Селище Червоний Маяк розташоване на правому березі Дніпра (Каховського водосховища) в 25 кілометрах на північний схід від Берислава.
До XVIII сторіччя тут існувала невелика турецька фортеця, яка пізніше здобула популярність як "Запорозьке містечко". В 1781 році ці землі були виділені царським урядом російської імперії для заснування монастиря. Перші ченці жили в печерах на схилі гори над Дніпром, які, за переказами, з'явилися ще за часів кочівників, які жили в цих краях.
В 1782 році заснована запорозька церква Святого Григорія. В 1803 році було утворено Григоріє-Бізюків чоловічий монастир, руїни якого збереглися донині.
Селище Червоний Маяк розташоване на правому березі Дніпра (Каховського водосховища) в 25 кілометрах на північний схід від Берислава.
До XVIII сторіччя тут існувала невелика турецька фортеця, яка пізніше здобула популярність як "Запорозьке містечко". В 1781 році ці землі були виділені царським урядом російської імперії для заснування монастиря. Перші ченці жили в печерах на схилі гори над Дніпром, які, за переказами, з'явилися ще за часів кочівників, які жили в цих краях.
В 1782 році заснована запорозька церква Святого Григорія. В 1803 році було утворено Григоріє-Бізюків чоловічий монастир, руїни якого збереглися донині.
Свято-Григорівський Бізюків монастир
Храм , Пам'ятка архітектури
Свято-Григорівський Бізюків чоловічий монастир, розташований на березі Дніпра у селищі Червоний Маяк, свого часу був одним із найбільших монастирів на півдні України.
Обитель заснована в 1781 році як Софронієва пустинь на місці старої турецької фортеці, яку посля вигнання турків називали "Запорозьке містечко". Спочатку ченці жили в печерах. За переказами, ці багатокілометрові тунелі, що проходили під усім селом, існували з часів кочівників. У 1803 році сюди зі Смоленської губернії переведено Бізюків монастир, і з того часу обитель отримала нинішню назву.
За радянської влади Свято-Григорівський Бізюків монастир було закрито, зруйновано запорозьку церкву Святого Григорія (1782 рік), Вознесенський собор і дзвіницю (1894 рік), розібрано частину огорожі. Збереглися стіни з вежами (XVIII-XIX століття), Покровська церква, архієрейський будинок із церквою Трьох Святителів, Троїцька церква, Трапезна, корпус келій, готельний корпус, брама, фонтани, печерні келії (XVIII сторіччя).
Нині монастир відроджується. Одна з таких вирубаних у стрімкій вапняковій скелі печер, де збереглася невелика печерна церква, - місце відвідин паломників.
Монастир належить до Херсонської єпархії російської православної церкви в Україні.
10 лютого 2024 року, в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну, Бізюків монастир постраждав внаслідок масованого обстрілу російської армії - зруйновано дах та фасад будівлі.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Херсонська |