Пам'ятки Чернівецької області

Дерев'яна церква Святої Параскеви в Усть-Путилі збудована в 1881 році.

Належить до поширеного в Буковинських Карпатах типу тричасткового, триголового храму. У пам'ятці втілилися всі характерні риси цього типу: грановані у плані неф і апсида та прямокутний бабинець; широко розставлені, майже однакові по висоті шатрові куполи з яскраво вираженим перехопленням у основи, обшиті гонтом, з ухилом усередину, підперезані неглибоким опосанням стіни. Заломи верхів в інтер'єрі сприяють висотному розкриттю простору. Цілісний масивний об'єм зрубів перетворюється на куполи глав, повторюючи обриси оточуючих долину гір.

Дзвіниця розташована на захід від церкви, вертикально обшита тесом, восьмерик на четверику, з шатровим завершенням.

Церква Святої Параскеви Сербської - перший православний кам'яний храм у Чернівцях.

Побудована на місці дерев'яної парафіяльної церкви за проєктом архітектора Антіна Павловського.

В 1864 році, на третю річницю смерті Тараса Шевченка, чернівецькі русини у церкві Святої Параскеви вперше вшанували пам'ять Кобзаря, тим самим усвідомивши себе українцями.

За радянських часів тут розташовувався шаховий клуб.

Від 1992 року храм набув статусу собору. Відтоді церква Святої Параскеви є кафедральним собором Чернівецької єпархії Православної Церкви України.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці збудована в Дубівцях в 1775 році і вже в 1782 році реконструйована.

Вважається одним із найкращих зразків гуцульської дерев'яної архітектури. Тризрубний храм, з куполом над центральним зрубом. В інтер'єрі зберігся невеликий п'ятиярусний різьблений іконостас.

Композиційно гармонійна будова Успенської церккви останніми роками була покрита оцинкованим залізом, внаслідок чого храм втратив специфічний шарм, властивий дерев'яним культовим спорудам.

З Успенською церквою пов'язані імена двох українських співаків світового рівня – Ореста та Дениса Руснаків. Їх батько був священиком у цьому храмі, а самі вони у дитинстві співали у церковному хорі. Про це розповідає музейна експозиція у сусідній одноповерховій будівлі сільської школи.

Зведення Міської ратуші на площі Ринок у 1847 році закріпило її статус центру Чернівців.

Будівництвом чернівецької ратуші керував архітектор Андреас Мікуліч за участю крайового інженера Адольфа Маріна. В архітектурі будівлі простежуються риси, пов'язані з відходом від принципів класицизму та зверненням до італійського Ренесансу: фасад вирішений у класичному стилі, тоді як у вежі годинника проглядаються ренесансні мотиви.

Будівля і зараз використовується за призначенням - у ній засідає Чернівецька міська рада. Фасад прикрашає герб міста.

Щодня на 50-метрову годинну вежу 126-ма сходинками піднімається сурмач у буковинському народному костюмі і рівно о 12:00 виконує з балкона мелодію з пісні "Марічка" - музичну візитку Буковини.

За попереднім погодженням з Туристичним інформаційним центром Чернівців можливий підйом на оглядовий майданчик, з якого відкривається чудова панорама міста та околиць (групи до 5 осіб).

На площу також виходять фасади кількох будівель в австрійському стилі, в яких у ХІХ столітті розміщувалися найкращі готелі міста: "Під Чорним Орлом", "Золотий Лев" та інші.

Чернівецький обласний краєзнавчий музей займає двоповерхову будівлю колишнього Православного релігійного фонду на пішохідній вулиці Ольги Кобилянської, поряд із кафедральним собором.

Фонди налічують 90 тисяч експонатів. В експозиції музею представлені рідкісні зразки слов'янської літератури, у тому числі іноді виставляють Острозьку Біблію Івана Федорова. Великий інтерес становлять нумізматична колекція та виставка зброї XVIII-XIX століть. Серед історичних раритетів краєзнавчого музею - прапор Чернівців, виготовлений до 500-річчя першої писемної згадки про місто, яке відзначалося в 1908 році.

Основу зібрання творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва становлять ікони XVI-XVIII століть., твори видатних буковинських художників Миколи Івасюка, Юстина Пігуляка, Євгена Максимовича, Августи Кохановської.

Чернівецький музей просто неба - один із небагатьох музеїв народної архітектури та побуту в Україні.

На території двох експозиційних зон (Хотинщина та Західне Подністров'я) зібрано характерні для сіл цих регіонів дерев'яні житлові та господарські споруди. Правдоподібно відтворені інтер'єри, в яких виставлені предмети побуту, знаряддя праці, національний одяг та інше.

На базі Чернівецького музею народної архітектури та побуту проводяться численні тематичні виставки.

Чернівецький обласний художній музей розташований в імпозантній будівлі, збудованій у 1901 році за проєктом архітектора Айзенберга для Буковинського ощадного банку.

Будівля вважається одним із найкращих зразків стилю віденської сецесії в Східній Європі. Верхню частину фасаду прикрашає майолікове панно, що символізує економічне процвітання Австро-Угорщини. Герб Буковини на грудях однієї з алегоричних фігур дає підставу вважати, що й інші фігури також символізують різні провінції імперії.

Зараз у будівлі експонуються рідкісні полотна буковинських художників, починаючи з турецьких часів і до наших днів (XVIII-XX століть): Епамінонди Бучевського, Євгена Максимовича, Августи Кохановської, Леона Копельмана, Миколи Івасюка, Євзебія Ліпецького, Гуго фон Реццорі, Артура Кольника та інших. Також представлена ​​колекція пластики Опанаса Шевчукевича – мініатюрні фігурки з теракоти.

На першому поверсі Чернівецького художнього музею працює сувенірна крамниця та літературне кафе.