English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Рівненської області
Пам'ятки Рівненського району
Знайдено 51 пам’ятки
Рівненського району
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Історична місцевість , Музей/галерея
Культурно-археологічний комплекс "Пересопниця" - трирівневий конструктивістський будинок, що нагадує храм.
Тут розміщений Музей Першокниги, присвячений історії створення Пересопницького Євангелія, а також конференц-зал та кімнати для археологів.
В експозиції, зокрема, представлено 9-кілограмову факсимільну копію Пересопницького Євангелія та макет давньоруського городища Пересопниця.
Неподалік розташований музейний комплекс просто неба "Княжий град": реконструкція житлової садиби та фортифікаційної споруди XII-XIII століть, коли Пересопниця була столицею удільного князівства.
В селі працює постійно діюча археологічна експедиція, долучитися до якої зможуть студенти та навіть туристи. Знайдені раритети поповнять експозицію Музею Першокниги.
Музей "Пересопницького Євангелія" частково адаптовано для людей з інвалідністю: парковка, мнемосхема, пандус.
вулиця Вербова, 22 Пересопниця
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Природний об'єкт
Заповідник "Базальтові стовпи" - геологічний заказник у центрі Рівненської області, унікальний "архітектурний" витвір природи.
Щільні ряди колон-багатогранників вражають монументальністю та геометричною досконалістю.
Базальтові стовпи - це магматична порода, розбита тріщинами на характерні базальту стовпчасті окремо. У розрізі стовпи мають форму чотиригранників або багатогранників, що робить цей матеріал зручним для будівництва бруківок. Товщина стовпів досягає 1,2 метри, висота – до 30 метрів.
Великі поклади базальту були виявлені біля села Берестовець у XVIII столітті. Промисловий видобуток ведеться у відкритий спосіб. Деякі кар'єри затоплені, і в поєднанні зі спокійною гладдю води базальтові стіни виглядають особливо гарно.
Ще більш вражаючий кар'єр із базальтовими стовпами знаходиться в урочищі Янова Долина біля села Базальтове за 15 кілометрів від Берестовця. Серед затопленого водою кар'єру тут утворився невеликий острівець, який називають "Островом кохання".
Дорогу від Берестівця до Базальтового розбито, рекомендується об'їзд через Костопіль.
З 1972 року заказник "Базальтові стовпи" має статус пам'ятки природи місцевого значення, що використовується як зона відпочинку.
вулиця Сидорова, 3 Берестовець
Музей/галерея , Пам'ятка архітектури
Березнівський краєзнавчий музей розташований у колишньому будинку поміщика Михайла Малинського, побудованому в 1902-1903 роках у стилі класицизму.
5 тисяч експонатів розповідають про історію Березнівщини з найдавніших часів. Зокрема, представлено залізний меч та наконечник стріли XIV-XV століть, предмети козацької доби.
Міжвоєнний період характеризують документи, фотографії, предмети побуту, книги, що належали до зруйнованої Різдво-Богородичної церкви, ікони з римо-католицького костелу.
Одна із зал присвячена сучасному декоративно-ужитковому мистецтву.
вулиця Київська, 8 Березне
Храм , Пам'ятка архітектури
Благовіщенський костел у стилі раннього бароко заснований у Клевані Юрієм Чарторийським, служив усипальницею князів Чарторийських.
У радянський період храм було закрито, будівля сильно занепала.
Наразі Благовіщенський костел повернуто католицькій громаді, триває реставрація.
вулиця Адама Міцкевича, 9 Клевань
Пам'ятка архітектури
Збудована в Острозі в XVI сторіччі оборонна Велика синагога свого часу була одним із найбільших у Європі центрів єврейської культури, при ній діяла вища школа рабинів.
Зазнала руйнування під час Визвольної війни.
Після Другої світової війни єврейська громада міста так і не була відновлена, будівлю синагоги збиралися використовувалося як склад.
До 2016 року перебувала в аварійному стані, поступово руйнувалася. В 2016 році коштом меценатів почалося відновлення синагоги.
вулиця Лаврентія Тустановського Острог
Гощанський православний монастир заснований у 1639 році при Михайлівській церкві, яка, як свідчить охоронна табличка, була побудована в Гощі в 1632 році.
Засновницею монастиря була Регіна Соломирецька-Гойська, яка успадкувала Гощу від свого брата Романа Гойського. Незабаром родич Соломирецької митрополит Петро Могила перевів сюди з Вінниці філію Києво-Могилянської православної школи, ректором якої був Інокентій Гізель. Монастирю та школі всіляко допомагав поборник православ'я, український шляхтич Адам Кисіль, який володів Гощею з 1642 року. Незабаром Михайлівський храм та монастир перейшли до греко-католиків, але в 1833 році були остаточно повернуті православним.
Щоразу храм перебудовувався, але не втратив своїх виразних рис. Зокрема, віконні отвори зберегли первісні злегка стрілчасті контури - відлуння готичної архітектури. Сучасний вид споруда набула в результаті реконструкції 1888 року. Поряд було споруджено теплу Миколаївську церкву з прибудованим до неї корпусом келій.
За радянської влади приміщення використовувалися в господарських цілях. На даний час відреставровані храми входять до комплексу Свято-Покровського Гощанського жіночого монастиря.
вулиця Тараса Шевченка, 3 Гоща
Замок/фортеця
Романтичні руїни Губківського замку прикрашають мальовничий скелястий берег річки Случ.
Замок збудований у XV сторіччі. Вперше згадується в 1505 році, коли його було зруйновано татарами. У XVI столітті князі Семашки відновили замок, перетворивши його на одне з найпотужніших укріплень Волині. Фортифікаційна система складалася з чотирьох кутових веж, об'єднаних стінами з бійницями, в'їзних воріт та підйомного мосту. На замковому дворі знаходилися житлові та господарські споруди.
У 1596 році, під час повстання Северина Наливайка, Губківський замок був захоплений козаками під командуванням Григорія Лободи (встановлений пам'ятний знак), проте невдовзі відновлений поляками.
Фатальними для твердині стали два епізоди Північної війни, коли укріплення зруйнували спочатку російські (1704 рік), а потім шведські війська (1708 рік). З того часу Губківський замок не відновлювався.
Збереглися невеликі ділянки напівзруйнованих стін однієї вежі та колишнього палацу, замковий колодязь. Доступ вільний.
урочище Замкова гора Губків
Історична місцевість , Природний об'єкт
Відоме на всю Волинь урочище Святого Миколая з джерелами-близнюками у кам'яному гроті (печері) відоме з часів князів Острозьких.
На околиці села Гільча Перша б'ють із-під землі чисті джерела живої холодної води. Вважалося, що ці ключі не прості, а "громові", вибиті божими блискавицями і, отже, цілющі. Тому протягом століть джерело Святого Миколая приваблює безліч людей.
Грот та басейн споруджені у XVIII століті. Поетеса Олена Пчілка (мати Лесі Українки), яка була в Гільчі з дітьми, описала "стежку Божу" святого потоку в невеликій поемі "Гульча".
Гільча Перша
Домініканський монастир у Невіркові заснований у 1698 році. При ньому існував дерев'яний храм.
В 1807 році Ян Казімеж Стецький із сусідніх Великих Межирічів збудував величний кам'яний костел у стилі класицизму (на підтвердження цьому є напис над входом).
У 1832 році, після скасування монастиря домініканців, костел Святої Трійці став парафіяльним.
Зараз – у жалюгідному стані.
вулиця Тараса Шевченка, 22 Невірків
Добре укріплений Клеванський замок, що непогано зберігся, закладений у 1475 році князем Михайлом Чарторийським на місці давньоруського городища над річкою Стубла.
Замок оточений потужними стінами (товщина 3,8 метри) та оборонним ровом, через який перекинутий чотирихарочний міст. Будівництвом керував львівський інженер-фортифікатор Іван Лис, архітектор Львівського міського арсеналу. Від первісної споруди також збереглися дві кутові башти. У XVII-XVIII сторіччях тут розміщувалася колегія єзуїтів. Після перебудови, здійсненої в 1817 році Костянтин Чарторийським, у нових корпусах відкрили польську гімназію, потім духовне училище.
За радянської влади в Клеванському замку в різний час знаходилися школа-інтернат, училище механізації, пункт НКВС, потім його переобладнали під лікувально-трудовий профілакторій для алкоголіків.
Наразі будівлі перебувають у запустінні, обговорюються проєкти реконструкції та розвитку туристичної інфраструктури. Клеванський замок опікуються волонтерами зі спортивно-патріотичної організації "Щит".
вулиця Замкова Клевань
Руїни Корецького замку з виразною надбрамною баштою червоної цеглини є візитною карткою міста.
Перше дерев'яне укріплення спорудив у XV сторіччі над над річкою Корчик князь Острозький. Пізніше замок перейшов у володіння волинського воєводи Богдана Корецького, який зміцнив його кам'яними стінами з баштами та бастіонами, обведеними земляним валом та ровом, що наповнювався водою з річки.
В XVIII сторіччі фортечні споруди стали основою для будівництва палацового комплексу князів Чарторийских. В 1832 році палац згорів і з того часу не відновлювався.
Збереглися трирівнева надбрамна вежа, прилеглі до неї руїни зовнішніх стін палацових споруд, а також трипилонний чотириарковий міст (реконструйований останніми роками).
вулиця Богдана Хмельницького Корець
Музей/галерея
Корецький історичний музей відкрито у приміщенні колишнього палацу Горчинських (XVIII століття) до 850-річчя першої літописної згадки про місто.
Експозиція розміщена у п'яти залах: історії міста Корець, Другої Світової війни, етнографії та двох виставкових. Понад 6 тисяч експонатів відображають історію, культуру та побут краю.
Перед входом до Корецького історичного музею встановлено пам'ятник Тарасу Шевченку, за легендою, перероблений із пам'ятника Леніну.
вулиця Київська, 43А Корець
Корецький Свято-Троїцький жіночий монастир упродовж століть вважався духовною фортецею православ'я на Волині.
За легендою, заснований у 1064 році першим ігуменом Києво-Печерського монастиря Варлаамом. Двічі розорявся кочівниками. В 1571 році монастир був відроджений князем Богданом Корецьким як Воскресенський. В 1620 році почалося будівництво великого монастирського комплексу на новому місці, однак князь Самуїл Корецький, який прийняв католицтво, передав новий храм і келійні корпуси францисканським черницям. В ХІХ столітті католиків вигнали, а костел перебудували на Троїцький собор у візантійському стилі. На початку ХХ століття з'являються тепла Іоанно-Предтечинська церква та надбрамна дзвіниця.
За радянської влади обитель залишалася єдиним чинним жіночим монастирем на території України.
Головна святиня - чудотворна Корецька ікона Божої Матері "Суручниця грішних". На території знаходиться могила Анни Андро де Ланжерон, уродженої Оленіної, якій пропонував руку і серце Пушкін, присвятивши їй після відмови вірш "Я вас любив...".
В саду - оригінальний вулик у формі монастиря.
Для фотографування на території потрібен особливий дозвіл.
В канонічному плані підпорядковується напряму московському патріарху Кирилу та не є частиною УПЦ московського патріархату - власником монастиря зазначений Священний синод російської православної церкви.
вулиця Київська, 56 Корець
Костел Святого Антонія - найстаріший храм міста Корець. Заснований князем Каролем Корецьким в 1533 році (за іншими даними - в 1633 році), названий на честь святого Антонія Падуанського.
В 1706 році на місці дерев'яного храму було збудовано новий кам'яний костел у стилі бароко. В ході реконструкції 1916 року було прибудовано додатковий неф.
За радянської влади тут розміщувався склад хімікатів.
В 1990 році храм повернуто католицькій громаді Корця, освячено в 1904 році як костел Святого Антонія.
Збереглися фрагменти настінних розписів, проведено реставрацію.
вулиця Костельна, 6А Корець
У другій половині XVII століття магнати Любомирські, яким на той момент належали Великі Межирічі, заснували римо-католицький колегіум.
При ньому в 1702-1725 роках було збудовано величний костел Святого Антонія у стилі бароко за проєктом архітектора Войцеха Ленартовича.
Храм кам'яний, зального типу, з хорами, де колись був орган. Інтер'єри прикрашала багата ліпнина. Костел прикрашений трьома фронтонами пізньобарочного характеру. З вівтарного боку будівлі збереглася двоповерхова прибудова колегіуму з бібліотекою та екзаменаційною залою.
Нині костел Святого Антонія в дуже занедбаному стані, хоч і є пам'яткою архітектури національного значення.
вулиця Лугова Великі Межирічі