Пам'ятки Рівненської області

Заповідник "Базальтові стовпи" - геологічний заказник у центрі Рівненської області, унікальний "архітектурний" витвір природи. Щільні ряди колон-багатогранників вражають монументальністю та геометричною досконалістю.

Базальтові стовпи - це магматична порода, розбита тріщинами на характерні базальту стовпчасті окремості. У розрізі стовпи мають форму чотиригранників або багатогранників, що робить цей матеріал зручним для будівництва бруківок. Товщина стовпів досягає 1,2 метри, висота - до 30 метрів.

Розробка великих покладів базальту в урочищі Янова Долина біля нинішнього села Базальтове ведеться із XVIII сторіччя відкритим способом. Один з кар'єрів повністю затоплений, посеред нього утворився невеликий острівець, який називають "Островом кохання". У поєднанні зі спокійною гладдю води базальтові стіни виглядають особливо гарно.

З 1972 року заказник "Базальтові стовпи" має статус пам'ятки природи місцевого значення, що використовується як зона відпочинку.

Ще один затоплений кар'єр розташований у селі Берестовець за 15 кілометрів від Базальтового. Дорогу від Базальтового до Берестівця розбито, рекомендується об'їзд через Костопіль.

Благовіщенський костел у стилі раннього бароко заснований у Клевані Юрієм Чарторийським, служив усипальницею князів Чарторийських.

У радянський період храм було закрито, будівля сильно занепала.

Наразі Благовіщенський костел повернуто католицькій громаді, триває реставрація.

Збудована в Острозі в XVI сторіччі оборонна Велика синагога свого часу була одним із найбільших у Європі центрів єврейської культури, при ній діяла вища школа рабинів.

Зазнала руйнування під час Визвольної війни.

Після Другої світової війни єврейська громада міста так і не була відновлена, будівлю синагоги збиралися використовувалося як склад.

До 2016 року перебувала в аварійному стані, поступово руйнувалася. В 2016 році коштом меценатів почалося відновлення синагоги.

Романтичні руїни Губківського замку прикрашають мальовничий скелястий берег річки Случ.

Замок збудований у XV сторіччі. Вперше згадується в 1505 році, коли його було зруйновано татарами. У XVI столітті князі Семашки відновили Губківський замок, перетворивши його на одне з найпотужніших укріплень Волині. Фортифікаційна система складалася з чотирьох кутових веж, об'єднаних стінами з бійницями, в'їзних воріт та підйомного мосту. На замковому дворі знаходилися житлові та господарські споруди.

У 1596 році, під час повстання Северина Наливайка, Губківський замок був захоплений козаками під командуванням Григорія Лободи (встановлений пам'ятний знак), проте невдовзі відновлений поляками.

Фатальними для твердині стали два епізоди Північної війни, коли укріплення зруйнували спочатку російські (1704 рік), а потім шведські війська (1708 рік). З того часу Губківський замок не відновлювався.

Збереглися невеликі ділянки напівзруйнованих стін однієї вежі та колишнього палацу, замковий колодязь. Доступ вільний.

Відоме на всю Волинь урочище Святого Миколая з джерелами-близнюками у кам'яному гроті (печері) відоме з часів князів Острозьких.

На околиці села Гільча Перша б'ють із-під землі чисті джерела живої холодної води. Вважалося, що ці ключі не прості, а "громові", вибиті божими блискавицями і, отже, цілющі. Тому протягом століть джерело Святого Миколая приваблює безліч людей.

Грот та басейн споруджені у XVIII століті. Поетеса Олена Пчілка (мати Лесі Українки), яка була в Гільчі з дітьми, описала "стежку Божу" святого потоку в невеликій поемі "Гульча".

Клесівський дендропарк створений на території Клесівського лісництва ландшафтним дизайнером-самоуком, колишнім лісничим Олексієм Вороном.

Своїми руками він створив безліч зелених скульптур із дерев та чагарників, які привіз із різних лісництв України. Алеї Клесівського дендропарку прикрашені кулями, пірамідами, циліндрами та келихами. Тут близько 30 скульптур, безліч арок та інших архітектурних форм. Є й складні скульптурні композиції: "Свічка Діви Марії", "Олімпійська чаша", "Келих Богдана Хмельницького".

Біля входу до Клесівського дендропарку відвідувачів зустрічає величезний герб України із кулястих туй.

Корецький історичний музей відкрито у приміщенні колишнього палацу Горчинських (XVIII століття) до 850-річчя першої літописної згадки про місто.

Експозиція музею розміщена у п'яти залах: історії міста Корець, Другої Світової війни, етнографії та двох виставкових. Понад 6 тисяч експонатів відображають історію, культуру та побут краю.

Перед входом до Корецького історичного музею встановлено пам'ятник Тарасу Шевченку, за легендою, перероблений із пам'ятника Леніну.

Луцька брама - триярусна кам'яна будівля, яка відігравала в середньовічній системі міської фортифікації Дубна роль західних в'їзних воріт та передової оборонної вежі - барбакана. Зведена в  1623 році архітектором Якубом Мадлайном.

Цей тип оборонної споруди є характерним для Польщі і в Україні більше ніде не зустрічається. Дослідники припускають, що Луцька брама з'єднувалася з Дубенським замком широким підземним ходом. Згодом споруда втратила оборонне значення, ворота були замуровані, а вулиця прокладена поряд. Пам'ятна табличка свідчить, що в 1785 році була проведена реставрація.

За переказами, в кінці ХVIII сторіччя в Луцькій брамі збиралася масонська ложа під проводом великого майстра Михайла Любомирського.

Зараз Луцька брама використовується як адміністративна будівля. Пам'ятка потребує реставрації.

Історичний квартал "Майдан Бергшлосс" відкрився у 2020 році як частина оновленого архітектурного комплексу Рівненського пивоварного заводу з ініціативи директора підприємства Мар'яна Годи. Планується відкриття Музею пива та хмелярства.

Невелика брукована площа оточена триповерховими будівлями, що нагадують забудову старого європейського міста. Різнобарвні та різностильові фальшфасади мають польські, німецькі та скандинавські риси.

Більшу частину приміщень нині займає готель Optima Collection Bergshloss Rivne мережі "Рейкарц". Працює ресторан італійської кухні.

Європейський дворик "Майдану Бергшлосс" періодично використовується як фестивальний майданчик та культурно-виставковий простір.

Пам'ятник князям Острозьким – преподобному Федору (у схімі), Костянтину Івановичу (з мечем) та Василю-Костянтину (з біблією) – встановлено у 2000 році в сквері на центральній площі міста Острог.

У XIV-XVII сторіччях Острог був головною резиденцією могутнього волинського роду князів Острозьких. Фігури трьох найславетніших представників роду увічнені на тлі п'яти арок, увінчаних хрестом.

Автор пам'ятника князям Острозьким – заслужений художник України Сергій Чумаков.

Парк історичної реконструкції "Оствиця" заснований 2020 року на березі озера Басів Кут у Рівному, поблизу Басівкутського городища XI-XII століття.

Парк носить давнє ім'я річки Устя та відтворює атмосферу давньоруського поселення. На території площею майже 2 гектари побудовано два пірси, два великих навіси, вхідну браму і місток, влаштовано доріжки, встановлено лави та споруджено макет давньоруського зрубу. Тут можна походити на давніх човнах, постріляти з традиційного лука, спробувати різні ремесла, доторкнутися до побуту, життя та розваг періоду Давньої Русі.

Важливим напрямком роботи "Оствиці" є відродження та розвиток давнього суднобудування. У теплий сезон пропонуються водні прогулянки на дракарі, лодії, човні-довбанці.

На локації регулярно відбувається низка культурно-мистецьких заходів переважно у теплу пору року: фестивалі, лучні турніри, концерти на березі озера, майстеркласи з різних ремесел, змагання на човнах тощо.

Свято-Воскресенська церква в Острозі збудована у 1910 році на Заріччі.

Свою історію храм веде з XVI сторіччя, до 1903 року він був дерев'яним. Нову кам'яну церкву споруджено в русько-візантійському стилі. Під вівтарною частиною Свято-Воскресенської церкви виявлено поховання XVII століття.

Свято-Воскресенський кафедральний собор споруджений у ХІХ столітті на пожертвування імператора Олександра III на місці храму, що згорів у 1881 році. Найпомітніша архітектурна пам'ятка Рівного.

За радянської влади тут розміщувався музей атеїзму. З початком демократичних перетворень культову споруду повернули православній громаді міста. Наразі у верхньому храмі Свято-Воскресенського собору служіння веде Православна церква України, в нижньому храмі діє громада російської православної церкви.

Дерев'яна Свято-Миколаївська церква розташована у західній частині давньоруського городища Пересопниці.

Ймовірно споруджена у XVIII сторіччі на місці давнішого храму, що існував ще за часів розквіту Пересопницького монастиря Різдва Богородиці, коли було створено Пересопницьке Євангеліє (XVI століття).

Миколаївська церква – тричасткова, одноповерхова, що складається з прямокутних бабинця та нефа та шестикутного вівтарного зрубу. Над нефом височить восьмигранний підбанник, увінчаний восьмигранною банею з декоративним ліхтариком. У 1888 році у південній стіні нефа прорубано додатковий вхід, підкреслений невеликим ганком на двох дерев'яних стовпчиках, а до бабинця із заходу прибудовано притвор. Поруч збудована двоярусна дерев'яна дзвіниця.

Свято-Миколаївська церква в Пересопниці відрізняється гармонійними пропорціями і відноситься до найвиразніших дерев'яних храмів цього регіону Волині.

Поряд із храмом знаходиться реконструкція фрагменту дитинця Пересопницького городища XII-XIII сторічь - дерев'яна стіна з трьома вежами.

Дубенська Велика синагога збудована в XVI сторіччі.

Зазнала реконструкції у XVIII столітті після руйнувань під час Визвольної війни Богдана Хмельницького.

До середини ХІХ століття в Дубно була найбільша в Луцькому повіті єврейська громада, яка процвітала завдяки ярмаркам "Дубенські контракти", що регулярно проводилися в місті. Діяло 15 синагог та молитовних будинків, а також єврейська друкарня.

Дубенська Велика синагога сильно постраждала під час Першої світової війни, але збереглася до наших днів.