Пам'ятки Запорізького району

Дніпровська ГЕС (ДніпроГЕС) - унікальна гідротехнічна споруда, перша гідроелектростанція в СРСР та найбільша в Європі на той момент.

Будівництво запорізької ГЕС очолював академік Олександр Вінтер за сприяння американських інженерів-консультантів - Франка Фейфера, Вільгельма Меффі, Фрідріха Вінтера, Георга Біндера та інженерів "General Electric" Чарльза Джона Томсона та Г'ю Купера. Внаслідок спорудження греблі було затоплено дніпровські пороги, що забезпечило судноплавство по всій течії Дніпра. Завдяки спорудженню станції почався бурхливий економічний розвиток міста.

Поряд із будівлею дирекції ГЕС знаходиться масивна будівля музею ДніпроГЕСу. Наразі доступні дві зали з експозиціями про будівництво, відновлення та спорудження другої черги ГЕС. Під час екскурсії можна оглянути макет станції, турбіни, що діють, в машинній залі.

Вранці 22 березня 2024 року в ході масованої ракетно-дронової атаки по Україні російські війська атакували ракетами ДніпроГЕС, вдаривши по гідроспорудах та греблі. На станції виникла пожежа. Крім того, російска ракета влучила в тролейбус з людьми, що рухався по дамбі ДніпроГЕСу.

700-річний Запорозький дуб-велетень, який став символом українського козацтва. Протягом століть він був місцем паломництва мільйонів людей.

Точного віку не встановлено, тому деякі історики вважають, що саме це культове дерево згадано у хроніках візантійського імператора Костянина Багрянородного ще в X сторіччі.

Колись діаметр зеленої крони Запорозького дубу становив 63 метри, довжина кола стовбура - 6 метрів, висота - 36 метрів. Після спорудження Дніпрогесу та підйому рівня ґрунтових вод була пошкоджена коренева система. Наприкінці XX століття дерево почало сохнути, зараз жива лише одна гілка.

Поруч зведено Покровську церкву (2008 рік), створено історико-культурний комплекс "Запорозький дуб". На території відбуваються театралізовані вистави, які організовує Всеукраїнська федерація "Спас".

Історико-культурний комплекс "Запорозька Січ" на острові Хортиця в Запоріжжі відтворює узагальнений образ всіх восьми січей, які існували у XVІ-XVIII століттях за порогами Дніпра.

Січ – це обнесене частоколом (засікою) укріплене військове містечко, що слугувало військово-політичним центром запорозького козацтва – столицею Вольностей Війська Запорозького Низового, тобто вільних козацьких земель.

Острів Хортиця в ті часи був стратегічним пунктом на шляху набігів татар на українські землі. Водночас політичний вплив Речі Посполитої та московського князівства, що контролювали інші українські землі, на ці території практично не розповсюджувався.

З Хортицею була пов’язана діяльність першого організатора Війська Запорозького Остапа Дашкевича та засновника першої січі Дмитра (Байди) Вишневецького, який у 1553 році збудував козацький замок на острові Мала Хортиця (зараз – острів Байда). Всі наступні січі розташовувалися нижче по Дніпру, але формувалися за спільними принципами.

Зменшена копія козацької фортеці обнесена ровом, валом та зробленим з колод частоколом з кількома оборонними вежами. Внутрішній простір складається з двох частин – Малого коша (торгове та ремісниче передмістя) та Великого коша (козацький гарнізон). Головною спорудою січі є діюча Церква Покрови Пресвятої Богородиці на центральному майдані. Навколо розташовані козацькі курені, кузня, гончарня, корчма та грецька хата, у якій приймали послів.

Експозиції в приміщеннях комплексу "Запорозька Січ" розповідають про функціонування січових органів управління (Будинок кошового отамана, Військова канцелярія), роботу Пушкарні (арсеналу), традиційні промисли козаків. Виставка "Козак Мамай і люлька" присвячена образу легендарного запорозького воїна-характерника.

В "Запорозькій Січі" базується театр козацького бою "Січові козаки", що регулярно проводить демонстрації козацьких бойових мистецтв та майстеркласи із володіння козацькою зброєю.

Історико-культурний комплекс "Запорозька Січ" є доступним для відвідування людьми на кріслах колісних. Приставні пандуси забезпечують доступ до кожного об’єкту комплексу. 

У південно-східній частині острова Хортиця в Запоріжжі, в районі плавнів, розташований фольклорно-етнографічний кінний театр "Запорозькі козаки", що дбайливо зберігає стародавні козацькі традиції.

На замовлення великих туристичних груп тут проводяться кінні спектаклі та фольклорні вистави з виступом народних ансамблів та демонстрацією традиційних козацьких ремесел (дату та час чергової вистави слід заздалегідь з'ясовувати по телефону). Після вистави можна покататися на конях, а також придбати сувенірні вироби, виготовлені на ваших очах ковалем та гончарем.

На території кінного театру діє кафе "Козацька застава" (традиційна українська кухня) з банкетною залою, двома колибами та літніми навісами.

Поруч в ангарі зберігаються підняті в 1999-2007 роках з дна Дніпра козацька чайка та бригантина 1736-1739 років, з якими працюють археологи та реставратори "Музею судноплавства".

Меморіально-туристичний комплекс "Скіфський стан" розташований в Запоріжжі на найвищій точці острова Хортиця (59 метрів над рівнем Дніпра), яку вінчає найбільший з хортицьких курганів "Зорова могила", що збереглися.

На кургані встановлено копію скульптури скіфського воїна.

На початку ХХ століття на острові Хортиця налічувалося 129 курганів. З 28 могильників, що входили колись у курганну групу "Зорова могила", збереглося лише 3. У 2005 році археологи реконструювали ще 8 курганів, серед яких один досліджено та відновлено, два відновлено на місці зруйнованих, а решта - кургани-макети та святилище Арея.

У музеї просто неба зібрано безліч кам'яних артефактів: жорна (символ достатку і плодючості), каток або гарман (пристосування для обмолоту зерна), ступи (для товчення зерна), статуї, антропоморфні стели тощо.

Музейний комплекс Національного заповідника "Хортиця" розташований у північній частині острова Хортиця, навпроти греблі Дніпрогесу. Це ключовий об'єкт туристично-музейного кластеру на острові Хортиця.

Музей історії запорозького козацтва відкрили в Запоріжжі у 1983 році. Експозиція висвітлює історію козацького краю з найдавніших часів до сучасності.

З 2016 року музей перебуває на реконструкції (частину експонатів представлено в Музейних студіях "Місто за порогами"). Після відкриття оновлений музей матиме сучасну експозицію, в якій будуть представлені діорами "Бій Святослава з печенігами" та "Рада на Січі".

Будівля музею історії запорозького козацтва із внутрішнім двориком є частиною комплексу оглядових майданчиків, з яких відкривається чудова панорама Дніпра, скелястих порогів та гідроелектростанції. Музейна площа використовується як основний майданчик для офіційних заходів.

Поруч з музеєм розташований 14-метровий Курган єдності України, на верхівці якого у 2021 році встановлено металеву скульптуру "Коло Єдності" заввишки 7 метрів.

Від музею історії запорозького козацтва вздовж узбережжя облаштована "Тарасова стежка", присвячена перебуванню молодого Тараса Шевченка на Хортиці влітку 1843 року. Вона супроводжується уривками з творів Кобзаря, де згадується Хортиця, пороги Дніпра, Великий Луг Запорозький та запорозьке козацтво.

Приватний музей історії зброї в Запоріжжі розташований в центрі міста.

В основу експозиції музею лягла особиста колекція підприємця Віталія Шлайфера.

В музеї представлені такі види історичної зброї різних часів та народів: автомати, гвинтівки, рушниці, пістолети та пістолі, мечі, шаблі, шпаги, сокири, кольчуги та багато іншого. Усього понад 4,5 тисячі одиниць.

Музеєм історії зброї проводиться експертиза, оцінка та реставрація антикварної зброї.

Експозиція знаходиться в приміщенні магазину зброї "Діана".

Неформальний музей козацького судноплавства "Чайка" створено в Запоріжжі на острові Хортиця на основі двох старовинних кораблів, піднятих із дна Дніпра у цих місцях.

Рішення про закладання верфі на Хортиці було ухвалено в 1737 році, у розпал першої російсько-турецької війни, коли російські кораблі не змогли пройти до Чорного моря через дніпровські пороги. Тут велося будівництво дюбель-шлюпок та суден козацького типу - байдаків та човнів, подібних до козацьких чайок, а також бригантин "російського манера". В 1739 році на Хортиці базувалося близько 400 кораблів Дніпровської флотилії. Частина з них затонула під час повені.

Корпус козацької чайки, що зберігся на дні під піском, був виявлений в 1998 році, і через рік судно було піднято на поверхню. В 2007 році підняли виявлену там же бригантину, а пізніше - дюбель-шлюпку, байдак та човен-однодеревку. Знахідки були законсервовані та поміщені в реставраційний елінг поруч із Кінним театром, ведуться роботи з відновлення їхнього зовнішнього вигляду.

Активну підтримку реставраторам надає благодійний фонд, створений співаком Андрієм Макаревичем. Проводяться екскурсії. Планується створення Музею судноплавства (Музею Дніпровської флотилії).

Музей техніки та ретроавтомобілів "Фаетон" у Запоріжжі - єдиний загальнодоступний музей подібного профілю в Україні.

Приватна колекція раритетних транспортних засобів вітчизняного та зарубіжного виробництва середини минулого століття зібрана та відреставрована учасниками автоклубу "Фаетон".

На площі близько 1 тисячі квадратних метрів в шести залах виставлено більш ніж 250 одиниць діючої автомототехніки 1930-1960-х років.

В експозиції музею ретроавтомобілів представлені автомобілі "Додж", "Вілліс", "Урал-ЗіС", ЗіС-5, ЗіС-6 ("Катюша") тощо. Усі автомобілі на ходу, неодноразово брали участь у виставках та автопробігах.

Відвідування музейної експозиції та майстерень можливе з екскурсією за попередніми заявками, групами від 10 до 20 осіб.

Національний заповідник "Хортиця" носить ім'я найбільшого острова на Дніпрі (23,5 квадратного кілометра), який зараз знаходиться посеред міста Запоріжжя.

Острів Хортиця – одне з найвідоміших місць України, унікальний історико-культурний комплекс і давній символ козацької вольниці.

Острів утворився завдяки геологічному розлому в масиві граніту, який стався приблизно 2,5 мільйона років тому. Зараз Хортиця вражає мальовничими скелями берегів та малих островів. На півночі гранітні скелі велично піднесені над водним дзеркалом Дніпра майже на 30 метрів, а південна окраїна острова є частиною затопленого Каховським водосховищем Великого Лугу Запорозького.

Здавна ця природна фортеця служила надійним захистом для племен, що тут селилися, слідів яких збереглося вдосталь. Зокрема, кургани та кам'яні статуї скіфських часів експонує комплекс "Скіфський стан", з давньослов'янських часів збереглося язичницьке святилище, а з давньоруських – залишки поселення Протолче.

В XVI сторіччі на острові Мала Хортиця була заснована Запорозька Січ – укріплений табір українських козаків, який згодом став центром козацької держави, кілька разів змінивши місце розташування. Узагальненим образом козацьких фортець є Історико-культурний комплекс "Запорозька Січ" на Хортиці, який детально відтворює влаштування всіх восьми козацьких січей, які існували у XVІ – XVIII століттях.

Нинішнім центром Хортиці є Музейний простір навколо Музею історії запорозького козацтва, де триває багаторічна реконструкція (частину експонатів представлено в Музейних студіях "Місто за порогами"). Поруч розташовані Пагорб Єдності з оглядовим майданчиком та артоб'єкт "Коло Єдності". Місцем проведення урочистих заходів є Козацьке коло. До музею вздовж узбережжя облаштована "Тарасова стежка", присвячена перебуванню на Хортиці молодого Тараса Шевченка влітку 1843 року.

В південній частині острова можна відвідати єдиний в Україні Кінний театр "Запорозькі козаки" та побачити знамениту козацьку чайку в Музеї судноплавства.

На примузейному просторі облаштовано автомобільний паркінг, велопрокат, кафе. В центральній частині острова розташований готель, а у східній та західній частині Хортиці є кілька санаторіїв та баз відпочинку, працюють ресторани.

Проспект Соборний у Запоріжжі - один із найдовших проспектів Європи - 11 кілометрів (з греблею ДніпроГЕСу - 13 кілометрів).

Проспект пролягає від вокзалу Запоріжжя-1 до греблі ДніпроГЕСу. Житлові квартали "Соцміста" в районі греблі вважаються одним із найкращих прикладів містобудівного мистецтва СРСР довоєнного періоду. Проєкт цього архітектурного ансамблю в 1932 році отримав золоту медаль на виставці в Парижі. В районі вулиці Перемоги збереглося кілька будівель дореволюційного Олександрівська.

В 1952 році проспект, який поєднав фрагменти кількох старих вулиць, отримав ім'я Леніна. В 2016 році його перейменовано на Соборний (на ньому розташований Покровський кафедральний собор).

З мосту над яром річки Капустянка відкривається класична індустріальна панорама промислової частини міста. Вздовж Соборного проспекту розташовано кілька площ із фонтанами, безліч ресторанів та кафе. Тут знаходиться більшість адміністративних будівель, навчальних закладів та установ культури Запоріжжя.

Давні язичницькі святилища періоду ранньої бронзи на острові Хортиця розташовані біля балки Велика Молодняга неподалік Музею історії запорозького козацтва.

Основне святилище на височині Брагарня має вигляд невеликого стоунхенджу (кола з каміння). Археологи, які досліджували комплекс у 1993-1997 роках, дійшли висновку, що він мав астрономічне призначення - його вісь направлена у бік сходу сонця в день літнього сонцестояння.

Ще один комплекс культових споруд розташований на південному схилі балки. Кам'яні конструкції мають яйцеподібну форму.

У 1997 році послідовниками язичницької рунвіри святилища на Хортиці були реконструйовані, на капищах встановлені дерев'яні ідоли язичницьких богів. Три з них встановлені на святилищі "Триглав".

Запорізька дитяча залізниця - одна з найкращих та найбільших в Україні.

Побудована в 1972 році на суботниках комсомольцями та молоддю міста Запоріжжя. На момент відкриття довжина Запорізької дитячої залізниці становила 3,5 кілометри, а на дорозі було 3 станції. Наразі повна експлуатаційна довжина становить 9,4 кілометрів, є тунель завдовжки 80 метрів. Рухомий склад: тепловози ТУ7А-3108, ТУ2-136, ТУ2-144, вагони ПВ51, вантажна платформа.

Поруч із головною станцією "Південна" розташований зоопарк, тераріум, акваріум та зимовий сад.

Поїзд ходить 4 рази на день.

Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара – витвір архітектури епохи радянського монументального класицизму.

Будівля театру в стилі "сталінського ампіру" побудована в 1953 році. ЇЇ прикрашають барельєфи та пілястри, ліплення та розпис, кришталеві люстри, підлога з ексклюзивної мозаїки з малюнками греблі та домни. Фронтон будівлі прикрашений гіпсовою скульптурою дівчини з лірою. Біля ніг дівчини розташувалися два комсомольці з бандурою.

Театр існує з 1929 року, довгий час носив ім'я Миколи Щорса. Наразі називається на честь Володимира Магара, який був головним режисером театру з 1929 по 1965 рік.

Запорізький обласний краєзнавчий музей розташований у колишній будівлі Земської управи (1912 рік) - одному з небагатьох будинків дореволюційного Олександрівська, що збереглися.

Музей заснований археологом та фольклористом Яківом Новицьким. Понад 100 тисяч експонатів висвітлюють історію міста з найдавніших часів до Другої світової війни. Найцікавіші колекції запорізького краєзнавчого музею: палеонтологічні залишки тварин неогенового та антропогенового періодів; археологічні знахідки із Запорозького кургану; сарматські прикраси; колекції комах; опудала рідкісних птахів; зброя та предмети побуту запорізьких козаків.

Один із відділів музею присвячений уродженцю запорізького краю отаману Нестору Махну, який прославився у революційні роки як лідер анархістського народного руху у південних областях України.