Манявський скит - древній аскетичний чоловічий монастир східного обряду, прозваний "Карпатським Афоном". Розташований у мальовничому карпатському міжгір'ї, на березі річки Манявка.

За легендою, заснований ченцями, що втекли з Києва в 1240 році. Перша обитель розташовувалася біля святого джерела під Блаженним каменем. Сюди приходили по благословення руські князі.

Монастир був відроджений у 1612 році монахом-схимником Іовом Княгиницьким, який раніше оселився тут у самітництві, а до того прожив 12 років на Афоні. В 1621 році Манявський скит отримав право ставропігії, йому підпорядковувалося понад 500 монастирів у Галичині, Буковині та Молдові.

Архітектурний комплекс кам'яних та дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами та б ...

Манявський скит - древній аскетичний чоловічий монастир східного обряду, прозваний "Карпатським Афоном". Розташований у мальовничому карпатському міжгір'ї, на березі річки Манявка.

За легендою, заснований ченцями, що втекли з Києва в 1240 році. Перша обитель розташовувалася біля святого джерела під Блаженним каменем. Сюди приходили по благословення руські князі.

Монастир був відроджений у 1612 році монахом-схимником Іовом Княгиницьким, який раніше оселився тут у самітництві, а до того прожив 12 років на Афоні. В 1621 році Манявський скит отримав право ставропігії, йому підпорядковувалося понад 500 монастирів у Галичині, Буковині та Молдові.

Архітектурний комплекс кам'яних та дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами та бійницями, вдало вписаний у гірський рельєф. На думку вчених, тут поховано гетьмана Івана Виговського.

Монастир був закритий австрійською владою у XVIII столітті. За радянської влади було проведено реставрацію з метою створення музею. В 1998 році монастир повернули православній церкві. В останні роки відновлено Хрестовоздвиженську церкву та інші споруди.

Крута стежка на гору Манявку веде до Блаженного каменю - невеликої печери, яка й була першим притулком ченців. Сюди ходять, щоб очиститись і випити цілющої води, що стікає між камінням.

Манявський скит - древній аскетичний чоловічий монастир східного обряду, прозваний "Карпатським Афоном". Розташований у мальовничому карпатському міжгір'ї, на березі річки Манявка.

За легендою, заснований ченцями, що втекли з Києва в 1240 році. Перша обитель розташовувалася біля святого джерела під Блаженним каменем. Сюди приходили по благословення руські князі.

Монастир був відроджений у 1612 році монахом-схимником Іовом Княгиницьким, який раніше оселився тут у самітництві, а до того прожив 12 років на Афоні. В 1621 році Манявський скит отримав право ставропігії, йому підпорядковувалося понад 500 монастирів у Галичині, Буковині та Молдові.

Архітектурний комплекс кам'яних та дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами та б ...

Манявський скит - древній аскетичний чоловічий монастир східного обряду, прозваний "Карпатським Афоном". Розташований у мальовничому карпатському міжгір'ї, на березі річки Манявка.

За легендою, заснований ченцями, що втекли з Києва в 1240 році. Перша обитель розташовувалася біля святого джерела під Блаженним каменем. Сюди приходили по благословення руські князі.

Монастир був відроджений у 1612 році монахом-схимником Іовом Княгиницьким, який раніше оселився тут у самітництві, а до того прожив 12 років на Афоні. В 1621 році Манявський скит отримав право ставропігії, йому підпорядковувалося понад 500 монастирів у Галичині, Буковині та Молдові.

Архітектурний комплекс кам'яних та дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами та бійницями, вдало вписаний у гірський рельєф. На думку вчених, тут поховано гетьмана Івана Виговського.

Монастир був закритий австрійською владою у XVIII столітті. За радянської влади було проведено реставрацію з метою створення музею. В 1998 році монастир повернули православній церкві. В останні роки відновлено Хрестовоздвиженську церкву та інші споруди.

Крута стежка на гору Манявку веде до Блаженного каменю - невеликої печери, яка й була першим притулком ченців. Сюди ходять, щоб очиститись і випити цілющої води, що стікає між камінням.