Пам'ятки Чернівців

Затишна площа Турецької Криниці - нова визначна пам'ятка Чернівців, що наголошує на поліетнічності міста.

В XVII сторіччі в цьому районі Нижнього міста, одразу за міськими стінами, жила турецька громада. Поряд зі старою дерев'яною криницею турки збудували кам'яний фонтан. З давніх-давен тут знаходилася міська лазня, яка діяла і в радянські часи.

Ансамбль площі становлять Турецький міст (XIX століття), відновлений над джерелом павільйон у східному стилі, кругла аркада з фонтаном. Окрасою площі є відкритий у 2008 році квітковий годинник.

В 2009 році, під час Дня ковалів, на площі встановили кований велосипед. Старовинні будинки по периметру продовжують реставрувати.

Площа Турецька Криниця особливо гарна при вечірньому підсвічуванні.

Єдина аптека в Чернівцях, що безперервно функціонує понад 100 років, розташована у партері солідної будівлі на історичній вулиці Ольги Кобилянської.

Будівля збудована на початку ХХ сторіччя в стилі неокласицизму на замовлення родини Шимоновичів.

Як музей аптеку було відкрито в 2003 році. Збережено старовинні інтер'єри, відреставровано меблі, зібрано різні експонати - аптечне обладнання та посуд.

Римо-католицький костел Воздвиження Всечесного Хреста, що має статус малої базиліки, споруджений у 1814 році за особистим розпорядженням австрійського імператора Йосипа ІІ, який під час відвідин Чернівців був обурений тим, що католицька громада міста має у своєму розпорядженні лише маленьку каплицю.

Незважаючи на фінансову та політичну підтримку монарха, будівництво храму затяглося на три десятиліття. В 1818 році на вежі було встановлено перший годинник, який потім двічі замінювався на нові. А на бічній стіні базиліки знаходиться сонячний годинник.

Сучасний вигляд будівля набула після реконструкції 1910 року.

В радянські часи Воздвиженський костел у Чернівцях був одним із небагатьох діючих католицьких храмів на території СРСР, завдяки чому повністю інтер'єри повністю збереглися.

Статус малої базиліки костелу було присвоєно 19 липня 2014 року.

В костелі Воздвиження Всечесного Хреста до визначних дат відбуваються концерти класичної та духовної музики.

Ботанічний сад Чернівецького національного університету - один із найстаріших в Україні. Закладений у 1877 році професором Едуардом Танглєм з ініціативи магістрату міста Чернівці.

Тут зібрано колекцію з понад 920 рослин з різних континентів. На сьогоднішній день ботанічний сад має відділення дендрології, тропічних та субтропічних рослин, паркознавства та трав'янистих рослин.

Будинок генерал-губернатора Буковини барона Карла фон Енценберга став першим кам'яним житловим будинком у Чернівцях.

Барон Енценберг значною мірою сприяв економічному розвитку міста та всього краю. Зокрема, за нього розпочалася регулярна забудова центру Чернівців.

У генеральському будинку зупинявся російський імператор Олександр I під час візиту до Чернівців в 1823 році на зустріч із австрійським цісарем Францем I.

Готель "Брістоль" у Чернівцях був побудований за часів Австро-Угорщини коштом міщан Йозефа Ландау та Макса Майснера, ставши одним із найшикарніших у місті.

За легендою, у номерах панів обслуговували найдорожчі чернівецькі повії. В цоколі готелю був ресторан. Чотириповерхова будівля у стилі сецесії зі стилізованою вежею стала архітектурною домінантою Театральної площі.

На даний час у цій будівлі розташовується гуртожиток Чернівецького медичного інституту, а на першому поверсі - фаст-фуд.

Планується реконструкція та повернення будівлі готелю його первісного профілю.

Будинок на перехресті вулиць Головної і Шолом-Алейхема, що нагадує формою корабель (на буковинському діалекті "шифа" - від німецького schiff). Звужений фасад нагадує ніс корабля, відкритий майданчик на другому поверсі - палубу, вежа над дахом - щоглу чи трубу.

Міська легенда свідчить, що будинок збудував місцевий підприємець для свого брата-моряка, якого покликав повернутися додому після багатьох років мандрівок далекими морями.

Спроєктована чеським архітектором Йозефом Главком церква Святих Апостолів Петра та Павла була побудована для вірменської громади Чернівців.

В архітектурі вірменської церкви поєднані риси романського, візантійського та готичного стилів.

З приходом на Буковину радянської влади церква була зачинена та використовувалася під склад. Також зникли скульптури Святих Петра та Павла, які прикрашали вхід до церкви. Уже в період Незалежності України їх віднайшов на цвинтарі в занедбаному стані дослідник Валерій Квітко. У відновленні скульптур взяли участь скульптори Петро Лемський, Микола Лисаківський Дмитро Горшковський, художник Володимир Хрипко. В 2010 році скульпутри повернулися на своє місце.

Чудова акустична зала використовується з 1992 року для концертів класичної та камерної музики. Орган для церкви виготовлений чеською фірмою "Rieger-Kloss".

Затишна історична вулиця Ольги Кобилянської у центрі Чернівців є головним міським променадом – зоною для піших прогулянок містян і туристів.

Вулиця виникла ще в середині XVIII століття як дорога з Чернівців на село Молодія, але її основна забудова відноситься до XIX століття, коли вона отримала назву Панська. У ті часи вулиця вважалася однією з найпрестижніших у місті, що цілком виправдовувало її назву. Тут розташовувалися державні установи, комерційні банки, дорогі ресторани та помешкання заможних містян.

У 1940 році радянська влада перейменувала вулицю на честь видатної буковинської письменниці Ольги Кобилянської.

До 600-річчя міста, яке Чернівці відзначали в 2008 році, було відреставровано чимало старих будівель, вулиця набула сучасного європейського вигляду. Будинки тут мають переважно від двох до чотирьох поверхів. Зведені вони у стилях класицизму, модерну та еклектики. На перших поверхах розташовані крамниці, кафе та ресторани.

На вулиці збереглося автентичне бруковане мощення. Вздовж неї висаджені кулясті клени та встановлені лавки. Популярними фотолокаціями є кована карета, скульптура "Двірник з трояндами" та "Пам'ятник невідомому корупціонеру".

Щосуботи з першими сутінками проводиться театралізоване дійство "Світло Панської вулиці", під час якого ліхтарники запалюють перший ліхтар.

Гора Цецино на західній околиці Чернівців - найвища точка Чернівецької височини (378 метрів).

У середньовіччі на вершині гори стояла молдавська фортеця Цецино, ймовірно, заснована ще галицькими князями, а потім укріплена господарем Молдавського князівства Петром I Мушатом. Згадувалась у давньоруських літописах 1388-1394 років як волоське місто Чечун.

В другій половині XV сторіччя Цецинська фортеця була зруйнована. Руїни замку, що збереглися до середини XX століття, були знищені в 1961 році при спорудженні телевежі.

На схилах Цецино розмістився буковий резерват площею 430 гектарів. Цецинський ландшафтний парк створили тут у 1974 році. Тут зустрічаються дуби, гостролисті клени, явори, граби та інші рідкісні рослини, а також "червонокнижні" тварини: козулі, кабани, лисиці, куниці, білки, ласки, горностаї.

Колишній Єврейський народний будинок розташований на Театральній площі. Він був збудований у 1908 році архітектором Юліусом Бохнером.

На початку ХІХ століття євреї становили найбільшу етнічну громаду Чернівців. Як і інші етнічні групи, в австрійські часи вони активно розвивали мережу своїх культурних, освітніх та спортивних товариств, політичних та громадських організацій. Основним місцем зустрічей та проведення різноманітних єврейських культурних та громадських заходів став Єврейський народний дім.

З приходом радянської влади в 1944 році приміщення було передано під міський Будинок культури. Сьогодні це Центральний Палац культури Чернівців, в якому працюють численні клуби, гуртки, студії.

Єврейські громадські організації повернулися до свого Народного дому лише на початку 1990-х, в незалежній Україні. На першому поверсі будинку розмістилися Єврейське товариство імені Штейнбарга, Єврейський громадсько-культурний фонд, Музей історії та культури євреїв Буковини. В експозиції музею - старовинні книги, документи, поштові листівки, предмети релігії та побуту. Решту поверхів Єврейського дому займає Палац культури.

Римсько-католицький костел Найсвятішого Серця Ісуса в Чернівцях - чудовий зразок буковинської неоготики.

Монастирський комплекс із струнким костелом споруджено в кінці ХІХ століття завдяки клопотанням місіонерів Товариства Ісуса - спадкоємців ордена єзуїтів. Проєкт у найкращих традиціях готичних храмів Європи розробив професор Йозеф Ляйцнер.

За радянських часів у костелі знаходився архів, а в монастирі - училище мистецтв.

В 2010 році костел Найсвятішого Серця Ісуса повернули католицькій громаді Чернівців.

Імпозантна будівля чернівецького залізничного вокзалу в стилі модерн споруджена за проєктом архітектора Отто Вагнера з використанням модних на початку XX століття форм віденської сецесії.

Головним елементом декору є портал із вітражем із сталевого каркасу, що символізує ворота міста.

На момент відкриття цей стильний будинок не поступався кращим європейським аналогам.

Кафедральний Собор Успіння Пресвятої Богородиці - перший у Чернівцях кам'яний греко-католицький храм.

За австрійських часів називався Руською церквою (тобто, русинською - українською). Вулиця, що веде до собору від головної площі,  також називається Руською.

Успенський храм у стилі ампір споруджено з ініціативи заможного городянина Тадея Туркула для греко-католиків Чернівців, освячено на честь Святого Тадея. В 1930-х роках церква була перебудована в стилі бароко за проєктом архітектора Володимира Залозецького й переосвячена на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

Зберігся розкішний різьблений іконостас, створений італійськими майстрами.

В радянські часи будівля використовувалася під склад хімікатів.

Успенський собор повернуто греко-католицькій громаді в 1990 році. Головна святиня - чудотворна ікона Матері Божої Чернівецької "Надія безнадійним".

Літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської у Чернівцях відкрито у будинку, де письменниця прожила понад 10 років.

Експозиція розміщена у п'яти залах. Три з них розкривають життєвий та творчий шлях Кобилянської, а у двох відтворено обстановку, яка була за її життя (робочий кабінет та спальня).