Пам'ятки Запорізького району

Історико-краєзнавчий музей селища міського типу Новомиколаївка відкрився в 1985 році.

Фонди музею налічують близько 2000 предметів. У чотирьох експозиційних залах музею відображена історія краю від найдавніших часів до сьогодення.

Зокрема, в археологічному розділі експонуються артефакти епохи бронзи з археологічних розкопок поблизу селища. Багатонаціональну культуру Запоріжжя представлено у експозиції "Заселення краю". В колекції "Етнографічні скарби Новомиколаївського краю" зібрані побутові речі кінця XIX - початку XX століття. Окремі експозиції розповідають про події Української революції, колективізації, Другої світової війни, повоєнного розвитку селища.

Постійно поповнюється експозиція, присвячена героям російсько-української війни.

Проспект Соборний у Запоріжжі - один із найдовших проспектів Європи - 11 кілометрів (з греблею ДніпроГЕСу - 13 кілометрів).

Пролягає від вокзалу Запоріжжя-1 до греблі ДніпроГЕСу. Житлові квартали "Соцміста" в районі греблі вважаються одним із найкращих прикладів містобудівного мистецтва СРСР довоєнного періоду. Проєкт цього архітектурного ансамблю в 1932 році отримав золоту медаль на виставці в Парижі. В районі вулиці Перемоги збереглося кілька будівель дореволюційного Олександрівська.

В 1952 році проспект, який поєднав фрагменти кількох старих вулиць, отримав ім'я Леніна. В 2016 році його перейменовано на Соборний (на ньому розташований Покровський кафедральний собор).

З мосту над яром річки Капустянка відкривається класична індустріальна панорама промислової частини міста. Вздовж Соборного проспекту розташовано кілька площ із фонтанами, безліч ресторанів та кафе. Тут знаходиться більшість адміністративних будівель, навчальних закладів та установ культури Запоріжжя.

Конкафедральний санктуарій Бога Отця Милосердного – єдиний католицький храм Запоріжжя.

Римо-католицька парафія існувала в Олександрівську (Запоріжжя) ще до революції, але в 30-х роках минулого століття католицький костел закрили, а згодом зруйнували.

З 1999 року в місті почали зводити новий храм. У його стіну було закладено наріжний камінь, узятий з базиліки Святого Апостола Петра в Римі. У 2004 році відбулося урочистість освячення храму Бога Отця Милосердного (єдиний під таким зверненням у Східній Європі).

Будівля прямокутна, розділена всередині рядами колон та стовпів на непарну кількість поздовжніх частин (3 нефи) з освітленням з верхніх вікон та апсидною нішою у вівтарній частині. Класично суворе внутрішнє оздоблення.

Свято-Андріївський кафедральний собор збудовано в 2000 році коштом компанії "Мотор-Січ" та інших меценатів.

Розташований на місці непоказного кінотеатру, що сусідив із прохідною моторобудівників. До 2000 року Свято-Андріївська релігійна громада міста збиралася у переобладнаному приміщенні кінотеатру.

Храм виконаний у вигляді хреста з великим центральним куполом та двома малими куполами з боків. Поруч – висока дзвіниця.

Свято-Покровський кафедральний собор - головна православна святиня Запоріжжя.

Собор відновлено на місці зруйнованого більшовиками п'ятиголового кам'яного Покровського храму (на його місці було закладено парк відпочинку Комсомольський).

Зовнішній вигляд та чудові інтер'єри собору відтворені за старими фотографіями.

Давні язичницькі святилища періоду ранньої бронзи на острові Хортиця розташовані біля балки Велика Молодняга неподалік Музею історії запорозького козацтва.

Основне святилище на височині Брагарня має вигляд невеликого стоунхенджу (кола з каміння). Археологи, які досліджували комплекс у 1993-1997 роках, дійшли висновку, що він мав астрономічне призначення - його вісь направлена у бік сходу сонця в день літнього сонцестояння.

Ще один комплекс культових споруд розташований на південному схилі балки. Кам'яні конструкції мають яйцеподібну форму.

У 1997 році послідовниками язичницької рунвіри святилища на Хортиці були реконструйовані, на капищах встановлені дерев'яні ідоли язичницьких богів. Три з них встановлені на святилищі "Триглав".