Пам'ятки Верховинського району

Приватний фотомузей "Гуцульське різнобарв'я" відкрила в 2022 році мешканка села Верхній Ясенів Світлана Опрук.

Експозиція розміщується в старовинній гуцульській хаті 1917 року, яка розташована на стрімкому схилі гори над селом.

У першій кімнаті представлені копії чудотворних ікон з різних монастирів Західної України.

Експозиція другої кімнати об'єднує виставку виробів із бісеру, колекцію предметів гуцульського побуту та добірку старовинних світлин гуцулів.

Третя кімната-тераса є фотолокацією, де можна сфотографуватися в гуцульському вбранні та скуштувати карпатського чаю з видом на скелю Писаний Камінь.

Скеля Писаний Камінь - знаменита пам'ятка природи, історії та культури. Величезні брили пісковика висотою до 20 метрів утворюють рівний майданчик, з якого відкривається приголомшливий краєвид на навколишні гори.

Писаний Камінь - це давнє язичницьке святилище, де за старих часів горів священний вогонь. На поверхні скелі за тисячоліття залишилося безліч малюнків (петрогліфів) та написів, звідки і походить назва пам'ятки природи.

Тут часто бували Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці в Криворівні заснована в 1719 році, у нинішньому вигляді відбудована в 1818 році. Збереглися розписи темперою XIX століття.

Церква вважається одним з найкращих зразків гуцульської школи народної архітектури. Існує легенда, згідно з якою саме в цій церкві народний месник і вождь карпатських опришків Олекса Довбуш зустрів і полюбив дівчину Дзвінку, яка згодом зрадила його.

Завдяки старанням настоятеля церкви Різдва Богородиці Івана Рибарука храму повернуто автентичний вигляд - тепер він, як і раніше, вкритий гонтом, а не жерстю, як більшість нинішніх карпатських храмів.

Гора Піп Іван – одна з найвищих вершин карпатського масиву Чорногора, третя за висотою в Україні (2022 метрів).

Раніше називалася Чорна Гора, звідки походить назва всього хребта Чорногора. За легендою, Олекса Довбуш убив тут "чорне лихо", тобто. чорта, і гора почорніла. У давнину на горі було язичницьке капище, збереглася народна традиція масового сходження у ніч на Івана Купала. Нинішня назва походить від скелі на вершині, що нагадувала священика в рясі (зараз вона втратила характерну форму).

Гора Піп Іван утворена пісковиками, має пірамідальну форму, у верхній частині – кам'яні розсипи. Вкрита субальпійською рослинністю - поширені чагарники (ялівець сибірський, рододендрон) та ялинові ліси. Знаходиться у межах Карпатського державного національного парку.

На вершині знаходяться мальовничі руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії "Білий Слон" у стилі конструктивізму, що діяла в 1938-1941 роках. У триповерховій будівлі було 43 кімнати та конференц-зал. У вежі з мідним куполом діаметром 10 метрів містився шотландський астрограф. Наразі будівля у напівзруйнованому стані.

Найзручніший маршрут на вершину починається у селі Дземброня.

Хата-музей кінофільму "Анничка" у Верховині відкрився в 2016 році в історічній гуцульській хаті-ґражді, в якій у 1968 кінорежисер Борис Івченко знімав деякі епізоди цієї відомої кінострічки виробництва Кіностудії імені Довженка.

Відкриття музею відбулося під час кіномистецького фестивалю "Тіні забутих предків: стежками фільму "Анничка".

Приміщення музею – це одна з небагатьох гуцульських ґражд, що збереглися в Карпатах з початку XX століття. Являє собою комплекс житлового будинку та господарських будівель, які утворюють замкнутий дворик із брамою, що забезпечує мешканцям найкращий захист від негоди й диких звірів.

Експозиція відображає побут, звичаї та традиції гуцулів, а також містять інтерактивні елементи. Представлені світлини колишніх власників ґражди та акторів, що були задіяні у фільмі "Анничка", зняти тут кадри з фільму, деякі предмети кінореквізиту.

Дегустаційна зала "Копальня бриндзи" у Верховині пропонує дегустації традиційної полонинської сирної продукції та аналогів європейських сирів власного виготовлення.

Сири за традиційною технологією виготовляються на полонині "Кринта", де у сезон випасаються корови і працює гірська сироварня. У міжсезоння працює домашня мініферма.

На дегустаціях, зокрема, представлені два українські сири із зареєстрованим географічним зазначенням: Гуцульська овеча бриндзі та Гуцульська коров'яча бриндза. Також можна скуштувати вурду (легкий сир з сироватки), копчений будз (сир із незбираного молока), тверді сири Каччота і Чорногора з витримкою по 2 місяці. Крім сирів та бринзи, до дегустаційного сету додатково входять полонинське сало, мед, хліб, вино, самогон.

Дегустаційна зала "Копальня бриндзи" є об'єктом Культурно-туристичного маршруту "Гуцульські сирні плаї".

Дегустаційна зала "Сирна лавка на горищі" відкрилася 2020 року в центрі Верховини, поруч з міським ринком. Лавка пропонує дегустації крафтових продуктів з власного полонинського господарства для груп до 45 осіб.

Тутешню сертифіковану гуцульську коров'ячу бриндзу виробляють за традиційною технологією з цільного молока корів, які випасаються на гірській полонині на висоті понад 700 метрів над рівнем моря.

Під час екскурсії на полонину можна ознайомитися з процесом виробництва полонинських сирів і продегустувати їх в оточенні гірських краєвидів. У міській дегустаційній залі також можна скуштувати готову продукцію полонинської сироварні: коров'ячу бриндзу, овечу бриндзю, вурду, звичайний та копчений будз. Додатково можна замовити вино, карпатський чай, гуслєнку та кулешу. У крамниці, крім сирів, можна придбати гриби сушені та мариновані, мед і медову продукцію, чаї з карпатських трав.

Дегустаційна зала "Сирна лавка на горищі" є членом Асоціації карпатських ватагів та бере участь у Культурно-туристичному маршруті "Гуцульські сирні плаї".

Регіональний історико-краєзнавчий музей “Гуцульщина” у Верховині відкрито у 1938 році завдяки активній підтримці громадсько-політичного діяча, етнографа-фольклориста та самобутнього письменника Петра Шекерика-Доникова.

Представлені предмети народного побуту, одяг, картини тощо.

Проводяться майстер-класи, під час яких можна спостерігати процес виготовлення гуцульських килимів.

Історико-краєзнавчий музей "Гуцульщина" є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Кривопільський перевал - один із найвищих проїзних перевалів Карпат (1013 метрів над рівнем моря).

Через Кривопільський перевал проходить траса Р-62 Верховина-Ворохта.

Звідси відкривається мальовничий краєвид на Верховину, Чорногорський масив та гору Говерлу.

Криївка-музей УПА у Верховині відкрився 2021 року в підвальному приміщенні Меморіального музею Петра Шекерика-Дониківа.

Музей створив власник цього столітнього будинку Іван Маківничук, серед предків якого були бійці УПА. Таємний вхід у криївку-музей облаштовано через колодязь.

Експозиція музею відтворює атмосферу, в якій жили українські повстанці під час визвольної боротьби у середині XX століття. Представлено автентичну зброю, одяг, журнал допитів, інші документи і старі світлини.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка відкрито в будинку Василя Якіб’юка, в якому письменник неодноразово відпочивав у 1906-1914 роках.

Криворівня так йому сподобалася, що він обрав це село для свого постійного літнього відпочинку та приїжджав сюди майже щоліта із сім'єю упродовж 12 років. Тут його відвідували Леся Українка, Гнат Хоткевич, Михайло Коцюбинський, Михайло Грушевський, Володимир Гнатюк, Володимир Шухевич та інші. Вже хворим Франко продовжував тут працювати, надиктовуючи тексти своїх творів місцевому вчителю.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка засновано в 1960 році з ініціативи дружини письменника Гната Хоткевича - Платоніди. В експозиції, розміщеній у 5 кімнатах, зберігаються особисті речі Франка: ліжко, письмовий стіл та стілець, лавка для гостей, годинник тощо. Цікава гуцульська піч, оформлена кахлями роботи Олекси Бахматюка (1874 рік).

Літературно-меморіальний музей Івана Франка є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Меморіальний музей Петра Шекерика-Дониківа відкрився у Верховині 2018 року з ініціативи його нащадків.

Експозиція присвячена гуцульському громадському і політичному діячеві, етнографу, письменнику, учаснику визвольних змагань Петру Шекерику-Дониківу, який у 1920-1930-х роках був війтом Верховини та послом до польського Сейму. Співпрацював з Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським, Гнатом Хоткевичем та Станіславом Вінцензом. Після загарбання Прикарпаття Радянським Союзом  Шекерик-Доників був репресований.

Музей розташовується в будинку 1933 року побудови, в якому він жив певний час у Верховині. В експозиції представлені старі світлини, архівні документи, листи Петра Шекерика-Дониківа та його особисті речі. Зокрема, можна побачити шкільну парту, за якою він навчався в дитинстві.

У 2021 році в підвальному приміщенні Меморіального музею Петра Шекерика-Дониківа у Верховині відкрився Криївка-музей УПА.

Етнографічний музей "Вишиванка" в Ільцях поблизу Верховини також відомий як Музей-садиба "У Галинки Верховники".

Музей традиційного гуцульського одягу та вишитих виробів створила у власному будинку верховинська поетеса та фольклористка Галина Яцентюк, більше відома за псевдонімом Галинка Верховинка.

В експозиції представлено понад 500 автентичних предметів гуцульського побуту, вік яких подекуди перевищує сто років. Серед музейних експонатів є ткацькі верстати, ткані гуцульські ліжники, килими, багато вишитих рушників та понад 40 вишиванок з усієї Гуцульщини. Особливу цінність мають гуцульська бартка (топірець) віком понад 140 років, жіноча хустка, якій близько 120 років, 200-річна чашка та інші старожитності.

Господиня зустрічає гостей власними віршами та співанками, особисто проводить екскурсії та майстеркласи із зав’язування перемітки – старовинного гуцульського жіночого головного убору.

Приватний музей "Галєрія гуцульських традицій та обрядів" створила у Верховині краєзнавиця Павла Рашковська.

Особливістю музею є інтерактивна форма знайомства відвідувачів з гуцульськими традиціями та обрядами. Господиня музею проводить екскурсії у формі розмови з відвідувачами за столом з карпатським чаєм та випічкою.

В експозиції представлена велика кількість гуцульських вишиванок та інших елементів народного вбрання, який відвідувачі можуть приміряти. Екскурсію доповнює майстеркласи із зав’язування хустки та гри на дримбі.

Під замовлення в "Галєрії" можна організувати вечерю з традиційними гуцульськими стравами та настоянками на карпатських травах.

Також господиня музею проводить авторські екскурсії Верховиною.

Музей "Дідова аптека" у Криворівні поблизу Верховини присвячений історії народної медицини Гуцульщини. В експозиції представлені цілющі трави, плоди, коріння та настоянки з них, якими в давнину лікувалися українські горяни.

Екскурсія розпочинається з фітокімнати (музейно-аптечної комори), де відвідувачам розповідають про історію медицини у Карпатах та про цілющі властивості карпатських трав і профілактичні властивості трав'яних чаїв.

В другій кімнаті відвідувачі можкть дізнатися про використання у народній медицині особливих настоянок із мухоморами, зміями та бджолами для профілактики та лікування важких видів захворювань.

Також "Дідова аптека" пропонує дегустацію настоянок на травах, плодах, ягодах та чорногірському корінні, ароматних карпатських чаїв, а для дітей – ягідних сиропів. Цю ж продукцію можна придбати в музейній крамниці.