Пам'ятки Ржищева

Під час створення Канівського водосховища в 1972 році було затоплено кілька сіл на околицях Ржищева. На місці колишнього села Гусинці збереглася напівзатоплена Спасо-Преображенська церква із дзвіницею.

Побудована місцевим поміщиком Гусинським у 1812 році (за іншими даними в 1822 році). Храм у стилі українського бароко стояв на пагорбі, що перетворився на острів. Дістатися до нього влітку можна було тільки по воді, а взимку була можливість підійти льодом з протилежного від Ржищева берега Дніпра (складний під'їзд через ліс).

Довгий час церква залишалася напівзруйнованою. В 2009 році розпочалися берегозміцнювальні роботи, підйом рівня острова та реконструкція храму. Довгий міст пов'язує острів із берегом, де нещодавно засновано Миколаївський монастир-скит. Влітку можна організувати поїздку на острів на човні від ржищівського причалу.

"Будинком ксьондза" в Ржищеві називають колишню будівлю орденської консисторії, єдиної споруди монастиря католицького ордену тринітаріїв, що збереглася.

Тринітарський монастир-фортеця був заснований в Ржищеві в 1740 році для протистояння татарським набігам і антипольським повстанням місцевих жителів, що почастішали. Це була потужна фортифікаційна споруда зі стінами двометрової товщини, сторожовими вежами та бійницями, що служила цитаделлю Ржищева. Головною спорудою та архітектурною домінантою всього міста був костел Святої Трійці. Три підземні ходи з'єднували підвал костелу з келіями Тринітарського монастиря всередині фортеці, районом Горянщина за межами фортеці та польським цвинтарем неподалік. У монастирі розміщувалася орденська консисторія, а також польська митна та прикордонна адміністрації.

За радянських часів монастир було закрито, костел знищено вибухом у 1984 році. В двоповерховому будинку консисторії ("будинку ксьондза") зараз розміщується загальноосвітня школа №2.

Урочище Іван-гора знаходиться на березі Дніпра на південно-східній околиці Ржищева, праворуч від пристані.

На вершині гори заввишки 174 метри у XIX столітті відкрито давньоруське городище XI-XIII сторічь, ототожнюване з літописним містом-фортецею Іван (згадане в Іпатіївському літописі в 1151 році). Знайдено залишки дерев'яних укріплень.

В XVI столітті на Іван-горі було споруджено польську фортецю, яку в 1663 році використовували війська короля Яна Казимира як плацдарм для вторгнення на Лівобережжя (за однією з версій, гора носить ім'я короля Яна (Івана).

Після спорудження Канівської ГЕС розпочався процес ерозії та підмивання гори водами Канівського водосховища.

Ржищівський музей образотворчого мистецтва імені Івана-Валентина Задорожного розташований в адміністративній будівлі в центрі міста Ржищів.

У постійній експозиції представлені твори сучасного художника-монументаліста, уродженця Ржищева Івана-Валентина Задорожного. Він автор 24 монументальних робіт, що розташовані по всій території України. Це вітражі в авторській техніці литого скла, мозаїки, різьблення, бетонні рельєфи.

У творчому доробку художника також гобелени ручного ткацтва, скульптури, графічні ілюстрацій до "Кобзаря" Тараса Шевченка та дитячих казок.

Відвідувачі музею можуть побачити авторські роботи художника, історичні та документальні фотографії, ознайомитися з уривками текстів із щоденника митця. Ржищівський музей мистецтв також проводить тематичні виставки та інші заходи.

Парк трипільської скульптури вважається візитною карткою міста Ржищів, яке сперечається з селом Трипілля за неформальне звання столиці Трипільської культури.

Трипільський парк створено у сквері перед будівлею Ржищівської міськради та новим будинком культури в 2003-2004 роках з ініціативи місцевої влади. Центральним елементом парку є велика скульптура у формі трипільської біноклеподібної посудини роботи скульптора Анатолія Гайдамаки. Ця ритуальна посудина також стала центральним елементом нового герба та головним символом Ржищева.

У парку також представлені жіночі статуетки та інші збільшені трипільські фігури роботи скульпторів Миколи Білика, Миколи Сівака, Володимира Шолудька та інших.

Ржищівський археолого-краєзнавчий музей розміщується в оригінальній цегляній будівлі кінця XIX - початку XX століття в центрі міста.

Експозиція складена на основі археологічних матеріалів, знайдених під час розкопок на території Ржищева.

В першій залі представлені археологічні знахідки різних культур: трипільської, чорноліської, зарубинецької, черняхівської та Давньої Русі.

В краєзнавчому залі показано Ржищів XVI-XX сторічь, зазначені знакові історичні події: створення Ржищівської козацької сотні, зустріч гетьманської ради Богдана Хмельницького та інші.

Етнографічний матеріал дає уявлення про життя та побут селян і міщан XVIII-XX століть, їх вірування, промисли, одяг, повсякденне життя.

Окремі експозиції присвячені Голодомору 1932-1933 років та подіям Другої світової війни.

У виставковому залі експонуються виставки з фондів музею та роботи народних майстрів та умільців з Ржищева та Київській області.

Лише залишки парку та чудові краєвиди на Дніпро збереглися від садиби "Липки" родового маєтку Долгоруких-Фадєєвих у Ржищеві.

В XVIII сторіччі садиба належала генерал-поручику Адольфу Францовичу де Бандре дю Плессі. Його дочка Генрієтта де Бранде ю Плессі вийшла заміж за генерал-майора, князя Павла Долгорукого, який пішов у відставку на початку царювання Павла I. Після франко-російської 1812 року в ржищівському маєтку Долгоруких гостювали майбутні декабристи Бестужев-Рюмін, брати Муравйови-Апостоли, князь Трубецький.

Тут народилася княжна Олена Долгорукова, що вийшла заміж за Андрія Фадєєва. Деякий час вони мешкали в Ржищеві. Їхніми онуками є державний діяч Сергій Вітте та письменниця-теософ Олена Блаватська (у Ржищеві народилася мати Блаватської – письменниця Олена Фадєєва-Ган).

На високій кручі над Дніпром збереглася частина садибного парку "Липки" зі старою липовою алеєю. Це місце чудово підходить для пікніків.

Свято-Троїцька церква в Ржищеві збудована у 1853-1860 роках на місці старого дерев'яного храму, відомого з XVII стторіччя.

Ініціатором будівництва кам'яного храму була графиня Дзялинська із старовинного ржищівського роду Вороничів.

В архітектурі Троїцької церкви стиль класицизму узгоджується з рисами так званої єпархіальної архітектури другої половини ХІХ століття.

На північній стіні збереглися фрески ХІХ століття.

Монастир Преображення Господнього в Ржищеві є одним із найстаріших в Україні. За легендою, заснований преподобними Антонієм та Феодосієм, які час від часу віддалялися сюди з Києво-Печерської лаври.

Офіційною датою заснування Ржищевського Спасо-Преображенського монастиря вважається 1626 рік. Польські поміщики Вороничі, надаючи в 1649 році свої землі монастирю, стверджували, що монастир заснували їхні предки. Це був один із трьох монастирів на Київщині, де доживали віку старі та хворі козаки.

В 1653 році тут відбулася зустріч посла московського царя, боярина Василя Бутурліна з гетьманом України Богданом Хмельницьким, де обговорювалися умови союзницького договору.

На початку XX століття в монастирі було 3 церкви: Святої Варвари, Преображення Господнього та Животворного Джерела. В 1927 році монастир розпущено, на території розмістили зоотехнікум, потім будівельний технікум.

В 1995 році Спасо-Преображенський монастир було відроджено. Збереглися келії кінця ХІХ століття. Розташований на пагорбі над Дніпром.

В урочищі Кам'яниця у північно-західній частині Ржищева збереглися залишки козацької сторожової фортеці: вали, рів та підземний хід.

За легендою, під час тривалої облоги останні захисники фортеці, що залишилися живими, - три брати - сховали полкову скарбницю в колодязі Вигадка, який також зберігся до наших днів.