English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Івано-Франківської області
Знайдено 302 пам’ятки
Івано-Франківської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Замок/фортеця , Палац/садиба , Пам'ятка архітектури
Укріплений палац-замок у Станіславові (Івано-Франківську) був закладений в 1672 році засновником міста, галицьким старостою Андрієм Потоцьким як його резиденція та цитадель Станіславівської фортеці. До того резиденцією служив дерев'яний мисливський замок його батька Станіслава "Ревери" Потоцького.
Першим етапом будівництва керував архітектор Франсуа Корассіні, а після 1679 року - архітектор Шарль Бенуа. Замок складався з триповерхового палацу, оточеного оборонними валами та бастіонами, бічних службових споруд та парку в центрі замкового двору. Добре збереглася лише парадна палацова огорожа, що відокремлювала замок від міста, з в'їзною брамою, прикрашеною лицарськими символами.
У палаці Потоцьких бували польський король Ян ІІІ Собеський, трансільванський князь Ференц ІІ Ракоці та інші.
До теперішнього часу основний комплекс будівель втратив первісний вигляд, оскільки неодноразово перебудовувався та пристосовувався для потреб різних військових відомств. До 2004 року на території розташовувався військовий шпиталь.
У 2017 році палац Потоцьких передали у власність громади міста Івано-Франківськ. Насамперед була проведена реставрація в'їзних воріт, яким повернули автентичний вигляд. Розпочалася реставрація корпусів палацу. На впорядкованій території резиденції почали проводити мистецькі акції, перформанси та інші заходи.
У 2024 році благодійний фонд "Простір інноваційних креацій "Палац" відкрив у приміщенні палацу Потоцьких інтерактивний музей "Місто і зброя". Експозиція розкриває тему життя міста в часи воєн: від заснування через Першу та Другу світові війни до сьогодення. Представлені репліки найпоширеніших видів озброєння кожного періоду в натурному і в цифровому виглядах, а також копії одностроїв тих часів. За допомогою цифрових пристроїв можна переглянути старі карти, архівні матеріали, давні поштівки, відео з періоду Першої та Другої світових.
З протилежного боку можна побачити залишки замкових валів і бастіонів, на одному з яких встановлено монумент "Вознесіння" з 3-метровою скульптурою Ісуса Христа (2001 рік).
вулиця Шпитальна, 5 Івано-Франківськ
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Музей/галерея
Приватний фотомузей "Гуцульське різнобарв'я" відкрила в 2022 році мешканка села Верхній Ясенів Світлана Опрук.
Експозиція розміщується в старовинній гуцульській хаті 1917 року, яка розташована на стрімкому схилі гори над селом.
У першій кімнаті представлені копії чудотворних ікон з різних монастирів Західної України.
Експозиція другої кімнати об'єднує виставку виробів із бісеру, колекцію предметів гуцульського побуту та добірку старовинних світлин гуцулів.
Третя кімната-тераса є фотолокацією, де можна сфотографуватися в гуцульському вбранні та скуштувати карпатського чаю з видом на скелю Писаний Камінь.
присілок Горби, 60 Верхній Ясенів
Пам'ятка архітектури
Великий кам'яний арочний залізничний міст-віадук австрійських часів сполучає два береги річки Прут у Ворохті. Під ним проходить автомобільна траса Яремча-Верховина.
Міст споруджений у 1895 році при будівництві залізниці Станіслав (Івано-Франківськ) – Яремча – Ворохта – Рахів. Довжина мосту перевищує 100 метрів. Він досі використовується за призначенням.
Неподалік знаходиться ще один старий австрійський міст, який вважається одним із найдовших кам'яних залізничних мостів у Європі (130 метрів).
вулиця Данила Галицького, 11 Ворохта
Храм , Пам'ятка архітектури
Архікатедральний та Митрополичий собор Воскресіння Христового - головна греко-католицька святиня Івано-Франківська.
Собор було закладено в 1720 році як єзуїтський костел, проте через помилки в конструкції первісну будівлю в 1752 році довелося повністю розібрати та збудувати заново. В середині ХІХ століття храм було передано греко-католикам і він став катедральним собором.
В 1899-1890 роках настоятелем собору служив станиславський єпископ Андрей Шептицький до свого призначення митрополитом УГКЦ.
Воскресенський собор вважається взірцем австро-баварської архітектурної школи з чіткими рисами класицизму. Водночас верхівки веж виконані в стилі гуцульської дерев'яної архітектури.
В інтер'єрі - великий п'ятиярусний іконостас, виконаний відомими українськими художниками Модестом Сосенком, Юліушем Макарівським та Антіном Монастирським.
Поруч збереглася будівля колишнього монастиря єзуїтів із колегіумом, який зараз займає медінститут.
В 1993 році на фасаді собору встановлено горельєф Андрея Шептицького, а в 1997 році в нішах поміщено скульптури княгині Ольги та Володимира Великого як первосвятителів Русі, а також блаженного мученика Григорія Хомншина, єпископа станіславівського (1904-1945 роки).
майдан Андрея Шептицького, 22 Івано-Франківськ
Ратуша на колишній ринковій площі Більшівців (нині - Вічевий Майдан) побудована у XIX столітті.
Спочатку мала більш високу квадратну годинникову вежу з відкритою галереєю та гостроверхим шпилем. У період Першої світової війни будівля постраждала і була відбудована в нинішньому, більш присадкуватому вигляді.
Ратуша і зараз служить за призначенням – у ній розміщується селищна рада Більшівців.
вулиця Вічевий Майдан, 1 Більшівці
Природний об'єкт
Водоспад "Пробій" на річці Прут - один із найбільш повноводних, мальовничих та популярних водоспадів Карпат.
Знаходиться в центрі курортного Яремчего, завдяки чому тут завжди багато туристів. Води Прута перекочуються по камінню на невеликій висоті (8 метрів), проте навесні потік буває дуже повноводним.
Над водоспадом перекинутий пішохідний місток.
Туристам пропонують сфотографуватися на тлі скель у гуцульських костюмах.
Поруч знаходиться найпопулярніший у Карпатах та досить дорогий сувенірний ринок.
вулиця Івана Петраша, 2 Яремче
Замок/фортеця
Потужний замок над Дністром поряд з пристанню Галича, за однією з версій, поставив волинський воєвода Любарт на місці давньоруської цитаделі, яка стояла на цьому місці ще за часів Данила Галицького.
До ХV сторіччя замок був одним із найбільших у Галичині, гарнізон налічував тисячу людей. У XVII столітті він витримав дві облоги татар, а в 1649 році був узятий військами Богдана Хмельницького.
Реконструкцією зайнявся галицький староста Анджей Потоцький, перетворивши дерев'яні укріплення на кам'яний замок. Роботами керував італійський інженер Франсуа Корразіні. В 1676 році замок постраждав під час польсько-турецької війни, незабаром втратив стратегічне значення та був частково розібраний на будматеріали.
Наразі входить до складу Національного заповідника "Давній Галич". Відновлено південно-західну вежу та частину оборонної стіни, розпочато реставрацію каплиці Святої Катерини. Планується відкриття експозиції старовинної зброї.
вулиця Євгена Коновальця Галич
Музей/галерея , Пам'ятка археології
"Галичиною могилою" здавна називають самотній курган на південно-західній околиці Крилоського городища, у найвищій його точці, між зовнішнім та внутрішнім оборонним валом.
За переказами тут похований легендарний засновник Галича князь Гал (Галиця). Про "Галичину могилу" є згадка в Галицько-Волинському літописі XIII століття як про сакральне місце набуття князівської влади.
Під час розкопок у 1991-1993 роках у кургані було знайдено давньослов'янське символічне поховання (кенотаф) якогось знатного воїна. У залишках спаленого човна виявлено кинджал, наконечники стріл, три сокири, позолоту від щита та інші предмети, що датуються X століттям. Останків самого воїна у похованні не було.
вулиця Ярослава Осмомисла Крилос
Активний відпочинок , Природний об'єкт
Говерла - найвища вершина України (2061 метрів), один із національних символів.
Знаходиться на кордоні Івано-Франківської та Закарпатської областей, належить гірському масиву Чорногора.
У перекладі з угорської назва означає "Снігова гора" (сніг на вершині часто лежить до середини літа). Гора має конусоподібну форму, вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустками, трапляються кам'яні осипи. Вершина є невеликим майданчиком, з якого відкривається панорамний вид на весь чорногорський хребет, а вдалині видніється Мармарошський хребет, яким проходить кордон з Румунією. На вершині встановлений величезний хрест. Біля підніжжя - один з витоків річки Прут, водоспад.
Гора Говерла знаходиться в межах зони Карпатського державного національного парку, що охороняється. Найпростіший маршрут на вершину Говерли починається від турбази "Заросляк". Інший варіант – із селища Лазещина (біля Ясині). Маршрут маркований, влітку підйом доступний непідготовленим туристам і не потребує спеціального альпіністського спорядження. Необхідна реєстрація у контрольно-рятувальній службі. Сходження займає 2-3 години, спуск – півтори.
урочище Чорногора Ворохта
Розваги/дозвілля
Гуцульський базар – головний сувенірний ринок Яремчого, яке є одним із центрів гуцульських народних промислів.
Ринок розташований поруч із автомобільним та залізничним мостом через річку Прут між центром міста та курортною зоною (ще один сувенірний базар знаходиться поряд з водоспадом Пробій).
Основу асортименту складають вироби з дерева: різьблені вази та скриньки, сувенірні сокири (бартки), кухлі та блюдця, всілякі скульптури. Великою популярністю користуються гуцульські ковдри з валяної вовни (ліжники), теплі вовняні шкарпетки та хутряні капці. Представлені вишиті та ткані сорочки, рушники, килими та покривала. Тут продають сушені гриби, мед, горіхи і карпатський чай із трав.
Ціни на Гуцульському базарі в Яремчому значно вищі, ніж на більшості інших сувенірних ринків регіону.
вулиця Свободи, 278/1 Яремче
Католицький костел заснований у Богородчанах у 1691 році коштом графині Констанції Потоцької.
Перший храм був дерев'яний. У 1742-1762 роках збудовано новий кам'яний костел Відвідин Пресвятої Діви Марії у стилі бароко, а також комплекс домініканського монастиря з палатами духовенства, огорожею та воротами.
Комплекс сильно постраждав у роки Першої світової війни. У богородчанському костелі зберігалася чудотворна ікона Богоматері, яку в 1944 році вивезли до Польщі.
У 1990-х роках місцева влада передала храм УПЦ московського паріархату, спричинивши таким чином конфлікт з громадою римо-католиків міста. У будівлі костелу діяв православний храм Петра і Павла, а в палатах була розміщена музична школа.
У 2020 році костел нарешті був повернений до Римо-католицької церкви.
вулиця Тараса Шевченка, 61 Богородчани
Женецький водоспад Гук знаходиться на р. Женець неподалік Микуличина на висоті 900 метрів.
Утворився в післявоєнні роки внаслідок повені. Вода вільно падає з висоти близько 15 метрів.
Місцеві жителі називають водоспад Гуком через сильний гул, що він видає.
Рослинне життя навколо водоспаду Женецький Гук надзвичайно різноманітне.
урочище Женець Микуличин
Історико-меморіальний музей Степана Бандери відкрито в селі Старий Угринів, в якому ідеолог українського національного руху народився в 1909 році.
Родина Бандерів жила тут з 1906 по 1933 рік. Експозиція розкриває середовище, в якому зростав та виховувався Степан Бандера, ілюструє життя та діяльність лідера ОУН. Представлені особисті речі, документи, фотографії.
Експонується колекція українських грошових знаків ХХ століття.
Історико-меморіальний музей Степана Бандери в Старому Угринові є філією Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.
вулиця Степана Бандери, 48 Старий Угринів
Карпатський трамвай - оригінальний екскурсійний маршрут вузькоколійною залізницею через мальовниче передгір'я Карпат що пролягає від Вигоди до Сенечова.
Відкритий в 2004 році на базі вузькоколійки, створеної бароном Леопольдом Поппер фон Подграгі ще в кінці ХІХ століття для обслуговування гірських лісозаготівель. Ширина вузької колії - 760 міліметрів, що майже в 2 рази менше за традиційну європейську.
До складу поїзда входить локомотив, в якому можна спостерігати роботу машиніста, закритий вагон з комфортними сидіннями, вагон-кабріолет, а також відкрита платформа. По ходу маршруту потяг долає 4 мости.
Передбачено зупинки біля мосту через річку Мизунку, джерела мінеральної води "Горянка", висота болота Ширковець, станції Дубовий Кут та біля каскаду Мізунського водоспаду. Можлива організація пікніків.
вулиця Данила Галицького, 38Б Вигода
Кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці більше відомий жителям Івано-Франківська як "Вірменська церква" або "блакитна церква".
Висока будівля з двома вежами у стилі зрілого бароко поруч із ринковою площею зведена в XVIII столітті на місці дерев'яної церкви на честь чудотворної ікони Богородиці (коронована в 1937 році, зараз знаходиться у Польщі). Будівництво розпочалося після того, як вірменська громада тодішнього Станіславова отримала право на самоврядування. Оскільки коштів на будівництво вірменам не вистачало, господар міста Юзеф Потоцький зобов'язав допомагати фінансуванням єврейську громаду, яка конкурувала з вірменською у торговельних справах.
Дві реставрації у XIX та XX століттях значно змінили вигляд споруди.
В оформленні інтер'єру використано дерев'яну скульптуру, скоріше за все, роботи майстра Матвія Полейовського. На стінах фрески, виконані Яном Солецьким. Інтер'єри повністю збереглися за радянських часів завдяки тому, що тут розміщувався музей історії релігії та атеїзму.
В 1990 році храм повернули віруючим. Сьогодні - це Свято-Покровський Кафедральний Собор Православної церкви України.
вулиця Вірменська, 6 Івано-Франківськ