Пам'ятки Полтави

Найкрасивіша будівля в Полтаві, в якій зараз розміщується обласне управління СБУ, була збудована на початку XX століття для Селянського та Дворянського земельного банку, що видавав довгострокові позички селянам для придбання дворянських земель.

Архітектор Олександр Кобелєв розробив проєкт будівлі, яка тепер вважається одним із найкращих зразків українського модерну. І оздобленні широко використані деталі руської архітектури. Особливу мальовничість надають багатобарвні мозаїки. Центральний вхід на зрізаному куті будівлі прикрашений декоративним мозаїчним панно з жар-птахами та скульптурами сирен.

Будівля постраждала в період Другої світової війни, відновлена в 1948 році.

Іванова гора - історичне ядро Полтави, найкращий видовий майданчик міста. На високому пагорбі над річкою Ворскла понад 11 століть тому тут стояв дитинець літописного міста Лтава.

Пізніше було збудовано земляну Полтавську фортецю, яка в ХVІІІ сторіччі три місяці стримувала наступ шведів, доки не підійшла армія Петра I. Реконструйовано дерев'яну Подільську вежу (одну з 15-ти), поряд з якою планують відновити Дозорний бастіон Полтавської фортеці.

Панорама долини Ворскли з Хрестовоздвиженським монастирем на сусідньому пагорбі відкривається з Білої альтанки.

В 2006 році біля музею Івана Котляревського та ресторану "Лілея" встановлено пам'ятник оспіваній письменниками Полтавській галушці.

Один із перших музеїв Полтави створений у 1909 році на полі Полтавської битви поруч із Братською могилою російських воїнів до 200-річчя перемоги російської армії над шведами.

Колекція налічує понад вісім тисяч експонатів: витвори мистецтва, зброю, нагороди, прапори, обмундирування та спорядження російської та шведської армій, особисті речі Петра I та його сподвижників. Встановлено озвучену діораму Полтавського бою.

Поруч – пам'ятник Петру I, Сампсоніївська (Самсонівська) церква (1895 рік) та братська могила російських воїнів, хрест на могилі шведських солдатів та пам'ятник шведам від росіян.

Відновлено два редути (польові укріплення російської армії), один з яких знаходиться з протилежного боку від траси, а інший - неподалік будівлі музею.

Полтавський літературно-меморіальний музей Володимира Короленка відкрито в будинку, в якому письменник із родиною прожив останні 18 років життя і де помер у 1921 році.

Творчість письменника тісно пов'язана з Україною, де він народився та провів дитинство, і куди повернувся під кінець життя. В Полтаві Короленко працював над великим автобіографічним твором "Історія мого сучасника", який мав узагальнити все, що він пережив, систематизувати його філософські погляди. Твір залишився незавершеним. Письменник помер, працюючи над четвертим томом. Він був похований на території парку Перемоги неподалік садиби.

Сама садиба відновлена ​​після війни. До комплексу входить будинок-музей (меморіальна частина), флігель (виставкова зала), сад. У реконструйованому кабінеті Короленка можна побачити його робочий стіл, письмові прилади, дерев'яну кушетку.

Садиба видатного письменника Івана Котляревського відтворена в 1969 році за малюнком Тараса Шевченка, виконаним з натури у 1845 році.

Тут є житловий будинок, сарай та колодязь-журавель, які потопають у зелені саду.

Котляревський прожив у Полтаві більшу частину свого життя. Він навчався у Полтавській духовній семінарії, згодом був директором Полтавського театру, навіть входив до складу полтавської масонської ложі.

В своєму полтавському будинку класик української літератури створив більшість своїх творів, зокрема знамениту "Енеїду".

У відновленому до 200-річчя від дня народження письменника будинку вмонтовано деталі старої споруди. Всередині дуже достовірно відтворено атмосферу ХІХ століття. Тут зберігаються особисті речі письменника, нагороди, рукописні сторінки його творів, перші видання книжок.

Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного знаходиться на околиці Полтави, наприкінці колишньої Третьої Кобищанської.

Саме тут у 1903 році письменник придбав невеликий одноповерховий будиночок, у якому прожив 17 останніх років життя. У нього гостювали Леся Українка та Олена Пчілка, Михайло Коцюбинський та Василь Стефаник, Марія Заньковецька та Микола Лисенко.

В 1940 році в садибі відкрився музей. У семи кімнатах зібрано понад 150 рукописів Панаса Мирного та його брата Івана Білика, близько 1000 особистих речей родини письменника, книжок, документів та фотографій. Понад 20 років музеєм завідував син письменника – Михайло Рудченко.

В 1951 році у дворі садиби було встановлено пам'ятник Панасу Мирному - бронзове погруддя письменника на постаменті з лабрадориту.

В 1989 році в новому приміщенні відкрилася літературна експозиція.

Музей важкої бомбардувальної авіації створено на території військового аеродрому Полтави, де за радянських часів базувалася 13-та гвардійська Дніпропетровсько-Будапештська ордена Суворова важка бомбардувальна авіаційна дивізія.

В її складі було 18 далеких надзвукових ракетоносців-бомбардувальників Ту-22М3 (Backfire), 6 далеких реактивних ракетоносців-бомбардувальників Ту-16 (Badger) та інша техніка. Після розпаду СРСР дивізію було розформовано. Згідно з українсько-американською Угодою про ліквідацію стратегічних ядерних озброєнь, у лютому 2006 року на полтавському військовому аеродромі розрізали останній бомбардувальник ТУ-22М3.

Для музейної експозиції було збережено 2 літаки, ще дещо привезли з інших міст. Зокрема, в експозиції відкритої стоянки авіаційної техніки представлений найбільший у світі стратегічний бомбардувальник ТУ-160 “Білий лебідь” (за класифікацією НАТО – “Блекджек”). А також єдиний в Україні літак Ту-95МС (за класифікацією НАТО – “Ведмідь”). Інші експонати: літаки Ту-22М3, Ту-22, Ту-16, Ту-134УБЛ, Су-15, Ан-2 та гвинтокрили: Мі-8 та Мі-2.

Крім того, 13 залів в експозиційному приміщенні розповідають про історію та світову значимість важкої бомбардувальної авіації.

Народний музей історії Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" присвячений створенню та розвитку одного з найстаріших університетів Полтавщини, який був заснований у 1930 році.

Університет розміщується в колишньому будинку Полтавського інституту шляхетних дівчат, збудованому 1818 року.

Експозиція музею має 10 розділів, де представлено понад тисячу експонатів, які знайомлять відвідувачів із етапами розвитку та традиціями колективу Полтавської політехніки. Зокрема, можна побачити годинник з будинку відомого полтавського винахідника Юрія Кондратюка, чиє ім’я носить університет.

Окрему експозицію займають макети будівлі університету, стенди з науковими досягненнями, нагородами колишнього Полтавського інженерно-будівельного інституту, що протягом тривалого часу трансформувався з монопрофільного закладу вищої освіти в європейський класичний університет.

Музей науки у Полтаві відкрився 2023 року при Національному університеті "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" до 205-ї річниці від заснування навчального закладу.

Це інтерактивний простір, де у доступній і цікавій формі представлені наукові відкриття, зроблені людством, винаходи вчених Полтавської політехніки та еволюція наукового прогресу.

Основу експозиції складають експонати з історії Полтавської політехніки – одного з найвідоміших і найстаріших вищих навчальних закладів Полтавщини. Він розміщується в історичній будівлі Інституту шляхетних дівчат – пам’ятці архітектури першої половини ХІХ століття. Сучасний університет був заснований у 1930 році як Полтавський інститут сільськогосподарського будівництва.

В музеї представлено макет будівлі університету, моделі гірничодобувної техніки та нафтодобувного обладнання.

15 експонатів з пересувної експозиції київського "Музею науки" адаптовані як для дітей молодшого шкільного віку, так і для дорослих відвідувачів. Взаємодіючи з експонатами і користуючись підказками інтерпретаторів, відвідувачі мають можливість дізнатися про різноманітні закони та явища фізики, хімії, математики, біології тощо.

Пам'ятник шведським воїнам, які загинули під час Полтавської битви, відкритий у 1909 році з ініціативи російської громадськості на знак визнання доблесті та відваги солдатів армії Карла XII.

Пам'ятний хрест на гранітній піраміді встановлено на тому місці, де на другому етапі битви знаходився правий фланг шведської армії. Висота пам'ятника - близько 9 метрів. Напис на бронзовій дошці говорить: "Вічна пам'ять хоробрим шведським воїнам, що загинули в бою під Полтавою 27 червня 1709 року".

Втрати шведської армії у Полтавській битві становили за різними оцінками від 6 до 7 тисяч осіб. Більшість загиблих було поспіхом поховано у траншеях та ярах.

Пам'ятник шведам від росіян знаходиться прямо біля траси на в'їзді до Полтави з боку Охтирки.

Пам'ятник козацької слави в Полтаві відкрито в 1994 році. Присвячений українським козакам, які загинули під час Полтавської битви.

Автори проєкту - скульптор Володимир Білоус, художник Віктор Батурін.

На масивній гранітній підставі встановлено величезний козацький хрест із лаконічним написом "Українським загиблим козакам". Біля підніжжя символічного кургану - два бунчуки.

Пам'ятник гетьману України Іванові Мазепі встановлено в Полтаві в 2016 році перед Успенським собором, спорудженим його коштом.

Це перший повноцінний ростовий пам'ятник Мазепі (раніше було встановлено бюсти у Мазепинцях та Чернігові). Бронзову скульптуру заввишки 3,2 метри скульптор Микола Білик виготовив ще в 2009 році, проте відкриттю монумента передувала тривала громадська дискусія про його доцільність, оскільки російська та радянська пропаганда довгий час формувала негативний образ гетьмана, який прагнув вивести Україну з-під політичного впливу Московії.

З Полтавою пов'язаний ключовий епізод Північної війни 1709 року, коли війська московського царя Петра I розгромили армію шведського короля Карла XII і його союзника Івана Мазепи. Цю подію увічнюють у місті багато пам'яток, проте майже всі вони присвячені росіянам та шведам.

Кошти на встановлення пам'ятника українському гетьману було зібрано громадськістю.

Пам'ятник письменнику Миколі Гоголю в Полтаві встановлено в 1934 році, хоча він був створений ще до революції.

В 1913 році міська громадськість Полтави почала збирати кошти на пам'ятник своєму видатному землякові, і через 2 роки скульптор Леонід Позен передав місту виготовлену ним скульптуру. Гоголя скульптор зобразив таким, що сидить у задумі з книгою в руці.

Пам'ятник планували встановити на площі перед драмтеатром, проте Перша світова війна стала на заваді цим планам. За більшовиків встановлювати пам'ятник спочатку не хотіли з ідеологічних міркувань, оскільки Гоголь походив із дворянської родини. Лише 1934 році пам'ятник зайняв своє нинішнє місце на бульварній частині вулиці Миколи Гоголя.

Пам'ятник на місці відпочинку Петра I у Полтаві встановлено там, де в XVIII сторіччі знаходився будинок козака Магденка, в якому другого дня після Полтавської битви 1709 року зупинявся російський цар Петро I.

Перший монумент, споруджений в 1817 році, був простим цегляним обеліском. В 1849 році замість нього було встановлено нинішній пам'ятник роботи архітектора Олександра Брюллова, брата знаменитого художника Карла Брюллова.

Відпочинок імператора після перемоги у Полтавській битві символізує увінчаний лавровим вінком давньоруський шолом та круглий щит, що мирно лежать не богатирському мечі. У нижній частині гранітного п'єдесталу розміщено горельєфне зображення сплячого лева. Напис на п'єдесталі говорить: "Петро I спочивав тут після подвигів своїх 27 червня 1709 року".

Пам'ятний знак полтавській галушці, встановлений поруч із оглядовим майданчиком на Івановій горі, вважається одним із символів сучасної Полтави.

Автори пам'ятника - художник Анатолій Чорнощоков та скульптор Микола Цись. Відкриття пам'ятника в 2006 році було присвячене дню народження письменника Миколи Гоголя, який оспівав галушку в своїх творах.

Спочатку пам'ятник встановили біля Успенського кафедрального собору, але на вимогу віруючих згодом перенесли ближче до ресторану "Лілея".

Це місце популярне у молодят та гостей міста. Біля пам'ятника щорічно у першій декаді червня проводиться Свято полтавської галушки.