Пам'ятки Пістині

Маєток Святого Миколая в селі Пістинь під Косовом - "офіційна резиденція" покровителя дітей, одного з найулюбленіших і найшанованіших в Україні святих, свято якого відзначають 19 грудня, напередодні Нового року. За традицією цього дня всі діти отримують подарунки від Святого Миколая.

В 2003 році на території Національного природного парку "Гуцульщина" розпочалася реалізація проєкту "Маєток Святого Миколая", який одержав офіційний статус після відповідного указу президента України.

В будинку Святого Миколая, виконаному у традиційному карпатському стилі, діти та дорослі можуть відвідати виставку новорічних та різдвяних іграшок, попрацювати на майстер-класі та, звичайно, зустрітися із самим Святим Миколаєм.

Для зручності людей з інвалідністю на території садиби облаштовано безбар'єрний простір, що включає рівник брукований майданчик, пандуси на вході, інклюзивну вбиральню тощо.

Садиба працює цілий рік. Зустріч зі Святим Миколаєм – за попередніми заявками.

Криївку-музей УПА на околиці села Пістинь відкрили 2015 року у День захисника вітчизни на свято Покрови Пресвятої Богородиці з ініціативи місцевої громади та за підтримки Державного підприємства "Кутське лісове господарство".

Саме на цьому місці косівськими лісниками були знайдені залишки підземного сховища бійців Української повстанської армії з архівом документів, які розповідають про збройну боротьбу повстанців Косівщини з радянськими загарбниками у 1946-1951 роках.

Музейний комплекс складається із трьох криївок, реконструйованих у первісному вигляді (житлова криївка, криївка-зброярна, криївка-шпиталь), між якими прокладено туристичний маршрут "Шляхами бойової слави УПА". Інформаційні стенди знайомлять з історією створення комплексу та основними віхами становлення і діяльності УПА на території Косівського району.

Поруч із Криївкою-музеєм УПА облаштовано інфраструктуру відпочинкової зони з можливістю таборування.

Дерев'яна п'ятизрубна церква Успіння Пресвятої Богородиці збудована в 1600 році на пагорбі на правому березі річки Пістинь у західній частині села, поряд із Шешорами.

Вважається найстарішим гуцульським храмом, але в деяких довідниках датою побудови вказано 1858 рік. Місцеві жителі також називають цю церкву "Горішньою", тобто "верхньою". Для захисту від татарських набігів храм був оточений валом та кам'яними стінами, залишки яких збереглися донині.

Горішня церква добре збереглася, проте автентичний вигляд псує покриття з оцинкованого заліза. Поруч із Успенською церквою знаходиться кам'яна дзвіниця (XVIII стоіття).