Пам'ятки Львівської області

Костел Святого Антонія Падуанського у Львові – чудовий приклад храмової архітектури в стилі бароко.

Францисканський костел Святого Антонія був заснований у 1618-1630 роках за межами тогочасних міських стін, спочатку був дерев'яним.

Нинішній кам'яний храм споруджений коштом князя Костянтина-Криштофа Корибута Вишневецького, освячений у 1739 році. Деякі джерела датують заснування дерев'яного костелу 1718 роком, а спорудження кам'яного – 1784 роком. Також відомо про реконструкцію храму у 1765 році архітектором Франциском Кульчицьким.

У 1818 році за проєктом архітектора Йозефа Маркля споруджено дзвіницю.

Костел Святого Антонія залишався чинним навіть у радянські часи.

Донині збереглося багате внутрішнє оформлення храму. Інтер'єр відрізняється вишуканістю та красою: вражає пишне різьблення та позолота у стилі рококо. На парапеті сходів перед входом встановлено кам'яну скульптуру Діви Марії роботи Себастьяна Фесінгера (ХVIII сторіччя).

Нині храм знову належить францисканцям. У 1995 році він оголошений санктуарієм Святого Антонія Падуанського.

Костел Святого Духа в Глинянах збудований у 1791-1831 роках у стилі раннього класицизму, проте на початку XX століття його перебудували у стилі необарокко.

До того в Глинянах із XIV сторіччя було збудовано кілька дерев'яних костелів, які часто горіли під час пожеж. Новий кам'яний храм був освячений у 1840 році – ці цифри вказані на фасаді. Головною святинею була ікона Лопатинської Богоматері, яку наприкінці Другої світової війни вивезли до Польщі.

За радянських часів будівля костелу Святого Духа використовувалася як склад, потім службові приміщення.

У 2000 році відреставрований Святодухівський костел було заново освячено. Належить римсько-католицькій громаді міста.

Величний костел Святого Лаврентія в Жовкві побудований на початку XVII сторіччя за проєктом архітектора Павла Щасливого.

Задуманий як головний храм міста, усипальниця родини Жолкевських та пантеон лицарської слави. В підземеллі костелу похований сам засновник міста - польний гетьман коронний, львівський каштелян Станіслав Жолкевський, його дружина та син, а також родина Даниловичів та Якуб Собеський (батько короля Яна Собеського), за що поляки називають костел "Малим Вавелем".

В інтер'єрі костелу Святого Лаврентія збереглися мармурові надгробки зі скульптурами роботи Войцеха Зичливого: чоловічі постаті в лицарських обладунках, жіночі - у традиційних довгих сукнях. Також інтер'єри прикрашали мальовничі полотна XVII сторіччя: "Битва під Віднем", "Битва під Хотином", "Битва під Калушином" (зараз вони в Олеському замку). Ренесансний портал оформлений зображеннями святих, на фронтоні встановлено скульптуру Михайла Архангела.

Біля костелу Святого Лаврентія стоїть пізньоренесансна дзвіниця, побудована в XVI сторіччі як оборонна вежа. До неї примикає частина міської стіни, що збереглася.

За радянських часів костел Святого Лаврентія було закрито, проте зараз повернуто католицькій парафії, відреставровано польськими фахівцями.

Величний костел Святого Миколая височить у центрі селища Куликів.

Оборонний храм побудований у 1538 році коштом князя Миколи Гербурта Одноновського на місці початкового римо-католицького храму, заснованого ще в XIV сторіччі.

Складений із тесаного каменю Миколаївський костел досі зберігає суворі готичні риси. Всередині збереглися розписи ХІХ століття роботи художника Антонія Качмарського За легендою, підземні ходи вели від костелу аж до Жовкви.

У 1940-х роках куликівський храм було закрито радянською владою.

У 2000 році костел святого Миколая повернуто римо-католицькій громаді Куликова. Проведено реставрацію, внаслідок якої будівля втратила шарм давнини.

Костел Святого Миколая у Старому Самборі має давню історію.

Католицька парафія заснована в місті ще в XV сторіччі, тоді ж було збудовано дерев'яний храм. У XVI столітті коштом королеви Бони Сфорца побудований кам'яний готичний костел. У 1753 році він був реконструйований коштом польського короля Августа III, але через сторіччя він занепав і був розібраний.

Нинішня будівля костелу в стилі неоготики збудована в 1903 році (архітектор Яблонський). Інтер'єри розписав львівський художник Леонард Вінтеровський.

У 1940-х роках храм був закритий, приміщення використовувалося як склад. У 1991 році Миколаївський костел було повернуто католицькій громаді Старого Самбору.

Костел Святого Миколая у Вижнянах заснований у 1400 році, хоча тоді він, ймовірніше за все, був ще дерев'яним.

Костел неодноразово перебудовувався, зокрема у 1651 та 1750 роках. У нинішньому вигляді, що поєднує риси готики та бароко, відбудований у 1929-1931 роках за проєктом архітектора Броніслава Віктора. Фресковий розпис виконано під керівництвом львівського художника Станіслава Тейсейра в 1942-1943 роках. На хорах залишилися залишки органу.

Наразі костел Святого Миколая закрито, будівля потребує реставрації.

Католицький костел Святого Станіслава збудовано в Буську у 1768-1780 роках на місці старого дерев'яного парафіяльного храму, спаленого козаками під час Визвольної війни.

Земельну ділянку та частину коштів на будівництво виділив польський король Станіслав Август. Будівля костелу в стилі бароко спроєктована за одним із типових проєктів, розроблених раніше відомим європейським архітектором Бернардом Меретином (аналогічні храми збереглися в Березівцях та Лопатині). Костел мав чотири бічні вівтарі: Святого Станіслава, Святого Іоанна Непомука, Пресвятої Діви Марії Непорочної та Святого Антонія Падуанського. У головному вівтарі була скульптура, що представляла Пресвяту Трійцю, і чудотворний образ Матері Божої Святого Розарію. Цей образ Юрій Вишневецький у 1608 році подарував домініканському костелу Буська, після закриття якого ікону перенесли до парафіяльного храму.

У 1944-1946 роках костел Святого Станіслава було закрито радянською владою, в будівлі розмістили фільмотеку. Богослужіння відновилися в 1991 році.

Костел Святого Станіслава заснований у Щирці в XIV сторіччі, у нинішньому вигляді відбудований у 1556 році.

Кілька разів храм горів. Остання реставрація була проведена в 1916 році за проєктом Войцеха Бреттнера.

Храм прямокутний у плані, однонефний, з триярусною вежею під наметом на західному фасаді. Вхід у костел прикрашений порталом тонкої роботи. Колись над хорами було дві бійниці, які свідчили про оборонний характер споруди. Навпроти головного входу розташована двоярусна дзвіниця.

Костел Святого Станіслава є діючим храмом Львівської архидієцезії римо-католицької церкви в Україні.

Оборонний костел Святого Станіслава Єпископа заснований в Дунаєві в 1485 році львівським архієпископом Яном "Вонтробка" Стшелецьким.

Спочатку храм був готичним, що і зараз помітно за стрілчастою формою порталів та готичного білокам'яного віконця. Зруйнований татарами храм у 1585 році відбудував архієпископ Ян Соліковський, внаслідок чого він набув нинішніх ренесансних форм. Кілька разів костел реконструювали, інтер'єри були розписані в 1766 році.

За радянських часів святиню закрили, але у 1992 році, після здобуття Україною Незалежності, храм повернули католицькій громаді Дунаєва. Нині костел Святого Станіслава обслуговується товариством Святого Франциска Салезького.

Костел Святого Станіслава в Самборі є частиною цілого монастирського комплексу ордена єзуїтів, спорудженого в період з 1709 по 1751 рік за проєктом архітекторів Яна Деламаріса та Павла Гіжицького.

Костел у стилі бароко, прямокутний у плані, тринефний, базилікальний тип. Головний фасад фланкований низькими двоярусними вежами, завершеними трикутними фронтонами. В інтер'єрі шість опорних стовпів несуть систему склепінь.

Поруч у 1756-1759 роках архітектор Каршницький збудував барокову будівлю єзуїтського колегіуму.

Після ліквідації ордена єзуїтів монастир та колегіум перейшли до бернардинів. В 1935 році в костелі було змонтовано орган, збудований чесько-австрійською фірмою Gebruder Rieger з Південної Моравії, який після реставрації 1980-1987 років діє і зараз.

Келійний корпус монастиря бернардинів із радянських часів займає самбірське училище культури.

Будівля костела Святого Станіслава використовується як зал органної музики. Концерти відбуваються щосуботи об 11:30.

Костел Святого Франциска Борджія в Розлучі – рідкісний зразок дерев'яного католицького храму у неоготичному стилі.

Побудований на початку XX століття як каплиця німецьких колоністів коштом парафіян і братства Boni Pastoris. Костел святого Франциска є унікальним зразком дерев'яних храмів, в якому неоготичні елементи поєднані з прийомами народної архітектури, що особливо помітно в інтер'єрі.

Після Другої світової війни костел використовувався як колгоспний склад добрив, а пізніше - як зерносховище.

Римо-католицький костел Святого Якова Апостола збудований у Краківці в 1785-1787 роках у неокласичному стилі коштом Ігнатія Цетнера. Колишній костел, заснований 1425 року, коли Краковець отримав Магдебурзьке право, був дерев'яним.

Новий мурований католицький храм за проєктом Доменіко Мерліні мав 7 вівтарів. Фасад його раніше прикрашав портик із колонами. На фризі зберігся рельєф "Алегорія віри".

За радянських часів храм використовувався як виробниче приміщення.

Наразі костел Святого Якова в Краківці знову освячений.

Римо-католицький костел Святої Марії Магдалини заснований в 1600 році ченцями-домініканцями на місці старого дерев'яного костелу за міськими стінами Львова.

При костелі було відкрито домініканський монастир та семінарія. Автори проєкту монастирського комплексу – архітектори Войцех Келар та Мартин Годний.

У 1648 році монастирські укріплення захопили війська Богдана Хмельницького. Згодом будівля костелу Святої Марії Магдалини неодноразово зазнавала змін. У 1754-1758 роках костел розширив та перебудував архітектор Мартин Урбанік, було змінено фасади, добудовано вежі.

Під час секуляризаційної реформи австрійського імператора Йосипа II у 1786 році костел Святої Марії Магдалини зробили парафіяльним, а в монастирі було засновано в'язницю для жінок легкої поведінки (закрита в 1922 році).

Сучасний вигляд костел набув в 1870 році. В архітектурі будівлі поєднуються елементи стилів бароко та ренесансу.

У костелі святої Марії Магдалини встановлено найбільший в Україні орган, виготовлений в 1932 році чеською фірмою Rieger-Kloss. З радянських часів в будівлі розміщується Львівський Будинок органної та камерної музики.

З 1998 року відновлено богослужіння.

Костел Святої Трійці заснований у Соколівці (колишнє містечко Сенява) у 1594 році коштом власниці міста Анни Сенявської. Будівництво завершив близько 1600 року белзький каштелян Станіслав Влодек.

Храм мав оборонне значення. На початку XVI сторіччя він був оточений кам'яними укріпленнями з кутовими вежами, які в XVII столітті були перебудовані.

До XIX століття Троїцький костел мав 3 вівтарі, його інтер'єр був прикрашений скульптурами та розписами.

Вівтарну частину було знищено під час Другої світової війни, а сама будівля почала руйнуватися вже в наші дні, після того, як повалилася покрівля.

Римо-католицький костел Семи Скорбот Діви Марії збудований в Сколе в 1892 році.

До того з XVII сторіччя у місті був дерев'яний костел. Новий кам'яний католицький храм було споруджено за проєктом архітектора Альфреда Камінобродського на пожертвування парафіян.

Після Другої світової війни костел Семи Скорбот Діви Марії був закритий, приміщення використовувалося як склад.

У 1994 році костел Сколе було заново освячено та відреставровано.