Ансамбль монастиря сестер домініканок у місті Белзі складається з величного костелу Непорочного зачаття Найсвятішої Діви Марії, що зараз є греко-католицькою церквою Святого Миколая, та напівзруйнованого комплексу монастирських келій. Пам'ятка архітектури національного значення.

Монастир жіночого католицького ордену Сестер домініканок у Белзі заснований у 1635 році дружиною віленського каштеляна Софією Ходкевич. Мурований храм у стилі бароко з двома симетричними вежами зведено у 1653 році. В нішах на фасаді встановлено чотири скульптури святих: Урсули, Катерини Сієнської, Розалії та ще однієї невідомої святої. У 1743 році дерев'яні кельї замінили на муровані.

За влади Габсбургської монархії 1785 року монастир був ліквідований, костел передано греко-католицькій громаді ...

Ансамбль монастиря сестер домініканок у місті Белзі складається з величного костелу Непорочного зачаття Найсвятішої Діви Марії, що зараз є греко-католицькою церквою Святого Миколая, та напівзруйнованого комплексу монастирських келій. Пам'ятка архітектури національного значення.

Монастир жіночого католицького ордену Сестер домініканок у Белзі заснований у 1635 році дружиною віленського каштеляна Софією Ходкевич. Мурований храм у стилі бароко з двома симетричними вежами зведено у 1653 році. В нішах на фасаді встановлено чотири скульптури святих: Урсули, Катерини Сієнської, Розалії та ще однієї невідомої святої. У 1743 році дерев'яні кельї замінили на муровані.

За влади Габсбургської монархії 1785 року монастир був ліквідований, костел передано греко-католицькій громаді міста і переіменовано в церкву святого Миколая. У 1893 році встановлено новий іконостас, виконаний перемишльськими малярами. На початку XX століття церкву розписав львівський маляр Михайло Боярський, на фронтоні розмістили мозаїчне зображення святого Миколая.

Протягом нетривалого часу після Другої світової війни храм знову став польським костелом, але після виселення поляків був закритий, приміщення почали використовувати як склад.

У 1991 році споруду повернули греко-католицькій громаді міста та відреставрували. Зараз вона належить парафії Перенесення мощей святого Миколая Чудотворця УГКЦ.

Ансамбль монастиря сестер домініканок у місті Белзі складається з величного костелу Непорочного зачаття Найсвятішої Діви Марії, що зараз є греко-католицькою церквою Святого Миколая, та напівзруйнованого комплексу монастирських келій. Пам'ятка архітектури національного значення.

Монастир жіночого католицького ордену Сестер домініканок у Белзі заснований у 1635 році дружиною віленського каштеляна Софією Ходкевич. Мурований храм у стилі бароко з двома симетричними вежами зведено у 1653 році. В нішах на фасаді встановлено чотири скульптури святих: Урсули, Катерини Сієнської, Розалії та ще однієї невідомої святої. У 1743 році дерев'яні кельї замінили на муровані.

За влади Габсбургської монархії 1785 року монастир був ліквідований, костел передано греко-католицькій громаді ...

Ансамбль монастиря сестер домініканок у місті Белзі складається з величного костелу Непорочного зачаття Найсвятішої Діви Марії, що зараз є греко-католицькою церквою Святого Миколая, та напівзруйнованого комплексу монастирських келій. Пам'ятка архітектури національного значення.

Монастир жіночого католицького ордену Сестер домініканок у Белзі заснований у 1635 році дружиною віленського каштеляна Софією Ходкевич. Мурований храм у стилі бароко з двома симетричними вежами зведено у 1653 році. В нішах на фасаді встановлено чотири скульптури святих: Урсули, Катерини Сієнської, Розалії та ще однієї невідомої святої. У 1743 році дерев'яні кельї замінили на муровані.

За влади Габсбургської монархії 1785 року монастир був ліквідований, костел передано греко-католицькій громаді міста і переіменовано в церкву святого Миколая. У 1893 році встановлено новий іконостас, виконаний перемишльськими малярами. На початку XX століття церкву розписав львівський маляр Михайло Боярський, на фронтоні розмістили мозаїчне зображення святого Миколая.

Протягом нетривалого часу після Другої світової війни храм знову став польським костелом, але після виселення поляків був закритий, приміщення почали використовувати як склад.

У 1991 році споруду повернули греко-католицькій громаді міста та відреставрували. Зараз вона належить парафії Перенесення мощей святого Миколая Чудотворця УГКЦ.