English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Житомирської області
Знайдено 114 пам’ятки
Житомирської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Пам'ятка архітектури
Водонапірна вежа у стилі модернізованої готики – один із символів старого Житомира.
Збудована в 1898 році за проєктом архітектора Арнольда Енша.
Після введення в експлуатацію нового комплексу "Водоканалу", необхідність використання окремих водонапірних веж відпала.
Наразі це пам'ятка архітектури місцевого значення.
вулиця Віктора Косенка, 24 Житомир
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Природний об'єкт
Державний геологічний заказник "Кам'яне село" знаходиться на території Поліського заповідника, у Замисловицькому лісництві, за 30 кілометрів на північний схід від Олевська.
Великі валуни, розкидані серед лісу між сосен і дубів, утворюють "вулиці", на яких є "будинки", "церква" та "школа". На одному з каменів є три заглиблення, що нагадують відбитки людських ніг - "сліди Бога".
Ймовірно, валуни приніс льодовик, після чого вони зазнали вивітрювання. Існує кілька народних легенд про походження "Кам'яного села". Одна з них розповідає про те, як жадібні жителі лісового поселення відмовили у притулку мандрівникам, за що були покарані - їхні будинки скам'янілі.
урочище "Кам'яне село" Рудня-Замисловицька
Храм , Пам'ятка архітектури
Величний костел Різдва Пресвятої Діви Марії закладений у 1608 році коштом графа Адама Олізара, відбудований в камені в 1779 році Юзефом Олізаром.
В архітектурі бароко використано стиль Людовіка XIV. Вівтар прикрашала картина польського художника Франциска Смуглевича "Ісус на хресті". У бічній каплиці знаходився сімейний склеп Олізарів.
За радянських часів храм використовувався як зерносховище, а потім як приміщення кінотеатру.
В 1991 році будівлю костелу Різдва Пресвятої Діви Марії було повернуто католицькій громаді міста. В 2008 році проведено повну реставрацію. Інтер'єри прикрашені роботами польського майстра різьблення по дереву Фурдини.
Перед костелом встановлено пам'ятник поетові та громадському діячеві Густаву Олізару.
вулиця Дарбіняна, 7 Коростишів
Музей/галерея
Краєзнавчий музей Романівщини розсташовується в окремому одноповерховому приміщенні в центрі селища міського типу Романів. Вхід на територію музею оформлений стилізованою дерев'яною брамою.
Експозиція у чотирьох залах розповідає про історію краю від первісних людей, черняхівської і трипільської культур, скіфів, Київської Русі до сучасності. В етнграфічній колекції представлені українські старожитності та старовинні пердмети побуту.
Окрема експозиція розповідає про місце в історії Романова родини графів Ілінських-Стецьких. Зокрема, представлені портрети членів родини, матеріали про палац Ілінських-Стецьких в Романові, фотокопії картин із палацу.
Також широко представлено зразки скловиробів Романівського склозаводу.
вулиця Михайла Коцюбинського, 20 Романів
Музей старовинного інструменту "Ремісничий двір" у Житомирі розташований на залізничній станції Крошня.
Кожна річ в експозиції – оригінал. Вся колекція налічує кілька тисяч експонатів, зокрема 115 екземплярів сокир.
Представлені гасові всепогодні лампи для залізничників і поліцейських з триколірним семафором, старовинний ручний пристрій для обсмажування кавових зерен з одночасним їх перемішуванням, копія стародавньої кузні, в якій повітря подають справжні австрійські міхи кінця ХІХ століття.
Також у колекції є інструменти, призначені для виробництва, технологія якого вважається втраченою.
вулиця Богдана Хмельницького, 42 Житомир
Палац/садиба , Пам'ятка архітектури
Напівзруйнована триярусна вежа височить над руїнами палацу Терещенків в селі Дениші зовсім поруч із трасою, надаючи руїнам деяку подібність із середньовічним замком, звідки пішла поширена зараз назва.
Палац збудований у 1910-1191 pоках за проєктом архітектора Павла Голандського з використанням прогресивних на той час архітектурно-будівельних прийомів. Так, при будівництві широко застосовувався бетон, фігурні елементи виконані штукатуркою по цеглі. Маєток на той час належав Надії Терещенко, доньці цукрозаводчика, дійсного статського радника Федора Терещенка.
Після більшовистського перевороту 1917 року палац Терещенків був пограбований. Незважаючи на сильні руйнування, стіни палацу, що збереглися, досі зберігають сліди багатих ліпних прикрас і розкоші.
вулиця Чуднівська, 3 Дениші
Палац/садиба
Поміщицьку садибу ХІХ століття з дерев'яним садибним будинком та мальовничим парком на березі річки Ірпінь у Яроповичах місцеві жителі називають "панською".
До 1859 року садиба належала поляку Титу Тржецяку, потім перейшла у власність Сигізмунда Котюшинського. Характерна провінційна архітектура з безліччю різьблених елементів та прикрас дає яскраве уявлення про побут дрібних поміщиків ХІХ століття.
До останнього часу в будинку була середня школа, зараз планується створення краєзнавчого музею.
вулиця Київська, 36А Яроповичі
Свято-Василівський собор - найдавніший храм міста Овруч.
Споруджений в 1190 році князем Рюриком Ростиславовичем на місці дерев'яного храму, збудованого на згадку про загиблого в 977 році князя Олега Святославовича. Будівництвом керував давньоруський зодчий Петро Милоніг, один із чотирьох архітекторів домонгольського періоду, чиї імена зберегла історія.
За архітектурою храм близький до Софії Київської. У зовнішньому оформленні використані київські, смоленські та гродненські прийоми, що створюють суворе та водночас багате оздоблення храму.
В 1321 році Василівська церква в Овручі була майже повністю зруйнована литовцями, відновлена на початку 1909 року відомим архітектором Олексієм Щусєвим (за цю роботу він отримав звання академіка архітектури). Розписи на неканонічні сюжети виконав видатний художник Кузьма Петров-Водкін. Також збереглися фрагменти давньоруських фресок.
Поруч розташований жіночий Свято-Василівський монастир, збудований у псковському архітектурному стилі одночасно з реставрацією храму. В комплекс входить келійний корпус та дзвіниця.
До 1000-річчя Василівської церкви встановлено гранітний хрест.
вулиця Василівська, 2 Овруч
Природний об'єкт , Відпочинок на воді , Зона відпочинку
Мальовниче штучне озеро, що утворилося на місці затопленого гранітного кар'єру, знаходиться на в'їзді до Коростишів з боку Києва, трохи на південь від траси.
Належить до підприємства "Коростишівський кар'єр", яке займається переробкою природного каменю різних родовищ України.
Скелясті береги озера заввишки до 10 метрів, порослі соснами та березами, нагадують карельські краєвиди. Вода має незвичайний бірюзовий відтінок. Вертикальні стіни кар'єру з вираженим рельєфом приваблюють альпіністів та любителів екстриму.
вулиця Перемоги Коростишів
Етнографічний комплекс , Музей/галерея
Культурно-мистецький центр "Поліська хата" засновано в селі Городському в 2008 році.
Проєкт реалізує Житомирська обласна молодіжна творча спілка художників та мистецтвознавців з ініціативи вчительки образотворчого мистецтва Інни Величко.
Культурний комплекс є поліською садибою з предметами народного побуту. Такі будинки з великою грубкою, стелею, що тримається на двох брусах, маленькими вікнами та просторими сінями досі зустрічаються майже у кожному поліському селі.
На базі "Поліської хати" проводяться різноманітні культурні акції та фестивалі.
вулиця Польова, 58 Городське
Прямовисна стіна гранітного каньйону річки Тетерів височить над берегом на 20-25 метрів. Тягнеться на кілька кілометрів уздовж річки, проте частково прихована водами водосховища, що утворився в 1970-х роках в результаті будівництва греблі за 2 кілометри вгору за течією від села Дениші.
Використовується як скеледром для тренування альпіністів, які зазвичай базуються в розташованому неподалік санаторії "Дениші". Наймальовничіші місця знаходяться в районі греблі.
З протилежного боку річки - дубовий гай із віковими дубами, що збереглися після вирубування корабельного лісу.
Дениші
Музей коштовного та декоративного каміння в Хорошові створено в 1996 році на основі колекції мінералів і гірських порід місцевого підприємства "Кварцсамоцвіти", яке з 1930-х років веде в Хорошові промисловий видобуток кварцу.
В музеї зібрано унікальні мінерали з камерних пегматитів Волині, зразки мінералів та гірських порід з України, країн СНД, Європи, Америки, Африки. Загалом – 1,7 тисячі експонатів. Зокрема, представлені унікальні кристали кварцу, топазу та берилу з Волинського родовища моріону.
В 2001 році музею надано статус "Науковий об'єкт, який є національним надбанням України".
вулиця Героїв України, 58 Хорошів
Парк/сад
Парк культури та відпочинку ""Шодуарівський – найпопулярніша зона відпочинку мешканців Житомира.
Створений в XIX столітті відомим на Волині меценатом та дослідником, бароном Де Шодуаром.
Парк займає площу 36 гектарів, значна частина його розташована на схилах берегів річки Тетерів. На території зростає 80 видів дерев та кущів, деякі завезені з різних куточків світу. Перед центральним входом знаходиться гарний каскад із фонтанів, за входом – оглядові майданчики. Від парку веде спуск до човнової станції на річці.
Наймальовничіше місце - підвісний пішохідний міст (350 метрів) через річку Тетерів.
бульвар Старий, 34 Житомир
Свято-Михайлівський кафедральний собор у Житомирі вважається визначною пам'яткою архітектури ХІХ століття, належить до найстаріших кам'яних культових споруд міста.
Збудований коштом житомирського купця Михайла Хаботіна, який згодом був похований під вівтарною частиною церкви.
Тут був охрещений відомий піаніст Святослав Ріхтер.
До 1927 року Михайлівська церква діяла як храм української автокефальної православної громади, потім була закрита. За радянських часів тут розміщувалося товариство "Знання" та ляльковий театр.
Нині це діючий храм Православної церкви України. В 1991 році розпочалася реставрація. При соборі діє недільна православна школа.
вулиця Київська, 18 Житомир
Будівлю було збудовано в 1897 році для Житомирського окружного суду за проєктом архітектора Володимира Безсмертного.
Нині це один із корпусів агроекологічного університету.
Є пам'яткою архітектури місцевого значення.
бульвар Старий, 7 Житомир