Пам'ятки Дніпра

Аерокосмічний музей у Дніпрі створено на базі Національного центру аерокосмічної освіти молоді імені Олександра Макарова.

Центр носить ім'я українського ракетобудівника, який у 1961-1986 роках очолював Південний машинобудівний завод ("Південмаш") - провідне українське підприємство із виробництва ракетно-космічної техніки.

Експозиція в головному залі присвячена відомим ракетобудівникам та створеній ними космічній техніці. Представлено зразки та макети космічних апаратів, зокрема, орбітальні станції. На експозиційному майденчику просто неба виставлено зразки бойової техніки: міжконтинентальні балістичні ракети (в тому числі, легендарна "Сатана" Р-36М), зенітно-ракетний комплекс С-200, макет німецької ракети "Фау-2" тощо.

Вільний огляд експозиції доступний по вівторках. Для організації групових екскурсій необхідно оформити лист-заявку.

Дитяча залізниця у Дніпрі (Мала Придніпровська) – вузькоколійна залізниця у парку імені Лазаря Глоби.

Знайомить дітей із залізничними спеціальностями. Відкрита в 1936 році, Дніпровська дитяча залізниця стала першою дитячою дорогою в Україні та другою в СРСР. Спроєктували її дніпровські школярі, проєктну документацію підготували студенти Дніпровського інституту інженерів транспорту, будівництво велося методом комсомольських суботників, перший локомотив самостійно збудували комсомольці паровозоремонтного заводу.

Загальна протяжність дороги – 2 кілометри (кільцева). Один пункт зупинки. Є три штучні споруди - два тунелі та переїзд. Наразі рухомий склад складається з тепловозів ТУ2-134 та ТУ2-172, а також кількох пасажирських вагонів PAFAWAG.

Дніпровський академічний театр опери та балету – сучасний музичний театр з широким спектром жанрів, сценічних форм та засобів.

Створений у 1931 році як Дніпропетровський робітничий оперний театр, у 1941 році був евакуйований до Красноярська, де об'єднався з одеською трупою. Після Другої світової війни офіційно припинив діяльність.

Відроджений в 1974 році. Виставу "Богдан Хмельницький" Дніпровського театру опери та балету було удостоєно Національної премії імені Тараса Шевченка.

Дніпровський міський художній музей відкрився 1914 року з ініціативи членів художньої комісії Катеринославського наукового товариства.

Спочатку експозиція розміщувалась у Потьомкінському палаці (тепер Палац студентів ДНУ), потім у будинку Хреннікова (тепер готель Україна).

За радянських часів колекція поповнилася роботами вітчизняних та західноєвропейських майстрів із колекції Дмитра Яворницького, а також із Третьяковської галереї (Москва) та Ермітажу (Санкт-Петербург). У 1936 році Дніпровський художній музей отримав у дар від живописця Ісаака Бродського понад 300 творів, які й досі є основою експозиції.

На сьогоднішній день колекція музею налічує 8,5 тисяч творів живопису, скульптури, графіки та предметів декоративно-ужиткового мистецтва XVI-XXI ст. У постійній експозиції – роботи Володимира Боровиковського, Івана Шишкіна, Ісаака Левітана, Костянтина Коровіна, Валентина Сєрова, Іллі Рєпіна, Миколи Пимоненка, Олександра Мурашка та інших. Перлиною колекції вважаються роботи катеринославського художника-символіста Михайла Сапожнікова.

Особливе місце у музейній колекції займають твори славетних майстрів петриківського декоративного розпису.

До 2021 року Дніпровський художній музей мав статус обласного, зараз це комунальний заклад Дніпровської міської ради.

Громадський інформаційно-виставковий центр Mediaprostir у Дніпрі функціонує на базі колишнього Центру інноваційних технологій "Парк ракет", що у сквері поруч із Дніпропетровською обласною радою.

Музейно-виставковий комплекс з натурними макетами трьох ракет виробництва заводу "Південмаш" створений у 2013 році. На експозиційному майданчику представлено одну з перших радянських балістичних ракет 8К11 (Р-11), першу ракету з мобільним стартом розробки КБ "Південне" 8К99 (РТ-20П) та триступеневу ракету-носій "Циклон-3".

Це одна з основних локацій туристичного маршруту "Дніпро космічний". Виставкова зала комплексу зараз використовується як майданчик для публічних заходів і презентацій.

Кельнський бульвар – нова пішохідна зона в центрі Дніпра. Також його називають "Новим Арбатом".

Брукований бульвар прикрашає алея із фонтанів. Тут розташовані торгові центри, кафе та ресторани. Вогні вітрин та "арбатські" ліхтарі у вечірній час надають Кельнському бульвару європейського шарму.

Якось уночі на бульварі аноніми таємно встановили бронзову скульптуру людини, що сидить, яку прозвали "пам'ятником невідомому олігарху" (екстравагантний подарунок одному з заможних містян Геннадію Аксельроду).

Зараз це одне з улюблених місць прогулянок та відпочинку містян.

Курган Довга Могила розташований на східній околиці Дніпра, біля селища Чаплі.

Вважається найвищою точкою лівобережжя Дніпра на околицях цього міста. Висота над рівнем моря – 170 метрів. На кургані розташований геодезичний тріангуляційний знак.

З цього місця відкриваються чудові краєвиди на Дніпро.

Головним осередком літературного життя Дніпропетровщини є музей "Літературне Придніпров’я", відділ Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.

Відкрився в 1983 році в історичному "Будинку Інзова", збудованому на початку XIX століття для розміщення Контори опікунства новоросійських іноземних поселенців. Певний час його очолював генерал-лейтенант Іван Інзов, якого в 1820 році неодноразово відвідував російський поет Олександр Пушкін. Також будинок пов'язаний з діяльністю літературно-артистичного товариства імені Миколи Гоголя, багатьма іншими культурними і громадськими діячами.

В зібраннях музею - рукописи художніх творів, книги, документи, фотографії, особисті речі видатних письменників, фольклористів, діячів театру XVIII-XX століть, що мали відношення до Дніпропетровщини.

Частина експозиції розгорнута на першому поверсі будинку. Другий поверх "Будинку Інзова", де не завершено ремонт, став музейною лабораторією. Щорічно тут проводять близько 30 мистецьких виставок і до 70-ти науково-просвітніх заходів.

Музей історії Дніпровського метрополітену заснований в 1996 році, невдовзі після відкриття першої лінії метро в місті Дніпро. Музей знаходиться в одному з приміщень будівлі управління Дніпровського метрополітену.

Експозицію відкриває панорамне фото станції метро "Металургів" зі схемою всієї лінії та її перспективних ділянок. В експозиції представлені документи і світлини, що ілюструють історію будівництва об'єкту та нинішню повсякденну роботу метро. Можна побачити зразки порід, через які вели проходку метробудівельники, зразки будівельних конструкцій і технологічного обладнання, символічні ключі від кожної станції першої черги та від усього метрополітену, зразок типового станційного світильника.

Екскурсії в Музей історії Дніпровського метрополітену доступні тільки для організованих груп за попереднім узгодженням з адміністрацією.

Музей історії лоцманів Дніпровських порогів розташувався у Лоц-Кам'янському будинку культури на південній околиці Дніпра, у селищі Лоцманська Кам'янка, де здавна жили дніпровські лоцмани, нащадки запорозьких козаків.

До будівництва Дніпрогесу лоцмани проводили судна через пороги на Дніпрі. Музей історії лоцманів та лоцманського ремесла створено на основі приватної колекції останнього дніпровського лоцмана Григорія Омельченка.

В невеликій кімнаті Будинку культури розмістилося близько 200 експонатів: якоря, весла, одяг лоцманів, вишиті рушники та сорочки, скрині, глечики, народні картини та десятки фотографій.

Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області відкрито 2008 року як філію Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.

Музей розміщується на другому поверсі будівлі Дніпропетровської обласної ради, яка була зведена в 1905 році для Катеринославського комерційного училища і перебудована у 1935 році під потреби органу місцевого самоврядування.

Експозиція площею 200 квардартих метрів відображає історію розвитку інститутів місцевого самоврядування на Дніпропетровщині з часів середньовіччя і до сьогодення.

У музеї представлено понад 600 експонатів, серед яких особисті речі чиновників різних часів, пердмети інтер'єру та обладнання робочих кабінетів, канцелярське приладдя, історичні документи та світлини, подарунки селищних рад із різних районів області. Представлені портрети багатьох керівників міста Дніпро (колишнього Катеринослава, Дніпропетровська) та Дніпропетровської області (колишньої Катеринославської губернії).

Музей історії розвитку фінансової системи Дніпропетровської області відкрився в 2002 році при Головному фінансовому управлінні (нині - Департамент фінансів) Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Історія фінансової системи області представлена в музеї з 1787 року, коли був заснований тодішній Катеринослав. На сьогодні фонди музею налічують понад 1700 експонатів. Серед них оригінали грошових знаків, рахівниці і арифмометри, старовинне бухгалтерське приладдя, зразки фінансових документів. Зокрема, представлено указ імператриці Катерини II про створення казенних палат, а також металеві таблички, які вивішували на будинки, віддані під заставу.

Центральним елеметом експозиції є реконструкція робочого місця фінансиста середини XX століття з восковою фігурою конторського клерка.

Музей українського живопису в Дніпрі представляє Катеринославсько-Дніпровську школу живопису XX сторіччя, біля витоків якої стояли художники Михайло Панін, Микола Погребняк, Олександр Куко.

Музей відкритий у 2013 році в сучасній будівлі поряд із Троїцьким собором.

Основна експозиція, що налічує понад 200 робіт, присвячена дніпровським художникам ХХ століття.

Також представлені альбоми, буклети виставок 1960-1970-х років, особисті речі художників, слайди із фотографіями із сімейних архівів.

Музейний центр Олени Блаватської та її родини у Дніпрі створюється у будинку-пам'ятці на території старовинної катеринославської міської садиби Фадєєвих, збудованій на початку ХІХ сторіччя.

В 1816-1834 роках садиба належала Андрію Фадєєву, діду Блаватській, а сама вона народилася тут у 1831 році.

Об'їхавши весь світ і дослідивши стародавні східні навчання в Індії та на Тибеті, Олена Блаватська прославилася на весь світ як видатний теософ, релігієзнавець, письменниця, творець Міжнародного теософського товариства. Її роботи вплинули не світогляд Миколи Реріха, Василя Кандінського, Томаса Едісона, Магатми Ґанді.

Музей Блаватської у Дніпрі створюється з 2004 року. Розгорнуті пілотні експозиції, працює наукова бібліотека, проводяться клубні зустрічі.

На будівлі встановлено меморіальну дошку, присвячену Олені Блаватській.

Національний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка було засновано в Дніпрі (на той час Січеславі) в 1918 році урядом гетьмана Павла Скоропадського як перший професійний театр України.

Будівля була прибудована як театрально-концертна зала до колишнього англійського клубу (архітектор Федір Булацель). Реконструйована в 1978-1979 роках. Збережено картуші з цифрами "1838" та "1913" - дати заснування клубу та його 75-річчя. Фасад прикрашений скульптурним триптихом, що відбиває етапи творчого шляху театру. Закруглений кут увінчаний фігурою музи.