Пам'ятки Надвірнянського району

Водоспад "Пробій" на річці Прут - один із найбільш повноводних, мальовничих та популярних водоспадів Карпат.

Знаходиться в центрі курортного Яремчего, завдяки чому тут завжди багато туристів. Води Прута перекочуються по камінню на невеликій висоті (8 метрів), проте навесні потік буває дуже повноводним.

Над водоспадом перекинутий пішохідний місток.

Туристам пропонують сфотографуватися на тлі скель у гуцульських костюмах.

Поруч знаходиться найпопулярніший у Карпатах та досить дорогий сувенірний ринок.

Говерла - найвища вершина України (2061 метрів), один із національних символів.

Знаходиться на кордоні Івано-Франківської та Закарпатської областей, належить гірському масиву Чорногора.

У перекладі з угорської назва означає "Снігова гора" (сніг на вершині часто лежить до середини літа). Гора має конусоподібну форму, вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустками, трапляються кам'яні осипи. Вершина є невеликим майданчиком, з якого відкривається панорамний вид на весь чорногорський хребет, а вдалині видніється Мармарошський хребет, яким проходить кордон з Румунією. На вершині встановлений величезний хрест. Біля підніжжя - одне з витоків річки Прут, водоспад.

Гора Говерла знаходиться в межах зони Карпатського державного національного парку, що охороняється. Найпростіший маршрут на вершину Говерли починається від турбази "Заросляк". Інший варіант – із селища Лазещина (біля Ясині). Маршрут маркований, влітку підйом доступний непідготовленим туристам і не потребує спеціального альпіністського спорядження. Необхідна реєстрація у контрольно-рятувальній службі. Сходження займає 2-3 години, спуск – півтори.

Будівля ресторану "Гуцульщина" біля водоспаду Пробій у Яремчому - найяскравіший зразок народної архітектури карпатського краю.

Збудована в 1965 році архітектором Іваном Боднаруком із дерева за канонами гуцульської архітектури без жодного цвяха.

Зовнішнє оформлення та інтер'єри відрізняються філігранним різьбленням по дереву. У малому залі є натуральна дров'яна піч, облицьована старовинними косівськими кахлями. Стіни прикрашають гуцульські топірці-бартки та інші предмети народного побуту. Столи сервірують посудом, виготовленим за спецзамовленням майстрами косівської кераміки.

Ресторан пропонує відвідувачам традиційні страви гуцульської кухні, вечорами гуцульский гурт виконує народну музику.

Поруч знаходиться сувенірний ринок.

Популярний туристичний маршрут "Стежка Довбуша" проходить територією Карпатського національного природного парку.

Туристична стежка створена в 1902 році на згадку про легендарного народного месника Олексу Довбуша, який діяв тут у 1738-1745 роках. Нагромадження кам'яних брил пісковика утворюють химерні форми з терасами та печерами. За легендою, тут сховані скарби Довбуша.

На стежці встановлені скульптурні композиції Дарія Грабаря.

Вхід на територію Карпатського національного природного парку платний.

Великий кам'яний арочний залізничний міст-віадук австрійських часів сполучає два береги річки Прут у Ворохті. Під ним проходить автомобільна траса Яремча-Верховина.

Міст споруджений у 1895 році при будівництві залізниці Станіслав (Івано-Франківськ) – Яремча – Ворохта – Рахів. Довжина мосту перевищує 100 метрів. Він досі використовується за призначенням.

Неподалік знаходиться ще один старий австрійський міст, який вважається одним із найдовших кам'яних залізничних мостів у Європі (130 метрів).

Бухтівецький водоспад знаходиться на гірській річці Бухтівець в селі Букове.

Його висота – 8 метрів. Потік стікає з гори і падає в долину, розрізаючи скелю вузьким каньйоном.

У 1972 році Бухтівецький водоспад взято під охорону як гідрологічну пам'ятку природи місцевого значення.

Поруч знаходиться 10-метровий водоспад Крапельний, який отримав свою назву завдяки тому, що вода в ньому не ллється потоком, а розпорошується на краплі.

Поруч із водоспадами обладнано майданчик для пікніків.

Водоспад "Дівочі сльози" знаходиться неподалік Яремчого, на притоці Прута - гірській річці Жонці.

Дістатися можна пішки або позашляховиком (якщо відкритий шлагбаум), також до водоспаду проводять кінні екскурсії.

Висота водоспаду "Дівочі сльози" становить близько 1,5-2 метри. У місці, куди падає вода, утворилася ванна глибиною близько 1,5 метри. Як і у всіх гірських річках, вода дуже холодна.

Водоспад Салатручіль формується потоком річки Салатрук, навпроти гирла річки Салатручіль (місцева назва – "шостий кілометр"), яка далі впадає в річку Бистриця-Надвірнянська за 6,3 кілометрів від села Бистриця (Рафайлове).

Висота спаду води – близько 6 метрів. Висота місцевості над рівнем моря – 985 метрів.

Краєзнавчий музей у Делятині на Івано-Франківщині розташовується у старовинній віллі адвоката Миколи Лагодинського, депутата австрійського парламенту. Це асиметрична одноповерхова споруда в австрійському стилі, на одному з кутів якої знаходиться двоповерхова вежа, а на іншому – невелика мансарда.

На початку XX століття тут жив відомий український письменник Марко Черемшина, що працював у адвокатській конторі Лангодинського. Саме він заснував у Делятині товариство "Просвіта", організації "Руська каса" та "Сільський господар", брав участь у розвитку товариства "Січ".  Постаті Черемшини присвячений один з експозиційних залів Делятинського краєзнавчого музею.

Також музейна експозиція висвітлює історію Делятина та його околиць, знайомить з особливостями культури і побуту його мешканців. Серед експонатів – старовинні ікони, скульптури та картини, давні знаряддя праці, традиційний одяг. Представлено фрагмент дерев'яного водогону.

Етнопарк "Гуцул Ленд" у Поляниці на Прикарпатті відтворює традиційний побут горян Українських Карпат: гуцулів, бойків та лемків. Цей етнографічний комплекс, розташований на території ТК "Буковель" біля Озера Молодості, поєднує в собі різноманітні зони для відпочинку та розваг. 

В основі комплексу "Гуцул Ленд" – інтерактивний музей просто неба (скансен), де представлені автентичні дерев'яні хати і господарські будівлі горян. Усі вони є пам’ятками народної архітектури ХІХ – початку ХХ століття, що перевезені на територію комплексу з різних районів Карпат. Серед них – хата з села Рожанка Львівської області 1860-1880 років, гуцульська хата заможних вівчарів з Ворохти кінця ХІХ століття і традиційна гуцульська хата-ґражда закритого типу. 

В усіх будівлях детально відтворено інтер'єр, представлено побутові речі і твори народного мистецтва. Всі вони доступні для відвідування – тут можна присісти на лаву, подивитися на вогонь у печі, змолоти борошно із пшениці у жорнах, виготовити доріжку на справжньому ткацькому верстаті, побачити процес приготування сиру в сироварні та навіть взяти участь у театралізованому дійстві гуцульського весілля.

На території "Гуцул Ленду" розміщений контактний зоопарк, де у природних умовах проживають свійські, екзотичні й дикі тварини та птахи. У зоні для творчих майстерень та пізнавальних майстеркласів можна навчитись народних ремесел. В артгалереї "Скриня" розташовані зони для відпочинку, розваги, клуб українського кіно.

Женецький водоспад Гук знаходиться на р. Женець неподалік Микуличина на висоті 900 метрів.

Утворився в післявоєнні роки внаслідок повені. Вода вільно падає з висоти близько 15 метрів.

Місцеві жителі називають водоспад Гуком через сильний гул, що він видає.

Рослинне життя навколо водоспаду Женецький Гук надзвичайно різноманітне.

Історико-краєзнавчий музей селища Ворохта відкрито 2006 року в приміщенні Будинку культури.

Музей присвячений українському політичному діячеві, міністру фінансів УНР Степану Федаку, життя якого пов'язане з Ворохтою.

Експозиція розповідає про виникнення селища, про визвольний рух у цих краях у різні періоди. Також представлені матеріали про розвиток лісової промисловості, спорту та туристичної індустрії, біографії видатних уродженців Ворохти тощо.

УВАГА! Наразі Історико-краєзнавчий музей селища Ворохта не працює.

Костел Святого Франциска в Делятині споруджений в 1857 році.

Австрійський імператор Франц-Йосиф приїжджав до Делятина і брав участь у закладанні храму, насипаючи золоті дукати у кожний кут. Він особисто посадив біля костелу чотири кедри, привезені з Відня.

Костел Святого Франциска витриманий у романно-готичному стилі. Храм було освячено у 1882 році.

В 1945 році радянська влада закрила костел, приміщення використовували як військовий склад. У 1970-х роках у ньому розміщувався один із цехів місцевого лісокомбінату, а потім він просто залишився без нагляду та руйнувався.

Завдяки вченому Володимирові Клапчуку, який намагався зберегти костел, влаштувавши у ньому музей, храм визнано пам'яткою архітектури. У 1992 році, після відновлення Незалежності України, костел було повернуто римо-католицькій громаді Делятина.

Яремчанський міні-зоопарк – це вольєрне господарство Карпатського національного природного парку, де утримують у напіввільних умовах місцеві дикі тварини.

Господарство створено в 1992 році з метою збереження та розмноження диких тварин на території Карпатського НВП. На території площею 5,3 гектарів розміщено 6 секцій. Тут можна побачити оленів, косуль, диких кабанів та інших. Дозволяється годування тварин.

Міні-зоопарк знаходиться на околиці Яремчі, недалеко від місця впадання річки Багрівець у річку Жонка. Територія красиво оформлена дерев'яними будиночками, альтанками, містками.

Музей "Українська старовина" відкрила в 2007 році яремчанська колекціонерка Марія Медик.

Експозиція музею відтворює побут XIX та XX століть кількох регіонів України: Буковини, Гуцульщини, Покуття та Бойківщини. У кількох залах виставлені предмети культури та побуту карпатських регіонів. Зокрема представлені вироби прядіння та ткацтва, кераміка, скрині.

Експонуються рідкісні книги (церковнослов'янською, латинською та давньоєврейською мовами), старі фотографії місцевих жителів, картини та ікони на склі.

Одним із унікальних експонатів є кайдани з австро-угорської в'язниці.