Пам'ятки Ковельського району

Ковельський історичний музей розташований у центральному міському парку, який носить ім'я Лесі Українки.

Експозиція розповідає про історію Ковельщини з найдавніших часів до наших днів: зброю та прикраси XI-XIV століть, предмети козацької доби, діюче ковальське хутро та ковадло кінця XIX століття, ковальський механізм початку ХХ століття.

Представлені традиційні народні костюми мешканців краю ХІХ-ХХ століть.

Поруч у парку встановлено пам'ятник Лесі Українці.

Кортеліський історичний музей відкрито в 1980 році у волинському селі Кортеліси разом із Меморіальним комплексом жертвам фашизму. З 2023 року музей входить до складу комунального закладу "Центр культурних послуг" Ратнівської селищної ради.

Основна експозиція музею розповідає про Кортеліську трагедію 1942 року, коли німецькі окупанти з роти "Нюрнберг" розстріляли 2875 мешканців села (за сучасними оцінками – близько 1650) та спалили в селі всі хати у відплату за дії радянських партизан місцевого загону імені Ворошилова. Центральними експонатами є діорама "Спалене село" та Книга пам'яті, де записані імена загиблих кортелісців. Також представлені особисті речі, нагороди, листи та фото ветеранів війни, зброя та боєприпаси з місць боїв.

Про національно-визвольну боротьбу розповідає постійно діюча виставка "УПА на Ратнівщині". У куточку "Захисники України" можна побачити фото кортелісців, які брали участь у російсько-українській війні, елементи їхньої зброї та амуніції, прапор спецпідрозділу МВС "Світязь".

Окрема експозиція розповідає про видатного односельчанина, народного депутата України, колишнього директора Кортеліського музею Василя Корнелюка.

Меморіальний комплекс жертвам фашизму роботи скульптора Олексія Олійника та архітектора Анатолія Корнєєва розташований навпроти музею. Висота скульптури із постаментом становить 6 метрів.

Костел Архангела Михайла в Голобах закладений у 1711 році (за іншими даними – у 1700 році) подільським підстаростой Стефаном Ярузельським, добудований коштом Юзефа Ярузельського.

У 1783 році чернігівський воєвода Людвік Вільга прибудував до костелу дві каплиці. Через 3 роки Михайлівський костел згорів від удару блискавки. Той же Людвік Вільга відбудував його в 1793 році.

Спочатку однонефний будинок у стилі бароко після добудови каплиць отримав план хреста. Темперний розпис стін і склепінь виконано у XVIII сторіччі відомим художником Юзефом Прехтлем.

Під час Першої світової війни костел був пошкоджений, але у 1929-1930 роках ХХ століття відреставрований парафіянами. У 1945 р. радянська влада влаштувала в храмі склад солі.

У 1997 році костел Архангела Михайла повернули римо-католикам.

Костел святих Анни та Станіслава Біскупа був збудований в Лукові в стилі ренесансу в 1595 році коштом Станіслава Мацейовського.

В 1708 році під час нападу шведів храм був майже повністю зруйнований.

На початку XVIII сторіччя костел відновлено за сприяння волинського воєводи Атаназія Мьончиньського.

Після поділу Польщі костел був конфіскований російським царським урядом і переданий православній церкві як Свято-Успенська церква.

Після Другої світової війни Свято-Успенська церква була закрита радянською владою і перетворена на зерносховище.

Наразі це чинний храм на честь Святої Анни Православної церкви України.

Любомльський краєзнавчий музей створено в 1973 році учителем історії, краєзнавцем Дмитром Остапюком.

15 000 експонатів основного фонду. Представлено археологічну колекцію, зібрання нумізматики, предметів народного побуту та етнографії. Експонуються матеріали про колишніх господарів Любомля: Івана Виговського, Павла Тетерю, Дмитра Вишневецького та Ксаверія Браницького.

Також представлені матеріали про знаменитих уродженців Любомльщини: теолога Северина Любомльчика, артистку Наталію Ужвій та інших.

Музей розташований на 3-му поверсі міськради Любомля.

Музей історії села Радовичі відкрився у 2019 році як один із проєктів екопарку "Аміла". Розташований у центрі села, навпроти сільського клубу.

У приміщенні відновленої сільської хатини облаштовано п'ять експозиційних залів, де зібрані артефакти минулого, історичні довідки, документи різних років. Представлені старовинні речі домашнього вжитку, старі фотографії, незвичайні знаряддя праці, предмети побуту та домашнього інтер'єру, зброя часів Другої світової війни.

Поруч розташована корчма "Пилипове подвір'я".

Музей флори та фауни Шацького національного парку працює при Шацькому лісовому коледжі, який було засновано в 1963 році заслуженим лісником України Валентином Сульком, і тепер носить його ім'я.

У павільйоні музею представлено 400 видів тварин та птахів. Найстарішим експонатом є зубр, якого 40 років тому подарувала музею Біловезька Пуща. 85% експонатів виготовлено руками викладачів та учнів коледжу.

Тобрук - це малий наземний чи підземний бетонний ДОТ для ведення кругового вогню.

Назва походить від лівійського міста Тобрук, де у 1941-1942 pоках йшли запеклі бої між країнами Антигітлерівської коаліції та країнами Осі. Тобруки будувалися вермахтом переважно на "Атлантичному валу" та "Лінії Зігфріда".

В Україні подібні споруди збереглися переважно на Волині. Один із тобруків знаходиться на околиці села Затишшя на Шацьких озерах.

Дерев'яна Свято-Преображенська церква в Старій Вижівці збудована в 1869 році.

Поруч розташована рідкісна для Волині триярусна дзвіниця з пірамідальним дахом.

Старовижівський краєзнавчий музей розташований у старій будівлі пошти, збудованій в середині XX століття.

Фонди налічують майже 4 тисячі експонатів. У природничому відділі представлені опудала тварин.

В етнографічній колекції є старовинна віялка, ткацький верстат, вишиті сорочки, плетені із соломи та верби бочки, прядки та інші предмети домашнього вжитку.

Історію пожежної справи відображають експонати як українського, так і польського походження: помпа, пожежні каски, одяг пожежників.

В історичному відділі представлено археологічні знахідки, холодну зброю, фрагменти кераміки, прикраси.

Дерев'яна Хрестовоздвиженська церква у Заболотті розташована в історичному центрі селища.

Типова для північної Волині дерев'яна тризрубна церква з рівновисокими зрубами збудована у 1794 році. Належить до старовинного типу храмів з п'ятигранною апсидою. Центральний зруб завершений невеликим куполом на восьмигранному барабані з цибулинною головкою на глухому ліхтарику, що лише частково виступає з-під схилів даху.

Дзвіниця, розташована на захід від церкви, дерев'яна, триярусна, з куполом у псевдоруському стилі (1877 рік). До цього ж періоду відноситься реконструкція пам'ятки, помітна в оформленні вікон, встановленних на даху фігурних постаментах у вигляді пірамід з яблуками, переробці купола.

Інтер'єр Хрестовоздвиженської церкви зберіг риси народності.

Дерев'яна церква Казанської ікони Пресвятої Богородиці побудована в селі Піща в 1801 році на самому березі Піщанського озера.

Архітектурно наближається за типом до слобожанських дерев'яних храмів, і навіть відбиває тенденції московського зодчества XIX-XX століть. При реконструкції 1912 року початкова тричастинна конструкція була доповнена двома бічними зрубами. Двосхилі дахи увінчані стилізованими главками. До бабинця примикає триярусна дзвіниця.

Під час Другої світової війни дзвони було знято та затоплено в озері, але після війни їх повернули на свої місця. За всю більш ніж вікову історію Казанський храм не закривався жодного разу. Наразі він належить до Православної церкви України.

Дерев'яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці збудовано в Любомлі в 1884 році на місці старої церкви, відомої з XVI сторіччя.

Типовий зразок псевдоруського стилю у монументальній дерев'яній архітектурі Волині.

У 1961 році церкву було закрито, але в 1990 році знову повернуто парафіянам і відреставровано.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці у селищі Ратне збудована в 1793 році.

Церква є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Церква Святого Великомученика Георгія Побідоносця – найдавніша споруда міста Любомль.

Збудована за наказом князя Володимира Васильковича в XIII сторіччі. Спочатку нагадувала формами Успенський собор у Володимирі. Відоме ім'я волинського зодчого Олекси, що збудував храм.

Тут писалася друга частина Галицько-Волинського літопису.

У XVI столітті Світо-Георгіївський храм був кардинально перебудований, у XVIII столітті до нього прибудували дзвіницю.

Збереглися розписи ХІХ століття.