Пам'ятки Коростеня

Кімната-музей історії Коростенського фарфорового заводу працює в міському будинку культури з 2012 року.

Тут представлено частину експозиції, яка раніше розміщувалася у вестибюлі головного корпусу підприємства, що нині не працює.

У створенні експозиції також допомагали місцеві жителі. Сьогодні кількість унікальних речей музейної кімнати становить близько 500 одиниць.

Об'єкт "Скеля" в Коростені - це колишній секретний підземний командний пункт Коростенського укріпрайону № 5, що входив до так званої "Лінії Сталіна".

Побудований у 1936 році на основі системи природних та штучних печер у гранітній скелі, на якій у VIII-XIII століттях стояло давньоруське місто Іскоростень. Також відомий як "Бункер Сталіна".

На випадок війни звідси планувалося здійснювати командування Південно-Західним фронтом. Об'єкт не використовувався за призначенням. У 1941 році тут протягом тижня оборонявся від фашистів загін із 200 червоноармійців.

У радянські часи об'єкт залишався у віданні військових, потім був переведений у систему цивільної оборони. Весь цей час обладнання (система вентиляції, водопостачання, автономного електроживлення, зв'язку) залишається у працездатному стані. Гриф секретності було знято в 2005 році, зусиллями ентузіастів розпочалося створення військово-історичного музейного комплексу "Скеля", присвяченого початковому періоду Другої Світової війни. Досліджено один із ймовірних трьох рівнів коридорів та печер.

Екскурсії проводяться по попередньому замовленню.

Пам'ятник тризубу, гербу України, встановлено у маленькому сквері на залізничному вокзалі Коростеня.

Саме тут у 1918 році, в штабному вагоні урядового поїзда керівників УНР, державним гербом країни було затверджено тризуб – герб князя Володимира Великого.

Автором проєкту тризуба був художник та архітектор Василь Кричевський, якому голова Центральної Ради Михайло Грушевський доручив розробити державну символіку.

Пам'ятник спорудили коштом місцевого підприємця Володимира Козаренка. На гранітній стелі розміщена табличка з написом: ”Тут 12 лютого 1918 року Мала Рада (Президія Центральної Ради України) у місті Коростені затвердила тризуб як герб Української Народної Республіки, основу сучасного герба України”.

Центральний парк "Древлянський" в Коростені - упорядкована зона відпочинку на схилах гранітної скелі, на вершині якої у VIII-XIII сторіччях розташовувався літописний Іскоростень.

На місці городища зведено макет дерев'яних укріплень стародавнього міста, встановлено пам'ятник древлянському князю Малу, а на березі річки біля підніжжя скелі - пам'ятник княгині Ользі, яка, за легендою, провела останні роки життя в зруйнованому нею Іскоростені. Глибоке місце на річці Уж де, за переказами, княгиня любила купатися, відзначено табличкою “Купальня княгині Ольги”.

На протилежному березі встановлено пам'ятник Добрині Микитовичу, якого вважають уродженцем Коростеня, а також пам'ятник древлянській князівні Малуші та її синові, майбутньому князю Володимиру Великому. В 2015 році навпроти центрального входу до парку встановили пам'ятник князю Володимиру (скульптори Віталій Рожик та Василь Фещенко).

Парк Древлянський - улюблене місце прогулянок мешканців Коростеня.

До 2016 року парк носив ім'я Островського.

У вересні тут щорічно відбувається Міжнародний фестиваль дерунів. На вході до парку можна побачити пам'ятник деруну.

Кафедральний собор Різдва Христового, який також називають Свято-Ольгинською церквою, височіє над річкою Уж на околиці "Древлянського парку" у Коростені.

Назва пов'язана з легендою про те, як княгиня Ольга, яка спалила Іскоростень у помсту за смерть свого чоловіка, покаялася в скоєному і після прийняття християнства збудувала на згарищі храм, куди приїжджала замолювати гріхи.

Парафія Святої Ольги була заснована в Коростені в 1990 році.

Сучасна експозиція Коростенського краєзнавчого музею відкрита в 1987 році в приміщенні колишнього штабу Коростенського укріпрайону.

Тут представлена ​​історія розвитку краю з найдавніших часів на основі результатів археологічних досліджень, проведених у 1990-х роках.

Найціннішими експонатами є зразки мінералів, зброя XIII-XIX століть, знаряддя праці поліщуків, предмети народного декоративно-ужиткового мистецтва.

Особливе місце в експозиції займає полотно-діорама "Княгиня Ольга біля стін древнього Іскоростеня" (художник Олександр Туранський, 1982 рік), що відтворює картину прибуття київської княгині, що овдовіла, до стін непокірного міста.

Підприємство "Коростенський фарфоровий завод" протягом багатьох років було одним із найбільших виробників фарфорового посуду в Україні.

Коростенський фарфоровий завод засновано в 1904 році польським підприємцем Тимофієм Пржибильським. Під час Другої світової війни завод було зруйновано, знову введений в дію в 1944 році.

В радянські часи підприємство спеціалізувалося на випуску фарфорових виробів культурно-побутового призначення: столові, чайні, кавові сервізи, гарнітури різної комплектації, сувенірні вироби на замовлення.

Експозицію кращих зразків продукції заводу досі можна було побачити у вестибюлі головного корпусу. Наразі підприємство закрито. Частина експозиції представлена на виставці фарфору в Коростенському будинку культури.

Музей Локомотивного депо станції Коростень розповідає про історію розвитку залізничного транспорту та будівництво Києво-Ковельської залізниці.

Спорудження станції Коростень почалося в 1902 році. Нині цей складний залізничний вузол - один з найважливіших в країні.

Колекцію раритетів для музею Локомотивного депо збирали ентузіасти з-поміж його працівників.

Продовженням експозиції можна вважати комплекс виробничих приміщень.

Пам'ятник деруну відкрили в Коростені у 2009 році, під час проведення другого Міжнародного фестивалю дерунів.

Деруни (картопляні оладки) вважаються традиційною стравою Полісся.

Пам'ятник розташований у  Древлянському парку в центрі Коростеня. Являє собою кошик з дерунами, встановлений на постаменті із сірого та червоного граніту, здобутого в Коростенському районі. Автор пам'ятника – коростенський художник Володимир Козиренко.

Виступ граніту на правому березі річки Уж на північно-західній околиці Коростеня відомо як "Червона гірка" або "Городище Мала".

Це 30-ти метрова гранітна скеля червоного відтінку з вертикальними схилами. У VII-XIII сторіччях на вершині гори розташовувалася головна фортеця стародавнього Іскоростеня, що служила у X сторіччі резиденцією древлянського князя Мала - одне із 4-х давньоруських городищ біля Коростеня. У цих місцях було виявлено сліди пожежі та великої битви, які вчені вважають слідами облоги Іскоростеня в 946 році київською дружиною княгині Ольги, яка мстила за смерть свого чоловіка князя Ігоря.

Під час археологічних досліджень, проведених у 2004 році, було знайдено великоморавські срібні сережки, арабський дирхем, золотий солід візантійського імператора Костянтина та інші знахідки, що свідчать про великі торговельні зв'язки Іскоростеня. Вони експонуються у краєзнавчому музеї Коростеня.