Пам'ятки Криворівні

Музей "Хата-ґражда" створений у Криворівні на основі одного з небагатьох зразків цього типового гуцульського будинку-фортеці 1858 року побудови.

Житлові та господарські будівлі з глухими зовнішніми стінами оточують невеликий внутрішній двір, утворюючи замкнутий простір. Гражди служили для захисту від ворогів, диких звірів та негоди.

Криворівненська гражда в кінці ХІХ століття належала родині Харуків, у яких часто бували в гостях письменник Іван Франко та етнограф Володимир Гнатюк.

У 1964 році ця хата-ґражда була використана під час зйомок фільму "Тіні забутих предків". З 1984 році хата стояла пусткою. В 1993 році її відреставрували та відкрили музей.

Проходять виставки картин та фотографій.

Музей "Хата-ґражда" є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Криворівнянський меморіальний музей гуцульської письменниці, поетеси, художниці та народного філософа Параски Плитки-Горицвіт у Криворівні заснований Верховинською селищною радою 2021 року.

До його складу увійшла меморіальна хата-музей Плитки-Горицвіт, створена в помешканні мисткині в присілку Грашпарівка ще 2005 року. Основна експозиція робіт мисткині, відкрита 2022 року, розмістилася у будівлі колишньої сільради Криворівні. В експозиції представлені твори народного наївного мистецтва письменниці та художниці, яку називають "Гомером Гуцульщини".

Письменницький доробок Параски Плитки-Горицвіт об'єднанує під назвою "Подарунок рідному краєві" 46 великих рукописних і друкованих на машинці книг по 500 сторінок кожна, а також десятки маленьких книжечок з її ілюстраціями та в саморобних палітурках.

Меморіальний музей гуцульської письменниці, народного філософа, поетеси та художниці Параски Плитки-Горицвіт відкритий у її будинку в Криворівні з 2005 року на громадських засадах.

Творчий доробок мисткині становить близько тисячі творів, серед яких 46 рукописних або надрукованих в одиничному екземплярі книг, які авторка власноруч ілюструвала та переплітала, а також кілька десятків маленьких книжок.

Духовним роздумам присвячено книги "Небесному престолу від Підніжжя землі", "Молитви во славу святого Хрещення України-Руси".

Є у творчій спадщині Плитки-Горицвіт і фантастико-пригодницький роман "Індійські заграви: Пригоди гуцулів в Індії". Крім того, вона писала вірші гуцульською говіркою, малювала картини, займалася фотографією, проводила етнографічні дослідження.

Ще за життя будинок Параски Плитки-Горицвіт нагадував музей, його відвідувало багато українознавців. З 2022 року у хаті мисткині розміщується меморіальна частина Криворівнянського музею Параски Плитки-Горицвіт. Зберігся автентичний інтер'єр з шафами, що заповнені рукописними книгами. Представлені її картини, фотороботи, документальні відомості про її життя і творчість.

Більша частина експозиції розміщена в новому музейному приміщенні в центрі Криворівні.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці в Криворівні заснована в 1719 році, у нинішньому вигляді відбудована в 1818 році. Збереглися розписи темперою XIX століття.

Церква вважається одним з найкращих зразків гуцульської школи народної архітектури. Існує легенда, згідно з якою саме в цій церкві народний месник і вождь карпатських опришків Олекса Довбуш зустрів і полюбив дівчину Дзвінку, яка згодом зрадила його.

Завдяки старанням настоятеля церкви Різдва Богородиці Івана Рибарука храму повернуто автентичний вигляд - тепер він, як і раніше, вкритий гонтом, а не жерстю, як більшість нинішніх карпатських храмів.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка відкрито в будинку Василя Якіб’юка, в якому письменник неодноразово відпочивав у 1906-1914 роках.

Криворівня так йому сподобалася, що він обрав це село для свого постійного літнього відпочинку та приїжджав сюди майже щоліта із сім'єю упродовж 12 років. Тут його відвідували Леся Українка, Гнат Хоткевич, Михайло Коцюбинський, Михайло Грушевський, Володимир Гнатюк, Володимир Шухевич та інші. Вже хворим Франко продовжував тут працювати, надиктовуючи тексти своїх творів місцевому вчителю.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка засновано в 1960 році з ініціативи дружини письменника Гната Хоткевича - Платоніди. В експозиції, розміщеній у 5 кімнатах, зберігаються особисті речі Франка: ліжко, письмовий стіл та стілець, лавка для гостей, годинник тощо. Цікава гуцульська піч, оформлена кахлями роботи Олекси Бахматюка (1874 рік).

Літературно-меморіальний музей Івана Франка є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Музей "Дідова аптека" у Криворівні поблизу Верховини присвячений історії народної медицини Гуцульщини. В експозиції представлені цілющі трави, плоди, коріння та настоянки з них, якими в давнину лікувалися українські горяни.

Екскурсія розпочинається з фітокімнати (музейно-аптечної комори), де відвідувачам розповідають про історію медицини у Карпатах та про цілющі властивості карпатських трав і профілактичні властивості трав'яних чаїв.

В другій кімнаті відвідувачі можкть дізнатися про використання у народній медицині особливих настоянок із мухоморами, зміями та бджолами для профілактики та лікування важких видів захворювань.

Також "Дідова аптека" пропонує дегустацію настоянок на травах, плодах, ягодах та чорногірському корінні, ароматних карпатських чаїв, а для дітей – ягідних сиропів. Цю ж продукцію можна придбати в музейній крамниці.

Будинок-музей відомого історика та політичного діяча УНР Михайла Грушевського відкрито в Криворівні на місці, де на початку XX столтіття ним була куплена садиба у місцевого поміщика Пшебилівського.

Тут майбутній президент України неодноразово бував на відпочинку.

Вілла згоріла в 1917 році, проте в 2003 році була відтворена за кресленнями і спогадами очевидців, що збереглися.

В музеї представлені біографічні документи та фотографії, етнографічна колекція, предмети побуту початку XX сторіччя.

Криворівнянський музей Михайла Грушевського є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Краєзнавчий музей створено в селі Криворівня в 1965 році на базі середньої школи.

Експозиція розповідає про історію гуцульського села, життя та побут мешканців краю.

Фонди музею налічують понад 100 експонатів.

Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини відкрив у дворі власного будинку етнограф та історик із Криворівні Ярослав Зеленчук.

В одній залі послідовно розміщено кілька тематичних експозицій: стародавні часи (знаряддя збирання, мисливства, риболовлі), вівчарське полонинське господарство, деревообробка та будівництво, ремесла та промисли, зразки декоративно-ужиткового мистецтва (одяг, розписні гончарні вироби, різьблення по дереву), музичні інструменти (дримби, скрипки), визвольна боротьба (світові війни, рух опришків).

Зокрема, представлено копію курильної трубки легендарної гуцулки Чукутихи.