Пам'ятки Київської області

Київський обласний археологічний музей в Трипіллі переважно присвячений трипільській археологічній культурі, яка отримала назву цього села на Київщині, де проводилися перші археологічні розкопки.

Темна конструктивістська будівля музею кубічної форми розташована на Посадовій горі, на місці стародавнього городища Треполь. За задумом архітектора Анатолія Ігнащенка, будівля-скриня символізує багатство України, а розташоване навколо каміння – брилу землі.

Київський обласний археологічний музей створено до 100-річчя відкриття Вікентієм Хвойкою трипільської культури на базі колишнього музею комсомольської слави. В експозиції представлено 34 тисячі експонатів. Найцікавіші з них виставлені в трипільській залі, що стилізована під храм трипільців: кераміка, прикраси, макети трипільських жител тощо. Загалом близько 200 виробів різної форми, розміру, застосування та орнаментування.

Ще у двох залах розміщені експонати інших епох, починаючи з кам'яного віку та закінчуючи XVIII століттям. Продаються сувеніри, що імітують трипільську кераміку. Найбільшою популярністю користується оригінальний біноклевидний ритуальний посуд трипільців.

Поруч із будівлею археологічного музею встановлено на п’єдесталі бронзове погруддя Вікентія Хвойки – перший в Україні пам’ятник  археологу. Перед пам’ятником споруджено “Стіл злагоди”, в центрі якого встановлений металевий циліндр – вісь землі з написом “Діалог культур” українською та англійською мовами, що символізує переплетіння культур на цій землі, перехід однієї в іншу. Навколо “Стола злагоди” розмістили історичні експонати із каміння, створені руками давньої людини. Перед фасадом музею встановлені великі брили каменю-пісковику, вік яких понад 70 мільйонів років – подарунок Національного історико-етнографічного заповідника Переяслав.

Відділеннями Київського обласного археологічного музею є Археолого-краєзнавчий музей у селі Копачів, Історико-краєзнавчий музей у селі Соснова, Музей Анатолія Солов'яненка в селі Козин, Військово-історичний музей села Трипілля, Музей Вікентія Хвойки та Музей Івана Франка в селі Халеп'я, Музей Козаччини та Картинна галерея в селі Германівка.

Заміський музейно-відпочинковий комплекс "Кінна долина" в селі Кодаки поблизу Василькова відкрив у 2023 році місцевий підприємець Дмитро Заменський. Це велика прогулянкова територія з фруктовим садом, підвісними містками, яскравими фотолокаціями, музейними експозиціями та різноманітними розвагами на свіжому повітрі.

В основі комплексу – Музей кінного інвентарю, який організатори називають найбільшим в Україні. Тут зібрані різноманітні елементи кінського спорядження, а також вози, сани, візки, старовинний сільськогосподарський інвентар на кінській тязі. Представлена велика етнографічна колекція: українське вбрання, рушники, прядки й веретена тощо. Також можна побачити експозицію ретроавтомобілів і мотоциклів.

Гостям пропонують кінні прогулянки, катання на возах та спілкування з тваринами в контактному зоопарку. На ставку організована риболовля для любителів та професійних рибалок, є комфортні альтанки з мангалом.

"Кінна долина" має власний винний погріб з експозицією знарядь виноробства, а також банний комплекс з чаном, купель з джерельною водою та велику святкову залу.

Кіностудія "Вікторія" під Києвом - це одна з найбільших у країні та найсучасніших кіностудій, яка займається розробкою, виробництвом та постпродакшном кіно та телепроєктів.

Знімальне містечко кіностудії на території 36 гектарів знаходиться на околиці села Гурівщина за 15 кілометрів від Києва. Тут розміщені масштабні натурні майданчики: "Село", "Старе місто", "В'язниця", "Озеро", "Річка", "Поле". Також є знімальні павільйони, склади реквізиту, парк ігрового транспорту тощо.

Але найбільшу увагу привертають в'їзна брама студії "Вікторія" у вигляді казкового замку, що нагадує замок Попелюшки у Діснейленді. Браму охороняють стилізовані фігури Чужого та Хижака висотою понад 3 метри.

Доступ на територію закрито, екскурсії не проводяться.

Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас розташована у селищі Клавдієво-Тарасове Бучанського району під Києвом і є однією з найпопулярніших новорічно-різдвяних локацій та найстарішим підприємством цього профілю в Україні (відкрита в 1946 році). Досі більшість технологічних процесів тут здійснюється вручну: видування, сріблення, фарбування, розмальовування.

В 2013 році на Клавдіївській фабриці ялинкових прикрас відкрився перший в Україні музей ялинкових іграшок з усього світу, де представлені приватні колекції іграшок часів СРСР, а також сучасна іграшка.

Фабрика ялинкових прикрас працює з початку вересня до кінця грудня. Екскурсії проводяться з початку листопада до кінця грудня. В екскурсію входить: відвідування склодувного цеху і художньої майстерні, музею історії іграшки та виставкових експозицій, казкове містечко Lemax, знайомство з головним чарівником фабрики, поштовий офіс Святого Миколая, майстер-клас з розпису ялинкової іграшки, відвідування фірмового магазину ялинкових прикрас.

Про екскурсію краще домовлятися заздалегідь телефоном. У вихідні буває дуже великий потік шкільних груп.

Комплекс "ВишГора" розташований у Вишгороді ву мальовничому місці, на крутих берегах Київського водосховища, поряд із старою бобслейною трасою.

Взимку на горі, протяжністю близько 200 метрів, діє три різнопрофільні схили та сноутюбінг для катання на надувних тюбах. Працює сучасний стрічковий витяг, снігові гармати, є нічне освітлення. Спорядження можна взяти напрокат, працюють інструктори. Відвідувачам пропонують м'ясні страви з тандира, гарячий глінтвейн, чай та каву. Комплекс працює у снігову погоду, або коли середньодобова температура дозволяє використовувати снігові гармати.

Влітку комплекс вміщує водні гірки довжиною 200 метрів, басейн 20*20 метрів з pool-баром та зоною для засмаги й відпочинку площею більше 400 квадратних метрів.

В липні 2020 року адміністрація комплексу "ВишГора" повідомила про повне припинення діяльності.

Комплекс Присутніх місць у Таращі спроєктований імператорським архітектором, професором архітектурного класу Петербурзької академії мистецтв Андреяном Захаровим.

Побудований у 1803-1817 роках після того, як Тараща стала повітовим містечком.

Збереглися службові повітові місця, в'язниця, флігель земського суду, казначейства, міської управи. Під комплексом розташована мережа підземних тунелів, якими арештантів із земської в'язниці водили на будівництво собору (знищений у 1930-х роках).

Зараз в одній із будівель розташована біржа праці, інші використовуються як житлові будинки

Конча-Заспа - курортна зона на березі Дніпра, елітне дачне селище в межах Києва.

Охоплює лісопаркову місцевість між Столичним шосе і Дніпром до села Козин. Назва походить від урочища Конча і хутора Заспа, які тут знаходилися. До революції належало Видубецькому та Введенському монастирям.

Після перенесення столиці України з Харкова до Києва Конча-Заспа була перетворена на закритий заповідник, був побудований відомчий санаторій і містечко урядових дач. Зараз це найпрестижніше передмістя Києва, де живуть представники верхівки політичної і бізнес-еліти.

Краєзнавчий музей Бородянщини відкрився 2016 року в двох кімнатах на другому поверсі Бородянського районного палацу культури імені Тараса Шевченка. Ініціаторками створення музею стали громадська діячка Тамара Угнівенко та її донька, мисткиня Ольга Угнівенко.

Експозиція налічує близько 3000 експонатів, серед яких 12 комплектів і 8 виробів старовинного одягу, понад 20 старовинних вишитих рушників, понад 15 речей з домотканого полотна, близько 40 ужиткових предметів. Відвідувачі мають змогу простежити історію розвитку ремесел краю, побачивши старовинні речі, вироби, одяг. Окремі експонати датуються XII-XVIII століттями.

Родзинкою експозиції є діорама "Весілля" з 39 ляльками роботи Ольги Угнівенко, яка в 2020 році була внесена до "Книги рекордів України" як найбільша колекція ляльок ручної роботи в тематичній діорамі.

Музей отримав пошкодження внаслідок російського авіаудару в березні 2022 року, але більшість експонатів вдалося врятувати.

Краєзнавчий музей села Кулябівка на Київщині носить ім'я українського вченого та державного діяча Петра Непорожнього. Йому присвячена основна експозиція музею, що відкрився у 2012 році.

Петро Непорожній народився 1910 року на хуторі Тужилів поблизу Кулябівки, закінчив місцеву школу та Переяславську школу фабрично-заводського учнівства, згодом – Ленінградський інститут інженерів водного транспорту. Займався будівництвом гідроелектростанцій. З 1954 роках працював на урядових посадах в УРСР, а з 1965 по 1985 рік обіймав посаду міністра енергетики і електрифікації СРСР. Впродовж понад 30 років очолював кафедру енергетики в Одеському і Московському політехнічних інститутах.

У чотирьох експозиційних залах музею представлені матеріали про життя та діяльність Петра Непорожнього: документи, світлини, портрети тощо. Також представлена етнографічна експозиція.

Краєзнавчий музей села Капустинці створений з ініціативи місцевого вчителя історії Андрія Кулінського. Першу виставку зібраних ним експонатів виставляли у сільському Будинку культури починаючи з 50-тих років минулого століття. В 1986 році музей отримав окреме приміщення.

В експозиції музею відображено побут селян кінця ХІХ - початку ХХ століття, події Української революції 1917-1922 років, період колективізації, Голодомору 1932-1933 років, історію освіти та медицини краю.

В археологічній збірці музею представлені унікальні знахідки доби пізнього палеоліту та відомості про розкопки житла первісних людей на Добраничівській стоянці, розташованій неподалік від села.

Нова експозиція присвячена подіям Революції гідності та вшануванню пам'яті Героїв російсько-української війни.

Краєзнавчий музей міста Славутича та Чорнобильської АЕС представляє експозиції, присвячені природі, історії та культурі Поліського регіону.

Основне місце посідають матеріали з історії Чорнобильська атомної електростанції та будівництва міста Прип’ять, аварії 1986 року та ліквідації її наслідків на ЧАЕС і в 30-кілометровій зоні відчуження, будівництва об’єкту "Укриття" та нового конфайнменту.

Фонди музею налічують понад 10 000 експонатів. Зокрема, в експозиційній залі "Історія будівництва міста Прип’ять і аварії на Чорнобильській АЕС" демонструються документи, фотографії станції, стенди, присвячені ліквідації наслідків аварії, а також макет промислового майданчика станції з об’єктом "Укриття".

В експозиції "Будівництво міста Славутича" представлені ескізи художніх та архітектурних рішень, авторські проекти забудови кварталів і рекреаційних зон відпочинку, за які група архітекторів на чолі з Федором Боровиком отримала Державну премію України.

В залі "Етнографічна світлиця" експонуються старовинні українські рушники, вишиті майстринями сіл Чернігівського і Ріпкінського районів, інші предмети традиційного побуту. Також можна побачити речі, якими користувалися жителі Прип’яті напередодні Чорнобильської аварії.

Новий формат відпочинку та навчання пропонує Культурно-просвітницький центр "Світлиця" в Броварах.

Він створений у 2019 році для ознайомлення відвідувачів з цікавими фактами з життя та творчості Тараса Шевченка, а також з історією міста Бровари. Для цього використовуються сучасні комп’ютерні технології, зокрема доповненої і віртуальної реальності.

Також проводяться майстеркласи для дітлахів, вечорниці, літературно-музичні вечори, активності, конкурси та квести.

Давній курган козацьких часів, описаний Тарасом Шевченком у вірші "Розрита могила", відновлено на околиці міста Березань 2007 року за ініціативою сучасних козаків Березанської сотні.

Вірш "Розрита могила" був написаний Шевченком 9 жовтня 1843 року в Березані, коли він гостював у місцевого поміщика Платона Лукашевича. Поштовхом до написання стала побачена поетом картина розкопок кургану, які проводили російські солдати у полях поблизу Березані. Цей метафоричний образ викорчовування історичної пам'яті та національного самоусвідомлення українського народу став провідним у найвідомішому антиімперському вірші Шевченка.

Місце розташування розритого кургану в посадці біля залізничної колії змогла встановити місцева краєзнавиця Галина Рих за переказами старожилів. У 1989 році з ініціативи місцевого осередку Народного руху тут було встановлено перший пам’ятний знак з меморіальною дошкою, а згодом місцеве козацтво відновило зруйнований курган і встановило на ньому кам’яну фігуру козака Мамая.

Курган "Розрита могила" знаходиться на східній околиці міста Березань, на виїзді у бік Яготина, в районі залізничного переїзду, у 500 метрах справа від траси вздовж залізничної колії.

Ландшафтний заказник "Хутір Чубинського" створений на місці садиби відомого фольклориста, етнографа та поета Павла Чубинського, автора національного славня України.

В 1861 році цю землю купив його батько Платон Чубинський. У 1862 році було закладено сад та збудовано будинок, який простояв до 30-х років XX століття.

Заказник загальнодержавного значення площею 10 гектарів створено у 1994 році для збереження ландшафту, рослинного покрову, мальовничої ділянки дубового гаю. Тут ростуть дуби віком 200-300 років - залишки лісів, що колись покривали Лівобережжя Дніпра.

На згадку про Павла Чубинського у парку встановлено пам'ятний знак, відкрито каплицю Святого Павла.

Будівлю лікарні в Ставищі збудовано в 1911 році коштом магнатів Браницьких.

Досі вона служить за призначенням.

Нині це найпримітніша пам'ятка архітектури селища.