 років. Серед них вишиті рушники, глиняні тарілки та глечики, старовинні праски та лампи, інші предмети хатнього вжитку і знаряддя праці.

Кафедральний собор святого пророка Іллі збудований в місті Дубно в 1905 році коштом парафіян.

Ошатний храм виконаний у яскравому неоруському стилі, а дзвіниця - в русько-візантійському стилі.

Раніше в Іллінській церкві зберігалася чудотворна ікона Божої Матері, пожертвувана місту Дубно ще князем Костянтином Острозьким, проте її викрали. Тепер у храмі – копія.

Є центральним кафедральним собором Православної церкви України міста Дубно.