Пам'ятки Євпаторійського району

Тарханкутський маяк - досі функціонуючий 200-річний маяк, що добре збергігся, встановлений на західному краю Кримського півострова, мисі Тарханкут.

Імовірно, маяк на цьому небезпечному місці з точки зору судноплавства існував ще в античні часи. Нинішня вежа висотою 42 метри була збудована з білого інкерманського вапняку в 1816 році. Завдяки відмінній якості будівництва досі споруда вимагала лише косметичного ремонту.

В 1851 році Тарханкутський маяк мав 13 ламп з рефлекторами, в 1862 році освітлення було поліпшено і поширювалося на 12,4 милі. Під час туману подався звук пневматичної сирени чи робилися удари в дзвін.

Усі будівлі збереглися. З дозволу адміністрації можна піднятися на вежу, подолавши 142 сходинки чавунних гвинтових сходів.

Монастир мандрівних ченців-дервішів (з тюркької - "жебрак") суфійського ордена "Мевлеві" (дервіші, що крутяться) - єдина в Криму пам'ятка, що представляє суфійську течію в ісламі.

Суфізм (від арабського "суф" - груба вовняна тканина, знак аскета) - релігійно-філософське вчення про злиття з Всевишнім в екстатичних осяяннях. Свої збори дервіші проводять із піснеспівами та танцями, під час яких впадають у містичний екстаз.

Текіє являє собою купольну залу з розташованими навколо неї крихітними келями. Поруч знаходиться мечеть Шукулай-Ефенді з мінаретом (XVII-XIX сторіччя), а також колишня будівля медресе (духовної семінарії), в якій зараз розташовано культурно-етнографічний центр та музей кримськотатарської культури.

Комплекс турецьких лазень у Євпаторії споруджений у XVI сторіччі. Це одна з п'яти' лазень (хамамів) середньовічного Гезльова, які на той час були своєрідними клубами, куди ходили поспілкуватися.

Лазні складаються з паралельно розташованих чоловічого та жіночого відділень, до яких примикають приміщення для водопостачання та опалення. Вода підводилася за допомогою підземних галерей (кяризів).

До 1987 року лазня залишалася функціонуючої, і тільки в останні роки приміщення зазнало руйнування, зі стін та підлоги було знято унікальний мармур, зникли мідні крани.

Урочище Джангуль це мальовничі скельні нагромадження, що розтягнулися на 5 кілометрів вздовж північно-західного узбережжя мису Тарханкут.

Рельєф берега зі скупченнями характерних шаруватих скельних хаосів сформований зсувами, велика кількість химерних вапнякових фігур створена вивітрюванням та абразією.

Найбільший зсувний масив Джангуля розташований біля Тернівської балки: його довжина - близько 500 метрів, ширина - 200 метрів. Серед каменів, у нішах і розщелинах скель гніздяться баклани, пеганки, шпаки, куріпки, мухоловки, славки та інші птахи.

У балці Великий Кастель збереглися руїни давньогрецької митниці.

З 1980 року Джангуль є заповідним ландшафтним заказником місцевого значення. У 2010 році увійшов до складу природного парку "Чарівна гавань". Його затишні тераси популярні серед любителів відокремленого відпочинку наодинці з природою.