Пам'ятки Одеської області

Одеський порт - один із найбільших морських портів Східної Європи, був найбільшим у російській Імперії. Будівництво нового порту при захопленій російськими військами фортеці Хаджибей започаткувало місто. Повністю реконструйований в 1968 році.

Перед будинком морського вокзалу встановлено скульптуру Ернста Невідомого "Золоте дитя", на причалі - пам'ятник дружині моряка. Над морвокзалом височить вежа багатоповерхового готелю "Одеса" (2001 рік). Наприкінці причалу – церква Святого Миколая, новий яхт-клуб. На території - музей якорів просто неба.

Музей "Іноземні письменники в Одесі" офіційно заснований в Одесі 1 січня 2025 року  внаслідок реорганізації колишнього Літературно-меморіального музею Олександра Пушкіна в Одесі на дотримання Закону України "Про деколонізацію". 

Музей розміщується в історичній будівлі колишнього готелю "Hotel du Nord" в центрі Одеси. Є філією Одеського літературного музею.

Експозиція музею "Іноземні письменники в Одесі" має охопити біографії та творчість щонайменше двох десятків літераторів зі світовим ім’ям, які бували і жили в Одесі в різний час у ХІХ-ХХ століттях. Це, наприклад, відомі американські письменники Марк Твен та Теодор Драйзер, румунський класик Міхай Емінеску, Олександр Грін, Іван Бунін тощо.

Ввечері п’ятниці, 31 січня 2025 року, росіяни обстріляли Одесу балістичними ракетами типу "Іскандер". Удар припав по історичному центру міста. Постраждали сім людей. Серйозні пошкодження отримали 19 пам’яток архітектури, внесені до списку культурної спадщини ЮНЕСКО, серед яких Музей "Іноземні письменники в Одесі". Будівля музею зазнала значних руйнувань: вибито вікна та двері, серйозно пошкоджено дах і стіни. 

Через наслідки російського ракетного удару реекспозиція музею "Іноземні письменники в Одесі" відкладена на невизначений термін.

Народний музей бессарабської культури "Стара къща" (з болгарської - "Старий будинок") був створений в селі Кубей у 2018 році у старовинному будинку болгарської родини Райнових, які переїхали до Кубею на початку XX століття.

Засновникам музею вдалося зберегти будинок, якому вже більше ста років, у його первісному вигляді і відтворити в ньому атмосферу та побут традиційного болгарського будинку тих часів. За кілька років музей наповнився старовинними автентичними предметами побуту та ремесел - від унікальних пристосувань для зняття взуття, традиційних столиків, за якими збиралася вся родина, до ліжок, подушок, ікон і вишитих ковдр, сорочок, суконь і доріжок.

В музеї "Стара къща" регулярно проводять різні майстер-класи з народних ремесел, відновлюють та демонструють старовинні національні болгарські обряди, проводять зустрічі, фотосесії в автентичних костюмах, дегустації страв національної кухні, виступи народних колективів тощо.

"Стара къща" -  місце, де можна відчути автентичну буджакську та бессарабську культуру, побут та традиції народів, які проживають на півдні України.

Музей "Степова Україна" був створений в Одесі в 1925 році. Українська народна культура була представлена колекціями вишивок, килимів, кераміки, іграшок, які походили з Причорномор'я, Поділля, Середнього Подніпров'я, Полісся тощо. Фонди музею налічували біля двох тисяч експонатів. Внаслідок згортання радянською владою політики "українізації" і краєзнавчих досліджень, в 1931 році музей було закрито, значна частина музейного фонду потрапила до Одеського історико-краєзнавчого музею, більшість працівників музею була репресована.

Після здобуття Україною Незалежності, в квітні 2006 року, музей "Степова Україна" було відроджено як філію Одеського історико-краєзнавчого музею.

Перша частина експозиції музею розповідає про створення "Степової України", її засновників і активістів та традиції музейної справи. Тут же відтворено традиційний інтер'єр української садиби.

В другій частині експозиції, шляхом створення житлових комплексів, дається уявлення про матеріальну і духовну культуру основних етнічних груп населення регіону - старообрядців, греків, євреїв, караїмів, молдаван, гагаузів, болгарських і німецьких колоністів. Основним елементом кожного комплексу є національний костюм, навколо розміщені ткацькі вироби, посуд, меблі, господарські знаряддя, вироби декоративно-прикладного мистецтва.

Музей вишивки створила в своєму будинку мешканка села Негрове Ніна Грищук. Експозиція музею розміщена в п'яти кімнатах, у яких представлені вишиті картини відомих художників, рушники, серветки, простирадла, килими, різнокольорові подушки.

Ніна Грищук почала вишивати з 12 років. Навчила вишивати її мати. Свою майстерність передала доньці Ользі і онучці Дарині. Майстриня із задоволенням проводить майстер-класи і ділиться технікою вишивання з відвідувачами музею.

Музей вишивки села Негрове є філією Надеждинського краєзнавчого музею.

Музей військової слави та Афганської війни відкрився в приміщенні Одеського обласного союзу ветеранів Афганістану в 2014 році, до 25-річчя виведення рядянських військ з Афганістану.

Музейна експозиція налічує 450 експонатів. Це афганські газети, розмовники, афганські гроші, фотографії, а також зразки зброї та військового спорядження: протитанкові та протипіхотні міни, бронежилет, каска, протигази тощо.

Музей воскових фігур "У баби Уті" заснований Олександром Павловським у 1998 році в самому центрі Одеси, навпроти Оперного театру.

Це аналог лондонського Музею мадам Тюссо. Тут можна побачити багатьох знаменитостей, зроблених з воску. Першими ж експонатами музею стали воскові копії Йосипа де Рібаса, герцога де Рішельє, графа Олександра Ланжерона. З часом колекція поповнилася й іншими фігурами, експозиція постійно оновлюється ​​та розширюється. Наразі в музеї представлено понад 60 воскових фігур тематично скомпонованих і виставлених в окремих залах.

В музеї "У баби Уті" також знаходиться зменшена копія найвідомішої вулиці Одеси – Дерибасівської, а також арт-галерея. Проводяться екскурсії, в ході яких відвідувачів знайомлять з усіма фігурами музею і розповідають про всі тонкощі і секрети створення воскових фігур. Окрім того, можна спробувати створити фігуру самому за допомогою воску.

Музей Головного Управління Національної Поліції Одеської області відкрився в Одесі в 1980 році за ініціативи журналіста і слідчого Василя Давиденка, який протягом  40 років служби у внутрішніх органах збирав різноманітні тематичні експонати. В 1992 році музей отримав звання "Народного музею".

Перша експозиція була представлена зброєю різних років, формою працівників правоохороних органів усіх рангів, документами засекречених справ, а також виставкою розвитку одеської міліції в хронологічному порядку.

Нині фонди музею становлять понад 40 тисяч експонатів, 7 з яких представлені на огляд в 6 залах музею. Експозиція розділена на кілька тематичних розділів. Серед найцікавіших експонатів - зброю царської поліції, виготовлену ще в 1848 році. Один із центральних стендів музею присвячено знаменитим одеським кишеньковим злодіям і шулерам, яким за допомогою знання психології, спритності рук та простих карткових трюків вдавалося залишати своїх жертв без копійки.

Одеський музей західного та східного мистецтва - один із найкращих в країні музеїв даного профілю.

Займає колишній палац поміщика Олексія Абази, збудований у 1856-1858 роках за проєктом архітектора Луї Сезара Оттона. Будинок виконаний у стилі еклектики: риси барокового характеру співіснують з елементами стилів ампір та рококо. "Розпашні" парадні сходи у вестибюлі, висічені з карарського мармуру, зведені без несучих балок-косоур разом з майданчиками утворюють ефектну висячу споруду. Інтер'єри палацу Абази відрізняються багатим  ліпниною декором, різьбленням, фурнітурою з бронзи.

Музей західного та східного мистецтва заснований в Одесі в 1923 році на базі приватних колекцій, зібраних місцевим комітетом охорони пам'яток мистецтва та старовини.

В експозиції музею представлені полотна голландських майстрів, порцеляна найкращих європейських заводів XVIII-XX століть, скульптури та кераміка Ірану, Тибету, Китаю, Індії, Японії. Перлини колекції: "Святий Лука" та "Святий Матвій" великого голландця Франса Хальса, "Мадонна на троні" флорентійського живописця ХVI століття Франческо Граначчі, "Амур, що загрожує" Етьєна Фальконе, а також унікальні гравюри на дереві знаменитого японського майстра Кацусікі Хокусая із серії "Книга про птахів".

Музей звуку в Одесі – ексклюзивне зібрання історичних раритетів звукової техніки, виставка аудіоапаратури, експозиція всіх поколінь носіїв звуку, клуб живої музики та музикантів, студія професійного звукозапису, школа звукорежисерів та DJ.

Колекцію зібрав одеський звукорежисер Василь Пінчук, голова Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки звукорежисерів.

В експозиції представлені грамофони та патефони, радіоли та магнітофони, вінілові пластинки, плівкові бабіни, аудіокасети, CD-диски, афіші, плакати, етикетки для платівок - з логотипами численних фірм та фабрик грамзапису, що змінювали одне одного протягом цілого століття.

Інститут виноградарства та виноробства імені Василя Таїрова створений на околиці Одеси в 1905 році як дослідне господарство "Виноробна станція російських виноградарів та виноробів".

Ініціатором його створення був редактор журналу "Вісник виноробства", ентузіаста культури винограду Василь Таїров. На першому етапі було обладнано невеликий підвал, зібрано бібліотеку. В період із 1910 по 1912 рік на березі Сухого лиману було закінчено спорудження комплексу приміщень станції. Для розробки питань виноградарства було закладено дослідний виноградник (3 гектари) та побудовано майстерню щеплення саджанців.

У 1931 році станцію було реорганізовано в Український науково-дослідний інститут виноградарства та виноробства. До його 100-річчя відкрито музей винограду та вина, який розповідає про основні напрямки розвитку вітчизняної виноробної школи.

В експозиції представлені особисті речі Василя Таїрова, прижиттєві видання наукових праць, старовинне лабораторне обладнання, подарунки інституту.

Проводяться екскурсії з дегустаціями.

Музей історії євреїв Одеси "Мігдаль-Шорашим" відкрито з ініціативи одеського єврейського общинного центру "Мігдаль".

Його експозиція розміщена в маленькій квартирі та відображає історію єврейської громади, яка нерозривно пов'язана з культурою Одеси.

В постійній експозиції музею "Мігдаль-Шорашим" близько тисячі предметів: документи, фотографії, книги, газети, листівки, релігійні та побутові предмети, музичні інструменти, твори мистецтва тощо.

Музей історії міста Південне розташований в центрі міста в приміщенні Будинку культури "Дружба".

Музейна експозиція представлена на огляд відвідувачів у трьох експозиційних залах: "Історія Південного з першого кілочка", "Українська світлиця" та "Сучасність".

В першій залі експонуються артефакти минулого, знайдені під час будівництва Одеського припортового заводу (черепки, монети, персні),  а також зображена 40-річна історія самого Південного - світлини міста, коли воно було ще кукурудзяним полем, початок роботи Одеського припортового заводу, фото людей, котрі зводили перші будинки, предмети побуту та меблі мешканців, котрі приїхали до нового населеного пункту.

Зала "Українська світлиця" відтворює традиційний побут українського села кінця ХІХ - початку ХХ століття. Тут є піч, скриня, вишиванки та рушники, дитяча колиска, старовинне Євангеліє.

Зала "Сучасність" присвячена вшануванню пам'яті Героїв російсько-української війни.

Музей історії Одеської залізниці був заснований в 1985 році.

За час існування музею зібрана велика кількість експонатів, які відображають найважливіші події з історії становлення та розвитку магістралі. Це старовинні архівні документи, карти, фотографії, різноманітні нагороди, залізничний інвентар, форменний одяг минулих років, прапори, макети рухомого складу тощо. Експозиція музею розкриває всі етапи будівництва та розвитку залізничного транспорту Одеси, трудові традиції багатьох поколінь залізничників.

До уваги відвідувачів музею представлено більш ніж 1200 експонатів.

Музей історії пожежної охорони Одеси функціонує на території Третьої Державної пожежно-рятувальної частини міста, де протягом 20 років діяла пожежно-технічна виставка, а нині тут зібрали історію пожежної охорони Одеської області від початку її заснування і до тепер.

В залі пам'яті аварії на ЧАЕС встановлена діорама "Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції", виготовлена, по ескізам фахівця ГУ ДСНС України в Одеській області Лариси Леонової.

Серед експонатів експозиції музею можна побачити макети старовинної і сучасної пожежної техніки, кінно-бочковий хід, ручний пожежний насос XIX століття, справжнє пожежне обладнання, архівні фотографії XVIII-XIX століть, зменшені копії пожежної техніки.

Проводяться лише групові екскурсії за попереднім замовленням.