English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Волинської області
Пам'ятки Ковельського району
Знайдено 25 пам’ятки
Ковельського району
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Музей/галерея , Розваги/дозвілля , Зоопарк
Екопарк "Аміла" з оленячою фермою відкрився 2018 року в селі Радовичі Турійського району, що у 60 кілометрах від Луцька.
На 122 гектарах тут живуть близько 400 благородних оленів, представлених 4-ма кроними лініями: англійською, східно-європейською, угорською та латвійською.
Також працює музей фауни волинських лісів.
У просторих вольєрах мешкають муфлони, лані, дикі свині, а невдовзі "поселяться" ведмеді, рисі та єнотовидні собаки.
Комплекс включає виставку військової та цивільної техніки середини XX століття на старому сільському аеродромі.
вулиця Кільцева, 4А Радовичі
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Музей/галерея
Ковельський історичний музей розташований у центральному міському парку, який носить ім'я Лесі Українки.
Експозиція розповідає про історію Ковельщини з найдавніших часів до наших днів: зброю та прикраси XI-XIV століть, предмети козацької доби, діюче ковальське хутро та ковадло кінця XIX століття, ковальський механізм початку ХХ століття.
Представлені традиційні народні костюми мешканців краю ХІХ-ХХ століть.
Поруч у парку встановлено пам'ятник Лесі Українці.
вулиця Олени Пчілки, 11 Ковель
Кортеліський історичний музей відкрито в 1980 році у волинському селі Кортеліси разом із Меморіальним комплексом жертвам фашизму. З 2023 року музей входить до складу комунального закладу "Центр культурних послуг" Ратнівської селищної ради.
Основна експозиція музею розповідає про Кортеліську трагедію 1942 року, коли німецькі окупанти з роти "Нюрнберг" розстріляли 2875 мешканців села (за сучасними оцінками – близько 1650) та спалили в селі всі хати у відплату за дії радянських партизан місцевого загону імені Ворошилова. Центральними експонатами є діорама "Спалене село" та Книга пам'яті, де записані імена загиблих кортелісців. Також представлені особисті речі, нагороди, листи та фото ветеранів війни, зброя та боєприпаси з місць боїв.
Про національно-визвольну боротьбу розповідає постійно діюча виставка "УПА на Ратнівщині". У куточку "Захисники України" можна побачити фото кортелісців, які брали участь у російсько-українській війні, елементи їхньої зброї та амуніції, прапор спецпідрозділу МВС "Світязь".
Окрема експозиція розповідає про видатного односельчанина, народного депутата України, колишнього директора Кортеліського музею Василя Корнелюка.
Меморіальний комплекс жертвам фашизму роботи скульптора Олексія Олійника та архітектора Анатолія Корнєєва розташований навпроти музею. Висота скульптури із постаментом становить 6 метрів.
площа Пам'яті, 6 Кортеліси
Храм , Пам'ятка архітектури
Костел Архангела Михайла в Голобах закладений у 1711 році (за іншими даними – у 1700 році) подільським підстаростой Стефаном Ярузельським, добудований коштом Юзефа Ярузельського.
У 1783 році чернігівський воєвода Людвік Вільга прибудував до костелу дві каплиці. Через 3 роки Михайлівський костел згорів від удару блискавки. Той же Людвік Вільга відбудував його в 1793 році.
Спочатку однонефний будинок у стилі бароко після добудови каплиць отримав план хреста. Темперний розпис стін і склепінь виконано у XVIII сторіччі відомим художником Юзефом Прехтлем.
Під час Першої світової війни костел був пошкоджений, але у 1929-1930 роках ХХ століття відреставрований парафіянами. У 1945 р. радянська влада влаштувала в храмі склад солі.
У 1997 році костел Архангела Михайла повернули римо-католикам.
вулиця Михайла Грушевського, 2 Голоби
Католицька парафія Святої Анни була заснована в Ковелі в XVI сторіччі за сприяння королеви Бони. ЇЇ підтримував король Ян Казимир, багато місцевих магнатів.
Спочатку дерев'яний костел знаходився поряд із Благовіщенською церквою. Храм був зруйнований під час Визвольної війни, в 1710 році його відбудував волинський воєвода Станіслав Лещинський, потім він згорів під час пожежі, але знову був відроджений і проіснував до 1945 року, коли його розібрали за наказом радянської влади.
У 1996 році на місці колишнього автопарку з'явився новий римо-католицький храм – перевезений із села Вишеньки костел Успіння Пресвятої Богородиці 1771 року побудови. Це єдиний двобаштовий дерев'яний католицький храм на Волині. Освячення відбулося в 1996 році.
Нині костел Святої Анни перебуває під опікою католицького ордена Братів Менших Святого Франциска Ассизського у Ковелі.
вулиця Вербицького, 1А Ковель
Костел Святої Трійці в Любомлі – найдавніший римо-католицький храм на Волині.
За легендою, збудований польським королем Владиславом II Ягайло на подяку за перемогу, яку він здобув у цих краях над татарами, повертаючись після Грюнвальдської битви.
Готичний Троїцький костел був споруджений на пагорбі у північній частині Любомля та увійшов до системи міських укріплень. Окрім культових, виконував і оборонні функції.
У результаті реконструкції XVII сторіччя будівля набула рис бароко, проте частково зберігся ренесансний портал.
Нинішній вигляд костел набув після реконструкції ХІХ століття.
Після 1945 року приміщення використовувалося як склад мінеральних добрив, магазин, тартак, спортивний зал і, нарешті, музей.
Нині храм належить католицькій громаді Любомля.
вулиця Лесі Українки, 16 Любомль
Палац/садиба , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Літературно-меморіальний садиба-музей Лесі Українки (Лариси Косач) відкрито на території садиби родини Косачів в селі Колодяжне під Ковелем.
Тут майбутня поетеса провела дитячі та юнацькі роки, з 1882 по 1897 рік. Її талант сформувався під впливом легенд волинського краю, які переказувала їй мати - письменниця Олена Пчілка (Ольга Косач). Тут Леся Українка розпочала свій творчий шлях, написавши близько 80 творів: "Конвалія", "Сафо", "Русалка", "Співак", "В'язень" та інші.
Зберігся "Білий дім" із солярієм на даху веранди, побудований спеціально для Лесі батьком - Петром Косачом, а також "Сірий дім" самого батька. В будинках відтворено автентичну обстановку, представлені особисті речі Косачів.
На місці великого садибного будинку зараз знаходиться літературно-меморіальний музей Лесі Українки.
вулиця Лесі Українки, 53 Колодяжне
Любомльський краєзнавчий музей створено в 1973 році учителем історії, краєзнавцем Дмитром Остапюком.
15 000 експонатів основного фонду. Представлено археологічну колекцію, зібрання нумізматики, предметів народного побуту та етнографії. Експонуються матеріали про колишніх господарів Любомля: Івана Виговського, Павла Тетерю, Дмитра Вишневецького та Ксаверія Браницького.
Також представлені матеріали про знаменитих уродженців Любомльщини: теолога Северина Любомльчика, артистку Наталію Ужвій та інших.
Музей розташований на 3-му поверсі міськради Любомля.
вулиця Незалежності, 33 Любомль
Мальовниче урочище Нечимне з озером серед заповідного лісу описане Лесею Українкою в поемі "Лісова пісня".
Тут була лісова садиба, в якій юна Леся проводила літні місяці в гостях у дядька Лева - прототипу одного з персонажів знаменитої драми-феєрії. Саме від нього майбутня поетеса почула безліч казкових історій про мавок, русалок, лісовиків та інших персонажів народного фольклору.
Нині на території знаходиться невеликий музей "Лісової пісні", колодязь дядька Лева, галерея дерев'яних скульптур. Саме озеро майже повністю заросло, очисні роботи не проводяться.
урочище Нечимне Скулин
Музей флори та фауни Шацького національного парку працює при Шацькому лісовому коледжі, який було засновано в 1963 році заслуженим лісником України Валентином Сульком, і тепер носить його ім'я.
У павільйоні музею представлено 400 видів тварин та птахів. Найстарішим експонатом є зубр, якого 40 років тому подарувала музею Біловезька Пуща. 85% експонатів виготовлено руками викладачів та учнів коледжу.
вулиця 50-річчя Перемоги, 20 Шацьк
Природний об'єкт , Відпочинок на воді , Зона відпочинку , Пляж
Озеро Світязь - найбільше із трьох десятків озер Шацького національного природного парку. Це найглибше карстове озеро України (максимальна глибина - 58,4 метрів).
Озеро Світязь живиться артезіанськими джерелами. Його вода відрізняється кристальною чистотою та м'якістю, що обумовлено природною системою самоочищення. Вона містить срібло, гліцерин та деякі мінерали, завдяки чому вважається цілющою.
Серед озера знаходиться надзвичайно мальовничий лісистий острів, з яким пов'язана легенда про зниклий під водами озера замку.
По берегах озера розташовано безліч міні-готелів, баз відпочинку та місць для автокемпінгів. У безвітряну пору вода прогрівається швидко, тому тут люблять відпочивати батьки з дітьми. На місці організують активний відпочинок: кінні та піші прогулянки, екскурсії на острів з рибалкою та приготуванням юшки.
Головним делікатесом Світязя вважається місцевий вугор, який особливо рекомендується скуштувати в копченому вигляді.
Світязь
Палац/садиба , Пам'ятка архітектури
Збергіся єдиний флігель палацу, збудованого в Любомлі графом Франциском Ксаверієм Браницьким, після того, як у 1768 році він отримав ці землі в нагороду за службу від польського короля Станіслава Августа Понятовського.
У 1782 році він закінчив будівництво своєї резиденції в Любомлі, поруч із Замковою горою. Це був великий палацовий комплекс, що складався з головної будівлі палацу, пари двоповерхових флігелів та одноповерхової галереї із зимовим садом. На північ від палацу було закладено великий сад, обнесений кам'яною огорожею.
В кінці XVIII століття, після повстання Костюшка, Браницький із дружиною Олександрою переїхали до Білої Церкви, де ними було збудовано знаменитий парк "Олександрія".
Останньою власницею палацу в Любомлі була родина землевласників Каппіоні.
За радянської влади будинок опинився у віданні військових, був частково розібраний. У флігелі розміщена дитячо-юнацька спортивна школа.
вулиця 1 Травня, 1 Любомль
Петропавлівська церква на березі Світязя заснована в 1531 році при князях Сангушках.
З 1596 по 1796 рік храм був греко-католицьким.
Після пожежі 1834 року було вирішено збудувати новий кам'яний храм. Кошти на будівництво виділив граф Владислав Браницький. У 1846 році Петропавлівська церква була освячена.
В основу храму покладено традиційну для України тридольну схему, трансформовану під впливом класицизму в центральну ротондну композицію. Розвинений монументальний купол підпорядковує всі частини споруди, утворюючи характерний для Волині силует.
На південь від храму розташована аркова дзвіниця, увінчана трикутним фронтоном.
За радянської влади світязьку церкву не закривали.
В 2001 році в храмі замироточила Почаївська ікона Божої Матері, збільшилася кількість паломників, і в 2002 році було засновано Світязький Петропавлівський чоловічий монастир.
провулок Монастирський Світязь
Парк садиби магнатів Вільгів у Голобах розташований прямо вздовж траси Ковель – Луцьк.
Свою парадну резиденцію з парком, звіринцем та цегляною огорожею заклав тут у XVIII сторіччі чернігівський воєвода Людвік Вільга. У глибині парку розташований палац складної форми, збудований на початку XX століття на місці згорілого садибного будинку. Від первісних споруд садиби збереглася лише садибна брама.
Паркова територія при реконструкції селища була прорізана вулицею, і в'їзна брама втратила своє пряме призначення. Ворота цегляні, оштукатурені, прямокутні в плані, з арочним проїздом на першому поверсі (закладено). Покриті чотирисхилим дахом із заломом.
Неподалік садиби, по інший бік вулиці, височіють дві паркові скульптури XVIII століття, які є виразним прикладом монументальної пластики Волині.
вулиця Тараса Шевченка, 26 Голоби
Свято-Воскресенський кафедральний собор - п'ятий Ковельський соборний храм, що зберігся до наших днів.
Згадка про перший Воскресенський собор зустрічається в грамоті королеви Бони в 1549 році. Після цього дерев'яний храм неодноразово згорав, але відновлювався.
Кам'яний п'ятикупольний собор був збудований у 1877 році. На фронтоні є розпис - зустріч Ісуса Христа з Марією Магдалиною після Воскресіння.
вулиця Незалежності, 174 Ковель