Пам'ятки Крима АР області

Долина річки Сотери – заповідне урочище на східному Південнобережжі.

Тут у процесі вивітрювання та водної ерозії утворилися дивовижні кам'яні гриби заввишки до 7 метрів. Капелюшки "грибів" утворені щільними плитами конгломерату, а "ніжки" - більш пухкими відкладеннями, які швидше за "капелюшки" піддавалися руйнуванню, в основному, водою, що стікає зі схилів. Є великі гриби з діаметром "капелюшок" до 2 метрів, і грибочки поменше - близько 1 метра заввишки. З часом гриби руйнуються під впливом ерозії, але з'являються нові.

В кінці 1893 році професором Миколою Головкінським тут було знайдено повний скелет мамонта.

Неподалік від ставка збереглися залишки маєтку "Шостак" дворянського роду Бороздіних.

Мальовничий каньйон Кок-Асан утворений річкою Кучук-Карасу (Мала Чорна) та її притоками.

Ущелина вузька та місцями скеляста. Гірські потоки утворюють у ньому чотири значні водоспади та "ванни молодості" (невеликі озера з чистою водою температурою 8-10 градусів). Особливо грандіозний верхній водоспад "Російські гірки", де вода стікає зигзагами з висоти 20 метрів.

Пробиратися до ванн і водоспадів потрібно як по сухих стежках, так і по воді.

Руїни величезного укріпленого караван-сараю Таш-Хан (Кам'яний двір), зведеного в центрі Білогірська в XV сторіччі.

Збереглися лише ворота та частина прилеглої до них стіни.

У давнину потужні стіни з бійницями оточували просторе подвір'я, купці розміщувалися в дерев'яних спорудах уздовж північної та східної стіни. Із зовнішнього боку знаходився невільничий ринок, звідки рабів відправляли до різних країн світу: Туреччини, Генуї, Венеції, Єгипту.

Карадаг (Кара-Даг, Чорна гора) - найдавніший вулкан в Україні (150-170 мільйонів років).

Унікальний рідкісними зразками флори та фауни (10 тисяч видів рослин, 1632 види метеликів, 199 видів птахів), а також фантастичним рельєфом (скелі Чортовий палець, Пряничний кінь, Сокіл, Піраміда, Король, Світа та інші).

Карадазький природний заповідник - один із найчистіших і найнедоступніших заповідників Криму (охороняється військовими, вхід лише з екскурсією від Біостанції в селищі Курортне).

Під час морської екскурсії можна відвідати численні бухти, гроти та базальтову скелю "Золоті ворота" – один із символів Криму. Існує легенда про "Карадазьке чудовисько", що живе в морі біля підніжжя масиву.

Городище ранньосередньовічного поселення Киз-Кермен ("дівоча фортеця") на плоскій вершині однойменної столової гори над селом Машине, поряд з руїнами Тепе-Кермена.

Виникло в V сторіччі, пізніше тут було відносно велике місто.

Збереглися рештки оборонної стіни, фундаменти будівель. Печерних споруд немає.

Законсервований недобудований комплекс Кримської атомної електростанції у 1993 році став ареною проведення міжнародного фестивалю танцювальної музики "Казантип" (згодом перенесений до села Попівка у західній частині Криму).

Кримську АЕС почали зводити на березі Акташського солоного озера поряд із заповідним мисом Казантип у 1978 році. Зусиллями "зелених" будівництво було зупинено.

Ландшафтно-рекреаційний парк "Атлеш" - дуже мальовничий скелястий берег моря у південно-східній частині мису Тарханкут.

Висота скель досягає тут 30-40 метрів, берег рясніє різноманітними бухтами та гротами.

Мис Великий Атлеш є сорокаметровою аркою з печерами, до яких ведуть вирубані в скелі сходинки. Тут знаходиться рибальське підприємство, яке зараз перепрофілюють у сучасний дайвінг-центр.

Мис Малий Атлеш пронизує наскрізний тунель завдовжки майже 100 метрів. Ентузіасти створили тут підводний музей радянської скульптури "Алея вождів".

Трохи далі знаходиться природний басейн "Чаша кохання" – популярне місце купання.

Через легкий спуск до моря тут буває найбільше скупчення наметів "дикунів", які у високий сезон заповнюють все узбережжя мису.

Завдяки приголомшливій "фотогенічності" рельєфу Атлеш неодноразово ставав знімальним майданчиком - тут знімали кінофільми "Людина-амфібія", "Пірати XX століття", "Люди і дельфіни" та інші.

На березі встановлено пам'ятний знак на честь підводного будинку-лабораторії "Іхтіандр-66", в якому 1966 року жили та проводили досліди донецькі акванавти з клубу "Скорпена".

Ласпінський перевал у Криму – найвища точка шосе Севастополь – Ялта (335 метрів).

На перевалі знаходиться велика скеля, яка носить ім'я відомого письменника та талановитого інженера-шляховика Миколи Гаріна-Михайловського, чиї дослідження та розрахунки використовувалися при будівництві дороги через перевал.

На скелі влаштований оглядовий майданчик, з якого відкривається чудовий краєвид на бухти Батилиман і Ласпі, а також на мис Айя.

Велике транспортне значення Ласпінський перевал набув після завершення в 1972 році нового шосе Севастополь - Ялта.

У 2003 році на перевалі було споруджено храм-каплицю Різдва Христового.

Лебяжі острови в Портовому - група з 6 островів, що розтягнулися на 8 кілометрів вздовж берега Каркінітської затоки, на яких навесні та влітку збирається величезна кількість перельотних птахів.

Назву свою островам дав німецький вчений Браулер, який побував тут у кінці ХІХ століття, побачив величезну кількість білих лебедів-шипунів і дійшов висновку, що вони тут гніздяться. Насправді, це найважливіша ділянка міграційного шляху птахів до Африки, Європи, Азії. Водночас у скупченнях їх буває до 75-100 тисяч, а протягом дня у розпал перельоту – до мільйона!

Тут створено орнітологічний заповідник міжнародного значення "Лебяжі острови" - філію Кримського державного заповідника. Відвідування суворо обмежене.

Мангуп-Кале - місто-фортеця (VI-XV сторіччя) поряд з селом Ходжа Сала між селами Червоний Мак та Тернівка.

Розташований на вершині гори-останця, що височіє над рівнем навколишніх долин на 250-300 метрів. З VI сторіччя відомий як Дорос, столиця кримської Готії. Будівництво шахти-криниці глибиною 25 метрів на вершині гори, яка доходила до водоносної жили, зробило Мангуп неприступною фортецею, здатною витримувати тривалу облогу. З XI сторіччя - столиця князівства Феодоро, потім турецька фортеця.

У 1790 році поселення Мангуп залишили останні жителі – громада караїмів. Найкраще зберігся триповерховий палац-цитадель.

Доступ вільний. Трансфер на автомобілі та екскурсії організують із села Ходжа Сала.

Печера Мармурова - одна з найкрасивіших карстових печер світу, знаходиться в надрах гірського масиву Чатирдаг на південний схід від Сімферополя.

За легендою, Мармурова печера виявлена в 1987 році чабаном, який шукав зниклу вівцю. З 1989 року досліджена частина (2,1 кілометри) відкрита для відвідування: "Галерея казок", "Перлинні озера", "Тигровий хід". У "Нижній печері" обладнано музичний маршрут "Мелодії Чатирдага". Температура повітря – близько +8 градусів.

Комплекс є одним із найпопулярніших екскурсійних об'єктів у Криму, у високий сезон бувають великі черги. Екскурсії розраховані на 1,5-2 години, проводяться до 17:00.

Мелек-Чесменський курган - пам'ятка поховальної архітектури періоду розквіту Боспорського царства.

Назву отримав від річки, що протікає поряд - Мелек-Чесма, що в перекладі з тюркської означає "Царська річка".

Мелек-Чесменський курган складається з похоронної камери з пірамідальним склепінням і коридору (дромосу), що веде до неї, з гладко обтесаних блоків. Вважається найдосконалішим у технічному та мистецькому відношенні серед боспорських поступкових склепів.

Найцінніші знахідки: кручена золота гривня з фігурами кінних скіфів на кінцях, золота чаша, багаті підвіски з медальйонами, на яких зображена голова Афіни в шоломі, знаменита ваза з електро (сплав золота та срібла) зі сценами зі скіфського життя та інше. Скарби вивезені в російський Ермітаж.

Мис Айя на південному березі Криму вважається умовним західним кордоном ПБК.

Є стрімким відрогом Головної гряди Кримських гір (вища точка мису - гора Кокія-Кала, 558 метрів).

Державний ландшафтний заказник "Мис Айя" поєднує такі пам'ятки природа, як урочище Батилиман, гаї піцундської сосни, ялівцю високого та сосни Станкевича, а також прибережний аквальний комплекс біля мису Айя.

Біля підніжжя мису є гроти та пляж "Загублений світ", на який з Балаклави можна дістатися тільки морем.

Мис Зюк є північною точкою Керченського півострова.

На краю скелястого мису з мальовничими нагромадженнями каменів знаходяться руїни античної садиби "Чокракський мис".

Ця територія була заселена з найдавніших часів. Фрагменти перших кам'яних укріплень датуються ІІІ сторіччям до нашої ери, хоча основу відносять до V сторіччя до нашої ери.

Археологами досліджено велике античне городище, відоме як Зенонов Херсонес..

Державний природний заповідник біля мису Казантип на березі Азовського моря.

Назва перекладається з тюркської як "дно котла". Вкритий степами, що обриваються до моря вапняковими скелями.

Мис Казантип дав назву міжнародному фестивалю танцювальної музики "Казантип".

Популярне місце для заняття віндсерфінгом, а також для дикого відпочинку.