English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Крима АР області
Пам'ятки Євпаторійського району
Знайдено 19 пам’ятки
Євпаторійського району
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Пам'ятка археології
Руїни античного городища Беляус знаходяться на березі моря неподалік західного кінця Донузлавського пересипу, поряд із селом Знам'янське.
Укріплене грецьке поселення Беляус виникло тут у другій половині IV сторіччя до нашої ери. Головним фортифікаційним елементом була потужна багатоповерхова вежа, вражаючі руїни якої збереглися до наших днів. Після кількох скіфських нападів основу вежі зміцнили додатковим протитаранним поясом. Складений із величезних блоків пояс мав висоту близько 5 метрів і надавав споруді вигляду піраміди. Усередині вежі збереглися колодязь, а також велика зернова яма із залишками пшениці, проса та жита.
Крім того, виявлено фундаменти господарських, житлових та культових комплексів, зокрема святилище, присвячене культу дельфіна, яке не має аналогів у Північному Причорномор'ї.
У пізньоантичні часи поселення тут жили скіфи, потім, до X сторіччя, - хозари.
Проводяться археологічні дослідження.
Знам’янське
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Історична місцевість , Замок/фортеця , Пам'ятка археології
Поселення Калос Лімен (грецькою - "Прекрасна Гавань") було засноване у період грецької колонізації Причорномор'я близько ІV сторіччя до нашої ери. Внаслідок постійної військової загрози з боку скіфів та сарматів місто було значно укріплене. Його оточував фортечний мур з чотирикутними вежами, а біля самої бухти знаходилася 16-метрова багатобаштова цитадель, що нагадує за формою піраміду. У підвалах зберігалися запаси їжі на випадок облоги, а на верхніх поверхах розміщувався командний пункт і було встановлено метальні гармати. Споруда також служило маяком.
Перейшовши кілька разів із рук до рук греків, скіфів і римлян, в I сторіччі нашої ери місто впало під ударами сарматів.
Нині це територія національного історико-археологічного заповідника "Калос-Лімен". Археологи відкрили фундамент цитаделі (на ньому встановлено сучасний маяк) і безлічі інших будівель. Доступ на територію є вільним.
вулиця Набережна Чорноморське
Городище Тарпанчі розташоване на мисі, що злегка виступає в море, на східній околиці села Окуневка (колишнє Тарпанчі), з двох сторін обмежена балками.
Це залишки античної садиби, перекриті пізньоскіфським укріпленням. У IV стогрецькі річчі до нашої ери колоністи заснували тут поселення, яке входило до сфери впливу Херсонеса. У ІІ сторіччі до нашої ери поселення захопили скіфи і звели на місці садиби фортецю з чотирма вежами. Оборонний рів був фанерований каменем. З двох сторін до фортеці примикали селища: Східне Тарпанчі та Західне Тарпанчі.
Можна оглянути залишки примітивних кам'яних стін завтовшки до 2,8 метрів, а також фундаменти веж, житлових та господарських споруд.
Окунівка
Донузлавська вітрова електростанція (ВЕС) - перша в Україні вітроелектростанція, найбільша в СНД на момент створення.
На великій площі посеред кримського степу розташований геометричний ліс високих щогл з пропелерами електрогенераторів.
Споруджена в 1993 році за спільним договором між Україною та США на базі ліцензійних вітротурбін USW56/100. Усього встановлено понад 100 вітряків загальною потужністю 11 МВт, чого вистачає для забезпечення електрикою селищ Мирне та Новоозерне.
Поруч знаходиться Мирнівська вітроелектростанція на 177 вітроагрегатів загальною потужністю 21 МВт.
Мирний
Храм , Пам'ятка архітектури
Комплекс напрочуд красивих молитовних будинків - кенас, головний духовний центр кримських караїмів в Євпаторії.
Побудований на початку XIX століття після того, як велика громада караїмів переселилася до Євпаторії із печерного міста Чуфут-Кале.
Комплекс спроєктований братами Бабовичами, складається з будівлі Великої (Соборної) та Малої кенаси, будівлі релігійної школи (мідраш), благодійної їдальні, господарського подвір'я та кількох витончених внутрішніх двориків.
У радянські часи тут розташовувалися різні установи: музей атеїзму, спортивні секції, краєзнавчий музей та інші.
Після здобуття Україною Незалежності кенаси повернули віруючим і відкрили для огляду туристами - тут розміщено музей караїмської культури та кафе караїмської кухні.
вулиця Караїмська, 68 Євпаторія
Природний об'єкт
Ландшафтно-рекреаційний парк "Атлеш" - дуже мальовничий скелястий берег моря у південно-східній частині мису Тарханкут.
Висота скель досягає тут 30-40 метрів, берег рясніє різноманітними бухтами та гротами.
Мис Великий Атлеш є сорокаметровою аркою з печерами, до яких ведуть вирубані в скелі сходинки. Тут знаходиться рибальське підприємство, яке зараз перепрофілюють у сучасний дайвінг-центр.
Мис Малий Атлеш пронизує наскрізний тунель завдовжки майже 100 метрів. Ентузіасти створили тут підводний музей радянської скульптури "Алея вождів".
Трохи далі знаходиться природний басейн "Чаша кохання" – популярне місце купання.
Через легкий спуск до моря тут буває найбільше скупчення наметів "дикунів", які у високий сезон заповнюють все узбережжя мису.
Завдяки приголомшливій "фотогенічності" рельєфу Атлеш неодноразово ставав знімальним майданчиком - тут знімали кінофільми "Людина-амфібія", "Пірати XX століття", "Люди і дельфіни" та інші.
На березі встановлено пам'ятний знак на честь підводного будинку-лабораторії "Іхтіандр-66", в якому 1966 року жили та проводили досліди донецькі акванавти з клубу "Скорпена".
урочище Атлеш Оленівка
Ханська мечеть Джума-Джамі (Хан-Джамі, Кезлевська мечеть) - найбільший та найвеличний мусульманський храм Криму.
Закладений у 1552 році при хані Девлеті I Гераї. Проєкт мечеті хан замовив у Стамбулі видатному грецькому архітекторові Ходжі Сінану, який збудував Блакитну мечеть у Стамбулі та безліч інших чудових храмів.
Названа Джума-Джамі (П'ятнична мечеть) на честь Святої п'ятниці як соборний храм, у якому всі кримські хани оголошували фірман - здобуття від турецького султана права на Кримське ханство.
З роками мечеть зазнавала неодноразових переробок, але досі нагадує силуетом стамбульську Святу Софію. У 1962-1985 роках було проведено реставрацію та відновлено два мінарети, що обрушилися на початку XIX століття внаслідок землетрусу.
За радянської влади в мечеті Джума-Джамі розташовувався музей атеїзму. Після здобуття Україною Незалежності, в 1990 році, храм було повернуто віруючим.
вулиця Революції, 36 Євпаторія
Замок/фортеця
Найбільша та єдина міська брама, що збереглася (реконструйоваа) з п'яти, що існували в середньовічному Гезльові (Кезлеві).
Одун-базар-капусу (Ворота Дров'яного базару) розташовані зі східного боку старого міста. Відразу за ними колись був Дров'яний базар, звідки й назва.
Ширина брами становить понад 12 метрів, довжина проїзду - 13,5 метрів, а висота разом із надбрамною вежею - близько 20 метрів.
У 1959 році ворота були знесені під приводом того, що заважали руху автотранспорту. Міська брама відновлена в 2003 році за залишками фундаменту, старовинними зображеннями та описами. На першому поверсі можна побачити оригінальну кладку, що збереглася, на другому працює кримськотатарська кав'ярня-музей "Кезлів Кавесі", на третьому - музей "Ворота Кезлева" з макетом середньовічного міста. Звідси зручно розпочинати екскурсію старим містом.
вулиця Караєва, 13А Євпаторія
Донузлав - унікальне за своїми розмірами, конфігурацією та екосистемою солоне озеро у західній частині Криму.
Лікувальний склад води є сумішшю ропи лиману, морської та джерельних вод. Північно-західна частина озера Донузлав оголошена заповідною.
У 1962 році озеро було з'єднане з морем вузьким вхідним каналом, фактично ставши затокою Чорного моря.
До 1994 року в порту "Донузлав" розташовувалась Кримська військово-морська база Чорноморського флоту, до складу якої входили підрозділи протичовнової морської авіації та кораблів-винищувачів. Базу бойових дельфінів перетворено на реабілітаційний центр Євпаторійського дельфінарію, проводяться сеанси дельфінотерапії (купання з дельфінами).
Пам'ятник/монумент
Пам'ятник Ашику Омеру встановлено у 2004 році на його батьківщині в Євпаторії (колишній Гезльов).
Ашик Омер (Умер) – видатний кримсько-татарський поет Середньовіччя. Мандруючи Османською імперією, він створював твори, що увійшли до скарбниці кримсько-татарської та світової літератури. За своє життя він побував на теренах нинішніх України, Польщі, Туреччини, Болгарії, Румунії, Боснії, Греції. Помер поет у 1707 році Гезльові, де й був похований.
Пам'ятник роботи скульптора Олексія Шмакова встановлено біля ханської мечеті Джума-Джамі (Хан-Джамі). Ашик зображений граючим на сазі - народному татарському інструменті.
Приморська площа Євпаторія
Євпаторійська піраміда - невелика скляна споруда, що стала сучасною візитівкою міста.
Прозорим куполом накритий археологічний комплекс "Північно-Західне передмістя античного міста Керкінітіда V - II стсторіччя до нашої ери". Більшість античної Керкінітіди розташовувалася на нинішній території санаторію Міністерства оборони України, тому зберігся лише невеликий фрагмент руїн. Розкоп є залишками західної оборонної стіни Керкінітіди, житлових приміщень, круглої вежі з плитовою вимосткою та жертовника, які знаходилися за межами міста.
Щорічно влітку всередині піраміди влаштовуються різноманітні виставки предметів археології зі зборів музею, які доповнюють археологічний комплекс.
вулиця Дувановська Євпаторія
Сакське озеро - гігантська природна лабораторія, де виробляються натуральні ліки - цілющі грязі.
У давнину озеро було затокою Чорного моря. Здавна тут видобували кухонну сіль. Понад 5 тисяч років тому на дні озера стали накопичуватися сірі та сіро-сталеві мули з прошарками солей. Їх перекрив потужний до 3,5 метрів пласт солі. Поверх солі утворилися чорні та темно-сірі мули. Верхній шар є цілющими грязями. Використовувати її з лікувальною метою почали в 1827 році, коли в Саках була заснована перша в російській імперії грязелікарня.
Наразі Сакське озеро розділене греблею на дві частини. Західний басейн служить сировинною базою хімічного заводу, а східне використовується для грязелікування сакськими санаторіями. На основі грязей виготовляють лікувальні та косметичні засоби. Сильна солоність Сакського озера забезпечує високу густину води, створюючи ефект Мертвого моря, де неможливо втопитися.
вулиця Курортна Саки
Парк/сад
Парк курорту Саки штучно створений майже півтора століття тому посеред голого степу.
Курортний парк розташований на березі знаменитого Сакського озера, на дні якого є цілющі грязі. Займає площу 50 гектарів, налічує 80 видів дерев та чагарників.
На території знаходиться старий бювет із мінеральною водою "Кримська". Над ставком поряд з бюветом у 1960-ті роки встановлено скульптурну групу динозаврів.
Реміснича синагога Єгія-Капай була закладена в Євпаторії у 1912 році.
Будівлю збудовано за проєктом архітектора Адама Генріха у формі базиліки. На фасаді синагоги зображені біблійні символи: ковчег зі скрижалями, на яких висічено десять заповідей, і жертовний триніжок, який Мойсей поставив у святилищі біля гори Сінай.
Будівництво синагоги велося коштом, виділеним Євпаторійської міської думою, на потреби єврейської громади ремісників, які також взяли участь у фінансуванні.
В даний час синагога Єгія-Капай відреставрована, на її території відкрито єврейський культурно-етнографічний центр з ремісничим виробництвом, при якому діє кошерне кафе-музей, проводяться майстер-класи гончарів, карбувальників, миловарів та інші.
вулиця Просмушкіних, 36 Євпаторія
Тарханкутське (Караджинське) городище в Оленівці розташоване на північному березі Тарханкутського лиману і підмивається водою.
Імовірно, на цьому місці в Ill столітті до нашої ери - ІІ століттериі нашої існувало багате античне поселення Тамірака, яке в пізні часи втратило своє полісне самоврядування і надалі перетворилося на звичайне берегове укріплення.
Площа Тарханкутського городища складає 5 гектарів.
вулиця Єлісеєва Оленівка