Пам'ятки Трипілля

Дівич-гора (Девіч-гора, Дівоча гора) – високий пагорб над Дніпром у центрі села Трипілля. Назва, мабуть, пов'язана з давнім слов'янським культом жіночого божества - богині-праматері, богині Діви.

На вершині Дівич-гори виявлено городище та могильник зарубинецької культури (II сторіччя до нашої ери), а також давньослов'янське капище (VI сторіччя). Є припущення, що тут було святилище язичницької богині-діви. Жертовник складався з дев'яти напівсферичних заглиблень, у яких варилася ритуальна їжа.

З вершини Дівич-гори відкривається чудова панорама Трипілля, Дніпра та навколишніх пагорбів.

Зразковий військово-історичний музей села Трипілля відкрився 2001 року в приміщенні Трипільського ліцею як музей бойової слави.

Основна експозиція розповідає про події, що відбувалися в селі та його околицях у період Другої світової війни, та про жителів  села, які захищали рідний край від загарбників. Зокрема, представлені матеріали про урочище "Розкопана", яке в народі називають "Обухівський Бабин Яр", де нацисти в ніч на 1 липня 1943 року розстріляли більше 700 мирних жителів.

В залі облаштовано імпровізований солдатський окоп, в якому зберігаються рештки зброї, що були знайдені на місцях боїв в околицях села.

Окремі стенди розповідають про трипільчан, що брали участь у війні в Афганістані та у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Постійно поповнюється новими експонатами розділ "Російсько-українська війна". Тут можна дізнатися про мешканців села, що з 2014 року захищають Україну на фронті, а також про роботу волонтерського штабу Трипільського ліцею та інших місцевих волонтерських організацій.

Військово-історичний музей села Трипілля є відділенням Київського обласного археологічного музею.

Київський обласний археологічний музей в Трипіллі переважно присвячений трипільській археологічній культурі, яка отримала назву цього села на Київщині, де проводилися перші археологічні розкопки.

Темна конструктивістська будівля кубічної форми розташована на Посадовій горі, на місці стародавнього городища Треполь. За задумом архітектора Анатолія Ігнащенка, будівля-скриня символізує багатство України, а розташоване навколо каміння – брилу землі.

Київський обласний археологічний музей створено до 100-річчя відкриття Вікентієм Хвойкою трипільської культури на базі колишнього музею комсомольської слави. В експозиції представлено 34 тисячі експонатів. Найцікавіші з них виставлені в трипільській залі, що стилізована під храм трипільців: кераміка, прикраси, макети трипільських жител тощо. Загалом близько 200 виробів різної форми, розміру, застосування та орнаментування.

Ще у двох залах розміщені експонати інших епох, починаючи з кам'яного віку та закінчуючи XVIII століттям. Продаються сувеніри, що імітують трипільську кераміку. Найбільшою популярністю користується оригінальний біноклевидний ритуальний посуд трипільців.

Поруч із будівлею музею встановле на п’єдесталі бронзове погруддя Вікентія Хвойки – перший в Україні пам’ятник  археологу. Перед пам’ятником споруджено “Стіл злагоди”, в центрі якого встановлений металевий циліндр – вісь землі з написом “Діалог культур” українською та англійською мовами, що символізує переплетіння культур на цій землі, перехід однієї в іншу. Навколо “Стола злагоди” розмістили історичні експонати із каміння, створені руками давньої людини. Перед фасадом музею встановлені великі брили каменю-пісковику, вік яких понад 70 мільйонів років – подарунок Національного історико-етнографічного заповідника Переяслав.

Відділеннями Київського обласного археологічного музею є Археолого-краєзнавчий музей у селі Копачів, Історико-краєзнавчий музей у селі Соснова, Музей Анатолія Солов'яненка в селі Козин, Військово-історичний музей села Трипілля, Музей Вікентія Хвойки та Музей Івана Франка в селі Халеп'я, Музей Козаччини та Картинна галерея в селі Германівка.

Трипільський етно-історичний комплекс розташований в мальовничому місці над дніпровською затокою в селі Трипілля на Київщині, навпроти Дівич-гори. Це приватний музейно-розважальний заклад сучасного формату, що в інтерактивній формі знайомить з історією і культурою України від найдавніших часів.

Ще у 2006 році на цьому місці відомий колекціонер Олександр Поліщук спільно з архітектором Володимиром Лазоренком, художником Анатолієм Гайдамакою та істориком-белетристом Юрієм Шиловим відкрили приватний історико-археологічний музей "Прадавня Аратта-Україна". Основу його експозиції складала зібрана Поліщуком особиста колекція предметів побуту трипільської культури.

Після тривалої перерви музей наново відкрився у 2023 році у новому форматі. Експозиція на трьох поверхах знайомить з археологічними знахідками на території Київщини та нематеріальною культурною спадщиною регіону.

На першому поверсі музею можна відвідати українську світлицю та залу ручної праці, де представлені старовинні ткацькі верстата, веретена, а також велика колекція старовинних вишитих сорочок, рушників, килимів. У залі Едіакарського періоду експонуються скам'янілості перших живих організмів і тварин, які були знайдені на території України. В експозиції трипільської культури представлена кераміка трипільського типу (переважно безпаспортна і неатрибутована). У виставковій залі зараз експонуються ляльки-мотанки майстрині Юлії Петренко.

В окремій будівлі взимку відкривається Резиденція-музей святого Миколая. Працює кафе з каміном в українському стилі, де проводяться дитячі майстеркласи, чайні церемонії, тематичні заходи, пропонуються обіди під замовлення туристичних груп. Крім звичайних екскурсій, в музеї проводять квести. У сувенірній крамничці продаються вироби ручної роботи.