Пам'ятки Чорткова

Домініканський костел Матері Божої Святого Розарія та святого Станіслава в Чорткові збудовано в стилі неоготики на початку XX століття за проєктом архітектора Яна Кароля Сас-Зубжицького на місці старого собору, збудованого в 1610 році господарем міста Станіславом Гольським як свою усипальницю.

Спочатку костел Святого Станіслава входив до комплексу оборонного домініканського монастиря, оточеного стінами з вежами та бійницями, але перед Першою світовою війною він був повністю перебудований (з тильного боку зберігся фрагмент оборонної стіни).

Домініканський костел у Чорткові вважається однією з найкрасивіших неоготичних споруд в Україні. Архітектор Сас-Зубжицький, будучи прихильником історичних стилізацій, яскраво втілив у цьому храмі характерні риси власного архітектурного стилю "надвіслянської готики". Нижня частина костелу виконана з каменю, а верхня - із червоної цегли. Фігури святих виготовили скульптори Чеслав Стовп та Діаман Станкевич.

За радянської влади костел Святого Станіслава було закрито, але в 1989 році повернуто домініканцям.

Костел у Чорткові від 2009 року є санктуарієм (святим сховищем) ікони Божої Матері Святого Розарію (Чортківської Богородиці).

Двоповерховий будинок товариства "Банк авансовий" навпроти Домініканського костелу Святого Станіслава у Чорткові збудований у 1905 році за бургомістра Людвіка Носса. Саме у цьому будинку Людвік Носс, який також був відомим фармацевтом, відкрив свою другу родинну аптеку, найбільшу в Чорткові.

Зараз це комунальна аптека №143, що працює тепер як аптека-музей. Тут досі панує дух старовинної фармації, який відображається у меблях, виготовлених майстрами австрійського міста Ґрац, вишуканих інтер’єрах і тогочасних прогресивних технологічних пристроях. Зокрема, для оформлення інтер’єрів використано тодішні ноу-хау – фото на порцеляні, художнє кування, різьблене  дерево, бетонярські візерунки.

Крім фабричних ліків, тут пропонують відвідувачам і деякі засоби, створені за сторічними рецептами Людвіка Носса.

Головна синагога в Чорткові - стародавня споруда, побудована в XVII сторіччі, за короля Яна III Собеського.

Відкриття синагоги було пов'язано з тим, що у Чорткові з'явилося кілька багатих єврейських сімей.

Всередині храм був багато розписаний, алтар був прикрашений золотом.

До побудови нової синагоги стара служила резиденцією головного рабина Чорткова.

Літературно-краєзнавчий музей отця Маркіяна Шашкевича працює з 1993 року в приміщенні Чортківської гімназії, що також носить ім'я цього видатного українського письменника і громадського діяча. Ініціаторками створення були викладачки Стефанія Гринда і Анна Савка.

Основна експозиція кімнати-музею присвячена життю, творчості та громадській діяльності Маркіяна Шашкевича. Центральним експонатом є портрет Шашкевича, написаний місцевим художником Степаном Шевчуком.

Основу літературних фондів музею складають документи, копії, газети та журнали, художня, науково-публіцистична література з бібліотеки випускника гімназії Дмитра Штогрина. Є рідкісні, раритетні видання. В окремі експозиції скомпоновано матеріали про випускників гімназії: священників, діячів ОУН-УПА, бійців дивізії "Галичина".

Ще однією цікавою експозицією музею є етнографічні матеріали: меблі, речі побуту, одяг, взуття.

Музей більшовицького терору, політв’язнів і репресованих у Чорткові знаходитися у приміщенні єпархіального управління Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви. Ініціатива його створення належить колишній зв’язковій УПА, громадській активістці Марії Штепі.

У підвалах колишнього монастиря Сестер Милосердя (нині церква Непопрочного Зачаття Діви Марії), де за радянської окупації розміщувалися слідчі ізолятори НКВС, розміщено експозицію "Кальварія". Тут відтворено інтер'єр камери ув’язнення, реконструйовано криївку репресованої греко-католицької церкви, облаштовано церковну капличку.

В експозиції "Репресована церква" зібрані матеріали про блаженного владику Величковського. Представлено автентичні речі 1940–х років, фото репресованих, а також символічні частинки землі з місць, окроплених українською кров’ю боротьби з російськими окупантами: Батурина, Берестечка, Крут, Умані, Маківки тощо.

Окрема експозиція "Чортківська офензива" розповідає про наступальну військову операцію Української Галицької Армії 1919 року, яка стала однією з найзначніших подій польсько-української війни 1918-1919 років.

Музей Магдебурії та самоврядування у вежі Нової ратуші Чорткова створений з ініціативи міського голови Володимира Шматька з нагоди 500-ліття Чорткова та до 100-річчя будівництва ратуші. Для цього другому поверху адміністративної будівлі повернули його історичний вигляд.

Експозиція музею присвячена добі Магдебурзького права, коли Чортків мав широкі автономні повноваження, а його розвиток визначали місцеві урядники. Особливу увагу в музеї приділено Людвіку Носсу – бургомістру, який зробив значний внесок у розбудову міста, зміцнення його економіки та збереження культурної спадщини.

Про історію розвитку Чорткова на між 1883 і 1913 роками розповідають, зокрема, артоб’єкти, створені талановитим подружжям Біленків з Київщини. Стіни музею прикрашають старовинні годинники, що символізують невпинний рух часу та сталий розвиток Чорткова. Серед експонатів є тритомник з історії Чорткова Петра Федоришина, який детально описує минуле міста, його визначні події та постаті.

Також вежі Нової ратуші розміщується візит-центр Чортківського туристично-інформаційного центру. Працює сувенірна крамничка. Планується відкриття оглядового майданчику на вежі.

Музейна резиденція Чорткова (колишній Чортківський краєзнавчий музей) з 2022 року розташовується у будівлі колишньої дитячої бібліотеки, неподалік від Чортківського замку.

Резиденція заснована у 1976 році як краєзнавчий музей на громадських засадах. Початково заклад розміщувався у будівлі першої половини XX століття по вулиці Зеленій. Основні фонди музею налічують понад 10 тисяч предметів.

У Музейній резиденції Чорткова представлено експозиції, присвячені різним періодам історії краю. Зокрема, різноманітний археологічний матеріал розповідає про життя людей у ​​давнину, про старовинні ремесла та промисли.

Висвітлено історію українського війська та національно-визвольної боротьби на Чортківщині. Окрема експозиція розповідає про наслідки більшовицького терору та про вигнання гітлерівських окупантів.

Відділ природи музею відображає флору та фауну краю.

Будівля Народного дому збудована в Чорткові напередодні Першої світової війни коштом польської громади міста.

Народний дім служив центром розвитку культури та спорту – у будівлі була театральна сцена та спортивна зала. При Народному домі діяли аматорський театральний колектив та військово-спортивне товариство "Сокіл".

Тут робила свої перші кроки на театральній сцені українська актриса та співачка Катерина Рубчакова (Косаківна). її ім'ям назвай Чортківський районний будинок культури, який тепер розміщено у будівлі Народного дому.

Перед будинком встановлений пам'ятник Катерині Рубчаковій.

Будівлю нової ратуші в Чорткові зведено в 1926-1930 роках, коли стара ратуша на площі Ринок перестала вміщати адміністративний апарат магістрату, що розрісся.

Будівля в стилі конструктивізму з невисокою годинниковою вежею збудована під керівництвом польського архітектора Юзефа Кунцевського. Окрім магістрату, тут розміщувалися поліція та пожежна охорона.

Зараз будівля Нової ратуші використовується за прямим призначенням – тут розміщується Чортківська міська рада. У відреставрованій вежі відкрито Музей Магдебурії і Туристично-інформаційний центр.

На площі перед ратушею встановлено пам'ятник Тарасові Шевченку.

Нова синагога в Чорткові збудована в 1909 році віденським архітектором Гансом Гельдкремером.

На цьому місці була резиденція раббі Давида Моше Фрідмана, засновника чортківської династії хасидів.

Будівлю в орієнтальному стилі прикрашають дві бічні вежі. У 1910-1914 роках тут щорічно проводив богослужіння головний рабин з Відня чи Парижа, що приваблювало до Чорткова євреїв із багатьох міст України, росії та Східної Європи.

Зараз у будівлі синагоги розміщується центр науково-технічної творчості та дозвілля учнівської молоді.

Яскрава фахверкова будівля Старої ратуші з годинниковою вежею та флюгером у вигляді півня є візитною карткою Чорткова. ЇЇ оточують дерев'яні торгові ряди, які досі використовуються за призначенням – у них розташовані магазини та інші комерційні заклади.

Стара ратуша у Чорткові збудована у 1905-1908 роках з ініціативи тодішнього бургомістра Людвіка Носса. Після Першої світової війни новозведені торгові ряди продовжили розбудовувати як торгово-адміністративний комплекс. Разом із крамничками дрібної торгівлі тут містився магістрат, поки у місті не збудували Нову ратушу.

Будівля виконана у фахверковому (каркасному) стилі, що притаманний середньовічній архітектурі півночних регіонів Західної Європи. У вежі встановлено швейцарський годинник із чотирма циферблатами, виготовлений 1887 року мюнхенською фірмою "Йоганн Маннхардт". Годинниковий механізм досі перебуває у робочому стані. Його можна оглянути під час екскурсій на вежу, які організує Чортківський туристично-інформаційний центр.

Кафе "Лемківська світлиця", розташоване в приміщенні Старої ратуші, пропонує національні страви лемківської кухні (після депортації з Польщі одна з великих громад лемків осіла в Чорткові).

Церква Вознесіння Господнього розташована неподалік залізничного вокзалу Чорткова.

Споруджена в 1717 році на місці згорілої церкви, заснованої ще в 1630 році в передмісті Долишня Вигнанка.

Цей тризрубний дерев'яний храм вважається одним із найкращих зразків подільського народного зодчества. Вознесенська церква побудована чортківськими народними умільцями без жодного цвяха, вражає монументальними формами. В інтер'єрі багато різьблених деталей.

Церква Вознесіння Господнього належить до Української греко-католицької церкви.

Церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії УГКЦ в Чорткові розташована в колишньому костелі жіночого монастиря Сестер Милосердя. Монастирський комплекс є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Монастир Сестер Ордену Милосердя був заснований у Чорткові ще наприкінці XVII – на початку XVIII сторіччя, але його розквіт припав на середину XIX століття, коли орден отримав спадок від останнього власника Чорткова Ієроніма Садовського.

Після приходу в Чортків радянської влади підвали монастиря деякий час використовувалися як камери тимчасового утримання НКВС. Зараз тут відкрито експозицію "Кальварія" Музею більшовицького терору, політв’язнів і репресованих, який знаходиться у сусідньому приміщенні управління Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви.

Перед церквою встановлено скульптурну композицію з фігурою Ісуса Христа у центрі, навколо будівлі розміщено різьблені в камені фігури хресної дороги.

Церква Святої Покрови в Чорткові - одна з нових храмів міста, що відрізняється багатством оздоблення.

Побудована в 1905 році коштом парафіян на місці дерев'яного храму. Будівлю Покровської церкви у класичному стилі зведено за проєктом львівської архітектурної компанії під керівництвом архітектора Миколи Шашкевича та чортківського будівельника Андрія Дражновського.

За легендою, після освячення церкви Святої Покрови на подвір'ї забило чудодійне джерело, над яким звели каплицю на честь Божої Матері. В 1944 році сталося ще одне диво: німецький снаряд влучив в церкву, сильно її пошкодивши, але ікона Богоматері залишилася неушкодженою. А в 2004 році над каплицею Всецариці, зведеної на місці нового джерела, було явлення Матері Божої.

40-метрова дзвіниця з позолоченим куполом збудована в 1996 році.

На території храму влаштована купальня.

Покровська церква належить до Православної церкви України.

Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці в Чорткові - зразок подільської народної архітектури, найдавніший храм Чорткова, що зберігся.

Успенська церква заснована в 1538 році з ініціативи міського братства, членами якого були місцеві ремісники. У нинішньому вигляді відбудована в 1635 році.

Цей тип церков називають "хатнім" - їх будували на зразок звичайних житлових будинків-хат без архітектурних прикрас. Дерев'яні зруби покриті спільним гонтовим дахом. 

Зберігся чудовий різьблений іконостас XVIII сторіччя.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці належить парафії Православної церкви України.