Прикордонна фортеця Батурин заснована в 1575 році польським королем Стефаном Баторієм, названа його ім'ям (за іншою версією, від козака Батури, або від слова "батура" - вежа, фортеця).
В письмових джерелах місто вперше згадується в 1625 році, а вже з 1669 році стає столицею Гетьманської України.
Батурин був резиденцією гетьманів Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича, а також Івана Мазепи, який виступив звідси зі своїм військом на допомогу Карлу XII проти російської армії. За це в 1708 році за наказом Петра I російські війська під командуванням Олександра Меншикова вщент зруйнували місто і знищили все 20-тисячне населення (за різними оцінками, від 6 до 11 тисяч загиблих безпосередньо під час різанини).
У 1750 році останній український гетьман Кирило ...
Прикордонна фортеця Батурин заснована в 1575 році польським королем Стефаном Баторієм, названа його ім'ям (за іншою версією, від козака Батури, або від слова "батура" - вежа, фортеця).
В письмових джерелах місто вперше згадується в 1625 році, а вже з 1669 році стає столицею Гетьманської України.
Батурин був резиденцією гетьманів Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича, а також Івана Мазепи, який виступив звідси зі своїм військом на допомогу Карлу XII проти російської армії. За це в 1708 році за наказом Петра I російські війська під командуванням Олександра Меншикова вщент зруйнували місто і знищили все 20-тисячне населення (за різними оцінками, від 6 до 11 тисяч загиблих безпосередньо під час різанини).
У 1750 році останній український гетьман Кирило Розумовський отримав дозвіл на відновлення гетьманської столиці в Батурині і в 1799-1803 роках побудував новий палац. Збереглося ще кілька архітектурних та історичних пам'яток.
З 2005 року з ініціативи президента України Віктора Ющенка ведеться реконструкція, створено історико-архітектурний заповідник "Гетьманська столиця". У 2008 році Батурину присвоєно статус міста. Планується створення військового ліцею. Туристична інфраструктура розвинена недостатньо.
Прикордонна фортеця Батурин заснована в 1575 році польським королем Стефаном Баторієм, названа його ім'ям (за іншою версією, від козака Батури, або від слова "батура" - вежа, фортеця).
В письмових джерелах місто вперше згадується в 1625 році, а вже з 1669 році стає столицею Гетьманської України.
Батурин був резиденцією гетьманів Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича, а також Івана Мазепи, який виступив звідси зі своїм військом на допомогу Карлу XII проти російської армії. За це в 1708 році за наказом Петра I російські війська під командуванням Олександра Меншикова вщент зруйнували місто і знищили все 20-тисячне населення (за різними оцінками, від 6 до 11 тисяч загиблих безпосередньо під час різанини).
У 1750 році останній український гетьман Кирило ...
Прикордонна фортеця Батурин заснована в 1575 році польським королем Стефаном Баторієм, названа його ім'ям (за іншою версією, від козака Батури, або від слова "батура" - вежа, фортеця).
В письмових джерелах місто вперше згадується в 1625 році, а вже з 1669 році стає столицею Гетьманської України.
Батурин був резиденцією гетьманів Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича, а також Івана Мазепи, який виступив звідси зі своїм військом на допомогу Карлу XII проти російської армії. За це в 1708 році за наказом Петра I російські війська під командуванням Олександра Меншикова вщент зруйнували місто і знищили все 20-тисячне населення (за різними оцінками, від 6 до 11 тисяч загиблих безпосередньо під час різанини).
У 1750 році останній український гетьман Кирило Розумовський отримав дозвіл на відновлення гетьманської столиці в Батурині і в 1799-1803 роках побудував новий палац. Збереглося ще кілька архітектурних та історичних пам'яток.
З 2005 року з ініціативи президента України Віктора Ющенка ведеться реконструкція, створено історико-архітектурний заповідник "Гетьманська столиця". У 2008 році Батурину присвоєно статус міста. Планується створення військового ліцею. Туристична інфраструктура розвинена недостатньо.
Палац гетьмана Кирила Розумовського
Палац/садиба , Музей/галерея
Палац останнього гетьмана України Кирила Розумовського ефектно підноситься на кручі над річкою Сейм у містечку Батурин, яке виконувало роль гетьманської столиці у XVII-XVIII століттях.
Це видатна пам’ятка архітектури доби класицизму національного значення, єдиний збережений гетьманський палац і єдина в Україні архітектурна споруда, зведена за проєктом архітектора Чарльза Камерона. Входить до складу Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця".
Будівництво палацово-паркового комплексу тривало з 1799 по 1803 рік, вже після того як гетьманство разом із залишками української незалежності було ліквідоване урядом Російської імперії. Фактично, Розумовський так і не встиг пожити у своєму новому палаці, оскільки помер у рік закінчення будівництва. Його нащадки не використовували палац за призначенням, він сильно постраждав від пожежі, тривалий час перебував у напівзруйнованому стані, кілька разів частково реставрувався.
Відродження почалося за ініціативою Президента України Віктора Ющенка коштом меценатів. 22 серпня 2009 року відреставрований палац Кирила Розумовського з експозицією Музею гетьманства урочисто відкрили для відвідування.
На першому поверсі палацу можна ознайомитися з історичним минулим гетьманського Батурина через призму державницької діяльності Кирила Розумовського, а також з історією будівництва і реставрації палацово-паркового ансамблю. Інтер’єри другого поверху відновлені за аналогами збережених робіт Чарльза Камерона та розкішно декоровані розписами сюжетів давньогрецької міфології, рослинними орнаментами та гетьманськими клейнодами.
У залах експонуються меблі та предмети інтер’єру, картини, ікони XVIII-ХІХ століть. Особливою пишністю відрізняється Гетьманська зала, де виставлено стіл "Камінь" з мармуровою дошкою, інкрустованою напівдорогоцінним уральським камінням. З речей, які належали особисто Кирилу Розумовському і його родині, можна побачити лейб-компанійський палаш гетьмана, печатку суконної фабрики Розумовського, гетьманський універсал та фрагменти надгробного пам’ятника Розумовського.
Навколо палацу розбито регулярний французький парк, відновлений згідно схеми генерального плану палацово-паркового ансамблю. Оригінальні палацові флігелі не збереглися, їх реконструкція заморожена.
Будинок-музей генерального судді Василя Кочубея
Музей/галерея
Будинок-музей генерального судді Війська Запорозького Василя Кочубея в Батурині - рідкісний зразок цивільної архітектури доби українського бароко.
Це єдина будівля, що збереглася з часів Батуринської фортеці після зруйнування гетьманської столиці московськими військами в листопаді 1708 року.
Одноповерховий цегляний будинок Генерального суду зведено в другій половині XVII століття за часів гетьмана Дем'яна Многогрішного. Він виконував одночасно адміністративні та житлові функції.
З 1700 року в ньому жив генеральний суддя Василь Кочубей їй зі своєю родиною. Його 16-річна дочка Мотрона (Мотря) була закохана у свого хрещеного, 58-річного гетьмана Івана Мазепу, проте батько був категорично проти їхнього шлюбу. Кочубей зі своїм сподвижником Іваном Іскрою намагався звести рахунки з Мазепою, повідомивши московському цареві Петру I про таємні переговори гетьмана зі шведським королем Карлом XII. Царський уряд видав донощиків Мазепі, і вони були засуджені на смерть. Після страти батька Мотря пішла до монастиря. Про цю драматичну історію нагадує пам'ятник, Алея Кохання та 500-річні дуби у садибному парку (там же залишки валів Батуринської фортеці).
У будинку генерального судді Кочубея з 1975 року розміщувався історико-краєзнавчий музей, який у 2006 році став частиною Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця". Експозиція знайомить з історією будинку та родини Кочубеїв, а також глибоко розкриває тему кохання Мотрі та Мазепи.
У підвалах відтворено інтер'єри кімнати слідства та попереднього ув'язнення з експозицією знарядь тортур.
Частина експозиції присвячена вченому-бджоляру, винахіднику вулика Петру Прокоповичу, який жив у Батурині.
Воскресенська церква
Храм , Пам'ятка архітектури
Воскресенська церква в Батурині - родинна усипальниця останнього гетьмана України Кирила Розумовського.
Храм у стилі класицизму споруджений коштом Разумовського в 1803 році одночасно з гетьманським палацом. Названий так само, як називалася дерев'яна церква, що знаходилася до 1708 року на території Батуринської фортеці.
В 1805 році над могилою гетьмана його син Олексій Розумовський встановив мармуровий надгробок у формі піраміди роботи скульптора Івана Матроса. Під барельєфом із зображенням покійного було викарбувано епітафію та фамільний герб Розумовського з девізом: "Славу примножувати справами".
Воскресенська церква відреставрована та освячена в 2009 році.
Музей "Вітрила Маклая"
Музей/галерея
Історико-культурний центр-музей "Вітрила Маклая" відкрито в Батурині у 2014 році до 168-річчя від дня народження видатного вченого-мандрівника Миколи Миклухо-Маклая.
Це вже третій музей, створений нащадками вченого Олександром та Надією Миклухо-Маклаями.
Сам Микола Миклухо-Маклай не мав прямого відношення до Батурина, але був нащадком запорозьких козаків, а його покровителем був граф Олексій Толстой, правнук гетьмана Кирила Разумовського, який провів найкращі роки в Батурині.
У другій половині ХІХ століття Миклухо-Маклай вивчав корінне населення Південно-Східної Азії, Австралії та Океанії, написав багато робіт з зоології, зоогеографії та фізичної географії.
В музеї представлена галерея портретів Маклая та членів його родини, родовий герб, матеріали етнографічних експедицій, макети кораблів, статуетки острівних тубільців, карти та інше.
В одній з кімнат музею є куточок, де можна приміряти костюми XIX сторіччя та сфотографуватися біля корабельного штурвалу.
Музей "Вітрила Маклая" в Батурині є частиною однойменного готельно-ресторанного комплексу.
Музей археології Батурина
Музей/галерея , Пам'ятка архітектури
Археологічний музей Батурина відкрито в реконструйованому приміщенні Воскресенської церковно-парафіяльної школи (1904 рік), яка розташована поруч з Воскресенською церквою, неподалік від Цитаделі Батуринської фортеці.
Музей археології Батурина входить до складу Національного заповідника "Гетьманська столиця".
Експозиція розгорнута у трьох залах за хронологічно-тематичним принципом. Епохи неоліту, бронзи та залізної доби представлені фрагментами кераміки та кремнієвими виробами. Давньоруський матеріал: посуд, скляні браслети, прикраси із кольорових металів, залізні та кістяні вироби. На дату спорудження польських укріплень вказує срібний талер, викарбуваний у Базелі в 1622 році.
Про визвольний рух українського народу оповідає повстанська зброя: бойові сокири, вила тощо. Гетьманський період Батурина характеризують козацькі похідні та побутові предмети, копії документів та карт, вироби ремісників, зокрема оригінальні кахлі з зображеннями гербів українських гетьманів Івана Брюховецького, Івана Мазепи, Пилипа Орлика.
Особливої уваги заслуговують знайдені під час розкопок релікти героїчної оборони міста 1708 року - натільні іконки та хрестики жертв різанини, уламки гармати та дзвону. Символом трагедії стала обпалена ікона Богоматері з Немовлям на мідній пластині зі слідами позолоти роботи майстрів Києво-Печерської Лаври кінця XVII століття, віднайдена археологами у могилі літньої жінки з розтрощеним черепом.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Чернігівська |