English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Львівської області
Пам'ятки Стрийського району
Знайдено 72 пам’ятки
Стрийського району
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Історична місцевість , Пам'ятник/монумент
Меморіал на честь бійців легіону Українських січових стрільців (УСС), які загинули в боях з російськими військами в 1915 році, відкритий на місці бойових дій в селі Тухля на горі Маківка, неподалік Славського.
Сім сотень першого та другого куренів УСС воювали тут у складі австро-угорської піхотної дивізії фон Фляйшнера. У ході шестиденної битви за гору Маківка вдалося зупинити наступ переважаючих сил російської армії. Особливою мужністю під час боїв за Маківку відзначились саме частини Українських січових стрільців.
На меморіальному цвинтарі встановлено 50 хрестів на могилах січовиків.
гора Маківка Тухля
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Природний об'єкт , Заповідна територія
Національний природний парк "Сколівські Бескиди" охороняє унікальну природу північно-східної частини українських Карпат.
Парк площею понад 35 тисяч гектарів створено в 1999 році на базі Сколівського лісового заказника, оголошеного тут у 1983 році з метою охорони букових лісів, а також частини території ландшафтних заказників "Зелемінь" та "Майдан", заповідних урочищ "Дубинське", "Сопот", "Журавлине".
Гірський масив Сколівські Бескиди розташований між річками Стрий, Опір та Мизунка. Абсолютні висоти на території парку – від 600 до 1200 метрів. Тут збереглися чисті букові ліси природного походження, а також еталонні ялинові та ялицеві ліси (вік дерев – понад 100 років). В них водяться олені, косулі, кабани, вовки, ведмеді, та якщо з рідкісних видів - борсук, горностай, кіт лісовий, рись та інші. У 1965 році з Біловезької Пущі сюди завезли 10 зубрів.
На території Національного парку "Сколівські Бескиди" розташовані такі відомі пам'ятки природи, як водоспади "Кам'янка" (село Кам'янка) та "Гуркало" (село Корчин), а також історико-культурний заповідник "Тустань" (село Урич).
Безпосередньо до міста Сколе примикає заповідне урочище "Павлів Потік", в якому є два невеликі водоспади, джерела мінеральної води Ожинова галявина.
У відведених місцях дозволено розбивати намети та розводити багаття.
вулиця Князя Святослава, 3 Сколе
Палац/садиба , Пам'ятка архітектури
Палац та парк у Сколе були закладені бароном Евгеніушем Камінські в середині XIX століття, після того, як він придбав сколівські землі у свого друга, графа Потоцького.
В кінці ХІХ століття палац перебудували у стилі необарокко австрійський барон Герман Гредель та його брати Бернард та Альберт, які контролювали місцеву промисловість.
Палац знаходиться у верхній частині міста (район Демня), поряд із трасою "Київ - Чоп". Будівля непогано збереглася, але без декору інтер'єрів. Парк із фонтаном перед головним фасадом обнесений автентичною огорожею.
До 1956 року тут розташовувалося районне відділення НКВС. Нині це Сколівська школа-інтернат.
вулиця Князя Святослава, 40 Сколе
Пам'ятка архітектури , Храм
Дерев'яна церква Святого великомученика Пантелеймона в Сколе, за переказами, заснована в 1597 році як церква Святої Параскеви. Входить до "оригінальної карпатської трійці" (церкви у Сколе, Верхній Рожанці та Ісаях).
Збудовані майстрами бойківської школи три квадратні у плані зруби накриті чотиригранними наметами. Особливістю архітектури храму є двоярусне рішення бабинця, який має вгорі стіни каркасної конструкції, що зближує його з деякими пам'ятками бойківського типу на Закарпатті.
Квадратна двоярусна дзвіниця прибудована у 1760 році.
За радянської влади у приміщенні храму було відкрито музей народної архітектури.
Нині це діючий храм Української греко-католицької церкви.
вулиця Тараса Шевченка, 7а/1 Сколе
Замок/фортеця
Австрійський ДОТ часів Першої світової війни розташований на 30-метровій скелі на північній околиці Миколаєва.
У скелі пісковика вирубано вхід та два окремі приміщення 20 на 7 метрів. На другий поверх до кам'яно-бетонної вежі ДОТу ведуть сходи.
ДОТ використовувався як спостережний пункт та центр управління вогнем - з висоти добре проглядається північна частина міста Миколаєва та дорога, що веде до нього.
вулиця Миколи Лисенка Миколаїв
Пам'ятка архітектури
Кутовий одноповерховий будинок на перехресті вулиці Миколи Міхновського та вулиці Миколи Гоголя у Стрию відрізняється від навколишньої типової забудови кінця ХІХ століття - початку XX століття барельєфами та скульптурами на фасадах.
З 1952 року тут мешкає скульптор Костянтин Левченко, автор понад ста скульптур, деякі з яких виставлені у музеях Канади, Франції, Чехії, Румунії та України, зокрема у Стрийському краєзнавчому музеї "Верховина".
На будинку Левченка розміщено 12 його скульптур, серед яких "Ісус Христос", "Донечка", "Тарас Шевченко", "Іоан Павло II", "Микола Гоголь", "Матерь Божа", "Січові стрільці" та інші.
вулиця Миколи Міхновського, 10 Стрий
Бювет "Грибок" - головне джерело мінеральної води "Моршинської", яке стало візитівкою курорту завдяки характерній архітектурі.
Зображений на гербі міста та на етикетці бутильованої мінералки "Моршинської".
Бювет "Грибок" відкрили в 1935 році в центральному парку Моршина, він розрахований на обслуговування 6 тисячі осіб. Приготування та підігрів лікувальних концентрацій мінеральних вод проводиться в спеціальному відділенні бювету під постійним контролем гідрохімічної лабораторії.
Неподалік "з рук русалки" ллється слабомінералізована вода джерела №4 - "Богоматір". Поруч розташований великий закритий павільйон загальнокурортного бювету мінеральних вод, а також загальнокурортна бальнеогрязелікарня.
По всьому парку розставлено багато скульптур на античну тематику.
площадь Паркова Моршин
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Віллою Володкевича у Стрию називають романтичний будинок у стилі модерн, зведений на початку XX століття родиною місцевого адвоката. Цей мініатюрний замок є однією із найцікавіших архітектурних пам'яток Стрия.
Після 1939 року тут розмістився Будинок вчителя. Під час гітлерівської окупації будівлю використовували каральні органи. Зараз у віллі Володкевича розміщується Центр професійного розвитку педагогічних працівників.
У п'яти кімнатах на другому поверсі розташований Музей літературно-мистецького об'єднання "Хвилі Стрия". Його заснував у 1976 році український письменник і громадський діяч Віталій Романюк, який очолював літературно-мистецьке об'єднання "Хвилі Стрия".
В експозиції представлено понад 500 різнопланових мистецьких витворів: вишивка, художнє скло, живопис, графіка, скульптура. Літературну частину експозиції складає добірка творів стрийських письменників, які входили до об'єднання "Хвилі Стрия".
вулиця Олекси Бобикевича, 5 Стрий
Природний об'єкт
Мальовничий та повноводний водоспад Гуркало - гідрологічна пам'ятка природи.
Розташований на території Національного природного парку "Сколівські Бескиди" на висоті 570 метрів над рівнем моря, на схилі гори Парашки у гирлі річки Велика Річка.
Утворився на місці прориву палеогенових пісковиків. Висота складає близько 5 метрів. Водоспад Гуркало оточений лісом, поряд є кілька зручних для відпочинку галявин.
Дістатися можна від села Корчин або від села Крушельниця, від якого до водоспаду Гуркало веде маркована стежка. Через поганий стан дороги заїхати автомобілем дуже важко.
Корчин
Водоспад Кам'янка на однойменній річці знаходиться на території Національного природного парку "Сколівські Бескиди" неподалік села Кам'янка.
Вода з висоти 7 метрів падає з масивних кам'яних валунів у мальовничому проломі у гірському хребті двома потоками, розділеними скельним виступом.
Дорогою до водоспаду Кам'янка є джерело "живої води" - сірководневої мінеральної води, схожої на трускавецьку "Нафтусю", яку можна застосовувати в профілактичних та лікувальних цілях.
З протилежного боку від дороги розташоване озеро Журавлине, яке також називається "Мертвим", оскільки в холодній воді з високим вмістом сірководню не живе риба. Маршрути до всіх цих природних пам'яток позначені покажчиками.
Поруч із водоспадом Кам'янка є сувенірний базар та велика галявина, на якій можна розбити наметовий табір. Над потоком влаштовані альтанки для відпочинку. У спекотні вихідні буває великий потік туристів.
Кам’янка
Пам'ятка археології , Природний об'єкт
Грот Прийма розташований посеред лісу за 2 кілометри на південний схід від Миколаєва, неподалік маленького хутора Прийма.
У печері виявлено поселення неандертальців віком 46 тисяч років. Також зафіксовано матеріали доби раннього заліза, XVIII-XIX століть (Верхній навіс), XVIII-XIX століть (Нижня печера) та мустьєрською епохи (Верхній поверх-грот).
урочище "Прийма" Миколаїв
Долина диких тюльпанів розташована на південно-західній околиці села Надітичі у заплаві Дністра та Рибниці.
В цьому унікальному місці ростуть дикі тюльпани занесеного до Червоної книги виду Рябчик великий (шаховий). У зв'язку з варварським винищенням їхня популяція швидко зменшується.
Цвітіння Долини диких тюльпанів відбувається протягом короткого часу (близько тижня) наприкінці квітня – на початку травня.
Надітичі
Два дуби в центрі села Добряни посаджені місцевими мешканцями в 1914 році з нагоди 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
Ухваливши на загальних зборах рішення відзначити цю дату, добрянці доручили посадити три дуби найшанованішим громадянам села: Іванові Солонинці, Йосипові Білецькому та Йосипові Федуну. Восени 1914 року, коли село потрапило у фронтову смугу, до одного з дубів потрапила куля та знищила його. Тому залишилося лише два дерева.
В 1976 році було вирішено встановити пам'ятну плиту з барельєфним зображенням Тараса Шевченка та обгородити дуби.
вулиця Тараса Шевченка Добряни
Музей/галерея
Шкільний етнографічний музей села Стільсько розташований у приміщенні місцевого навчально-виховного комплексу. Його експозиція налічує 460 оригінальних експонатів.
Зокрема, представлені карти та малюнки Стільського городища, світлини з археологічних розкопок. Відтворено інтер'єр селянської світлиці кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Етнографічна колекція включає вишивку, гончарні вироби, знаряддя праці, музичні інструменти тощо.
вулиця Тараса Шевченка, 121 Стільсько
Природний об'єкт , Пам'ятка археології
Ілівське городище-святилище VIII–X століть є частиною Історико-культурного заповідника "Стільське городище".
Розташоване за 5 кілометрів на схід від Стільського городища, давньої столиці слов'янського племені білих хорватів.
Ілівське городище облаштоване на мисоподібному виступі плато на висоті близько 80 метрів над річкою Іловець, котра омиває його підніжжя частково з північного та західного боків. На високій скелястій, покритій лісом Токаревій горі, що височить над південною околицею села Ілів, досі видно сліди двох концентричних оборонних валів і ровів. Тут же розташована скеля із трьома невеликими печерами. Одна з них – це печера-кімната, видовбана у скелі людськими руками. Вхід у печеру зроблено у вигляді жіночого лона. Можливо, тут колись поклонялися богині Мокоші.
Імовірно, Ілівське городище було головним святилищем білих хорватів. Пізніше у печерах оселилися ченці, а під час Другої світової війни у тут переховувалися місцеві жителі та воїни УПА.
До печерного комплексу веде дуже стрімка стежка, облаштована дерев'яним поручнем.
урочище Печера Ілів