Пам'ятки Берестечка

Костел Святої Трійці входить до комплексу монастиря, заснованого у XVIII сторіччі на честь перемоги поляків у битві під Берестечком.

Масивний і водночас витончений храм виконаний у стилі рококо. Поруч розташована дзвіниця та корпус келій.

За легендою, підземний хід із костелу вів у маєток князя Пронського, який розташований неподалік, а ще один хід тягнувся на 2 кілометри до садиби князя Ринчинського.

Нині Троїцький храм належить греко-католикам.

"Мурований стовп" на західній околиці міста Берестечко - це каплиця-обеліск на могилі Олександра Пронського, сина засновника міста.

Пронський був протестантом-кальвіністом. Повернувшись у 1595 році з Риму, він віддав кальвіністам католицький костел у Берестечку. Його спадкоємець Андрій Лещинський також був послідовником кальвінізму, при ньому Берестечко стало одним із головних центрів соцініанства (аріанства) – радикальної течії у протестантизмі.

"Мурований стовп" на могилі Пронського - унікальна соцініанська пам'ятка, яка не збереглася більше ніде у світі. 16-метровий обеліск побудований із міцної цегли на цементній кладці. З північного боку зберігся напис: "Олександр Фрідріхович Пронський, каштелян, помер 1601 року, останні дні березня".

Каплиця Святої Теклі розташована на невеликому кургані на західній околиці міста Берестечко.

Курган споруджений на згадку про трагедії 1658 року, коли татари зруйнували місто і взяли в полон 750 його мешканців, у тому числі 43 черниці католицького монастиря з настоятелькою на ім'я Текля. За легендою, близько півтисячі полонених дівчат (українок та полячок) відмовилися слідувати за загарбниками і були страчені, а їхніми тілами татари вислали дорогу для проходу через болото.

Каплицю, побудовану в 1698 році на могилі закатованих дівчат, назвали ім'ям першомучениці Святої Теклі.

Берестечківський народний історичний музей заснований у 1963 році місцевим краєзнавцем Григорієм Філіповичем, з 2019 року розташовується у приміщенні Центру культури та національної пам'яті Берестечківської міської ради.

Фонди музею налічують близько 1500 предметів, найцікавіші з них представлені у трьох експозиційних залах. Експозиція першого залу розповідає про життя у цій місцевості від неоліту до козацьких часів, зокрема про Битву під Берестечком 1651 року.

У другому залі представлені ремесла, торгівля та міщанський побут кінця ХІХ – початку ХХ століть.

Третій зал присвячений подіям Першої і Другої світових воєн, визвольній боротьбі воїнів УПА, сучасним подіям російсько-української війни.

Маєток князів Пронських, які володіли Берестечком з 1544 року, зберігся лише частково, у значно перебудованому вигляді.

За легендою палац Пронських був пов'язаний з Троїцьким костелом підземним ходом.

В даний час на території садиби та парку розміщується Берестечківський психоневрологічний інтернат.

Колишня садиба князя Рінчинського розташована на виїзді з Берестечка в бік Горохова (це місце досі називається Рінчина).

Наразі на місці садиби знаходиться професійно-технічне училище №27. Зберігся парк та садибний будинок, у якому тепер розміщується бібліотека училища.

Величний Свято-Троїцький собор у Берестечку був закладений у 1910 році на згадку про козаків, які загинули у Берестецькій битві 1651 року.

Трирівневий Троїцький храм мав стати копією Володимирського собору у Києві. До початку Першої світової війни будівництво завершити не встигли. Польська влада дозволила завершити лише підземну частину і перший ярус, оскільки після завершення верхнього ярусу православний собор затьмарив би сусідній з ним католицький костел.

Лише в 1930-х роках над недобудованим собором було споруджено тимчасове перекриття. У такому вигляді він проіснував до 1995 року (з 1960 по 1990 рік був закритий). Наразі будівництво Троїцького собору завершено, хоча оригінального проєкту розшукати так і не вдалося.

Особливо вражаюче собор виглядає з протилежного берега річки.