Пам'ятки Рівненського району

Садиба поміщика Михайла Малинського, дубенського маршалка (провідника дворянства) у селі Зірне (передмісті міста Березне) заснована в кінці ХІХ століття.

Ландшафтний парк площею 18 гектарів розбитий на осушених болотах у 1874-1897 роках (за легендою, автором проєкту був знаменитий ірландський пейзажист Діонісій Міклер, що малоймовірно). Серед 80 видів дерев, що тут ростуть, зустрічаються сосна веймутова, ялина сибірська, модрина європейська, клен сріблястий, граб, дуб, ясен та інші. На території парку збереглося кілька садибних будівель у західноєвропейському стилі шале з елементами модерну.

В даний час на території садиби Малинських розташований протитуберкульозний санаторій. На західній околиці парку можна побачити незвичайну цегляну водонапірну вежу заввишки близько 25 метрів, яка стилізована під вежу казкового замку.

Найпомітніша архітектурна пам'ятка міста. Свято-Воскресенський кафедральний собор споруджений у ХІХ столітті на пожертвування імператора Олександра III на місці храму, що згорів у 1881 році.

За радянської влади тут розміщувався музей атеїзму. З початком демократичних перетворень культову споруду повернули православній громаді міста. Наразі Свято-Воскресенський кафедральний собор належить до московського патріархату.

Дерев'яна Свято-Миколаївська церква розташована у західній частині давньоруського городища Пересопниці.

Ймовірно споруджена у XVIII сторіччі на місці давнішого храму, що існував ще за часів розквіту Пересопницького монастиря Різдва Богородиці, коли було створено Пересопницьке Євангеліє (XVI століття).

Миколаївська церква – тричасткова, одноповерхова, що складається з прямокутних бабинця та нефа та шестикутного вівтарного зрубу. Над нефом височить восьмигранний підбанник, увінчаний восьмигранною банею з декоративним ліхтариком. У 1888 році у південній стіні нефа прорубано додатковий вхід, підкреслений невеликим ганком на двох дерев'яних стовпчиках, а до бабинця із заходу прибудовано притвор. Поруч збудована двоярусна дерев'яна дзвіниця.

Миколаївська церква в Пересопниці відрізняється гармонійними пропорціями і відноситься до найвиразніших дерев'яних храмів цього регіону Волині.

Поряд із храмом знаходиться реконструкція фрагменту дитинця Пересопницького городища XII-XIII сторічь - дерев'яна стіна з трьома вежами.

Дерев'яна Свято-Успенська церква - найстаріша будівля в Рівному. Храм у Тютківському передмісті міста збудовано в 1756 році коштом парафіян. Храм однокупольний, іконостас виконано в 1784 році.

За легендою, в Успенській церкві молився лідер гайдамацького руху Іван Гонта перед битвою з польською шляхтою.

Збереглася дзвіниця та "ланцюг моральних засад", до якої у XVIII столітті приковували безбожних парафіян для публічного спокутування гріхів.

Ландшафтний заказник "Соколині гори", що входить до складу Надслучанського регіонального ландшафтного парку, прозваний "Надслучанською Швейцарією" за характерний красивий рельєф.

Заказник охоплює круті береги річки Случ від Губкова до Більчаків із центром у селі Маринин. На цій ділянці річка протікає між крутими, порослими лісом скелястими берегами висотою до 25 метрів, які складені гранітами та гнейсами палеопротерозойського віку. На площі 510 гектарів тут зростають 77 видів рідкісних рослин, у тому числі із Червоного списку Європи та Червоної книги України.

Заповідник "Соколині гори" є найпопулярнішим місцем наметового відпочинку.

Музейно-розважальний комплекс "Таємничі підземелля Рівного" відкрився 2021 року в Рівненському парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка. У XIX-XX століттях тут розташовувалася садиба князя Фредеріка Любомирського "На гірці".

Палац Любомирського був зруйнований за часів Другої світової війни, у повоєнні роки його залишки були знесені під час впорядкування парку, але під фонтаном "Богатир" збереглися елементи підвальної частини споруди. Вони стали основою для інтерактивної музейної експозиції "Таємничі підземелля Рівного". Його проєкт розробив видатний український художник-монументаліст Анатолій Гайдамака.

Експозиційний комплекс складається з верхнього оглядового майданчика та підземної частини. Згори для огляду через скляні кола доступні фрагменти археологічних розкопок на території садиби з підсвіченою експозицією зразків зброї, знайдених під час досліджень.

У підземній частині можна побачити розчищені коридори та кімнати з експозицією про історію міста Рівного, палацового комплексу "На гірці" та родини князів Любомирських.

Відвідувачам пропонуються класичні екскурсії, віртуальні тури з використанням мультимедійних технологій, а також інтерактивна гра у квест-кімнаті.

Татарська надбрамна вежа - одна з двох фортечних веж, що збереглися. Входили в систему зовнішніх міських укріплень давнього Острога.

Знаходилася в мусульманській частині міста, в ній утримували  полонених татар, звідки і походить назва. Також виконувала функції в'їзної брами.

В даний час у поганому стані реставрація не проводиться.

Троїцький Дерманський монастир - стародавній православний монастир із яскраво вираженим оборонним характером.

Дерманський монастир заснований на відрогах Мізочського кряжу в кінці XV сторіччя князем Василем Острозьким. Служив заміською резиденцією князя, у зв'язку з чим було зведено фортифікаційні споруди - кам'яний замок, оточений стінами з бійницями та ровом із водою. Вхід охороняла масивна надбрамна вежа, перетворена згодом на дзвіницю монастиря.

Пізніше Василем-Костянтином Острозьким було збудовано Троїцьку церкву та монастирські келії.

В 1575-1576 роках Дерманським монастирем керував першодрукар Іван Федоров, в 1602 році відкрилася друкарня та духовна школа.

В 1627-1633 роках настоятелем монастиря, який став греко-католицьким, був Мелетій Смотрицький, автор "Граматики слов'янської".

У ХІХ столітті російський уряд відібрав монастир у греко-католиків і передав православним ченцям з Острога.

Нині Дерманський монастир чинний, належить УПЦ московського патріархату. До комплексу входить Троїцький собор, храм Казанської Ікони Богоматері, церква Феодора Острозького. Будується житловий корпус із церквою на честь Святого Інокентія Іркутського.

"Тунелем кохання" в Клевані називають перголу (природну огорожу з дерев або кущів), яка виросла над залізничними коліями поруч зі станцією "Клевань" зовсім незвичайним чином. Якоїсь миті влада перестала підрізати дерева, і густі крони утворили імпровізований грот.

У теплу пору року ця зелена алея служить знімальним майданчиком місцевим молодятам - відвідування "Тунелю кохання" вважається гарною прикметою.

Хотинські печери під Рівним – пам'ятка природи місцевого значення (з 1979 року).

Знаходяться на схилі другої надзаплавної тераси річки Горинь поряд із селом Хотин.

Печери зацікавили дослідників ще в XIX столітті, коли на стінах були виявлені малюнки, які, можливо, стосуються дохристиянських часів. Ймовірно, Хотинські печери були притулком для місцевих жителів при нападах ворогів.

За легендою, підземний хід веде в Рівне.

Православна церква Різдва Христового знаходиться в центрі Клевані поряд із замком.

Заснована в 1777 році як греко-католицька. Кам'яний храм Різдва Христового побудований коштом Адама Чарторийського. Має характерні форми класицизму, оформлений глухим пілястровим портиком тосканського ордера із трикутним фронтоном, завершений напівкруглим аттиком. Планування притаманно народній архітектурі: хрестовий план, одноголове завершення.

У 1844 році поряд з церквою Різдва було зведено кам'яну дзвіницю.

Належить УПЦ московського патріархату.