Пам'ятки Коростенського району

Центральний парк "Древлянський" в Коростені - упорядкована зона відпочинку на схилах гранітної скелі, на вершині якої у VIII-XIII сторіччях розташовувався літописний Іскоростень.

На місці городища зведено макет дерев'яних укріплень стародавнього міста, встановлено пам'ятник древлянському князю Малу, а на березі річки біля підніжжя скелі - пам'ятник княгині Ользі, яка, за легендою, провела останні роки життя в зруйнованому нею Іскоростені. Глибоке місце на річці Уж де, за переказами, княгиня любила купатися, відзначено табличкою “Купальня княгині Ольги”.

На протилежному березі встановлено пам'ятник Добрині Микитовичу, якого вважають уродженцем Коростеня, а також пам'ятник древлянській князівні Малуші та її синові, майбутньому князю Володимиру Великому. В 2015 році навпроти центрального входу до парку встановили пам'ятник князю Володимиру (скульптори Віталій Рожик та Василь Фещенко).

Парк Древлянський - улюблене місце прогулянок мешканців Коростеня.

До 2016 року парк носив ім'я Островського.

У вересні тут щорічно відбувається Міжнародний фестиваль дерунів. На вході до парку можна побачити пам'ятник деруну.

Садиба родини знаменитого мандрівника та етнографа Миколи Миклухо-Маклая знаходиться в урочищі Гамарня на західній околиці Малина.

Мати Миклухо-Маклая купила маєток Гамарня на початку ХІХ століття в князів Щербакових, сам вчений бував тут кілька разів.

З 1931 року біля садиби розміщується Малинський лісотехнічний технікум (зараз - коледж). Особливу цінність представляє парк, в якому багато рідкісних дерев віком 500-600 років. Зберігся будинок з елементами неоготики, збудований Миклухами – зараз це частина одного з корпусів коледжу.

В 1986 році в ньому було відкрито невелику музейну експозицію, присвячену науковій діяльності дослідника. В 2015 році відкрито музей Миклухо-Маклая. Встановлено погруддя вченого та пам'ятна дошка.

Свято-Миколаївська церква в Олевську – пам'ятка архітектури ХVІ сторіччя.

Побудована в 1596 році при шляхтичах Немиричах, а в 1618 році була проведена реконструкція, про що свідчить дата на кам'яному хресті, вмурованому в західний мур прибудованого до церкви притвора.

Основа споруди має нескладну приземкувату форму з п'ятьма шоломоподібними куполами, які з'явилися після реконструкції 1864 року. Вузькі щілинні вікна говорять про оборонний характер будівлі. Подібну форму має і дзвіниця.

Іконостас сучасний, старі ікони не збереглися. Особливу цінність мала ікона "Богородиця Олевська", яка за радянської влади була вилучена з храму та зберігалася в Харківському музеї.

Музей партизанської слави Полісся засновано в 1961 році в селі Словечне, яке у роки Другої Світової війни було центром партизанського руху та місцем дислокації великих партизанських з'єднань.

Словечанський музей створювався ентузіастами "народним" методом, і в 1962 році експозиція була відкрита для відвідувачів. Одна із зал оформлена у вигляді партизанської землянки.

Представлено зброю партизанів, радіоапаратура, партизанська преса, інструменти медичної служби "лісового фронту", матеріали про каральні експедиці на Овручщині.

В 1995 році відкрито Меморіальний комплекс спалених сіл, де зафіксовано трагічні події 1942-1943 років.

Білокам'яний Спасо-Преображенський кафедральний собор в Овручі відбудовано в 1993 році на місці зруйнованого за радянських часів храму.

Ще в XVII сторіччі тут знаходився єзуїтський костел, який згодом став уніатським, а в XIX столітті був перебудований на православний храм.

Преображенський собор відновлений у новому архітектурному вигляді.

В соборі зберігається частка мощей преподобного Макарія Канівського Чудотворця.