Пам'ятки Косівського району

Сріблясті водоспади в Шешорах - один із найвідоміших та найвідвідуваніших водоспадних каскадів у Карпатах.

Води невеликої річки Пістинки (права притока Прута) протягом кількох сотень метрів долають тут масивні валуни пісковика, створюючи два паралельні водоспади заввишки 5 і 3 метри (Великий і Малий Гук). Свою назву вони отримали завдяки потужному голосу та тому, що бризки дуже яскраво поблискують на сонці.

З 2003 по 2006 рік тут проводився фестиваль етнічної музики та лендарту "Шешори".

Сріблясті водоспади послужили декораціями для кількох фільмів та відеокліпів.

Мультифункціональний культурно-креативний хаб "Центр карпатської культури" у Косові створений у 2023 році на базі реконструйованої будівлі колишнього килимового цеху Виробничо-художнього об'єднання "Гуцульщина" з ініціативи Туристичної асоціації "Гуцулія".

В приміщенні "Центру карпатської культури" розміщуються майстерні народних ремесел, проводяться виставки та майстеркласи. Зокрема, працюють ткацьке ательє Vandra Rugs з виробництва килимів ручної роботи та керамічна майстерня Сергія Дутка.

На першому поверсі функціонує громадський простір "Вільні".

Музей Косівського Державного інституту прикладного та декоративного мистецтва засновано в 1936 році першим директором Косівського художньо-промислового училища Олексієм Соломченком.

Наразі фонди музею налічують понад 3 тисячі одиниць. В експозиції представлено гуцульське народне мистецтво ХІХ – першої половини ХХ століття, твори відомих майстрів Косівщини другої половини ХХ сторіччя, дипломні роботи студентів навчального закладу 1975-2009 років.

Зокрема, представлені роботи видатних художників Гуцульщини: Юрія Шкрібляка, Марка Мегединюка, Василя Девдюка та інших.

Приватний музей гуцульського мистецтва родини Корнелюків створено у дворі їхнього приватного будинку в Косові.

У музеї представлена велика колекція гуцульських головних уборів, рушників, керамічних тарілок, топірців та предметів побуту гуцулів.

Маєток Святого Миколая в селі Пістинь під Косовом - "офіційна резиденція" покровителя дітей, одного з найулюбленіших і найшанованіших в Україні святих, свято якого відзначають 19 грудня, напередодні Нового року. За традицією цього дня всі діти отримують подарунки від Святого Миколая.

В 2003 році на території Національного природного парку "Гуцульщина" розпочалася реалізація проєкту "Маєток Святого Миколая", який одержав офіційний статус після відповідного указу президента України.

В будинку Святого Миколая, виконаному у традиційному карпатському стилі, діти та дорослі можуть відвідати виставку новорічних та різдвяних іграшок, попрацювати на майстер-класі та, звичайно, зустрітися із самим Святим Миколаєм.

Для зручності людей з інвалідністю на території садиби облаштовано безбар'єрний простір, що включає рівник брукований майданчик, пандуси на вході, інклюзивну вбиральню тощо.

Садиба працює цілий рік. Зустріч зі Святим Миколаєм – за попередніми заявками.

Мистецьку резиденцію "Дідова хатчина" заснувала 2015 року родина Олега та Дарини Луканюків на місці старовинної гуцульської садиби у Яворові на Косівщині.

Садиба розташована на полонині над селом за кілометр від центральної вулиці. Творці "Дідової хатчини" поставили собі за мету збереження автентичного побуту та культури Гуцульщини. Тут проводять народні свята, творчі заходи, майстеркласи, лекції, творчі заняття для дітей.

З 2022 року комплекс також надає послуги проживання у комфортабельних умовах.

На базі "Дідової хатчини" функціонує майсетрня гуцульських ліжників "Ґушка"  та виробництво полонинської бринзи з власного овечого молока.

Екоферма "Гуцульська сироварня" у Яворові спеціалізується на виробництві козячих сирів з молока кіз зааненської, альпійської, ламанчської та нубійської порід. Це один із нових об'єктів гастрономічного туризму на Прикарпатті, що сповідує принцип Slow Food.

Козину ферму з сироварнею заснував у Яворові місцевий підприємець Назарій Вепрук. Зараз його стадо нараховує понад 60 кіз чотирьох порід.

На фермі виготовляють 15 видів сиру – дев’ять твердих і шість м’яких (пармезан, гауда, каччота, бергкезе, чеддер, сулугуні, халумі, фета, моцарелла, бринза, вурда, рікотта та інші). У 2019 році на фермі відкрилася колиба з магазином і дегустаційною залою.

Для відвідувачів проводять екскурсії територією та демонстраційними залами, де можна познайомитися з процесом перетворення козячого молока на сироватку і сири різних видів. Наприкінці екскурсії проводиться дегустація, під час якої можна скуштувати готову продукцію екоферми "Гуцульська сироварня". До сирів також подають мед, сметану, чорничне варення, насіння і банош.

Косівський базар - традиційний гуцульський ярмарок у місті Косів, найбільший у Прикарпатті.

Тут представлені практично всі вироби гуцульського декоративно-ужиткового мистецтва: керамічний посуд, килими, вишитий одяг, вироби із заліза, шкіри, хутра. Сувенірні вироби пропонуються за оптовими цінами.

Раніше ярмарок проходив у центрі Косова. Зараз ринок перенесений на східну околицю міста, на велику торгову площу поряд з Кутським мостом (вулиця Косів-Кути; 48°18'59''N, 25°6'42''E).

Великий Косівський базар працює лише в суботу рано-вранці (з 04:00 до 10:00).

Решту часу відкриті фірмові сувенірні павільйони найкращих косовських народних майстрів у самому центрі міста, поряд із старим Косівським базаром.

Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини представляє багату колекцію виробів народних ремесел: різьблення по дереву, гончарство, художнє ткацтво, вишивку.

Експозиція знайомить із народним декоративно-ужитковим мистецтвом краю XIX-XX століть.

Особливу художню цінність представляє колекція творів родини різьбярів Шкрибляків із села Яворів.

Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини є філією Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття в Коломиї.

Приватний історико-краєзнавчий музей у Космачі відкрила у 1999 році місцева краєзнавиця та колекціонерка Любов Варцаб’юк.

Експозиція у трьох залах розповідає про історію села Космач, побудову місцевих церков та видатних космачан.

Найбільший розділ музею присвячений життю та діяльності патріарха Володимира (в миру – Василя Романюка), який служив у місцевій церкві Петра і Павла у 1968-1972 роках.

Музей також має великі колекції робіт космацьких вишивальниць та писанкарок, сучасного космацького одягу і виробів ткацтва.

Криївку-музей УПА на околиці села Пістинь відкрили 2015 року у День захисника вітчизни на свято Покрови Пресвятої Богородиці з ініціативи місцевої громади та за підтримки Державного підприємства "Кутське лісове господарство".

Саме на цьому місці косівськими лісниками були знайдені залишки підземного сховища бійців Української повстанської армії з архівом документів, які розповідають про збройну боротьбу повстанців Косівщини з радянськими загарбниками у 1946-1951 роках.

Музейний комплекс складається із трьох криївок, реконструйованих у первісному вигляді (житлова криївка, криївка-зброярна, криївка-шпиталь), між якими прокладено туристичний маршрут "Шляхами бойової слави УПА". Інформаційні стенди знайомлять з історією створення комплексу та основними віхами становлення і діяльності УПА на території Косівського району.

Поруч із Криївкою-музеєм УПА облаштовано інфраструктуру відпочинкової зони з можливістю таборування.

Каплиця Святого Миколая - єдина на сьогодні споруда, побудована в рамках проекту "Маєток Святого Миколая", який реалізує міська влада Косова в селі Черганівка.

Проєкт передбачає створення масштабного культурно-духовного туристично-творчого комплексу, де зможуть цікаво та пізнавально проводити час дорослі та діти. Поки що комплекс існує тільки в ескізах.

Тим часом у сусідньому селі Пістинь вже кілька років діє альтернативний об'єкт - "Маєток Святого Миколая".

Музей "Дєдик" створила на власному подвір’ї у Косові родина українського поета і письменника Богдана Радиша, присвятивши експозицію його пам'яті.

На першому поверсі музею розташований меморіальний кабінет Богдана Радиша. У двох залах другого поверху представлено роботи сина письменника, майстра художніх виробів Мирослава Радиша (боклаги, тарелі, ручні хрести, свічники, мисники тощо), а також добірку старовинного одягу, яку зібрав його онук, колекціонер Едуард Радиш.

Поки що музей працює неофіційно, але вже приймає відвідувачів за попередньою домовленістю.

Приватний музей "Лісова скульптура" в Яблуневі - постійно діюча експозиція майстра Ігоря Фартушного. Музей розташований у двоповерховій будівлі у західній частині села.

Зібрані тут дерев'яні скульптури виконані зі знайдених автором у лісі корчів, які майже не оброблялися. Основний скульптор – природа. З цієї причини вироби тонуються лише натуральними фарбами і покриваються лаком.

Косівський музей визвольної боротьби Прикарпатського краю присвячений історичним подіям 1920-1954 років, коли в Україні, зокрема на Прикарпатті, точилася боротьба українського народу за незалежність.

Експозиція висвітлює героїчну боротьбу Української повстанської армії, діяльність Організації українських націоналістів, боротьбу мирних жителів із окупаційними режимами, репресії проти патріотів.

Відтворено інтер'єр притулку партизанів.

Косівський музей визвольної боротьби Прикарпатського краю є філією Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.