Пам'ятки Самбора

Оборонний католицький костел Мучеництва святого Іоанна Хрестителя в Самборі, збудований у XVI сторіччі за проєктом архітектора Юзефа Тарновчика замість дерев'яного храму, що згорів, дійшов до наших днів після кількох реконструкцій.

Найбільша була проведена після пожежі в 1642 році. Архітектура костелу поєднує в собі риси готики та ренесансу. Це найвища та найвеличніша споруда міста.

Костел відрізняється багатством внутрішнього оздоблення. Зберігся неоготичний орган, змонтований в 1888 році фірмою Яна Слівінського зі Львова.

В 2007 році перед костелом святого Іоанна Хрестителя встановлено пам'ятник Папі Римському Івану Павлу ІІ.

Перша дерев'яна ратуша була побудована в Самборі ще в 1390 році, після того, як місто отримало Магдебурзьке право.

Кам'яна будівля на нинішньому місці була збудована в 1580 році, проте через півстоліття вона згоріла під час пожежі. Збереглися лише підвальні приміщення, які стали основою для спорудження нинішньої ратуші.

Будівництво двоповерхової будівлі в стилі ренесансу з високою 40-метровою вежею було завершено в 1670 році. У той же час, над одним із входів розміщені цифри "1606", що дає підставу деяким дослідникам вважати самбірську ратушу найстарішою в Україні.

В 1844 році було проведено капітальну реконструкцію. Баштовий годинник роботи празького майстра Гейнца, що йде досі, був встановлений на вежі в 1885 році на місці зламаного старого годинника.

Самбірська ратуша досі служить за призначенням - в ній розміщені органи державної влади: Мерія та Міська Рада народних депутатів.

Греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці в Самборі була збудована в 1728 році коштом магнатів Комарницьких на місці першої дерев'яної української церкви, яку польська влада дозволила збудувати всередині міста в 1558 році.

Розписи виконав іконописець Мартин Яблонський. У новий храм зі старого було перенесено чудотворну Самбірську ікону Божої Матері, яка вважається однією з найдавніших в Україні (коронована в 1928 році Папою Римським Пієм XI). Після Другої світової війни ікона вважалася загубленою, але в 1996 році була знайдена, відреставрована та повернута до храму.

Туристів більше приваблює той факт, що в церкві Різдва Пресвятої Богородиці зберігаються мощі Святого Валентина - покровителя закоханих. Святі мощі, що спочивали раніше на цвинтарі святої Присцилли в Римі, в 1759 році були передані Ватиканом на зберігання в Самбір. Справжність реліквії підтверджує документ Папи Римського. У День закоханих та на Стрітення мощі обносять навколо храму і на тиждень виставляють на тетраподі для загального шанування.

Великий триповерховий будинок у стилі класицизму, в якому зараз розміщена самбірська філія Дрогобицького педуніверситету, вважається однією з найкращих споруд старого Самбора.

Він збудований у 1909 році як будівля повітового суду на місці ліквідованого бернардинського монастиря. При суді було споруджено в'язницю (зараз - виправний центр). Біля входу до в'язниці встановлено пам'ятник жертвам більшовицького терору, присвячений зокрема політв'язням, розстріляним у Самбірській в'язниці в 1941 році перед відступом Червоної армії.

За радянських часів будівля повітового суду була у віданні військових. В 1999 році в ній відкрили Соціально-гуманітарний факультет Дрогобицького педагогічного університету імені Івана. Франка. Перед входом до корпусу встановлено бюст Івана Франка, ім'ям письменника названо площу.

Колегіум при монастирі єзуїтів був заснований у Самборі в 1680 році.

Тут навчався гетьман Петро Сагайдачний.

Нинішня будівля в стилі бароко збудована в 1756-1759 роках архітектором Каршницьким.

Пізніше єзуїтський колегіум було перетворено на гімназію. Нині це Самбірський коледж культури.

Перший музей товариства "Бойківщина" в Самборі був організований в 1927 році та присвячений історії та культурі корінних жителів бойківського краю, неформальною столицею якого вважається Самбір.

За радянських часів музей було закрито. Відновлений в 1990 році як Історико-етнографічний музей "Бойківщина".

Розміщений у колишній будівлі парафіяльної школи, побудованої у 1679 році на фундаментах ХVІ століття.

Постійні експозиції: "Матеріально-господарська культура бойків", "Родина Козакевичів" (один із найстародавніших самбірських пологів), "Боротьба за українську державність на Самбірщині та Бойківщині".

2023 року в двох залах музею "Бойківщина" відкрилася Аптека-музей "Під зіркою", що розповідає про історію медицини Бойківщини. У першій залі відтворено інтер’єр класичної міської аптеки XIX-XX століть, представлені скляні й керамічні ємності для ліків, різноманітне фармацевтичне обладнання. Друга зала оформлена як кімната знахарки.

Проводяться майстер-класи з розпису писанок.

Костел Святого Станіслава в Самборі є частиною цілого монастирського комплексу ордена єзуїтів, спорудженого в період з 1709 по 1751 рік за проєктом архітекторів Яна Деламаріса та Павла Гіжицького.

Костел у стилі бароко, прямокутний у плані, тринефний, базилікальний тип. Головний фасад фланкований низькими двоярусними вежами, завершеними трикутними фронтонами. В інтер'єрі шість опорних стовпів несуть систему склепінь.

Поруч у 1756-1759 роках архітектор Каршницький збудував барокову будівлю єзуїтського колегіуму.

Після ліквідації ордена єзуїтів монастир та колегіум перейшли до бернардинів. В 1935 році в костелі було змонтовано орган, збудований чесько-австрійською фірмою Gebruder Rieger з Південної Моравії, який після реставрації 1980-1987 років діє і зараз.

Келійний корпус монастиря бернардинів із радянських часів займає самбірське училище культури.

Будівля костела Святого Станіслава використовується як зал органної музики. Концерти відбуваються щосуботи об 11:30.

Меморіальний музей Леся Курбаса в Самборі відкрито в 1993 році в будинку, в якому майбутній актор та режисер народився в 1887 році.

Курбас був засновником національної західноукраїнської театральної школи та творцем знаменитого театру-академії "Березіль".

Зібрання музею налічує 5594 предметів: бюст Леся Курбаса роботи скульптора Миколи Посікіри, барельєфна дошка роботи скульптора Еммануїла Мисько, художні полотна Михайла Яремківа, Степана Муряша, Лесі Фринцко та інших.

Представлені добірки театральних фотографій, вишиті серветки тощо.

Монастир сестер бригідок був заснований у Самборі в 1621 році польським магнатом Миколою Даниловичем із Журова.

На пагорбі при перетині нинішніх вулиць Івана Франка та Степана Бандери він виставив із цегли та каміння монастир, костел та господарські будівлі. Комплекс був оточений стінами та ровами, мав оборонну вежу, і тому його було включено в оборонну систему міста. Монастирський комплекс збудований у вигляді підкови – південне плече утворює костел, а західне та північне – монастирські приміщення.

У 1782 році австрійська влада ліквідувала монастир бригідок, у його приміщеннях розмістили військові склади та магазини. З 1946 року в монастирських корпусах розміщується швейна фабрика, а в прибудованому до них в 1905 році помпезному будинку казначейства - військовий шпиталь.